Рішення № 29537930, 05.02.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/30248/2012

Провадження №2/761/984/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 лютого 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Голік Н.О.

при секретарі : Куделі А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому просить зобов'язати відповідача повернути позивачу кошти за договором банківського строкового вкладу B N004443 від 23.10.2012 року з нарахованими відсотками за користування згідно п.2.1. загальною сумою 424 190,00 грн., з урахуванням п. 5.3 договору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.10.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського строкового вкладу B N004443, відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити рахунок 3320849/ОЩ 1831, а позивач, як вкладник, зобов'язався внести грошові кошти. Позивач виконав взяті зобов'язання та 23.10.2012 року вніс кошти у сумі 407 000,00 грн. відповідно до квитанції N CASH 7026. 21.12.2012 року відповідно до умов договору настав термін повернення відповідачем грошових коштів та відсотків у розмірі 26,2% річних. Позивач 21.12.2012 року звернулася до відповідача з письмовою заявою про виплату коштів, але відповідач кошти не повернув.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її права та суперечать чинному законодавству України.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 423 898,28 грн., з яких 407 000,00 грн. - сума вкладу, 16 898,28 грн. - відсотки по вкладу, а також стягнути пеню у сумі по 300,00 грн. щоденно від 21.12.2012 року, з розрахунку за 39 робочих днів (з 21.12.2012 р. по 04.02.2013 р.) по 296,46 грн. за один день загальною сумою 11 562,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В письмовому запереченні на позов вказав, що між позивачем та відповідачем 23.10.2012 року був укладений договір банківського строкового вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника В N004443, згідно умов якого позивач вніс грошові кошти, а банк прийняв від позивача та залучив на відкритий позивачу рахунок для обліку розміщених ощадних (депозитних) сертифікатів №3320 8 49, особовий рахунок №ОЩ1831 суму вкладу у розмірі 407 000,00 грн., строком зберігання до 21.12.2012 року на умовах та в порядку, визначених договором. Вказав, що є безпідставною вимога щодо стягнення з відповідача 424 190,00 грн., оскільки відповідно до виписки по вкладному (депозитному) рахунку згідно договору загальна сума заборгованості відповідача складає 423 898,28 грн., з яких 407 000,00 грн. - сума вкладу та 16 898,28 грн. - відсотки.

Також зазначив, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.12.2012 р. прийнято рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика». Тимчасову адміністрацію в банку призначено строком на 3 місяці з 21.12.2012 р. по 20.03.2013 р. Оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюються: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, нарахування неустойки (пені, штрафів), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом встановлено, що 23.10.2012 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» було укладено договір банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника В N004443, згідно умов якого позивач передав, а ПАТ «Банк «Таврика» прийняв суму у розмірі 407 000,00 грн., строком зберігання до 21.12.2012 року, строком зберігання до 21.12.2012 року та взяв на себе зобов'язання за використання коштів, розміщених на рахунку для обліку розміщених ощадних (депозитних) сертифікатів вкладника, нараховувати проценти на суму вкладу з розрахунку 26,2 відсотків річних.

Відповідно до п. 2.9. договору у разі дострокового подання ощадного (депозитного) сертифіката до погашення та дострокового припинення дії договору з ініціативи пред'явника сертифіката з метою погашення сертифіката, яке відбувається з порушенням умов 1.1., проценти за сертифікатом перераховуються з розрахунку 0,1 процента річних за фактичний строк перебування вкладу на рахунок для обліку розміщених ощадних (депозитних вкладів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до банку з заявами про дострокове припинення договору на виконання положень п. 3.3.4. договору 28.11.2012 р., 12.12.2012 р. та просила банк повернути суму вкладу, але відповіді не отримала та кошти банком повернуті не були.

Відповідно до п. 3.1.7. договору, банк зобов'язаний повернути вклад на першу вимогу пред'явника сертифіката відповідно до умов п.3.3.4. та з урахуванням п.2.9. цього договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 525 ЦПК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 423 898,28 грн., з яких 407 000,00 грн. - сума вкладу, 16 898,28 грн. - відсотки по вкладу.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №33 від 20.12.2012 р. «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» на підставі Постанови Правління НБУ від 20.12.2012 року №548, запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 21.12.2012 р. по 20.03.2013 р.

Оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюються: нарахування неустойки (пені, штрафів), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами, вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі по 300,00 грн. щоденно від 21.12.2012 року, з розрахунку за 39 робочих днів (з 21.12.2012 р. по 04.02.2013 р.) по 296,46 грн. за один день загальною сумою 11 562,00 грн. задоволенню не підлягають.

Приписами п.п. 1,3 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Проте, відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»обмеження, встановлені пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюються на зобов'язання банку, зокрема щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких скінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Положеннями ч. 3 ст. 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Як вбачається з заперечень представника банку, останнім не оспорюється та обставина, що до правовідносин, які виникли між сторонами застосовуються положення глави 72 ЦК України.

Згідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що запровадження тимчасової адміністрації не є перешкодою для відповідача щодо виконання взятих на себе зобов'язань за договором банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника В N004443 від 23.10.2012 року та вважає за можливе задовольнити вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення грошових коштів у розмірі у сумі 423 898,28 грн., з яких 407 000,00 грн. - сума вкладу, 16 898,28 грн. - відсотки по вкладу.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 629, 1058 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», код ЄДРПОУ 19454139 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, суму у розмірі 423 898,28 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», код ЄДРПОУ 19454139 в дохід держави судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: