Рішення № 29539636, 20.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/13037-2012

20.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотекс-Буд"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОТЕКС"

про стягнення 90 360, 47 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжметал Холдінг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотекс-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОТЕКС" про стягнення з відповідача-2 90 360, 47 грн. боргу за Договором поставки № 81/03/12 від 23.03.2012 р., що перейшов до відповідача-2 від відповідача-1 на підставі Договору про переведення боргу № 017/2 від 31.05.2012 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем-1 Договору поставки позивач поставив відповідачу-1 товар, який останнім в порушення взятих на себе зобов’язань не був оплачений у повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Враховуючи те, що в подальшому борг за Договором поставки було переведено на відповідача-2 за Договором про переведення боргу, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з даним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2012 р. (суддя Ягічева Н.І.) порушено провадження у справі № 5011-55/13037-2012 та призначено її до розгляду на 10.10.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.10.2012 р., у зв’язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному, вирішено передати справу № 5011-55/13037-2012 для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2012 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5011-55/13037-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 30.10.2012 р.

10.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р., у зв’язку з неявкою представників відповідачів розгляд справи відкладено на 20.11.2012 р.

20.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2012 р., у зв’язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 03.12.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р., у зв’язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 5011-55/13037-2012 передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу № 5011-55/13037-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 25.12.2012 р.

06.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про заміну позивача, якою він просить суд відповідно до приписів ст. 25 ГПК України замінити ТОВ "Запоріжметал Холдінг" на ТОВ "Гулянецький щебзавод". Заява мотивована тим, що 07.11.2012 р. між ТОВ "Запоріжметал Холдінг" та ТОВ "Гулянецький щебзавод" було укладено Договір № 71112-2, згідно з яким ТОВ "Запоріжметал Холдінг" відступило ТОВ "Гулянецький щебзавод" право вимоги до ТОВ "НЕОТЕКС" за Договором про переведення боргу № 017/2 від 31.03.2012 р. щодо сплати суми боргу в розмірі 90 360, 47 грн.

Також, 06.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документ у справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р., у зв’язку з виходом судді Ломаки В.С. з відпустки, справу № 5011-55/13037-2012 передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5011-55/13037-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 25.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2012 р. розгляд справи відкладено на 22.01.2013 р.

22.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ТОВ "Гулянецький щебзавод" надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 22.01.2013 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2013 р. здійснено заміну позивача у справі № 5011-55/13037-2012 - ТОВ "Запоріжметал Холдінг" на ТОВ "Гулянецький щебзавод".

Також, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2013 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 20.02.2013 р.

Представники сторін в судове засідання 20.02.2013 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це – складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 20.02.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

23.03.2012 р. між ТОВ "Запоріжметал Холдінг" (постачальник) та ТОВ "Нотекс-Буд" (покупець) було укладено Договір поставки № 81/03/12, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язався продати та передати у власність покупця металопрокат, а покупець зобов’язався прийняти товар від постачальника та оплатити його згідно умов даного Договору. За домовленістю сторін вантажовідправником можуть бути треті особи.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставки вартість товару визначається у специфікаціях та рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Умови оплати: 100 % передоплата покупцем вартості партії товару. У випадку поставки постачальником покупцю товару без попереднього отримання попередньої оплати покупець зобов’язаний оплатити отриманий товар у розмірі 100 % від його вартості протягом 3 днів з дати поставки (п. 4.3. Договору поставки).

Відповідно до п. 11.1. Договору поставки він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р., а в частині взаємних розрахунків – до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

На виконання умов Договору ТОВ "Запоріжметал Холдінг" поставив ТОВ "Нотекс-Буд" товар на загальну суму 1 425 227, 61 грн. відповідно до накладних: № РН1-001839 від 17.03.2012 р. на суму 155 304, 96 грн., № РН1-001925 від 20.03.2012 р. на суму 71 249, 81 грн., № РН1-001926 від 20.03.2012 р. на суму 54 591, 43 грн., № РН1-001964 від 21.03.2012 р. на суму 140 561, 43 грн., № РН1-002073 від 24.03.2012 р. на суму 134 421, 64 грн., № РН1-002124 від 27.03.2012 р. на суму 136 932, 25 грн., № РН1-002672 від 10.04.2012 р. на суму 140 865, 62 грн., № РН1-002707 від 11.04.2012 р. на суму 138 761, 04 грн., № РН1-002713 від 11.04.2012 р. на суму 82 652, 74 грн., № РН1-002746 від 11.04.2012 р. на суму 89 330, 69 грн., № РН1-002904 від 18.04.2012 р. на суму 136 167, 49 грн., № РН1-003070 від 21.04.2012 р. на суму 144 388, 92 грн.

У свою чергу ТОВ "Нотекс-Буд" за поставлений товар розрахувався частково, сплативши на користь ТОВ "Запоріжметал Холдінг" 1 214 867, 14 грн., з огляду на що його заборгованість склала 210 360, 47 грн.

31.05.2012 р. між ТОВ "Запоріжметал Холдінг" (кредитор), ТОВ "Нотекс-Буд" (первісний боржник) та ТОВ "НЕОТЕКС" (новий боржник) було укладено Договір про переведення боргу № 017/2, відповідно до п. 1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов’язану сторону у Договорі поставки № 81/03/12 від 23.03.2012 р., укладеному між первісним боржником та кредитором.

Відповідно до п. 2 Договору про переведення боргу новий боржник стає зобов'язаним здійснити замість первісного боржника наступні обов’язки останнього: сплатити борг у розмірі 210 360, 47 грн. за поставлений кредитором товар на підставі основного договору.

В подальшому відповідачем-2 було частково погашено суму боргу в розмірі 120 000, 00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ТОВ "Запоріжметал Холдінг" в сумі 90 360, 47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "Запоріжметал Холдінг" та ТОВ "НЕОТЕКС" також було підписано Акт звірки заборгованості за період з 01.01.2012 р. по 08.10.2012 р., відповідно до якого сальдо на користь ТОВ "Запоріжметал Холдінг" складає 90 360, 47 грн.

07.11.2012 р. між ТОВ "Запоріжметал Холдінг" (первісний кредитор) та ТОВ "Гулянецький щебзавод" (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги № 71112-2, відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором про переведення боргу № 017/2 від 31.05.2012 р., укладеним між кредитором та ТОВ "НЕОТЕКС".

Згідно з п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання його зобов’язань за основним договором щодо сплати грошових коштів у розмірі 90 360, 47 грн.

Також, 07.11.2012 р. між ТОВ "Запоріжметал Холдінг" (первісний кредитор) та ТОВ "Гулянецький щебзавод" (новий кредитор) було підписано Акт приймання-передачі документів за Договором про відступлення права вимоги.

В подальшому ТОВ "Гулянецький щебзавод" було підписано з ТОВ "НЕОТЕКС". Акт звірки заборгованості за період з 07.11.2012 р. по 10.12.2012 р., відповідно до якого сальдо на користь позивача складає 90 360, 47 грн., та що відповідно свідчить про обізнаність відповідача-2 про заміну кредитора у зобов’язанні та його згоду з наявним боргом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За своєю правовою природою Договір поставки № 81/03/12 від 23.03.2012 р. є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторонами Договору поставки були визначені наступні умови оплати: 100 % передоплата покупцем вартості партії товару. У випадку поставки постачальником покупцю товару без попереднього отримання попередньої оплати покупець зобов’язаний оплатити отриманий товар у розмірі 100 % від його вартості протягом 3 днів з дати поставки.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається зі змісту Договору про переведення боргу, він є трьохстороннім, а отже боржник замінений зі згоди кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, за приписами зазначених норм, уступка первісним кредитором права вимоги до його боржника новому кредиторові здійснюється у тій самій формі, на тих самих умовах і у тому саме обсязі, що і основне зобов'язання, яке існувало на момент переходу прав, і такі права мають бути підтверджені належними документами.

Уступка права вимоги за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки вона залежить від основного юридичного факту, який її породжує. Право вимоги має узгоджуватись за загальними принципами та умовами виконання як цивільно-правових, так і господарських зобов'язань. За таких обставин повинні бути чітко визначенні істотні умови та зміст зобов'язання для боржника.

З матеріалів справи вбачається, що укладаючи Договір про відступлення права вимоги його сторони погодили обсяг прав, які переходять до нового кредитора – позивача у даній справі, та при цьому, останньому були передані всі документи, що підтверджують відповідні зобов’язання відповідача-2.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідний борг, який станом на момент розгляду справи складає 90 360, 47 грн., має бути стягнутий з відповідача-2 на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з’ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем-2 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Що стосується відповідача-1, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Таким чином, набуття особою процесуального статусу відповідача закон пов'язує не з дійсною наявністю матеріальних правовідносин між сторонами та відповідно кореспондуючого обов’язку відповідача здійснити певні дії на користь позивача або утриматись від їх вчинення задля захисту та реалізації прав і законних інтересів позивача, а лише з фактом пред’явлення позову до особи.

Водночас, належним відповідачем у справі може бути лише особа, яка має зобов'язання перед позивачем за обставинами, які є предметом позову. В інших випадках задоволення позову унеможливлюється, оскільки у такого відповідача відсутні будь-які зобов’язання перед позивачем щодо припинення порушення його прав та законних інтересів, оскільки не він є особою, що має відповідати за спірними правовідносинами.

Так, у випадку, коли суд встановить, що позов подано не до тієї особи, яка має відповідати перед позивачем у матеріально-правовому правовідношенні, він за згодою позивача заміняє неналежного відповідача на належного, або ж відмовляє в позові у зв’язку з відсутністю правових підстав.

В даному випадку позивачем визначено в якості співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нотекс-Буд", проте як в прохальній частині позову конкретних позовних вимог до нього не визначено.

На підставі зазначеного, враховуючи те, що під час розгляду даної справи, позивачем також не було уточнено позовних вимог, проте за змістом пред’явленого позову відповідач-1 - ТОВ "Нотекс-Буд" не є належним, суд вважає за необхідне в позові до нього відмовити.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач-2 неналежним чином виконував взяті на себе за договором про переведення боргу обов’язки, пред'явлений до нього позов підлягає задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82– 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотекс-Буд" відмовити.

2. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОТЕКС" задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОТЕКС" (02660, м. Київ, Дніпровський район, вулиця М. Раскової, будинок 19, офіс 403; код ЄДРПОУ 38014114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (11562, Житомирська обл., Коростенський район, село Бондарівка; код ЄДРПОУ 33201062) 90 360 (дев'яносто тисяч триста шістдесят) грн. 47 коп. основного боргу та 1 807 (одну тисячу вісімсот сім) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя В.С. Ломака