Ухвала суду № 29538906, 19.02.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Корія:

Справа № 232/496/2012 Провадження № 22-ц/772/314/2013Головуючий в суді першої інстанції:Сичук М.М.Категорія: 34Доповідач: Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Уменем України

19 лютого 2013 року м. Вінниця Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

при секретарі Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, стягнення моральної шкоди, -

встановила:

ОСОБА_3 в жовтні 2012 року звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову посилалась на те, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. 23 серпня 2012 року вона побачила, що зі стелі у кухні тече вода, про що вона повідомила аварійну службу, яка зафіксувала даний факт.

29.08.2012 року комісією в складі майстрів МКП ЖЕК №7 був складений акт обстеження квартири, в ході якого виявлено в ванній кімнаті жовту пляму, в кухні пошкоджену електропроводку та відлущування шпаклівки на стелі, крім того встановлено, що затоплення її квартири виникло через порушення правил користування сантехнічними приладами мешканцями квартири НОМЕР_1, яка розташована поверхом вище.

Для відновлення квартири їй необхідні значні затрати, яких позивач не має, крім того вважає, що їй завдано моральну шкоду, яку вона просить стягнути із відповідача у розмірі 5000 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням, представник позивача ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.

В судовому засіданні апелянт - ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала.

Представники відповідача ОСОБА_5 і ОСОБА_6 проти вимог апеляційної скарги заперечують, просять залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх доказів спричинення їй діями відповідача як майнової, так і моральної шкоди.

Такий висновок суду є правильним.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Під майновою шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди .

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1, а відповідач є власником квартири НОМЕР_1 у цьому ж будинку, яка розташована на поверх вище.

Згідно з довідкою №254 від 6 вересня 2012 року МКП «Аварійно-диспетчерська служба» 23 серпня 2012 року о 2-50 год. поступила заявка за №237 за адресою АДРЕСА_1 (течія води з верхньої квартири). Згідно виїзду аварійної бригади на дану адресу було виявлено (виписка з журналу) в квартирі АДРЕСА_1 течію води на кухні зі стелі в районі люстри.

Водночас на звернення представника відповідача МКП «Житлово-експлуатаційна контора №7» повідомило, що за період з 22 по 23 серпня 2012 року звернень від мешканців квартири АДРЕСА_1 щодо затоплення в МКП «ЖЕК-7» не надходило (а.с. 32).

29 серпня 2012 року комісією в складі майстрів МКП ЖЕК №7 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в присутності позивача ОСОБА_3 складено акт обстеження квартири та встановлено, що затоплення квартири виникло через порушення правил користування сантехнічними приладами мешканцями квартири АДРЕСА_2 (а.с. 6).

Разом з тим, відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року, у разі аварії та залиття квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком 4 Правил.

Отже факт залиття квартири та його наслідки фіксуються актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації, яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В акті обов'язково зазначаються причина залиття, аварії, що трапилась в системі центрального опалення, гарячого чи холодного водопостачання, а також висновки і рекомендації комісії (що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.).

З актом мають бути ознайомлені мешканці квартир.

Акт обстеження квартири від 29.08.2012 року підписаний комісією в складі двох осіб (майстрів житлово-експлуатаційної організації) і в присутності лише потерпілої сторони ОСОБА_3

В акті відсутній підпис квартиронаймача ОСОБА_4, через порушення правил користування сантехнічними приладами в квартирі якої нібито виникло затоплення. ОСОБА_4 не була повідомлена про подію, а відтак не могла подати свої заперечення проти акту та викладених у ньому відомостей.

Позивачем також не надано жодного доказу, який підтверджував би розмір шкоди, заподіяної залиттям, не наведено відповідних розрахунків.

Суд першої інстанції під час розгляду справи неодноразово роз'яснював представнику позивача право заявити клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи для визначення розміру шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяною шкодою, що підтверджується звукозаписом судового засідання. Проте представник відповідача не подала відповідну заяву мотивуючи свою відмову значною вартістю проведення такої експертизи.

Згідно з статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_3 та її представник не надали суду доказів щодо спричинення діями відповідача моральної шкоди на суму 5000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_9 суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо відсутності підстав для стягнення як матеріальної, так і моральної шкоди у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Стадник І.М.Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.