Справа № 201/869/13-ц
2/201/668/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Браги А.В.,
при секретарі Куляба Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
18 січня 2013 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник позивача із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві послався на те, що 06 лютого 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 014/ZBОIGP/3/001, за умовами якого позивач надав, а відповідач отримав кредит в розмірі 20 000,00 гривень, зі сплатою відсотків в розмірі 35% річних, строком користування 36 календарних місяців. Відповідно до зазначеного кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно до 20 числа кожного місяця здійснювати часткове погашення кредиту та сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів згідно графіку погашення, наведеним в Додатку № 2 до кредитного договору. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по кредитному договору, утворилась заборгованість, яка станом на 06 грудня 2012 року становить 25 026,43 гривень. На даний час заборгованість не була погашена, що стало підставою для звернення до суду. Також представник позивача просив суд покласти на відповідача судові витрати по справі, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду.
Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. При цьому від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності. Також в заяві представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе, на підставі ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
06 лютого 2012 року між ПАТ «Ерсте Банк» та громадянином України ОСОБА_1, як позичальником, було укладено кредитний договір № 014/ZBОIGP/3/001, за умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу кредитні кошти в сумі 20 000,00 гривень. В свою чергу, відповідач зобовязався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатками до нього графіками погашення кредиту. Дані обставини підтверджуються копією зазначеного кредитного договору та графіком погашення кредиту, наявними в матеріалах справи (а.с.5-12).
Судом встановлено, що при наданні кредиту позичальник сплатив на користь кредитора комісію у розмірі 398,00 гривень. Окрім того, позичальником було сплачено 1% комісії Банку за видачу готівки, згідно тарифу, що міститься у Додатку № 1 до кредитного договору.
Факт виконання банком взятих на себе зобовязань та фактичного надання обумовленої договором суми кредиту підтверджується копією заяви на видачу готівки № 30 від 07 лютого 2012 року (а.с.16).
Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови вказаного кредитного договору, а саме - несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює погашення заборгованості по кредиту та відсотках, пені, що надало позивачу право вимагати дострокового повернення в повному обсязі коштів та виконання всіх інших зобов'язань за цим договором.
У звязку з цим, 21 червня 2012 року позивачем було відправлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» повідомлення - вимогу про порушення основного зобов'язання по кредитному договору від 06 лютого 2012 року, в якій позивач вимагав дострокового виконання порушеного відповідачем зобов'язання у не менш, ніж 30 - денний строк. Факт отримання вказаного повідомлення підтверджується копією поштового повідомлення з відміткою про вручення відповідачу 05 липня 2012 року (а.с.19, 19 зворот). Втім, відповідачем, всупереч діючому законодавству, кредитному договору, кредитні кошти повернуті не були.
Таким чином, станом на 06 грудня 2012 року, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 014/ZBОIGP/3/001 складає 25 026,43 гривень, з них: 19 914,08 гривень заборгованість по тілу кредиту; 4 752,25 гривень заборгованість по відсоткам за фактичне користування кредитними коштами; 143,34 гривень пеня за прострочення сплати кредиту; 216,76 гривень пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом. Дані обставини підтверджуються детальними розрахунками заборгованості, наявними в матеріалах справи (а.с.13). Контррозрахунку відповідачем по справі суду надано не було. Договір кредиту у судовому порядку недійсними визнаний не був, а від так є чинним.
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами кредитного договору.
Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договір, який є обовязковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обовязково укладається в письмові формі (ст. 1054, 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Нормою ст. 536 ЦК України зазначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлене договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновид якої є пеня, штраф (ст. 549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання (ст. 550 ЦК України).
Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Відповідно до п.п. 3.1 кредитного договору, у разі порушення строків повернення кредиту, відсотків, а також інших платежів, що передбачені кредитним договором, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 1% від суми наданого кредиту за кожний факт порушення строків повернення кредиту.
Згідно ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.
Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог ПАТ «Ерсте Банк», приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору № 014/ZBОIGP/3/001 від 06 лютого 2012 року із дотримання вимог діючого законодавства, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобовязань за даним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, судові витрати по сплаті судового збору на суму 250,27 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 509, 526, 530, 536, 549, 550, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 110, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 Стягнути (49000, АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (03056, м. Київ, вул. Польова, 24 Д, код ЄДРПОУ 34001693) заборгованість за кредитним договором № 014/ZBОIGP/3/001 від 06 лютого 2012 року у розмірі 25 026,43 гривень, яка складається з 19 914,08 гривень заборгованість по тілу кредиту; 4 752,25 гривень заборгованість по відсоткам за фактичне користування кредитними коштами; 143,34 гривень пеня за прострочення сплати кредиту; 216,76 гривень пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 Стягнути (49000, АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (03056, м. Київ, вул. Польова, 24 Д, код ЄДРПОУ 34001693) суму у розмірі 250,27 гривень, в рахунок відшкодування судових витрат по справі.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 232 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:А.В.Брага
Судове рішення № 29538252, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 21.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/869/13- ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: