Рішення № 29546225, 20.02.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року Справа №1915/18662/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретарів судового засідання Франчук Л.В., Вербицького Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради з участю третіх осіб інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, відокремленого підрозділу управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2 Львівської залізниці про виділення ОСОБА_1 із спільної сумісної власності власників квартир будинку по вул. Б. Хмельницького, 14 підвального приміщення зазначеного у виданому товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації» плані поверхів будівлі літери «А» під № 38 та визнання за ОСОБА_1 права власності на підвальне приміщення по вул. Б. Хмельницького, 14, яке зазначене у виданому товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації» плані поверхів будівлі літери «А» під № 38, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тернопільської міської ради з участю третіх осіб інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, відокремленого підрозділу управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2 Львівської залізниці про виділення йому із спільної сумісної власності власників квартир будинку по вул. Б. Хмельницького, 14 підвального приміщення зазначеного у виданому товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації» плані поверхів будівлі літери «А під № 38 та визнання за ним права власності на підвальне приміщення по вул. Б. Хмельницького, 14, яке зазначене у виданому товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації» плані поверхів будівлі літери «А під № 38.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він є власником приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул. Б. Хмельницького, 14/16, яке розташоване на першому поверсі трьохповерхового будинку та зазначене у плані поверхів будівлі літери «А» під №16. Безпосередньо під вказаним приміщенням розташоване підвальне приміщення виділене з окремим входом, яке перебуває у користуванні позивача і зазначене у плані поверхів будівлі літери «А» під № 38.

Позивач вказав, що займаючись підприємницькою діяльністю він має на меті максимально ефективно використовувати своє право власності гарантоване чинним законодавством, а тому за власний рахунок провів ремонтно-реконструкційні роботи самочинно перепланованого підвального приміщення. В подальшому він звернувся до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про прийняття обєкта до експлуатації, однак отримав відмову через відсутність правовстановлюючого документа на приміщення. При зверненні до Тернопільської міської ради про визнання права власності на підвальне приміщення також було отримано відмову з тих підстав, що підвальне приміщення призначене для експлуатації і обслуговування будинку, відноситься до допоміжних приміщень і є неподільним майном, яке не підлягає відчуженню.

Позивач вказав, що спірне підвальне приміщення не належить до допоміжних приміщень будинку, оскільки у ньому не розміщено технічне обладнання необхідне для обслуговування будинку і саме приміщення не являться таким, що необхідне для обслуговування будинку, а тому чинним законодавством України не заборонена його приватизація.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Тернопільської міської ради та інспекції з державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог з тих підстав, що підвальне приміщення є допоміжним приміщенням будинку та слугує для побутового обслуговування мешканців будинку. Крім цього, позивачем здійснена самовільна реконструкція підвального приміщення, оскільки обєднано в одне приміщення два підвальних приміщення, без належних дозвільних документ та без здачі вказаного обєкта в експлуатацію.

Представник відокремленого підрозділу управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2 Львівської залізниці в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з тих підстав, що підвальне приміщення приватизації не підлягає.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення сторін та представників третіх сторін вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником приміщення № 16 у будинку № 14 по вул. Б. Хмельницького в м. Тернополі, що доводиться наявною у матеріалах справи копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.09.206 року.

Із наявного у матеріалах справи плану поверхів будови літери А по вул. Б. Хмельницького, 14 в м. Тернополі вбачається, що підвальне приміщення № 38 є самочинно переплановане під майстерню загальною площею 20,7 кв.м.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно до положень ч.2 ст. 382 ЦК України - власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди,будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року (Справа № 1-2/2004) - допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

Згідно п.7 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яке затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 N 396 - допоміжні приміщення передаються у спільну сумісну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

За вказаних обставин справи суд вважає, що позивач не вправі претендувати на виділення йому у приватну власність спірного підвального приміщення та визнання за ним права власності на нього, оскільки відповідно до наведених положень чинного законодавства України, спірне підвальне приміщення є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, яке призначене для побутового обслуговування мешканців будинку та перебуває у їхній спільній сумісній власності, а тому не може бути приватизоване.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог - суд бере до уваги також той факт, що спірне підвальне приміщення позивачем самовільно реконструйоване, що відображено у плані поверхів будови літери А по вул. Б. Хмельницького, 14 в м. Тернополі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку», ч. 2 ст. 382 ЦК України, рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року (Справа № 1-2/2004), п.7 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яке затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 N 396, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212- 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради з участю третіх осіб інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, відокремленого підрозділу управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2 Львівської залізниці про виділення ОСОБА_1 із спільної сумісної власності власників квартир будинку по вул. Б. Хмельницького, 14 підвального приміщення зазначеного у виданому товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації» плані поверхів будівлі літери «А» під № 38 та визнання за ОСОБА_1 права власності на підвальне приміщення по вул. Б. Хмельницького, 14, яке зазначене у виданому товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації» плані поверхів будівлі літери «А» під № 38 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийДзюбич В.Л.