Рішення № 29539661, 13.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/66/12-13/1/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.13 Справа № 5009/2202/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізької області

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення 5 280 грн. 55 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Тодоров І.П., дов. б/н від 05.11.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_3, дов. б/н від 10.09.2012р.

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізької області, про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області, 5 280 грн. 55 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1111 від 25.02.2010р., яка складається з 5 117 грн. 19 коп. основного боргу та 163 грн. 36 коп. пені.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.08.2012р. у справі № 5009/2202/12 задоволено частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізької області, про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області, 5 280 грн. 55 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1111 від 25.02.2010р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2012р. рішення господарського суду Запорізької області скасовано та прийнято нове рішення у справі № 5009/2202/12.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2012р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2012р. та рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2012р. у справі № 5009/2202/12 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Серкіз В.Г.

Ухвалою суду від 10.01.2013р. справу прийнято до провадження судді Серкіз В.Г., присвоєно справі номер провадження 18/66/12-13/1/13, призначено судове засідання на 30.01.2013р.

У зв'язку із неявкою представника позивача суд відклав розгляд справи на 13.02.2013р., про що повідомив сторін відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 13.02.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення, вступну та резолютивну частину якого було оголошено відповідно до приписів ст.. 85 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні 13.02.2013р. відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 163,36 грн., про що подав суду письмову заяву; в іншій частині заявлених вимог позов підтримав.

Відмова від позову в частині стягнення пені в сумі 163,36 грн. не суперечить змісту ст.. 22 ГПК України, якою передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення у справі відмовитись від позову. У зв'язку із цим, відмову позивача прийнято господарським судом.

Згідно із п.4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Виходячи з викладеного, провадження у справі в частині стягнення 163 грн. 36 коп. пені слід припинити на підставі п.4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги засновані на умовах договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1111 від 25.02.2010р., ст..ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України, ст..ст. 193, 216-218, 230, 276 ГК України, мотивуються невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати отриманої в період з грудня 2011 року по квітень 2012 року теплової енергії.

Відповідач проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні заявлених вимог, вказуючи на наступні обставини: дію договору купівлі-продажу теплової енергії № 1111 від 25.02.2010р. за взаємною згодою сторін було пролонговано до 31.01.2012р.; за місяць до закінчення строку дії договору - 16.12.2011р. - відповідач направив на адресу позивача лист із відмовою від подальшої пролонгації договору у зв'язку із істотною зміною обставин; таким чином, у зв'язку із тим, що строк дії договору сплив 31.01.2012р., постачання теплової енергії після закінчення його строку, а також нарахування плати за теплову енергію в період з лютого по квітень 2012 року відповідач вважає безпідставним.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2010 року між ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» (Постачальник), правонаступником якого є позивач згідно п.1.2 Статуту, та ПП ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1111 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник узяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію на потреби опалення об'єктів Споживача, а той, в свою чергу, зобов'язався оплачувати її вартість відповідно до умов Договору.

Теплова енергія, згідно умов Договору, постачалась на потреби опалення приміщення відповідача, розташованого за адресою: с. Нововасилівка, пр. Леніна, 8.

Згідно із п.2.1 Договору, Постачальник зобов'язаний забезпечити безперебійну відпустку теплової енергії Споживачеві з дотриманням нормативних температур усередині приміщення, що відповідає діючим будівельним нормам і правилам ДБН 2.08. 01-89 «Житлові будинки» і нормам КТМ 204 України 244-94.

Показником виконання гарантійного відпуску теплової енергії, згідно п.2.2.4 Договору, є відсутність актів-претензій Споживача до Постачальника за поточний місяць, до 5-го числа наступного за звітним місяцем.

В п.4.1 Договору сторони узгодили, що кількість теплової енергії, відпущеної Споживачу, визначається розрахунковим способом. Рахунок-акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним (п.4.5 Договору).

Відповідно до п.4.6 Договору, оплата проводиться Споживачем не пізніше 20 числа, наступного за звітним місяцем.

В п.8.1 Договору встановлено, що даний договір укладений строком з 01.02.2010р. по 31.01.2011р. і вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов.

Мотивуючи заявлений позов, позивач вказує на те, що на виконання умов Договору він в період з грудня 2011 року по квітень 2012 року поставив на адресу відповідача теплову енергію на потреби опалення на загальну суму 5 117,19 грн. Відповідач в порушення умов Договору спожиту теплову енергію не оплатив, у зв'язку із чим його заборгованість перед позивачем за вказаний період складає 5 117 грн. 19 коп.

Дослідивши та оцінивши представлені докази, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно з ч.1 ст..275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Частина 2 цієї ж статті встановлює, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1111 від 25.02.2010р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору, зокрема, зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманої теплової енергії (п.4.6 Договору).

Наданими суду доказами, зокрема, рахунками-актами виконаних робіт від 31.12.2011р., від 31.01.2012р., від 29.02.2012р., від 31.03.2012р., від 30.04.2012р. підтверджено подання теплової енергії позивачем на об'єкт відповідача в період з грудня 2011 року по квітень 2012 року на загальну суму 5 117,19 грн.

Слід відмітити, що з боку Споживача - ОСОБА_1 - були підписані рахунки-акти виконаних робіт лише за грудень 2011 року та за березень 2012 року.

Разом із тим, в матеріалах даної справи містяться докази звернення відповідача до позивача із проханням про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії № 1111 у зв'язку з підвищенням тарифів на теплову енергію та неможливістю їх оплачувати (заява від 12.12.2011р., заява від 16.12.2011р.).

У відповідь на заяву відповідача від 12.12.2011р. позивач в листі вих.. № 3481 від 29.12.2011р. повідомив, що договір не може вважатись розірваним за відсутності відповідного дозволу на від'єднання від мереж централізованого теплопостачання і фактичного відключення.

У той же час, пунктом 8.1 Договору № 1111 встановлено, що договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов.

Тобто, з викладеного вбачається, що у зв'язку із мотивованою відмовою Споживача отримувати послуги теплопостачання, заявленою ним більше ніж за місяць до закінчення дії договору, фактично договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1111 від 25.02.2010р. припинив свою дію 01.02.2012р.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що постачання теплової енергії на адресу відповідача у період з лютого по квітень 2012 року здійснювалось позивачем поза межами договірних відносин, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 275 ГК України не допускається.

У зв'язку із цим, нарахування плати за спожиту теплову енергію за цей період суд вважає безпідставним та необґрунтованим, отже заявлені позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Натомість, фактичні обставини справи свідчать про те, що в грудні 2011р. - січні 2012р., тобто в період, коли Договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1111 був чинним, відповідач отримував від позивача теплову енергію, яка ним оплачена не була.

Згідно представлених актів-рахунків виконаних робіт, вартість спожитої відповідачем теплової енергії (з урахуванням абонплати) за грудень 2011 року складає 972,73 грн., за січень 2012 року - 1228,32 грн.

Відповідач факту отримання теплової енергії в грудні 2011р.-січні 2012р. не заперечив, підтвердженням чого служить також підписаний ним акт-рахунок виконаних робіт від 31.12.2011р.

Доказів оплати за теплову енергію у вказаний період суду не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Таким чином, на сьогоднішній день загальна сума заборгованості відповідача за фактично спожиту теплову енергію згідно умов Договору № 1111 від 25.02.2010р. за вказаний період складає 2 201 грн. 05 коп.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 2 201 грн. 05 коп. заборгованості за спожиту в грудні 2011р. - січні 2012р. теплову енергію обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, п. 4 ч.1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, Інд. Код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Мазіна, 65/97, ЄДРПОУ 05541120, р/р 26032301000530 в філії ЗОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 313957) 2 201 (дві тисячі двісті одну) грн.. 05 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, 670 (шістсот сімдесят) грн.. 84 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 163 (сто шістдесят три) грн.. 36 коп. пені провадження у справі припинити.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 15.02.2013р.