Постанова № 29552248, 18.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 р. Справа №805/805/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.,

за участі: представника відповідача Літвінова В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» про стягнення податкової заборгованості у загальному розмірі 716556,91 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість, з податку на прибуток, із збору за спеціальне водокористування у загальному розмірі 716556,91 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 18.01.2013 року відповідач має податковий борг у загальному розмірі 716556,91 грн., який складається з: податку на додану вартість у розмірі 66328,09 грн., з податку на прибуток у розмірі 34076,59 грн., із збору за спеціальне водокористування у розмірі 616152,23 грн.

З метою погашення податкового боргу позивачем було здійснено заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме: сформовано та вручено особисто посадовим особам підприємства першу та другу податкові вимоги.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» податкову заборгованість у загальному розмірі 716556,91 грн.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає визнання адміністративного позову до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 10 грудня 2007 року виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 35420080 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АА №6689, взятий на облік як платник податків 24.06.1996 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 186/10/29-014-17 від 05.04.2011 року.

Судом встановлено, що відповідачем надано до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість (вх. № 9080579797 від 20.12.2012 року) за звітний податковий період - листопад 2012 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 37623,00 грн.

Згідно договору про розстрочення грошових зобов'язань від 30 червня 2012 року № 32/19-014-9, відповідачу нарахована сума заборгованості по строку сплати 14 грудня 2012 року у розмірі 29232,92 грн., але у зв'язку з частковою сплатою, сума заборгованості по даному договору складає 28705,09 грн.

Згідно договору про розстрочення грошових зобов'язань від 30 квітня 2012 року № 15/19-014-9, відповідачу нарахована сума заборгованості по строку сплати 20 грудня 2012 року у розмірі 34083,34 грн., але у зв'язку з частковою сплатою, сума заборгованості по даному договору складає 34076,59 грн.

Згідно договору про розстрочення грошових зобов'язань від 27 березня 2012 року № 11/19-014-9, відповідачу нарахована сума заборгованості по строку сплати 15 червня 2012 року, 16 липня 2012 року, 15 серпня 2012 року, 17 вересня 2012 року, 15 жовтня 2012 року, 15 листопада 2012 року, 17 грудня 2012 року, у загальному розмірі 589137,64 грн., але у зв'язку з частковою сплатою, сума заборгованості по даному договору складає 546249,00 грн.

Позивачем, на підставі акту перевірки № 6227/15-511/108 від 07.12.2012 року, прийняте податкове повідомлення - рішення № 0004781543 від 14 грудня 2012 року, згідно якого відповідача зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 45538,53 грн. за платежем: надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми податкових зобов'язань, позивачем була нарахована пеня у розмірі 24364,70 грн.

Позивачем виставлена відповідачу перша податкова вимога № 1/518 від 01 вересня 2009 року, згідно якої станом на 01 вересня 2009 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 139998,92 грн. Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 02.09.2009 року, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги.

Також позивачем виставлена відповідачу друга податкова вимога № 2/555 від 02 жовтня 2009 року, згідно якої станом на 02 жовтня 2009 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 297921,45 грн., у тому числі за основним платежем - 297810,67 грн., за пенею - 110,78 грн. Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 05.10.2009 року, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 01 вересня 2009 року (дата формування першої податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкові вимоги № 1/518 від 01 вересня 2009 року та № 2/555 від 02 жовтня 2009 року є чинними.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з податку на додану вартість перед бюджетом, яка складає у загальному розмірі 66328,09 грн., з податку на прибуток у загальному розмірі 34076,59 грн., із збору за спеціальне водокористування у розмірі 616152,23 грн., у тому числі за основним платежем 546249,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 45538,53 грн., за пенею 24364,70 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікових карток платника податків станом на 22.01.2013 року.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з податку на прибуток та із збору за спеціальне водокористування.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, з податку на прибуток та із збору за спеціальне водокористування та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача загальної суми податкового боргу у розмірі 716556,91 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» про стягнення податкової заборгованості у загальному розмірі 716556,91 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» (ЄДРПОУ 35420080) до державного бюджету суму податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 66328 (шістдесят шість тисяч триста двадцять вісім) грн. 09 коп. р/р 31118029700075, код платежу 14010100, отримувач УДК м. Слов'янська, МФО 834016, банк ГУДКУ в Донецькій області, код банку 37803368; з податку на прибуток у розмірі 34076 (тридцять чотири тисячі сімдесят шість) грн. 59 коп. р/р 3211861700075, код платежу 11020201, отримувач УДК м. Слов'янська, МФО 834016, банк ГУДКУ в Донецькій області, код банку 37803368; із збору за спеціальне водокористування у розмірі 616152 (шістсот шістнадцять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 23 коп. р/р 33110359700075, код платежу 13020401, отримувач УДК м. Слов'янська, МФО 834016, банк ГУДКУ в Донецькій області, код банку 37803368.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18.02.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 22.02.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.