ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-59/17371-2012 18.02.13За позовом Фізичної особи-підприємця Контуш Олександр Павлович
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко"
Про стягнення 75 868,70 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Контуш О.П. - свідоцтво Серія В02 №376510
Казеко О.І. - представник (дов. № б/н від 17.10.2012 р.)
від відповідача Кружільний С.О. - представник (дов. № б/н від 08.08.2012 р.)
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприємець Контуш Олександр Павлович звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" про стягнення заборгованості по договору на технічне обслуговування і ремонт торгового та технологічного обладнання № 01/11/9 від 01.01.2009 р. (далі - Договір) в розмірі 55 745,70 грн. (49 179,00 - основний борг, 3 745,11 грн. - індекс інфляції, 2 821,59 грн. - 3% річних).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті вартості фактично наданих послуг по Договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 49 179,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.12.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/17371-2012 та призначено справу до розгляду на 17.12.2012 р.
14.12.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що позовні вимоги необґрунтовані та недоведені, оскільки надані позивачем акти звірки розрахунків не підписані відповідачем. Також, відповідач зазначає, що відповідачем сплачено позивачу за надані послуги та виконані роботи за період 2010 по 2012 роки в загальному розмірі 695 852,87 грн., в той час як загальний обсяг робіт та послуг складає 669 638,00 грн.
14.12.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про зобов'язання позивача вчинити певні дії, вказуючи на те, що позивачем в позовній заяві не вказано які саме рахунки не оплачені чи оплачені не в повному обсязі. Також, відповідач в даній заяві просить суд по позовних вимогах позивача, підставою для яких стали господарські операції що виникли до 03.12.2009 р., застосувати строки позовної давності.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд задовольняє клопотання представника відповідача.
У зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів, суд, відповідно до ст.ст. 38, 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 14.01.2013 р.
Представник відповідача в судове засідання 14.01.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду від 17.12.2012 р., суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 28.01.2013 р.
22.01.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про запис судового засідання за допомогою технічних засобів. Клопотання судом задоволено.
28.01.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю опрацювання доданих позивачем письмових пояснень та підготовки уточненого відзиву.
В судовому засіданні 28.01.2013 р. представник відповідача надав суду клопотання про проведення судового засідання 28.01.2013 р. без фіксації технічними засобами, у зв'язку з необхідністю відкладення розгляду справи.
Клопотання судом задоволені.
В судовому засіданні 28.01.2013 р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.
В судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.2013 р.
08.02.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача додаткові пояснення по справі.
В судовому засіданні 08.02.2013 р. представник позивача надав суду заяву про надання можливості ознайомитись з письмовими пояснення відповідача.
Клопотання задоволено. В судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2013 р.
11.02.2013 р. відділом діловодства суд отримано від представника позивача заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача борг за надані послуги в сумі 67 651,00 грн., суму індексу інфляції в розмірі 4 858,60 грн., три процента річних в сумі 3 359,10 грн.
Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
За таких обставин заява позивача про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду.
Представник відповідача заявив клопотання про оголошення перерви. Клопотання задоволено.
В судовому засідання 11.02.2013 р. оголошено перерву до 18.02.2013 р.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 18.02.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.01.2009 р. між ФОП Контуш О.П. та ТОВ "ЕКО" було укладено договір № 01/11/9 на технічне обслуговування і ремонт торгового та технологічного обладнання.
Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання по здійсненню планово-експлуатаційних послуг та проведення робіт по ремонту торгово-технологічного обладнання (пекарні, холодильного обладнання, кулінарії та кандиціонерів) згідно з переліком робіт зазначених в додатках до Договору.
Згідно п. 6.4 Підрядник зобов'язаний до 5 числа кожного місяця, наступного за звітним, надати Замовнику рахунок - фактуру, Акт виконаних робіт за минулий місяць та проміжні акти на Об'єкті по мірі виконання робіт.
Згідно п. 6.2. Договору відповідач, як Замовник зобов'язаний здійснювати оплату за щомісячне планово-експлуатаційне обслуговування обладнання в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним. Основою для перерахування платежу являється підписаний сторонами акт виконаних робіт та рахунок - фактура підрядника.
Позивач зазначає, що ним роботи по ремонту/здійсненню планово-експлуатаційних послуг були виконані в повному обсязі, однак відповідачем зобов'язання по сплаті за ремонт/здійснення планово-експлуатаційних послуг виконані не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем по основному боргу на суму 67 651,00 грн., індекс інфляції на суму 4 858,60 грн. та 3% річних на суму 3 359,10 грн.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що позивачем не надано суду належних та обґрунтованих доказів в підтвердження позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На виконання умов Договору позивачем виставлялись відповідні рахунки - фактури, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями даних документів, та Актами здачі - приймання робіт (надання послуг).
Так, з наданих суду Актів здачі - приймання робіт (надання послуг) вбачається, що Виконавцем були проведені відповідні роботи (надані послуги) по відповідним Рахункам, тобто зазначено вид робіт, номер та дата Рахунку - фактури, по якому підписується Акт, та також зазначено загальну вартість робіт (послуг).
Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.
Суд, перевіривши надані позивачем копії Рахунків - фактур, Актів здачі - приймання робіт (надання послуг) згідно їх переліку зазначеному в Обгрунтованого розрахунку стягуваної суми, що доданий до Заяви позивача про збільшення позовних вимог, звіривши їх з наданими в судовому засіданні оригіналами даних документів, перевіривши виписки за особливим рахунком позивача, встановив, що позивачем здійснено планово-експлуатаційні послуги та проведено роботи по ремонту торгово-технологічного обладнання на суму 114 879,00 грн., які не оплачені відповідачем.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були здійсненні ряд переплат та повторних проплат по Рахункам, а саме:
- по акту № 8 від 11.05.2010 р. (ремонт пекарні) на загальну суму 10070,00 грн. відповідачем була здійсна проплата 21.05.2010 р. в сумі 10076,00 грн., переплата склала 6 грн.;
- по акту № 64 від 26.10.2010 р. (ремонт холодильного обл.) на загальну суму 4279,77 грн. відповідачем була здійсна проплата 03.10.2010 р. та 11.11.2010 р. в сумі 4285,77 грн., переплата склала 6 грн.;
- по акту № 13 від 31,03.2010 р. (ремонт кулінарії) на загальну суму 82,00 грн. відповідачем була здійсна проплата 14.04.2010р. в сумі 212,00 грн., переплата склала 130,00 грн.;
Відповідно до банківської виписки відповідачем була здійснена проплата:
- повторно 20.05.2010 р. по рах. 18, 19, 20, 21 від 30.04.2010 р. (ТО холодильного обл.) проплочено - на загальну суму 11592,00 грн.;
- рах. № 31, 32 від 08.06.2010 р. (заміна дюз на ТРВ) відсутні, але 30.07.2010 р. проплочено - на загальну суму 530,00 грн.
- рах. № 50 від 26.07.2010 р. (усунення витоку) відсутній, але 26.08.2010 р. проплочено - на загальну суму 600,00 грн.
- повторно 25.07.2011 р. по рах. 36, 36, 37, 38 від 30.05.2011 р. (ТО холодильного обл.) проплочено - на загальну суму 11592,00 грн.;
- рах. № 10 від 10.08.2011 р. (ТО систем кондиціювання та вентиляції) відсутній, але проплочено 25.08.2011 р. проплочено - на загальну суму 7400,00 грн.
- рах. № 47, 48 ,49, 50 від 27.12.2011 р. (ТО холодильного обл.) відсутні, але проплоч. 24.01.2012 р. - на загальну суму 4140,00 грн.
- рах. № 47, 48 ,49, 50 від 27.12.2011р. (ТО холодильного обл.) відсутні, але проплоч. 24.01.2012 р. - на загальну суму 11592,00 грн.
- повторно 18.01.2011р. по рах. 2 від 10.03.2010 р. (ремонт кондиціонерів) проплочено - на загальну суму 240,00 грн.
Крім того, відповідачем по акту № 33 від 30.07.2010 р. (ТО кулінарії) на загальну суму 900,00 грн. відповідачем була здійсна проплата 27.08.2010 р. в сумі 300,00 грн., тобто недоплочено 600,00 грн.
Таким чином, враховуючи всі переплати та недоплати, сума основного боргу ТОВ «ЕКО» перед ФОП «Контуш О.П. скаладає 67 651,00 грн. (114 879,00-06,00-06,00-130,00+600,00-11592,00-530,00-600,00-11592,00-7400,00-4140,00-11592,00-240,00=67651,00 грн.)
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 67 651,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 3 359,10 грн., збитків від інфляції - 4858,60 грн. (розрахунки в матеріалах справи).
Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства та складає 3359,10 грн.
Щодо розрахунку збитків від інфляції, суд зазначає наступне.
У постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.2012 р. та № 15/065-11 від 01.02.2012 р викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.
Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.2012 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період-індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з квітня 2010 р. до січня 2013 р. включно без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.
Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ФОП Контуш О.П.
У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з ТОВ "ЕКО" за період з квітня 2010 р. до січня 2013 р. підлягають 2 295,17 грн. інфляційних нарахувань.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" (03045, м. Київ, пр.-т Науки, 8, ідентифікаційний код 32104254) на користь Фізичної особи-підприємця Контуш Олександр Павлович (21000, Вінницька обл., м. Вінниця, Замостянський р-н, вул. Чайковського, 13, кв. 64, номер 2521502319) 67 651 (шістдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 00 коп. основного боргу, 3359 (три тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 10 коп. 3% річних, 2 295 (дві тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 17 коп. збитків від інфляції та 1662 (одна тисяча шістсот шістдесят дві) грн. 37 коп. судового збору.
3. Повернути Фізичній особі-підприємцю Контуш Олександру Павловичу (21000, Вінницька обл., м. Вінниця, Замостянський р-н, вул. Чайковського, 13, кв. 64, номер 2521502319) з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору в розмірі 291 (двісті дев'яносто одну) грн. 46 коп., квитанцією NN 15ХL35944 від 11.02.2013 р.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 25.02.2013 р.
Суддя Ю.В. Картавцева
Судове рішення № 29542928, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-59/17371-2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: