Постанова № 29553980, 21.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 р. Справа № 804/1662/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріВолкові В.В. за участю: представників позивача представника відповідача Вишневського В.І., Мищенко В.І. Дубов Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Компанія «Металіка» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000171502 від 17 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Компанія «Металіка» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000171502 від 17 січня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірне повідомлення-рішення прийнятими не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтоване, прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити, надав письмові заперечення, які містяться в матеріалах адміністративної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Компанія «Металіка» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 04.08.2008 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків та зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року (від 18.04.2011 року реєстр.№ 9002024983) ПП «Компанія «Металіка».

За результатами перевірки складено акт від 11.10.2012 року №1609/15-231/30198026 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» (надалі - акт перевірки), яким встановлено порушення п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, а саме методологічну помилку, що не вплинула на розрахунки з бюджетом. В тому числі за результатами перевірки встановлено, що розмір від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р.20.1 податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року) не відповідає результатам перевірки. Таким чином, податковий борг за попередні звітні (податкові) періоди повинен значитися на особовому рахунку платника на перше число періоду, у якому подається податкова декларація чи уточнюючий розрахунок з ПДВ. Податкова декларація за березень 2011 року подана ПП «Компанія «Металіка» 18.04.2011 р., але станом на 01.04.2011 року податкового боргу підприємство не мало. В висновках акту зазначено, що в порушення пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України зменшується сума відємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р. 20.1) у розмірі 100 347,00 гривень по податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року (від 18.04.2011 року реєстр.№ 9002024983).

На підставі статті 86 Податкового кодексу України позивачем подані заперечення на акт перевірки від 23.10.2012 року. Відповідач своїм рішенням залишив акт перевірки без змін, згідно листа від 30.10.2012 року №17998/10/15-220.

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 31.10.2012 року за №0003341502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100347,00 гривень.

Позивачем в порядку адміністративного оскарження подана скарга Державні податковій службі у Дніпропетровській області від 08.11.2012 року на винесене податкове повідомлення-рішення від 31.10.2012 року №0003341502. Відповідно до рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 08.01.2013 року №82/0/43-13/10/10-013 скасоване податкове повідомлення - рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 31.10.2012 року №0003341502 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 100347,00 гривень, збільшено грошове зобов'язання ПП «Компанія «Металіка» по податку на додану вартість на суму 100347,00 гривень, а скаргу платника податків залишено без задоволення.

При цьому в рішенні про результати розгляду скарги зазначено: як свідчать матеріали справи, ПП «Компанія «Металіка» згідно даних картки особового рахунку платника станом на 01.04.2011 року податковий борг з ПДВ відсутній. Таким чином, ПП «Компанія «Металіка» порушено вимоги пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок безпідставного віднесення до рядка 20.1 Декларації суми від'ємного значення у розмірі 100 347,00 гривень, у зменшення суми податкового боргу з ПДВ. При цьому зазначає, що у відповідності до пункту 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №985 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1440/18735, податкове повідомлення-рішення складається у разі зменшення за наслідками перевірки від'ємного значення суми податку на додану вартість. В ході камеральної перевірки ПП «Компанія «Металіка» не виявлено порушень обчислення податку на додану вартість у податковій звітності за березень 2011 року (в частині формування податкового кредиту та декларування податкових зобов'язань), тобто від'ємне значення за результатами перевірки не зменшується, а фактично встановлено неправомірне декларування платником податку такого залишку від'ємного значення в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ. Виходячи із вищенаведеного та враховуючи відсутність спеціальної форми податкового повідомлення-рішення на зменшення від'ємного значення, необґрунтовано задекларованого у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ, та відсутність роз'яснень ДПС України із зазначеного питання, вважає необхідним для зменшення необґрунтовано заявленого у погашення податкового боргу від'ємного значення та відповідного відновлення в особовому рахунку податкового боргу винести повідомлення-рішення за формою «Р» (загальна форма «за наслідками перевірок»). Одночасно з цим зазначає, що враховуючи не встановлення за результатами камеральної перевірки порушень обчислення ПДВ у податковій звітності за березень 2011 року, платник податків не втрачає права на сформоване від'ємне значення та перенесення цього від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (р.20.2 податкової декларації з ПДВ).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Право на проведення перевірки надано органу Державної податкової служби відповідно до ст.75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України).

Так, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

З наведених законодавчих приписів випливає, що визначення грошового зобов'язання за наслідками проведення камеральної перевірки є можливим лише у разі виявлення помилок у звітності, поданій таким платником.

З огляду на викладені вище обставини справи, відповідачем було виявлено методологічну помилку в податковій декларації за березень 2011 року.

Відповідно до п.200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Порядок зарахування суми від'ємного значення, розрахованого згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, передбачено пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, а саме, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Податковий борг за попередні звітні (податкові) періоди повинні значитися на особовому рахунку платника у періоді, у якому подається податкова декларація чи уточнюючий розрахунок з ПДВ.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Уточнюючий розрахунок позивачем за березень 2011 року, згідно статті 50 Податкового кодексу позивачем не подавався.

З рахуванням вимог Податкового кодексу України, податковий борг за попередні звітні (податкові) періоди повинен значитися на особовому рахунку платника на перше число періоду, у якому подається податкова декларація чи уточнюючий розрахунок з ПДВ, таким чином суд приходить до висновку, що оскільки станом на 01.04.2011 року податкового боргу підприємство не мало, а позивачем допущені певні методологічні помилки, то в порушення статті 203 Податкового кодексу України, позивач зменшив суму від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р.20.1) у розмірі 100347,00 гривень, що підтверджується податковою декларацією за березень 2011 року.

Суд погоджується з доводами відповідача та зазначає, що методологічна помилка виявлена податковим органом, станом на 01.04.2011 року не вплинула на розрахунки з бюджетом, однак вплинула на розрахунки з бюджетом за квітень 2011 року, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку.

Суд також погоджується з доводами позивача щодо форми винесеного податкового повідомлення рішення.

Щодо посилання позивача на пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України якою визначено строк проведення камеральної перевірки, суд зазначає, що відповідачем такий строк порушено, однак зазначене не впливає на правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. В тому числі, окрему персональну дисциплінарну відповідальність несуть особи, які ці порушення допустили, відповідно до нормативно-правових актів України, що у свою чергу не звільняє платника податків та зборів від відповідальності за виявлені порушення у ході проведення перевірки.

Посилання позивача на акт перевірки від 12 січня 2012 року за №80/15-231/30198026 «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість», судом також не може бути прийнято до уваги, оскільки така перевірка була проведена з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що відповідачем доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення №0000171502 від 17 січня 2013 року належними та допустимими доказами, тому позов є не обґрунтованим, в задоволенні якого слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову приватного підприємства «Компанія «Металіка» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000171502 від 17 січня 2013 року - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2013 року

Суддя Н.В. Боженко