Ухвала суду № 29542977, 14.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6103/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області на постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 15 червня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області до Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, про стягнення податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб в розмірі 152846,62 грн.

Постановою Окружного адміністративного суд м. Києва від 15 червня 2012р. в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, зазначаючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини справи, а тому просить скасувати прийняту постанову в справи, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позов обґрунтований тим, що Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України не сплачено самостійно узгоджену та нараховану контролюючим органом суму податкового зобов'язання з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за 2009-2012 роки.

Боржник зареєстрований Виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.04.2006 р., як платник податків, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Приморському районі міста Одеси з 21.07.2003 р. за №9227.

Південним УКБ було подано до контролюючого органу: податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік №397 на суму 48652,90 грн. та за 2010 рік №1201 на суму 51523,43 грн.; податкові розрахунки земельного податку за 2009 рік №10797 на суму 17442,76 грн. та за 2010 рік №1375 на суму 23532,68 грн.

Крім того, позивачем неодноразово проводилися перевірки Південного УКБ щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акти, зокрема, від 07.09.2009 р. №3369/15-330-24980210, від 15.08.2011 р. №2635/153-24980210, від 15.08.2011 р. №2634/153-24980210, за наслідками яких прийнято податкові повідомлення-рішення: від 23.09.2009 р. №0002461503/0 на суму 155,31 грн. та №0002471503/0 на суму 185,18 грн.; від 10.02.2012 р. №0000461503 на суму 1,00 грн. та №0000471503 на суму 1,00 грн., відповідно. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані Південним УКБ, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень з відповідними відмітками про отримання.

У зв'язку з несплатою Південним УКБ узгодженого податкового зобов'язання, позивачем прийнято податкові вимоги: першу від 10.03.2009 р. №1/108 та другу від 30.04.2009 р. №2/218 на суми 3326,60 грн. та 7381,01 грн., відповідно. Вказані вимоги отримані управлінням, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою про вручення.

Станом на час розгляду справи судом, податковий борг Південного УКБ з земельного податку складає 36422,08 грн., з орендної плати з юридичних осіб - 99448,52 грн., разом - 135872,60 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість Південного УКБ та даними зворотного боку облікових карток платника податків - Південне УКБ за платежем 13050100 (земельний податок з юридичних осіб) та за платежем 13050201 (орендна плата з юридичних осіб). Також, згідно з даними зворотного боку облікових карток платника податків - Південне УКБ з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за 2009-2011 роки підтверджується, що з моменту надсилання йому податкових вимог податковий борг з вказаних податків не переривався.

Державною податковою службою у Миколаївській області до Міністерства оборони України надсилалось подання від 03.03.2012 р. №423/9/24-131 з пропозицією вжити дії, встановлені пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України, для погашення боргу Південного УКБ, на що Південним УКБ за дорученням Міністра оборони України листом від 02.04.2012 р. повідомлено, що в зв'язку з виникненням у Державної казначейської служби України кредиторської заборгованості перед Південним УКБ підприємство не має фінансової змоги погасити податковий борг з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб. Після погашення кредиторської заборгованості підприємством буде здійснено оплату податкового боргу в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби відсутні правові підстави для звернення з поданням до Міністерства оборони України про вжиття встановлених пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України заходів щодо погашення податкового боргу Південного УКБ, відповідно Міністерство оборони України не має обов'язку зі сплати податкового боргу зазначеного підприємства, а Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби не має правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення з Міністерства оборони України податкового боргу Південного УКБ.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 січня 2000 року №2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Аналогічне положення містить пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Так, Південним УКБ самостійно було узгоджено податкове зобов'язання з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб шляхом подання відповідних податкових декларацій, також частину податкового зобов'язання з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб було нараховано контролюючим органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, надісланих на адресу Південного УКБ податкових повідомлень-рішень, які ним отримані.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Південним УКБ податкового боргу, оскарження податкових повідомлень-рішень, податкових вимог. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності у Південного УКБ податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб в розмірі 152846,62 грн.

Стосовно посилання відповідача на пункт 96.3 статті 96 Податкового кодексу України колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 96.2 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Згідно із п.96.3 ст. 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Так, як було вище зазначено, податковий борг Південного УКБ з земельного податку складає 36422,08 грн., з орендної плати з юридичних осіб - 99448,52 грн., разом - 135872,60 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість Південного УКБ та даними зворотного боку облікових карток платника податків - Південне УКБ за платежем 13050100 (земельний податок з юридичних осіб) та за платежем 13050201 (орендна плата з юридичних осіб), вирішення питання про стягнення якого і є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до вимог даної статті 96 Податкового кодексу України, умовою звернення з позовом про стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, можливе за умови, якщо таке підприємство не підлягає приватизації або є комунальним підприємством.

Однак, Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07 липня 1999 року №847-XIV Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України не включено до переліку підприємств, які не підлягають приватизації. Також зазначене підприємство не є комунальним, що підтверджується Положенням.

Згідно з "Положенням про Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України", затвердженого Державним секретарем Міністерства оборони України (додаток до наказу Міністерства оборони України від 16.06.2003 р. №21, далі - Положення), Управління: є державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об'єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності (абзац перший пункту 1); є самостійним господарюючим суб'єктом, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах загальної юрисдикції України, отримує прибуток від здійснення госпрозрахункової діяльності і розподіляє його згідно з чинним законодавством (пункт 5); веде бухгалтерський і статистичний обліки, складає і у визначені терміни подає в установленому порядку відповідним органам звітність з усіх видів діяльності, несе відповідальність за їх достовірність (пункт 6); є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державного Казначейства, розрахунки в банківських установах, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (пункт 16).

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, про неприпустимість застосування положень статті 96 Податкового кодексу України до Міністерства оборони України як до органу, у сфері управління якого перебуває Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені вказаного позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були встановлені всі обставини у праві та їм дана належна правова оцінка, а висновки суду повністю відповідають обставинам справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 15 червня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.