Рішення № 29545026, 19.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2013 р. Справа № 911/44/03/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», м. Славутич

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Славутич

про стягнення 18328,96 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» (надалі позивач) заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 18328,96 грн., з яких: 13104,01 грн. основний борг, 1399,40 грн. пеня, 1296,97 грн. 3 % річних та 2528,58 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов?язання щодо здійснення оплати за оренду нерухомого майна за договором №51-А від 12.04.2007 р. оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.01.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 06.02.2013р.

06.02.2013 р. на адресу господарського суду Київської області від позивача надійшла телеграма, в якій останній клопоче про відкладення розгляду справи у зв?язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2013 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, клопотання позивача задоволено та розгляд справи відкладено на 19.02.2013 р.

У судове засідання представники сторін не з'явились, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином ухвалами господарського суду від 02.01.2013 р. та 06.02.2013 р., що підтверджується поштовими повідомленням про вручення, які долучені до матеріалів справи. Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників сторін, згідно з наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

12 квітня 2007 року між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» (орендодавець, позивач у справі) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач у справі) було укладено договір №51-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, яке знаходиться на балансі орендодавця, а саме: частину нежитлової будівлі «Склад під навісом» Виробничої бази КП «УЖКГ» з системою центрального електропостачання, що є невід?ємною частиною будівлі (АДРЕСА_1).

Згідно з п. 3.1. та п. 3.2. договору орендна плата вноситься орендодавцеві орендарем за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності. Орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича», затвердженої рішенням Славутицької міської ради № 50-41-IV від 15.12.2004 року з урахуванням змін і доповнень, затверджених рішенням Славутицької міської ради №703-47-IV від 29.06.2005 року і за перший (базовий) місяць оренди березень 2007 року становить 574,50 грн. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. Орендна плата за перші два місяці оренди вноситься орендарем у формі передплати. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.1.3. додаткової угоди №1 до договору №51-А від 12.04.2007 р. оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, внесено зміни до п.3.2. договору, а саме орендну плату за перший (базовий) місяць оренди червень

2007 року встановлено 438, 29 грн.

Згідно з п.3.4. договору орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів у касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця.

Пунктом 3.6. встановлено, що орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім цього, за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.7.1. договору, останній укладено строком на один рік, договір вступає в силу з 20 квітня 2007 року і діє до 19 квітня 2008 р. включно.

Пунктом 1.4. додаткової угоди №1 до договору №51-А від 12.04.2007 р. встановлено, що договір вступає в силу 18 червня 2007 року та діє до червня

2008 року включно. Пунктом 2.1. додаткової угоди №2 до договору №51-А від 12.04.2007 р. внесено зміни до п.7.1., дію договору продовжено на 11 (одинадцять місяців) - з 18 червня 2008 року до 17 квітня 2009 року включно.

Згідно з п.7.4. договору №51-А від 12 квітня 2007 року дія договору оренди припиняється у випадку закінчення терміну, на який він був укладений.

На виконання умов договору №51-А від 12 квітня 2007 року позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування (оренду) нерухоме майно, що належить до комунальної власності, вказане у п.1.1. договору, що підтверджується актом прийому-передачі майна, яке знаходиться на балансі КП «Управління житлово-комунального господарства» та передається в оренду від 20.04.2007р. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

З огляду на вищевказане, договір № 51-А від 12.04.2007 р. оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, припиняє свою дію 18.04.2009 р.

Відповідно до частини першої статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов?язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Згідно п. 7.1. договору №51-А від 12.04.2007 р. після закінчення терміну договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов?язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії договору оренди на новий термін.

Відповідно до частини першої статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Крім того, частиною першою статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Приписами частини другої ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, суд, виходячи з положень Закону та договору, за відсутності доказів, що свідчать про наявність заперечень КП «Управління житлово-комунального господарства» та ФОП ОСОБА_1 проти продовження дії договору оренди на новий термін, дійшов до висновку, що договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором №51-А від 12.04.2007 р.

01.02.2010 р. між відповідачем та позивачем було підписано акт прийому-передачі майна з оренди відповідно до якого позивач прийняв, а відповідач передав зі строкового платного користування (оренди) нерухоме майно, що належить до комунальної власності, вказане у п.1.1. договору №51-А від 12.04.2007 р. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.11.2012 р. у справі

№ 14/088-12 встановлено, що відповідач користувався орендованим майном за договором оренди з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду нерухомого майна та до моменту повернення з оренди нерухомого майна, тобто у період з 20.04.2007 р. по 01.02.2010 р., що підтверджується договором № 51-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, від 20.04.2007 р. та додатковими угодами до нього, актом прийняття-передачі майна, яке знаходиться на балансі КП „Управління житлово-комунального господарства" та передається в оренду, від 20.04.2007 р., актом приймання-передачі майна з оренди, від 01.02.2010 р.

Відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У п. 2.6. роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18, вказано, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

З огляду на вищевказане, позивач свої обов'язки щодо передання в оренду відповідачеві нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, згідно умов договору №51-А від 12.04.2007 р. виконав належним чином.

Проте, як зазначає позивач, в порушення своїх договірних зобов'язань (договір оренди №51-А від 12.04.2007 р.), відповідач не здійснив розрахунки з КП „Управління житлово-комунального господарства" по орендній платі за користування об'єктом оренди за період з серпня 2008 року по січень 2010 року включно на суму

13104,01 грн.

В свою чергу, відповідач, належним чином повідомлений про місце дату та час, у судове засідання не явився, будь-яких доказів, які б спростовували наявність зазначеної заборгованості до суду не подав.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо здійснення орендних платежів за договором оренди від 12.04.2007р. №51-А.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з частиною першою та частиною сьомою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої та п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог вказаних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 13104,01 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги КП «Управління житлово-комунального господарства» про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті за договором оренди від 12.04.2007 р. №51-А є обґрунтованими, документально підтвердженими та не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1 399,40 грн. пені, 1296,97 грн. 3 % річних та 2528,58 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.3.6. договору за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу. Проте, встановлений у договорі розмір пені перевищує розмір, встановлений Законом. Таким чином, при розрахунку пені слід застосовувати положення статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань».

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до положень пункту 3.4 договору оренди орендна плата здійснюється не пізніше останнього числа поточного місяця.

Зі змісту зазначеного пункту договору слідує, що момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання встановлюється щодо кожного місяця окремо, і як наслідок, пеня також має нараховуватись на суму боргу по за кожен місяць заборгованості окремо з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та пеня має обчислюватись саме з 01 числа наступного місяця за місяцем за який мала сплачуватись орендна плата.

Зробивши розрахунок пені, по орендній платі за кожен місяць заборгованості окремо, з урахуванням положень частини шостої ст. 232 ГК України, судом встановлено сума розрахунку позивача значно менша отриманого результату суду, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 1399,40 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат, за періоди вказані у розрахунку позивача, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано останнім арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє частково, а саме у розмірі

2518,09 грн.

Зробивши розрахунок 3% річних, за періоди вказані у розрахунку позивача, суд встановив, що сума заявлена до стягнення позивачем значно менша розрахунку суми суду, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 1 296,97 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13104,01 грн. основного боргу, 2518,09 грн. інфляційних втрат, 1 296,97 грн. 3% річних та 1399,40 грн. пені, загалом 18318,47 грн.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових Будівельників, буд. 8, код ЄДРПО України 31476318) - 13104 (тринадцять тисяч сто чотири гривень) 01 коп. основного боргу, 2518 (дві тисячі п?ятсот вісімнадцять гривень) 09 коп. інфляційних втрат, 1 296 (одну тисячу двісті дев?яносто шість гривень) 97 коп. 3% річних, 1399 (одну тисячу триста дев?яносто дев??ять гривень)

40 коп. пені та 1608 (одну тисячу шістсот вісім гривень) 58 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін