Вирок № 29546850, 31.01.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2602/3630/12

провадження № 1/753/281/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Дубаса В.А.,

при секретарі - Ридзель О.В.,

з участю прокурора - Ігнатенка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Розкішна, Ставищенського району, Київської області, громадянина України, українця, освіта середня, неодруженого, працюючого водієм у ПАТ «Дарницький завод «ЗБК», раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, 24.08.2012 року приблизно о 18 год. 30 хв., керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «КАМАЗ» (бетонозмішувач) д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись по проїзній частині вул. Тепловозна, від проспекту Григоренка в напрямку вул. Здолбунівської, у м.Києві, допустив порушення вимог п.п. 2.3.б, 8.7.3(е) та 8.10. Правил дорожнього руху України. Відповідно до п. 2.3.б. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 8.7.3. ПДР України передбачено, що сигнали світлофора мають такі значення: (е) - червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух; 8.10. ПДР України - у разі подання світлофором (крім реверсного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12. (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62. «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 полягали у тому, що він, керуючи транспортним засобом «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_2, проявив неуважність та необачність, не переконавшись, що це буде небезпечним і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, рухаючись по проїзній частині вулиці Тепловозної у правій смузі руху, проігнорував забороняючий (червоний) сигнал світлофора, виконав поворот направо, на вул. Здолбунівську продовживши рух на червоне світло світлофора та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3. Внаслідок зіткнення велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, визнав повністю, у скоєному розкаявся та пояснив наступне: 24.08.2012 року приблизно о 18 год. 30 хв. він керував згаданим автомобілем «КАМАЗ» та рухаючись по вул. Тепловозній в правій смузі руху, від проспекту Григоренка в напрямку вул. Здолбунівської, у м. Києві, проігнорував забороняючий (червоний) сигнал світлофора, виконав поворот направо, на вул. Здолбунівську продовживши рух на червоний сигнал світлофора внаслідок чого скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_3

Згідно висновку експерта №1581/Е від 17.10.2012 року при вивченні наданої медичної документації встановлено, що у ОСОБА_3, 1998 року народження, мали місце наступні тілесні ушкодження: садно передньої черевної стінки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження (по критерію тривалості розладу здоров'я); закрита травма лівого гомілково-ступневого суглобу - трьох кісточковий перелом (перелом зовнішньої та внутрішньої лодижек, перелом заднього краю великогомілкової кістки), зі зміщення уламків, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості (по критерію тривалості розладу здоров'я); Характер та морфологічні можливості виявлених ушкоджень свідчать проте, що вони утворились від дії тупих предметів, що могло були при транспортній травмі, в час зазначений у постанові.

Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2, знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із заподіянням ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, що підтверджується показами підсудного, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.

З огляду на це, суд, згідно ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що характеризують його особу.

Суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати ч. 1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного, відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що, винність підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доведена повністю і кваліфікація його дій за вказаною статтею є правильною, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи міру покарання суд відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, вину визнав та щиросердно розкаявся у скоєному, має постійне місце проживання та роботи, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, тому суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу, оскільки таке покарання буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст. 81 КПК України.

Цивільний позов відповідно до ст. 28 КПК України, що заявлено заступником прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави, підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6800 гривень.

Міру запобіжного заходу обрану засудженому ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов заступника прокурора Дарницького району м. Києва задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської дитячої клінічної лікарні №2 (код ЄДРПОУ 05415941, розташована за адресою: м. Київ, пр-т. Алішера Навої, 3) витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, у сумі 3430 гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 вартість проведеної автотехнічної експертизи у сумі 441 грн. 36 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві.

Речові докази у справі: транспортний засіб «КАМАЗ» д.н.з НОМЕР_2 повернути законному володільцю - ПАТ «Дарницький завод «ЗБК», велосипед «АРДІС» повернути законному володільцю - ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення через Дарницький районний суд м. Києва, засудженим - з моменту отримання копії вироку.

СУДДЯ: