Рішення № 29539553, 21.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2013 р. Справа № 903/124/13-г

за позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

до кредитної спілки "Інкомвклад"

про стягнення 100 000грн.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Шимко О.В., довір. №180-19 від 23.01.2013р.

від відповідача: Овчаров А.В., довір від 15.02.2013р.

В судовому засіданні 18.02.2013р. оголошувалась перерва до 21.02.2013р. в зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду щодо надання позивачем витребуваних судом документів, а відповідача - надання суду відзиву та доказів в його обґрунтування.

Суть спору: ПАТ "Західінкомбанк" просить стягнути з кредитної спілки "Інкомвклад" 100000грн. заборгованості по кредитному договору №0602/09-725 про надання короткострокового кредиту (овердрафту), укладеного між сторонами 06.02.2009р.

Відповідач повторно не виконав вимог суду щодо надання відзиву на позов, а заявив клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на те, що спір між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже розглядалався господарським судом Волинської області (головуючий суддя - Якушева І.О., судді - Філатова С.Т., Сур'як О.Г.) справа №01/105-50, по якій ухвалою від 03.09.2009р. провадження у справі №01/105-50 за позовом ПАТ "Західінкомбанк" до кредитної спілки "Інкомвклад" про стягнення заборгованості за кредитним договором №0602/09-725 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) від 06.02.2009р. в сумі 21505498грн.33коп. було припинено. А у відповідності до ч.2ст.80 ГПК України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі судом відхилено з огляду на наступне:

Стаття 80 ГПК України містить вичерпний перелік підстав припинення провадження у справі. Зокрема, п.2 ч.1 ст.80 ГПК України регламентовано, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Однак відповідач не надав суду рішення, яке б підтвердило його твердження про те, що спір між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже розглядався господарським судом Волинської області.

Як вбачається із ухвали суду від 03.09.2009р. у справі №01/105-50 предметом заявленого ПАТ "Західінкомбанк" позову до КС "Інкомвклад" було стягнення з відповідача 21505498грн.33коп. шляхом звернення на заставне майно (кошти) згідно з договором застави №0902/09-725 від 09.02.2009р., в т.ч. 21261295грн.90коп. непогашеного кредиту, 244202грн.43коп. відсотків за користування кредитними коштами.

Зазначеною ухвалою стверджується, що "Західінкомбанк" звертався з позовом до суду по забезпечувальному зобов'язанню, а відтак предмети позову у справі №01/105-50 та у справі №903/124/12-г та підстави їх заявлення не є тотожними.

За таких обставин твердження представника відповідача про те, що провадження у справі №903/124/13-г підлягає припиненню на підставі ст.80 ГПК України слід визнати такими, що ґрунтуються на помилковому розумінні ним зазначеної правової норми.

Представником відповідача в судовому засіданні також подано заяву про застосування судом позовної давності, оскільки вважає, що в зв'язку із надісланням Банком 14.05.2009р. до КС "Інкомвклад" листа із вимогою негайно повернути наявну заборгованість в повному обсязі, строк її повернення відповідно до умов п.1.4 кредитного договору №0602/09-725 настав у травні 2009р., а відтак позивач звернувся до суду після спливу 3-х річного строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України.

Представник позивача вважає, що звернення Банком 05.02.2013р. до суду з позовом здійснено в межах 3-х річного строку позовної давності, оскільки термін користування кредитними коштами сторони узгодили в пункті 1.4 кредитного договору, а саме - до 06.02.2010р., відповідно з 06.02.2010р. необхідно рахувати перебіг позовної давності.

Дослідивши матеріали судових справ №903/124/13-г та №01/105-50, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

06.02.2009р. між ТзОВ "КБ "Західінкомбанк" (правонаступником якого являється ПАТ "Західінкомбанк") як кредитором та кредитною спілкою як позичальником було укладено кредитний договір №0602/09-725 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) в національній валюті з максимальним лімітом у розмірі 23560000 грн. із сплатою 9,5 відсотків річних.

06.02.2009р. між цими ж сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору №0602/09-725 від 06.02.2009р., згідно з умовами якого позичальнику надано відстрочку у сплаті процентів за користування кредитом в період з лютого 2009р. по липень 2009р. включно.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що термін користування кредитними коштами встановлюється до 6.02.2010 року, а у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора.

На виконання умов кредитного договору позивачем згідно банківських виписок по операціях по рахунку №2650801228 кредитній спілці "Інкомвклад" було надано кредитні кошти в сумі 23560000грн.

Дорученням (розпорядженням) на списання коштів від 06.02.2009р. №1 КС "Інкомвклад" доручила Банку списати з рахунку №26508012928 кошти в сумі 23560000грн. у разі настання умов договору №0602/09-725 від 06.02.2009р. та вказала у п.2, що розпорядження набирає чинності з дня настання строку платежу за договором і може бути пред'явлене до виконання протягом строку дії договору.

Факт отримання кредиту підтверджується також листом відповідача на адресу ПАТ "Західінкомбанк" від 29.10.2009р. №12-10/09, в якому також визнано існуючу на той момент заборгованість в сумі 21261295грн., яку відповідач просив реструктуризувати, а також продовжити термін дії кредитної угоди.

Згідно розрахунку позивача неповернутою відповідачем залишилась сума 21261295грн.90коп. по тілу кредиту, а також нараховано на вказану суму відсотки за користування кредитними коштами в сумі 5887922грн.71коп., які нараховані за період з 01.02.2010р. по 01.02.2013р.

Відповідач вказану суму боргу не оспорив, доказів про її сплату суду не надав.

Позивачем 05.02.2013р. до господарського суду подано позов про стягнення з відповідача частини заборгованості по тілу кредиту - 100000грн.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З огляду на вищевикладене позовна вимога обґрунтована доказами та підлягає задоволенню.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про сплив за даним позовом позовної давності, про застосування якої ним подано заяву, з огляду на нижчевикладене:

Загальна позовна давність згідно ст.257 ЦК України встановлюється у три роки.

За змістом ст.ст.256, 260, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 1.4 кредитного договору сторони визначили, що термін користування кредитними коштами встановлюється до 06.02.2010р., а у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора.

Згідно п.3.2.2 кредитного договору відповідач зобов'язався закрити дебетове сальдо по рахунку №26508012928 в КБ "Західінкомбанк" в строк не пізніше, ніж 06.02.2010р., а у разі невиконання (неналежного виконання) умов даного договору - в семиденний строк з дня пред'явлення письмової вимоги кредитором.

Пунктом 4.1.3 кредитного договору передбачено право Банку достроково за письмовою вимогою до позичальника стягнути суму кредиту, відсотків та штрафних санкцій у разі неналежного виконання останнім умов договору.

Листом №25-1653 від 14.05.2009р. тимчасовий адміністратор КБ "Західінкомбанк" повідомив кредитну спілку "Інкомвклад" про розірвання з 14.05.2009р. в односторонньому порядку кредитного договору №0602/09 в зв'язку з тим, що суттєві умови кредитного договору та додаткової угоди явно не відповідають вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність", суперечать положенням п.1.14 Розділу VІ Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2001р. і є заздалегідь збитковим для установи та вимагав негайно повернути банку наявну заборгованість у повному об'ємі.

За змістом вказаного листа вимога банку про дострокове повернення кредиту не ґрунтувалась на невиконанні позичальником умов договору, а фактично вказувалось на невідповідність умов договору нормам чинного законодавства.

Проте, як вбачається з листа КС "Інкомвклад" від 29.06.2009р. №19-0408 на лист тимчасового адміністратора КБ "Західінкомбанк" остання не надала згоди на розірвання кредитного договору. Тим більше, листом №12-10/09 від 29.10.2009р. кредитна спілка "Інкомвклад" просила Банк продовжити термін дії кредитної угоди, що свідчить про те, що кредитна спілка не визнавала договір розірваним та, що термін повернення кредиту закінчився в травні 2009р..

Пунктом 6.10 кредитного договору сторони узгодили, що зміни у даному кредитному договорі оформляються додатковим договором сторін і є невід'ємною частиною договору.

Відповідачем не надано суду доказів про зміну сторонами терміну повернення кредитних коштів, а відповідно до ст.651 ЦК України розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. В зв'язку з чим суд із врахуванням всіх обставин справи приходить до висновку, що останнім днем повернення кредитних коштів слід вважати 05.02.2010р.

А відтак позивач, звернувшись до суду з позовом 05.02.2013р. не пропустив встановлену ст.257 ЦК України позовну давність.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з кредитної спілки "Інкомвклад" на користь публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" 100000грн. заборгованості по кредитному договору від 06.02.2009р. №0602/09-725, а також судові витрати по справі в сумі 2000грн.

Повне рішення складено 25.02.2013р.

Суддя В. Л. Слупко