Постанова № 29539879, 04.02.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/5235/12

категорія 5.2

04 лютого 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Савич Д.В.,

за участю:

представників позивача: Гермаковської О.С. (за довіреністю №7/2013 від 11.01.2013 року)

та Швець М.А. (директор);

представників відповідачів:

- Житомирської митниці - Подибайло В.М. (за довіреністю від 03.12.2012 року);

Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області -

Миколенко Л.П. (за довіреністю від 27.08.2012 року) - приймала участь у судовому

засіданні від 16.01.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" до Житомирської митниці та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 р., картки відмови в митному оформленні №101060000/2/00213 від 18.04.2012 р., рішення від 17.07.2012 р. № 8/4/8-57/4687 та стягнення 3078,75 грн.,-

встановив:

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року, картку відмови в митному оформленні №101060000/2/00213 від 18.04.2012 р., рішення від 17.07.2012 року № 8/4/8-57/4687 та стягнути 3078,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення відповідача про визначення митної вартості №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року із застосуванням резервного методу є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. Зокрема зазначив, що оскільки, підстава відмови в застосуванні 1 - 5 методів, вказана в рішенні про визначення митної вартості №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року, є такою що не передбачена ч. 4 ст. 267 Митного кодексу України, то застосування резервного методу з боку відповідача є необґрунтованим. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, як відповідачем було необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості та застосовано резервний метод, рішення про визначення митної вартості №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року, з урахуванням положень ч. 7 ст. 266 Митного кодексу України та ч. 2 ст. 19 Конституції України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того, зазначає, що 20 квітня 2012 року рішенням Житомирської митниці №8/2/8-57/2671 на заяву позивача надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів згідно з рішенням про визначення митної вартості товарів №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року, відповідно до ст. 264 Митного кодексу України, Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України №230 від 17.03.2008 року. 23 квітня 2012 року по ВДМ №10106000/2012/00599 весь товар, що підлягав розмитненню в режимі ІМ 40 по ВМД 101060000/2012/005628 від 17.04.2012 року (надано картку відмови у митному оформленні товару №101060000/2/00213 від 18.04.2012 року) розмитнений в режимі ІМ 40 по визначеній митній вартості згідно оскаржуваного рішення та випущений у вільний обіг під гарантії зобов'язання відповідно до Наказу Держмитслужби України №230 від 17.03.2008 року. Внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" надмірно сплатило до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі розміром 3087,75грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року, картку відмови в митному оформленні №101060000/2/00213 від 18.04.2012 року, рішення від 17.07.2012 року №8/4/8-57/4687 та стягнути 3078,75 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.

Відповідачі надали письмові заперечення проти адміністративного позову за змістом яких просять відмовити у його задоволенні.

Житомирська митниця зазначає, що 17.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" було подано ВМД за №101060000/2012/005628 з метою митного оформлення товарів, а саме меблі для ванної кімнати за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 94036090000, виробник Aquaform, країна походження Польща. Заявлена митна вартість даного товару складала 3,54 доларів США за 1 кг. Керуючись ст.ст. 264-265 Митного кодексу України, Житомирською митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року з розрахунку митної вартості - 6,04 доларів США за 1 кг за резервним методом згідно ст. 273 Митного кодексу України, з урахуванням інформації бази даних митних оформлень Держмитслужби України за кодом згідно УКТ ЗЕД та заявлено країною походження. 18.04.2012 року посадовою особою митного поста "Житомир-центральний" позивачу було надано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні №101060000/2/00223.

У судовому засіданні представник відповідача - Житомирської митниці просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області зазначає, що процедура повернення надміру сплачених коштів до бюджету передбачена наказом Державного казначейства України №266 від 10.12.2002 року "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного або місцевих бюджетів" відповідно до якого повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов"язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням ( стягненням) платежів до бюджету в даному випадку митного органу. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно - правовими актами Державного казначейства України з питань повернення помилково сабо надмірно зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі. Проте на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області не надходили вищевказані документи. Органи державного казначейства не мають повноважень щодо фінансування Житомирської митниці, натомість здійснюють відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України розрахунково-касове обслуговування розпорядків бюджетних коштів.

З огляду на викладене, та враховуючи, що Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, виконуючи свої повноваження, не здійснило будь - яких протиправних дій відносно позивача, його прав та охоронюваних законом інтересів не порушувало. Тому вважає, що він є неналежним відповідачем у даній справі. У задоволенні позову просить відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

10 липня 2007 року між АТ "АКВАФОРМ" (Польща) та ТОВ "Акваформ Україна" (Україна) укладено зовнішньоекономічний контракт №01/2007 (далі - Контракт) щодо поставки санітарно-технічних виробів та меблів для ванної кімнати. Невід'ємними частинами Контракту є рахунок-фактура на кожну окрему партію товару, що поставляється.

Відповідно до пункту 1 параграфу 4 (додаткова угода №10 від 20.05.2011 року до Контракту) ціна товару складена на умовах поставки DAP, згідно Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс 2010", за приписами якого базис поставки DAP - означає, що продавець виконав свої зобов'язання по поставці, коли він надав покупцю товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в погоджене сторонами місце призначення, а також продавець зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи для забезпечення перевезення товару до погодженого пункту призначення.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначено "Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (далі - Порядок).

Відповідно до Порядку декларація митної вартості за формою ДМВ-1 подається для заявлення митної вартості товарів, яка визначена шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), що зазначений в ст. 267 МК України. Декларація митної вартості за формою ДМВ-2 подається для заявлення митної вартості товарів, визначеної шляхом застосування методів 2-6, передбачених ст. 268-273 МК України. Для заявлення митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) підприємствами з України, на які встановлено вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита, подається декларація митної вартості за формою ДМВ-3.

17 квітня 2012 року в порядку визначеному ст. 262 Митного кодексу України позивач подав декларацію митної вартості форми ДМВ-1, згідно якої заявлена митна вартість товару визначена декларантом на підставі методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів (1 метод), які імпортуються в Україну, на санітарно-технічні вироби та меблі для ванної кімнати торгової марки Aquaform, країна походження Польща. Для цілей визначення митної вартості (ст. 260 МКУ) використовувалась інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.

Вартість товару, а саме меблів для ванної кімнати по ВМД №101060000/2012/05628 від 17.04.2012 року по рахунку-фактурі (інвойс) від 30.03.2012 року №6/Eml/2012 за ціною у польських злотих складала 10882,00, що в національній валюті складає 27326,50 грн., або 3,86 доларів США за 1 кг.

18 квітня 2012 року Житомирською митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості №101060000/2012/300320/1 товару, що надійшов Товариству з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" у межах одного контракту №01/2007 від 10.07.2007 року по ВМД №101060000/2012/05628 від 17.04.2012 року та надано картку відмови у митному оформленні товару №101060000/2/00213 від 18.04.2012 року.

Згідно з ч. 4 ст. 273 Митного кодексу України в разі застосування митним органом резервного методу декларант має право ознайомитися із розрахунками та підставами для його застосування.

04 липня 2012 року ТОВ "Акваформ Україна" звернулось до начальника Житомирської митниці з листом №88 від 04.07.2012 року, в якому просило надати письмове пояснення стосовно визначення митної вартості на меблі для ванної кімнати та зазначило повний перелік документів наданих Житомирській митниці.

У відповіді Житомирської митниці від 17.07.2012р №8/4/8-57/4687 зазначено, що калькуляція фірми виробника складена без чіткого відображення суми для прибутків та загальних витрат щодо відповідних умов постачання товару, що дорівнюють сумі, яка здебільшого відображається під час продажу товарів того самого класу або виду, що й товари, які виготовляються виробниками в країні експорту для експорту до країни імпорту, надані позивачем документи не можуть бути визначальними для підтвердження заявленої митної вартості.

20 квітня 2012 року рішенням Житомирської митниці №8/2/8-57/2671 на заяву ТОВ "Акваформ Україна" №50 від 18.04.2012 року надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів згідно рішення про визначення митної вартості товарів №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року, відповідно до ст. 264 Митного кодексу України, Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України № 230 від 17.03.2008 року.

23 квітня 2012 року по ВДМ №10106000/2012/005990 весь товар, що підлягав розмитненню в режимі ІМ 40 по ВМД 101060000/2012/005628 від 17.04.2012 року розмитнений в режимі ІМ 40 по визначеній митній вартості згідно оскаржуваного рішення та випущений у вільний обіг під гарантії зобов'язання відповідно до Наказу Держмитслужби України № 230 від 17.03.2008 року. Внаслідок чого ТОВ "Акваформ Україна" надмірно сплатило до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі розміром 3078,75 грн.

Згідно із загальноприйнятими міжнародними нормами, викладеними у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1947 та відповідних додатках до Угоди (Угода по застосуванню статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі в редакції 1994 року), митна вартість - це оцінка ввезеного товару в країні імпорту, яка здійснюється на підставі нормальної ціни в країні експорту, тобто ціни на такий або аналогічний товар, який продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Як вбачається, для цілей митного оподаткування головне не купівельна вартість, а рівень цін, який склався на товар у країні експорту.

Загальновизнані міжнародні методи розрахунку митної вартості визначені у ст. VII "Оцінка товару для митних цілей" Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та в Угоді по застосуванню статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі в редакції 1994 року, в Україні вони реалізовані в ст. 266-274 Митного кодексу України.

Існує 6 методів визначення митної вартості, які використовуються послідовно від 1 до 6. При цьому кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод 1 "За ціною угоди щодо товарів, які імпортуються";

метод 2 "За ціною угоди щодо ідентичних товарів";

метод 3 "За ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів";

метод 4 "На основі віднімання вартості";

метод 5 "На основі додавання вартості"; (методи 4 і 5 можна використовувати у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст. 266 МК України).

метод 6 "Резервний".

1 метод - це основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (ст.266 МК України), тобто приведення фактурної (контрактної) вартості до вартості за умовами поставки "на кордон України" за правилами "Інкотермс".

Згідно з положеннями ст. 267 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 Митного кодексу України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 Митного кодексу України. Вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ). Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі (1994 року) митна вартість, що визначена згідно положень ст.ст. 1- 7, повинна в найбільшій можливості ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях.

Пунктом 7 "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" затвердженого Постановою КМУ від 20.12.06 р. № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до Порядку, ч. 1 та ч. 2 статті 264 Митного кодексу України в підтвердження заявленої митної вартості на санітарно-технічні вироби та меблі для ванної кімнати декларантом були подані наступні документи:

- Контракт №1/2007 від 10.07.2007р. з додатками;

- Рахунок-фактура №6/Eml/2012 від 30.03.2012р. (меблі);

- Рахунок-фактура №7/Eml/2012 від 11.04.2012р. (санітарно - технічні вироби);

- Рахунок-фактура №8/Eml/2012 від 11.04.2012р. (душові кабіни);

- Експортна ВМД № 12PL391010Е0108490;

- Сертифікат походження PL/MF/AE 0246171;

- Прайс-лист від 30.03.2012р. (додаток до контракту);

- CMR;

- Попередня декларація (ПД) №101060000.2012.5584.

Під час контролю за правильністю визначення ТОВ "Акваформ Україна" митної вартості товару по рахунку-фактурі №6/Eml/2012 від 30.03.2012 року щодо меблів для ванної кімнати у Житомирської митниці, виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей по першому методу, оскільки, на думку митного органу, митна вартість, визначена ТОВ "Акваформ Україна", а саме по меблях для ванної кімнати, значною мірою відрізнялася від вартості, "які містяться у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України (далі по тексту - ЄАІС ДМСУ).

Вартість товару, а саме меблів для ванної кімнати по ВМД №101060000/2012/005628 від 17.04.2012 року по рахунку-фактурі (інвойс) від 30.03.2012 року №6/Eml/2012 за ціною у польських злотих складала 10882,00, що в національній валюті складає 27326,50 грн., або 3,86 доларів США за 1 кг. Після здійснення коригування Житомирською митницею митної вартості товару, визначеної ТОВ "Акваформ Україна" та прийняття рішення про визначення митної вартості товарів (меблів для ванної кімнати) від 18 квітня 2012 року №101060000/2012/300320/1, митна вартість товару збільшилась на 56% і становить 17007,51 польських злотих, що в національній валюті складає 42708,66 грн., або 6,03 доларів США за 1 кг. При цьому в оскаржуваному рішенні зазначено:

"1 метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів які імпортуються не може бути застосований через неподання додаткових документів та відмови їх подання. Проведено консультацію декларанта з митним органом.

2 метод не може бути застосований за відсутності ідентичних товарів згідно ЦБД ЄАІС ДМСУ.

3 метод не може бути застосований за відсутності аналогічних товарів згідно ЦБД ЄАІС ДМСУ.

4 та 5 метод не може бути застосований за відсутності цінової інформації для здійснення розрахунків згідно вимог МКУ.

Митна вартість визначена за 6-м методом".

21 травня 2012 року Житомирською митницею для розгляду питання про визначення митної вартості товару на зворотній стороні ДМВ- 1 зазначила, що ТОВ "Акваформ Україна" додатково необхідно надати наступну інформацію:

Згідно п.9 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі коли покупець та продавець пов'язані між собою, за наявності митному органові подаються:

- банківські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності покупцем, якщо продавець є власником акцій або частини статутного капіталу покупця;

- довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів;

- бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів;

- довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Судом встановлено, що не заперечувалось представниками позивача, що АТ "АКВАФОРМ" (Польща) - продавець по контракту, є єдиним учасником (засновником) ТОВ "Акваформ Україна".

Однак на думку суду, це не позбавляє декларанта використовувати 1 метод визначення митної вартості, оскільки за приписами частини 7 с. 267 Митного кодексу Країни "При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:

1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.

На виконання вимог Житомирської митниці щодо надання додаткової інформації та доведення факту, що зв'язки з імпортером не вплинули на вартість товару ТОВ "Акваформ Україна" разом з листом було надано всі необхідні документи.

До того ж (на виконання вимог по переліку документів на ДМВ-1) 07 березня 2012 року ТОВ "Акваформ Україна" надало Житомирській митниці висновок Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" від 07 березня 2012 року №856, яким визначено, що згідно цінової інформації, отриманої на запит експерта від компанії виробника відповідної продукції "S.A. (Польща), а також аналізуючи цінову інформацію постачальників відповідної продукції та ціни реалізації на внутрішньому ринку України та Росії, наведений в таблиці рівень цін (що зазначений в рахунку-фактурі) на меблі, що імпортуються згідно зазначеної фактури до контракту № 1/2007 від 10.07.2007 року, на умовах DAP - м.Житомир, Україна, відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

Крім того, намагаючись обґрунтувати визначення заявленої митної вартості позивачем додатково надані документи:

- калькуляція виробника на матеріали від 23.05.2012 року на кожний окремий виріб, що підлягав митному оформленню для рахунків 10/Eml/2012 і 6/Eml/2012;

- порівняння цін продажу та собівартості товарів по рахунках №10/Eml/2012 і 6/Eml/2012;

- Виписки по особовому рахунку №26003702965405 ТОВ "Акваформ Україна" від 16.01.2012 року, 20.02.2012 року, 28.02.2012 року, 12.03.2012 року, 13.03.2012 року, 23.04.2012 року, 27.04.2012 року, 07.05.2012 року, 28.05.2012 року, що стосуються відчуження оцінюваних товарів на території України;

- довідка №89 від 04.07.2012 року про фінансові зобов"язання покупця перед продавцем, які прямо стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів.

Загалом додатково надані позивачем документи на підтвердження обґрунтованості визначення митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Заперечення відповідача, щодо окремих документів судом оцінюються критично і не беруться до уваги, оскільки носять формальний характер.

Судом встановлено, що меблі для ванної кімнати ТОВ "Акваформ Україна" ввозило на територію України по контракту №01/2007 від 10.07.2007 року продовж 2011-2012 років і жодного разу сумнівів щодо визначеної митної вартості у Житомирської митниці не було. З цією метою і були надані копії ВМД по яких Житомирською митницею вже визначена митна вартість (тобто є рішення про визначення митної вартості) і товар випущений у вільний обіг.

Оскільки відповідно до Наказу від 24.06.2009 року №602, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 року за №669/16685, яким затверджено Порядок роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, п.5 зазначено, що за умови надання декларантом відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, відсутності сумнівів щодо їх достовірності, а також умов, що унеможливлюють використання обраного декларантом методу визначення митної вартості, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, у графі "Для відміток митного органу" ДМВ робить запис "Митну вартість визнано" та проставляє відповідну відмітку у графі ВМД . Зазначений запис засвідчується підписом та відбитком особистої номерної печатки (у разі здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості уповноваженою згідно з наказом митного органу посадовою особою підрозділу митного оформлення) або відповідного штампа посадової особи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, митниці (відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці) (далі - Відділ) (у разі здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості посадовою особою Відділу).

Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Обґрунтовуючи правомірність винесеного рішення, представники митниці зазначали, що за ціновою інформацією, яка є в ЄАІС ДМСУ мінімальна вартість аналогічних товарів є вищою, ніж заявлено позивачем, на вимогу суду витяг з бази ДМСУ надано, однак в оскаржуваному рішенні зазначено, що метод 2 і 3 не може бути застосовано за відсутності ідентичних та аналогічних товарів згідно ЦБД ЄАІС ДМСУ. Позивачем надано калькуляцію виробника, а Відповідач зазначає в оскаржуваному рішенні, що 4 і 5 метод не може бути визначено за відсутності цінової інформації для здійснення розрахунків.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставним і необґрунтованим відмову Житомирської митниці у проведенні митного оформлення товару за першим методом визначення митної вартості товару (ціна договору) та визначення ним митної вартості товару за шостим резервним методом, а тому оскаржуване рішення №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року є протиправним.

Крім того, прийняття оскаржуваного рішення призвело до безпідставного збільшення митної вартості товару і відповідно до надмірної сплати позивачем при митному оформленні товару податку на додану вартість у сумі 3078,75 грн.

Частиною 6 ст. 264 МК передбачено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Враховуючи необґрунтованість рішення відповідача про визначення митної вартості то вару, то вказані надміру сплачені позивачем при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, а відтак вимога позивача про повернення цих коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03.07.2012 року у справі №21-197а12.

Статтею 22 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин. що мають значення для прийняття рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної митної служби, яким суб`єкту господарювання донарахована митна вартість товару, контролюючий орган має доводити недобросовісність такого суб`єкта при вчиненні митного оформлення. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано беззаперечних і достатніх доказів правомірності рішення №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року і картки відмови у митному оформленні товару №101060000/2/00213 від 18.04.2012 року, , рішення від 17.07.2012 року № 8/4/8-57/4687.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 року, картки відмови в митному оформленні №101060000/2/00213 від 18.04.2012 року, рішення від 17.07.2012 року № 8/4/8-57/4687 та стягнення 3078,75 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" до Житомирської митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 р., картки відмови в митному оформленні №101060000/2/00213 від 18.04.2012 р., рішення від 17.07.2012 р. № 8/4/8-57/4687 та стягнення 3078,75 грн., - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці №101060000/2012/300320/1 від 18.04.2012 р., картки відмови в митному оформленні №101060000/2/00213 від 18.04.2012 р., рішення від 17.07.2012 р. № 8/4/8-57/4687.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 3078,75 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" шляхом зарахування на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" (код ЄДРПОУ одержувача - 34584784) №26003702965405 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 210 (двісті десять) грн. 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 04 лютого 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено: 11 лютого 2013 р.