Рішення № 29538337, 14.02.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/771/13- ц

Справа № 2/243/643/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Лаптєва М.В.

При секретарі Хміль О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

30.01.2013 року до Слов'янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ВАТ Содовий завод про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона згідно наказу № 246 від 20.05.1979 року була прийнята на роботу до відповідача на посаду сигналіста цеху залізничного транспорту, а наказом № 6 від 04.01.1999 року вона була звільнена з підприємства. У порушення вимог ст. 116 КЗПП України при звільнені з нею не було проведено остаточного розрахунку. Згідно довідки про заборгованість по заробітній платі вона складає 477 грн. 96 коп.

Просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості по заробітній платі, яка складає 477 грн. 96 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5419 грн. 75 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати в сумі 1446 грн. 31 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не зявилася, надала до суду заяву з проханням слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався.

Керуючись ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 згідно наказу № 246 від 20.05.1979 року була прийнята на роботу до відповідача на посаду сигналіста цеху залізничного транспорту, а наказом № 6 від 04.01.1999 року вона була звільнена з підприємства.

При звільненні з нею не було проведено повного розрахунку і на теперішній час заборгованість по заробітній платі складає 477 грн. 62 коп.

Вирішуючи заявлені вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі суд дійшов до таких висновків.

Згідно ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У силу ст.116 ч.1 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Ще за час роботи позивача на підприємстві відповідача, останній прострочив виплату заробітної плати, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Оскільки відповідач порушив право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання заробітної плати, таке право підлягає судовому захисту.

Суд погоджується з розрахунком заборгованості по заробітній платі, наданим позивачем, оскільки він підтверджується довідкою виданою ВАТ «Содовий завод» 07 серпня 2012 року на імя ОСОБА_1 (а.с.5).

Будь-які розрахункові відомості про виплату належної позивачу заробітної плати відповідачем не представлено, а тому, дотримуючись принципу диспозитивності у цивільному процесі, в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в сумі 477 грн. 96 коп.

Вирішуючи питання стосовно виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Як розяснено у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Крім того, згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозвязку з положеннями статей 116,117,237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Виходячи з встановлених по справі обставин та наведених законодавчих норм права та розяснень Пленуму Верховного суду України суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку підлягають частковому задоволенню. Виходячи з періоду затримки (з 1999 року по 2012 рік), економічного та фінансового становища підприємства (визнання його банкрутом і в той же час тривалість проведення ліквідаційної процедури, а саме з 2003 року) , а також штучне накопичення суми середнього заробітку з боку позивача (його не звернення за захистом свого порушеного права протягом тривалого часу), а також враховуючи розмір заборгованості по заробітній платі, що становить 477 грн. 96 коп. та істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком, який просив стягнути позивач (п.20 постанови Пленуму), суд вважає за можливе відповідно до ст. 117 КЗпП України стягнути з відповідача 470 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 34 Закону України Про оплату праці, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Ст. 7 вказаного Закону передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації.

У звязку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів в сумі 1446 грн. 31 коп., у звязку з порушенням термінів її виплати, задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя

У звязку з цим, а також враховуючи обставини справи, а також те, що визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем сам по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу, суд вважає, що в стягненні моральної шкоди з відповідача на користь позивача належить відмовити.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115, 116,117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод, що розташоване за адресою: м. Словянськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: Словянський район с. Райгородок, вул. Леніна, 26 заборгованість по заробітній платі у сумі 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 96 коп. за відрахуванням обов'язкових платежів та зборів.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод, що розташоване за адресою: м. Словянськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: Словянський район с. Райгородок, вул. Леніна, 26 середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 470 (чотириста сімдесят)грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства Содовий завод, що розташоване за адресою: м. Словянськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 судовий збір на користь держави у розмірі 229 грн. 40 коп. на р/р 31210206700075, код ЄДРПОУ (суд) 26503448, отримувач УК/Словянськ/ 22030001 код ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001.

В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.В. Лаптєв