Рішення № 29537728, 05.02.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/28414/2012

Провадження №2/761/277/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 лютого 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2012 р. позивач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (далі - ТДВ «СК «ВіДі-Страхування») звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.07.2008 р. між позивачем та ТОВ «ВіДі Автострада» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № АС 001935, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Тойота Раф 4», номерний знак НОМЕР_3. 25.08.2008 року на автодорозі Київ-Боярка поблизу с. Софіївська Борщагівка сталась ДТП за участю автомобіля «Тойота Раф 4» під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області встановлено, що ДТП сталось з вини відповідача ОСОБА_2, який порушив вимоги ПДР, внаслідок чого з нього підлягає до стягнення заподіяна шкода в розмірі 70377,93 грн.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача 44877,93 грн. відшкодованої шкоди.

В судовому засіданні представник позивача позов та заяву про зменшення розміру позовних вимог підтримав в повному обсязі та просив вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що твердження позивача про те, що у вироку суду встановлена його винуватість у ДПТ, не відповідає дійсності, оскільки рішення усіх трьох інстанцій стосується не його, а водія ОСОБА_3 Вважає, що позивач не надав суду документів, які б прямо доводили його вину в ДТП. Просив у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Вказана норма кореспондується з положенням ст.979 ЦК України.

21 липня 2008 року між ТОВ «ВіДі Автострада» та ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № АС 001935, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Тойота Раф 4», номерний знак НОМЕР_3 (а.с.4-7).

25 серпня 2008 року на автодорозі Київ-Боярка поблизу с. Софіївська Борщагівка трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «Тойота Раф 4», номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «Опель», д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_2 Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Тойота Раф 4», отримав механічні пошкодження.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 грудня 2010 року було встановлено, що ДТП сталось з вини водія автомобіля «Опель» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2, внаслідок порушення останнім п.п.10.1.10.3. та 10.4 Правил дорожнього руху (а.с.35-39)

Даний вирок ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05.05.2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.09.2011 року залишено без змін (а.с.40-50)

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 є винною особою у спричиненні пошкоджень автомобілю «Тойота Раф 4», номерний знак НОМЕР_3.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що 18.06.2012 року до позивача звернувся страхувальник ТОВ «ВіДі Автострада» з заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування від 21.07.2008 року (а.с.31-32).

Як вбачається з Страхового акту № АС-004741 від 24.07.12 року, розрахунку суми страхового відшкодування, Звіту № 4424 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 25.02.2009 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 70377,93 грн. , що підтверджується платіжним дорученням (а.с.94).

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була страхована в ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортним засобів.

25.12.12р. ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь позивача виплатила страхове відшкодування в розмірі 25500 грн., що підтверджується витягом з банківської виписки по особовому рахунку ТДВ «СК «ВіДі-Страхування».

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на підставі ст. 1187 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача шкода в розмірі 44877,93 грн.

Твердження відповідача про те, що позивачем не надано документів, які б прямо доводили його вину в ДТП, суд до уваги не приймає, оскільки такі спростовуються наявними у матеріалах справи доказах.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача, підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 703,78 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 2186 ЦПК України; ст. ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_2) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (МФО 322669, код ЄДРПОУ 35429675) суму на відшкодування шкоди в розмірі 44877,93 грн. та судового збору в розмірі 703,78 грн., а всього 45581 (сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одну) грн.71 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: