Ухвала суду № 29548370, 14.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р.Справа № 2а-4211/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-4211/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуров і К"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" (надалі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Московському районі в м.Харкові (надалі по тексту відповідач) в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова №0000372302/0 від 19.03.2009р., №0000372302/1 від 17.04.2009р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуров і К" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова №0000372302/0 від 19.03.2009р., №0000372302/1 від 17.04.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30701,00 грн., в т.ч. за основним платежем -20467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -10234,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Московському районі м.Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Гуров і К" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ТП Статус Трейд - 2008" за період з 11.06.2008р. по 01.01.2009р., за результатами якої складено акт №1209/23/35070024 від 11.03.2009 року.

За висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., що призвело до заниження сум його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях з ПДВ за липень, жовтень 2008 року на загальну суму 20466,23 грн., у т.ч. за липень 2008р. у розмірі 9557,50 грн., за жовтень 2008р. у розмірі 10908,73 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, із посиланням на пп.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.1., п.7.4., п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ДПІ у Московському районі м.Харкова було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000372302/0 від 19.03.2009р., яким ТОВ "Гуров і К" визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 30701,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 20467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10234,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки №1209/23/35070024 від 11.03.2009 року, а також з винесеним податковим повідомленням-рішенням №0000372302/0 від 19.03.2009р. ТОВ "Гуров і К" в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу до ДПІ у Московському районі м. Харкова, яка рішенням останньої була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Після цього, ДПІ у Московському районі м.Харкова винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000372302/1 від 17.04.2009р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 30701,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 20467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10234,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, висновок ДПІ у Московському районі м. Харкова про порушення позивачем пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтується на підставі акту документальної невиїзної перевірки ТОВ "Статус Трейд-2008" за №393/1800/35970717 від 30.01.2009 року, в якому визначено про нікчемність угод ТОВ "ТП Статус Трейд-2008".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість став висновок контролюючого органу про порушення позивачем норм п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого неправомірно завищено податковий кредит за липень, жовтень 2008 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «Статус-трейд-2008». Такий висновок контролюючого органу ґрунтується на висновках проведеної перевірки зазначеного постачальника, відповідно до яких ТОВ «Статус-трейд-2008» не має реальної можливості на здійснення відповідної господарської діяльності, в зв'язку з чим податковий орган прийшов до висновку про нікчемність угоди між позивачем та ТОВ «Статус-трейд-2008».

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ «Статус трейд-2008» договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який проводилася перевірка, позивач фактично здійснював такі види діяльності: 22.22.0-інша поліграфічна діяльність, 22.25.0-надання інших послуг у поліграфічній діяльності.

З метою здійснення власної господарської діяльності на підставі усної угоди позивачем у ТОВ "Статус Трейд-2008" було придбано папір, що підтверджується рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.

З письмових пояснень позивача (а.с.163 т.1) вбачається, що доставка товару відбувалася власними силами ТОВ «ТП СТАТУС ТРЕЙД-2008» на підставі рахунків-фактур від 29.10.2008 року та від 31.07.2008 року.

В підтвердження оприбуткування отриманого від ТОВ «ТП СТАТУС ТРЕЙД-2008» паперу позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 субрахунок-склад «Бумага». Переміщення товару на виробництво здійснювалося на підставі внутрішніх накладних на переміщення товару, наявними у матеріалах справи.

У власності підприємства позивача є друкарська машина для нанесення ультрафіолетового лаку ПОЛ54, що підтверджується рішенням № 1 про створення господарського товариства від 27.04.2007 року відповідно до якого внеском до статутного фонду є зазначена машина.

Також, як вбачається з акту перевірки підприємство позивача орендує 2-х кольорову друкарську машину Man Roland 200, тигельний прес ПТ-4, тигельний прес БПП-75, різак БР-82, тигель МЛ 720. На підприємстві працюють кваліфіковані робітники, які обслуговують друкарську техніку, в кількості 14 чоловік та підсобний робітник.

В подальшому папір, отриманий від ТОВ «ТП СТАТУС ТРЕЙД-2008», було використано для виробництва поліграфічної продукції та для задоволення господарських потреб підприємства, про що свідчать калькуляції на випуск продукції, акти списання матеріалів, накладні на випуск продукції.

Подальша реалізація ТОВ "Гуров і К" виготовленої продукції іншим підприємствам підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.78 - 98).

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «ТП СТАТУС ТРЕЙД-2008».

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ «ТП СТАТУС ТРЕЙД-2008» слугував акт перевірки ТОВ «ТП СТАТУС ТРЕЙД-2008» за висновками якого відповідач прийшов до висновку про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність господарських операцій з ТОВ "Статус Трейд-2008"за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача ТОВ «ТП СТАТУС ТРЕЙД-2008» на момент видачі податкових накладних був платником податку на додану вартість.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ «ТП СТАТУС ТРЕЙД-2008» податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість .

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-4211/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Філатов Ю.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.