Ухвала суду № 29549752, 06.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р.Справа № 2-а-9420/10/1570

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Гончарук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного підприємства «Вітмарк-Україна» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Сільного підприємства «Вітмарк-Україна» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

30.09.2010 року СП «Вітмарк-Україна» у вигляді ТОВ звернулося до окружного суду із позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення №0001201620 від 09.08.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 80 185,55 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на проведення перевірки з грубими порушеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та на безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позивач також зазначає про те, що наведене в акті перевірки порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в діях позивача відсутнє, оскільки ревізори при перевірці не врахували того факту, що готівкові кошти в сумі 16037,11 грн., які на момент перевірки зберігалися в сейфі і інкасаторській сумці, є коштами, що оприбутковані в касі Львівської філії підприємства, а тому не повинні зазначатися в денному звіті РРО станом на 21.07.2010 року, оскільки ці кошти були видані через РРО 20 липня 2010 року саме для їх передачі в касу філії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у задоволенні позову СП «Вітмарк-Україна» у вигляді ТОВ відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник СП «Вітмарк-Україна» 04.05.2011р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги СП «Вітмарк-Україна» у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - Спільне підприємство «Вітмарк-Україна» в формі ТОВ зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.08.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.52).

21.07.2010 року ст.державними податковими ревізор-інспекторами ДПІ у м.Львові Попик С.М. та Турхан Н.О., на підставі направлення на перевірку від 21.07.2010 року №1772/23-8, була проведена виїзна планова перевірка складу, що розташований за адресою: м.Львів, вул.Городецька,355, та належить СП «Вітмарк-Україна» у формі ТОВ.

Згідно копії направлення на перевірку, яка наявна в матеріалах справи, бухгалтер підприємства Галайтата І.Р. була ознайомлена із вказаним направленням, що підтверджується її підписом.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у м.Львові складено акт перевірки №1640/13/02/23/22480087 від 21.07.2010 року за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, копію якого отримала бухгалтер Галайтата І.Р.

В подальшому, за результатами вказаної перевірки та на підставі вищезазначеного акту перевірки за №1640/13/02/23/22480087 від 21.07.2010 року, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0001201620 від 09.08.2010 року у розмірі 80185,55 грн. за порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.10).

Не погоджуючись із законністю та обґрунтованістю зазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, СП «Вітмарк-Україна» 20 серпня 2010 року оскаржило його в порядку адміністративного оскарження до ДПА в Одеській області та до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, однак останні своїми рішеннями №34099/10/25-0007 та № 26291/10/25-021 залишили цю скаргу без розгляду, в зв'язку із чим, позивач був змушений звернутися до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином доведена правомірність прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.11 ч.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами та доповненнями), ограни державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтями 15 та 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), здійснюють органи Державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також слід зазначити, що в розумінні ст.2 вказаного Закону, «місце проведення розрахунків» - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. «Денний звіт» - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Відповідно до п.23 «Порядку провадження торговельної діяльності та Правил торговельного обслуговування населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (т.б. в касі, грошовому ящику, сейфі, столі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Так, вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому, в п.п. 2.2.14 акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 16037, 11 грн.

У відповідності до п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (ст.22 зазначеного Закону, яка діяла на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення).

Із змісту вищенаведених норм Закону випливає, що обов'язок із забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, має виконуватися вказаними суб'єктами на місці проведення розрахунків протягом усього робочого часу, коли здійснюються операції у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

При чому, суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків мають відповідати сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, як у Х-звіті денному звіті без обнуління інформації в оперативній пам'яті РРО, де зазначається сума на яку було здійснено продаж товарів з початку робочого дня, так і Z-звіті, який роздруковується у кінці робочого дня з обнулінням інформації в оперативній памяті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Такі види звітів передбачені «Порядком реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари» (затв. Наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №107/5298).

Відповідно до п.4.5 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)» (затв. наказом ДПА України №614 від 01.12.2000р.), унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції „службове внесення".

Згідно з п.9.7 зазначеного Порядку, сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків чи уноситься суб'єктом підприємницької діяльності протягом робочого дня, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "службове внесення", а сума готівки, що вилучається суб'єктом підприємницької діяльності протягом робочого дня записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "службова видача".

Як пояснив у судовому засіданні судів обох інстанцій представник позивача, на Львівській філії СП «Вітмарк-Україна», що є структурним відокремленим підрозділом підприємства, розрахункові операції здійснюються через електронний реєстратор розрахункових операцій. Реєстратор розрахункових операцій знаходиться в одному приміщенні із касою філії. Готівкові кошти, що надходять від покупців за реалізовану філією продукцію, після їх оприбуткування через РРО зберігаються у ящику стола, на якому встановлений РРО, а готівкові кошти, що були оприбутковані через касу філії, зберігаються у сейфі.

Як встановлено з матеріалів справи, підприємством 20.07.2010 року за реалізацію продукції було отримано кошти у розмірі 16037,11 грн., про що свідчать належним чином оформлені прибуткові касові ордери від 20 липня 2010р. №5 258, №5 259, №5 260, №5 261, №5 262, №5 263, №5 264, №5 265, №5 266, №5 267, №5 268, №5 269, №5 270, №5 271, №5 272, №5 273, №5 274, №5 275, №5 276, №5277 (а.с.15-24).

Відповідно до «Положення про ведення касових операцій у національні валюті», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, в касі підприємства можуть здійснюватися готівкові розрахунки за обумовленими цим Положенням правилами (оформлення на кожну розрахункову операцію прибуткових видаткових касових ордерів та видача відповідних квитанцій).

Згідно п. 2.6. Положення №637 «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів (п, 2.6. Положення №637).

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку і готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб (п.2.8. Положення №637).

Як видно з матеріалів справи, на арк.20 касової книги станом на 20 липня 2010 р. зроблено запис про оприбуткування готівкових коштів в сумі 16037,11 грн., та до книги обліку розрахункових операцій 20.07.2010 року внесено запис «службова видача» розмірі 16037,11 грн. на підставі Z-звіту №01430.

При цьому, позивачем було надано до суду 1-ї інстанції копії фіскальних чеків по проведеним розрахунковим операціям за 20.07.2010 року та копії відповідних видаткових накладних за червень-липень 2010 року.

Також, судами обох інстанцій встановлено, що 20.07.2010 року підприємством дійсно було здійснено «службову видачу» у розмірі 16037,11 грн., що підтверджується Z-звітом від 20.07.2010 року.

Разом з тим, по справі судом встановлено, що 21.07.2010 року о 14 год. 10 хв. (т.б. саме під час здійснення перевірки) підприємством був роздрукований Х-звіт з показниками « 0,00 грн.», із зазначенням в графах «службове внесення» та «службова видача» показника 0,00 грн. (а.с.109,148).

Згідно копії касової книги за 21.07.2010р.,«залишок на початок дня» складають кошти в сумі 16037,11 грн. При цьому, як вже зазначалося вище, під час здійснення перевірки о 14 год. 10 хв. було роздруковано чек з нульовими показниками.

Окрім того, з матеріалів справи судовою колегією встановлено, що грошові кошти у сумі 16037,11 грн. зберігалися на момент проведення перевірки за місцем проведення розрахунків позивача і не відповідали сумі коштів - 00,00 грн., зазначеній в денному звіті РРО за 21.07.2010 року, яка не була проведена через РРО. Грошові кошти в розмірі 16037,11 грн. (невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, зазначеної в денному звіті РРО) на час перевірки не були внесені в фіскальний звітній чек.

Тобто, станом на 21.07.2010 року на місці проведення розрахунків фактично знаходились кошти підприємства, які жодним чином 21.07.2010 року підприємством не були оформлені (проведені).

Як зазначено в касовій книзі позивача, 21.07.2010 року за номером №180 було видано ЗАТ «ОТП Банк» виторг у розмірі 16037,11 грн. При цьому, посилання представника позивача на те, що готівкові кошти каси Львівської філії підприємства в сумі 16 037, 11 грн., які були виявлені перевіряючими ДПІ у м. Львові знаходились в сейфі, в спеціальній сумці для банківської інкасації, яка мала бути проведена в кінці робочого дня 21.07.2010р. судами обох інстанцій не можуть бути взяті до уваги, оскільки жодного належного доказу в підтвердження цієї обставини до суду надано не було, та крім того, як вбачається з матеріалів справи, касир підприємства зазначила, що на місці проведення розрахунків знаходяться готівкові кошти у розмірі 16037,11 грн., що підтверджується її підписом.

В судовому засіданні представник позивача посилався на те, що вказані кошти були зняті «як службова видача» для потреб підприємства, але при цьому, жодного доказу в підтвердження вказаного факту ним до суду надано не було, як не було надано і документу, що підтверджує видачу цих коштів ЗАТ «ОТП Банк» як «виторг». Водночас, позивачем не було також надано і доказів на підтвердження того, для чого саме підприємством проводилася 20.07.2010 року операція «службова видача».

Отже, за таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не приймає посилання представника позивача на те, що готівкові кошти в розмірі 16037,11 грн. були оприбутковані в установленому законом порядку, оскільки вищевказана сума фактично знаходилась на місці проведення розрахунків та не була внесена в фіскальний звітній чек.

Таким чином, оскільки позивач, знаючи про знаходження грошових коштів на місці проведення розрахунків, у розмірі більшому ніж зазначено у Х-звіті РРО, не здійснив операцію щодо внесення вказаної суми до фіскального звіту, тобто зазначена операція не була зафіксована на реєстраторі розрахункових операцій 21.07.2010 року, суд апеляційної інстанції приходить до аналогічного висновку про порушення позивачем вимог п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало саме у незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, а тому, відповідно, відповідачем, в даному випадку, було цілком правомірно, згідно із ст.22 цього Закону, застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 80185,55 грн. (т.б. 16037,11 грн. х 5).

До того ж, ще слід зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку і було зроблено представниками відповідача при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спільного підприємства «Вітмарк-Україна» у вигляді ТОВ - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко