Рішення № 29541029, 21.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р.Справа № 5017/3123/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон"

До відповідача: Державного підприємства дослідне господарство „Андріївське"

Про стягнення 1 333 547,54 грн.

Головуючий суддя Степанова Л.В.

Суддя Смелянець Г.Є.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Кравець І.В. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 1 333 547,54 грн.

У судовому засіданні 12.02.2013 року було оголошено перерву до 21.02.2013 року відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства дослідне господарство „Андріївське" про стягнення основного боргу у розмірі 593600 грн., пені у розмірі 53606,88 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 662880,17 грн., інфляційних витрат у розмірі 23460,49 грн., всього - 1 333 547,54 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2012 року порушено провадження у справі № 5017/3123/2012.

06.12.2012р. до матеріалів справи надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 37096/2012) відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 593600 грн., пеню у розмірі 53606,88 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 692007,17 грн., інфляційні витрати у розмірі 23460,49 грн., всього - 1362674,54 грн.

06.12.2012р. до матеріалів справи надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи пояснень генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" про те, що позовну заяву вих. № 2113 від 26.10.2012р. та додані до неї завірені копії документів підписано власноруч генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" Березовським Євгеном Марковичем (вх. № 37097/2012). Крім того також надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копій правовстановлюючих документів відповідача (вх. № 37095/2012).

17.12.2012р. до матеріалів справи надійшли заперечення Державного підприємства дослідне господарство „Андріївське" № 345 від 05.12.2012р. проти позову (вх. № 38480/2012).

24.12.2012р. до матеріалів справи надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків станом на 19.12.2012р. між сторонами по справі, фіскального чеку № 3675 від 20.12.2012р. та опису вкладення у цінний лист.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 25 грудня 2012 року справу № 5017/3123/2012 призначено до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя - Степанова Л.В., суддя Смелянець Г.Є., суддя Меденцев П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2012р. справу № 5017/3123/2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Степанова Л.В., суддя Смелянець Г.Є., суддя Меденцев П.А.

25.12.2012р. до матеріалі справи надійшли заперечення Державного підприємства дослідне господарство „Андріївське" проти позову (вх. 39434/2012).

Також, 25.12.2012р. до матеріалі справи надійшло обґрунтування Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" нарахування пені, процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних витрат (вх. 29495/2012).

11.01.2013р. до матеріалів справи надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" про уточнення позовних вимог (вх. № 763/2013) відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 593600 грн., пеню у розмірі 53606,88 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 555149,80 грн., інфляційні витрати у розмірі 23460,49 грн., всього - 1225817,17 грн.

16.01.2013р. до матеріалів справи надійшло клопотання Державного підприємства дослідне господарство „Андріївське" про відкладення розгляду справи, призначеного на 17 січня 2013 року (вх. № 1316/2013).

Розглянув матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

07 червня 2010 року між відповідачем - Державним підприємством дослідне господарство „Андріївське" (Продавець) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором зобов'язується прийняти й оплатити наступну сільськогосподарську продукцію (далі по тексту - Товар): пшениця 3 класу у кількості 990,86 тонн при вартості однією тонни - 700 грн.

Відповідно до пп. 2.1, 2.2, 2.3 договору загальна вартість Товару за даним Договором становить 693 600 грн. (шістсот дев'яносто три тисячі шістсот грн. 00 коп.) у т.ч. ПДВ 115600 грн. 00 коп. Покупець зобов'язується оплатити Продавцю суму, зазначену у п. 2.1 цього Договору, авансом у строк до "15" серпня 2010р. Оплата Товару здійснюється шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в безготівковій формі.

Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що Продавець зобов'язаний поставити Товар Покупцю на умовах DDP - склад Покупця, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1 згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2000 в строк до: 498,57 тонн до 01.10.2010р.; 208,57 тонн до 01.12.2010р.; 283,72 тонн до 01.09.2011р.

Згідно з п. 3.1.4 договору Продавець зобов'язаний у разі не поставки Товару у строк, передбачений п. 3.1.1 цього Договору, повернути Покупцю одержані від нього грошові кошти за цим Договором на протязі 3 (трьох), наступних за датою, коли Товар мав бути поставлений Покупцю.

При цьому, п. 3.1.5 договору закріплено обов'язок Продавця у разі неповернення Покупцю грошових коштів у строк, передбачений п. 3.1.3 цього Договору сплатити Покупцю відповідно до ст. 536 ЦК України проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, які нараховуються від дня одержання Продавцем грошових коштів від Покупця.

Відповідно до п. 3.2.1 договору Покупець зобов'язаний оплатити загальну вартість Товару у порядку, визначеному розділом 2 цього Договору. Покупець має право вимагати повернення грошових коштів у разі порушення Продавцем строку поставки Товару (п. 3.2.4).

Згідно з п. 5.1 договору обумовлено, що за невиконання або неналежне виконання будь-якою із Сторін своїх обов'язків за цим Договором вина Сторона відшкодовує іншій Стороні завдані таким невиконанням збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені цим Договором. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

У випадку порушення строків поставки Товару Покупцю, Продавець сплачує Покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від вартості простроченого до поставки Товару, за кожен день прострочки (п. 5.2).

Пунктом 8.1 договору закріплено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками (у разі їх наявності) і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.

На виконання вищенаведених умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" авансом було перераховано Державному підприємству дослідному господарству „Андріївське" 15.07.2010р. грошові кошти у розмірі 561 000 грн. та 16.07.2010р. грошові кошти у розмірі 132 600 грн., на загальну суму 693 600 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, Державне підприємство дослідне господарство „Андріївське" повинно було у строк до 01.10.2010р. поставити позивачу 498,57 тонн пшениці, у строк до 01.12.2010р. поставити 208,57 тонн пшениці та у строк до 01.09.2011р. - 283,72 тонн пшениці, що передбачено положеннями п. 3.1.1, укладеного між сторонами по справі, договору.

Як видно з матеріалів справи, Державне підприємство дослідне господарство „Андріївське" звернулось до генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" Березовського Є.М. з гарантійним листом № 310 від 22.11.2010р. в якому повідомляє, що Підприємство у 2010 році зазнало збитків на суму 4600000 грн. із-за кліматично-погодних умов тому посилаючись на розділ 6.2 договору просить переглянути та перенести на 2011 рік терміни повернення товару або грошових коштів та зобов'язується до 01.01.2011р. оплатити 100 000 грн., а надалі - в лютому 2011 року 50000 грн., в березні 2011 року 50000 грн., в квітні 2011 року 50000 грн., в травні 2011 року 50000 грн., в червні 2011 року 50000 грн., в липні 2011 року 100000 грн., в серпні 2011 року 243600 грн.

В подальшому, 22.11.2010р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 10 000 грн. та 22.12.2010р. - 90 000 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства дослідне господарство „Андріївське" про стягнення основного боргу у розмірі 593 600 грн., пені у розмірі 53 606,88 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 662 880,17 грн., інфляційних витрат у розмірі 23 460,49 грн., а всього - 1 333 547,54 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором купівлі - продажу від 07.06.2010р. зобов'язань, а також положеннями ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України та приписами Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, під час розгляду справи позивачем неодноразово були уточнені позовні вимоги. Так, згідно з остаточною редакцією позовних вимог, викладених у заяві від 08.01.2013 року (вх. № 763/2013 від 11.01.2013р.), Товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 593 600 грн., пеню у розмірі 53 606,88 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 555 149,80 грн., інфляційні витрати у розмірі 23 460,49 грн., а всього - 1 225 817,17 грн.

Державне підприємство дослідне господарство „Андріївське" проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" у розгляді позовної заяви як складеної з грубим порушенням та такої, що не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідач наполягає на тому, що розрахунок суми штрафних санкцій здійснений позивачем не вірно та з великим завищенням та помилками. Відповідна позиція відповідача міститься у запереченнях проти позову № 345 від 05.12.2012р. (вх. № 38480/2012), а також запереченнях проти позову від 20.12.2012р. (вх. № 39434/2012 від 25.12.2012р.).

Однак, з наданих до суду відповідачем заперечень не можливо встановити правову природу сум, з розрахунком яких не погоджується останній. Так, по тексту своїх заперечень від 05.12.2012р. відповідач зазначає, що у розрахунку процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 662 880,17 грн. допущена груба арифметична недбалість при цьому надалі по тексту зазначає, що розрахунок пені з суми 693600 грн. за період з 16.07.2010р. по 21.11.2010р. буде не 662 880,17 грн., а лише 1581,03 грн. Відповідні неточності також містяться і у запереченнях відповідача від 20.12.2012р. Крім того, у останніх запереченнях відповідача останній плутає поняття процентів за користування чужими грошовими коштами, пені та процентів річних. В зв'язку з чим, судом відповідні заперечення не приймаються до уваги як необґрунтовані.

Позивачем, в свою чергу, до матеріалів справи було надано обґрунтування нарахування пені, процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат (вх. № 39495/2012 від 25.12.2012р.). Так, Товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон", обґрунтовуючи нараховану пеню у розмірі 53 606,88 грн. посилається на приписи ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, а також положення п. 5.2, укладеного між сторонами по справі, договору. Щодо обґрунтування нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 555 149,80 грн. та інфляційних витрат у розмірі 23 460,49 грн. позивач посилається на положення ст.ст. 536, 693 Цивільного кодексу України та положеннями п. 3.1.5 договору, а також ст. 625 Цивільного кодексу України, приписами листа Верховного суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р. від 03.04.1997р. відповідно.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином основна заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню складає 593 600 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 53 606,88 грн. згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень п. 5.2 договору купівлі - продажу від 07.06.2010р., позивачем було нараховано пеню у розмірі 53 606,88 грн.

Однак, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з Державного підприємства дослідне господарство „Андріївське" даного різновиду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійснені.

Судом було здійснено перерахунок заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" до стягнення пені, з огляду на що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 53 593,05 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 555 149,80 грн. згідно наданого розрахунку.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п 3.1.5 договору Продавець зобов'язаний у разі неповернення Покупцю грошових коштів у строк, передбачений п. 3.1.3 цього Договору сплатити Покупцю відповідно до ст. 536 ЦК України проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, які нараховуються від дня одержання Продавцем грошових коштів від Покупця.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 555 149,80 грн.

Більш того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 23 460,49 грн. згідно наданого розрахунку.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні витрати у розмірі 23 460,49 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача згідно розміру задоволених вимог, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства дослідне господарство „Андріївське" (67742, Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Андріївське, вул. Леніна, 58, код ЄДРПОУ 00855308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" (54012, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 31764816) основний борг у розмірі 593 600 (п'ятсот дев'яносто три тисячі шістсот) грн., пеню у розмірі 53 593 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 05 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 555 149 (п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 80 коп., інфляційні витрати у розмірі 23 460 (двадцять три тисячі чотириста шістдесят) грн. 49 коп.

3. Стягнути з Державного підприємства дослідне господарство „Андріївське" (67742, Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Андріївське, вул. Леніна, 58, код ЄДРПОУ 00855308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон" (54012, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 31764816) судовий збір у розмірі 24 516 (двадцять чотири тисячі п'ятсот шістнадцять) грн. 06 коп.

4. В решті позову відмовити.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 25.02.2013 року

Головуючий суддя Степанова Л.В.

суддя Смелянець Г.Є.

суддя Меденцев П.А.