Рішення № 29537712, 19.02.2013, Дергачівський районний суд Харківської області

Справа №2010/6067/12

провадження №2/619/312/13

РІШЕННЯ

іменем України

19 лютого 2013 рокум. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіОСОБА_1за участюсекретаря судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_5 комунального підприємства технічної інвентаризації «Інвентаризатор» про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права на спадщину та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_5 комунального підприємства технічної інвентаризації «Інвентаризатор», в якому просила визнати за нею право власності на спадкове майно ОСОБА_6, як за спадкоємицею першої черги за законом, разом з ОСОБА_4, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 вересня 2009 року на ? частину житлового будинку №9 з надвірними будівлями по вулиці Привокзальній в сел. Слатине Дергачівського району Харківської області за ОСОБА_4 та реєстрацію за нею права власності на це нерухоме майно від 30 вересня 2009 року ОСОБА_5 КПТІ «Інвентаризатор»; доручити КПТІ «Інвентаризатор» виключити реєстрацію права власності на вищезазначене майно. В обґрунтування позову зазначила, що в будинку №9, розташованому по вул. Привокзальній сел. Слатине Дергачівського району Харківської області, який дістався у спадок після смерті батьків, ОСОБА_3 проживала разом з рідним сином ОСОБА_7 та рідним братом ОСОБА_8, маючи однакові частки після вступу в спадщину по ? частині житлового будинку та надвірних будівель. Фактично вони жили однією сім'єю, так як будинок житловою площею 32,9 м2 складався з трьох маленьких прохідних кімнат і кухні. Крім них у будинку ніхто інший не проживав і зареєстрований не був. 11 грудня 1984 року ОСОБА_8 встановив батьківство своєї позашлюбної дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак ОСОБА_4 в домі ніколи не проживала і навіть не з'являлася. Вона проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, де постійно проживає і зареєстрована в даний час. 04 січня 2009 року, після тривалої і важкої хвороби ОСОБА_8 помер, так як позивач проживала разом з ним вступила в спадщину. ОСОБА_4, як дочка ОСОБА_8, ні раніше, ні при хворобі брата, його не навідувала та ніякої допомоги ні моральної, ні матеріальної йому не надавала і навіть на похороні не була присутня. Всі витрати по утриманню будинку, а також по похованню брата несла ОСОБА_3, а ОСОБА_4 ніякої допомоги не надавала. Про те, що ОСОБА_4 після смерті її батька, претендує на спадщину у вигляді частини будинку, їй відомо не було. Тим більше, ОСОБА_4, своєчасно заяву про вступ у спадщину за законом в нотаріальну контору не подавала. В кінці серпня 2009 року позивачу надійшов лист Дергачівської нотаріальної контори, в якому вказувалося, що у разі якщо позивач не з'явиться в контору до 10 години 03.09.2009 року, то свідоцтво про спадщину після смерті ОСОБА_8 буде виписано на ОСОБА_4 Однак в нотаріальну контору вона з'явитися не змогла, так як перебувала з 25.08.2009 року по 10 вересня 2009 року на стаціонарному лікуванні, то в подальшому ОСОБА_3 стало відомо, що нотаріальна контора видала ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом від 10.09.2009 року на ? частину будинку №9 по вул. Привокзальній. 30 вересня 2009 року, на підставі цього свідоцтва, Слатинське КПТІ «Інвентаризатор» зареєструвало за ОСОБА_4 право власності на ? частину будинку №9.

Відповідач ОСОБА_4 подала до суду заперечення проти позову, в обґрунтування якого зазначила, що її батьку ОСОБА_8 на праві приватної власності належала ? частина житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район сел. Слатине вул. Привокзальна №9, згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області 04.04.2002 року за реєстровий №1-855, та зареєстрованого в ОСОБА_5 комунальному підприємстві технічної інвентаризації «Інвентаризатор», 14.08.2009 року за реєстровим №1122 та записано у реєстрову книгу за №8. ОСОБА_8 04 січня 2009 року помер, про смерть батька вона дізналася не одразу, а через деякий час, від сторонніх людей, так як позивачка по справі не повідомила про його смерть. Також дізналася, що батька поховано не було, а спалено в крематорію. Позивачка в вищевказаному будинку ніколи не проживала і не проживає, так як проживає в м. Харкові, а після смерті батька до будинку прописала без відома ще й свого сина. В установлений законом 6-ти місячний строк відповідач звернулася до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, як спадкоємниця першої черги. 10 вересня 2009 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, засвідчене Дергачівською державною нотаріальною конторою, реєстровий №2-3250, на ? частину вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями, про що позивачка знала. 30 вересня 2009 року свідоцтво про право на спадщину за законом було зареєстровано в ОСОБА_5 КПТІ «Інвентаризатор». Вважає, що позовні вимоги позивачки є незаконними та необґрунтованими, а тому у задоволенні позовної заяви повинно бути відмовлено.

Завідуюча Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області подала письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що згідно спадкової справи №149/2009 ОСОБА_4 подала заяву про прийняття спадщини 17 лютого 2009 року об 11 год. 30 хв., яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №334, отже згідно ст. 1270 ЦК України у 6-ти місячний строк з дня смерті ОСОБА_8 Свідоцтво про право на спадщину видано з дотриманням вимог чинного законодавства. Згідно ст. 1258 ЦК України, так як ОСОБА_9, спадкоємець другої черги, право на спадщину вона не має.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_10 позов не визнали, заперечували проти його задоволення з підстав, які зазначені у запереченні проти позовних вимог.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_5 комунального підприємства технічної інвентаризації «Інвентаризатор» не з'явився, директор КПТІ «Інвентаризатор» подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника в звязку з відсутністю в штаті юриста та завантаженістю, проти позовних вимог не заперечував.

У судове засідання представник Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином

У судовому засіданні позивача ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_11 позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити з підстав, які зазначені у позовній заяві.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 розповіла, що брат ОСОБА_3 ОСОБА_8 знаходився на її утриманні, про те, що у нього є донька він нічого не казав.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 розповів, що розповів, що він знав ОСОБА_8 ще зі школи, про те, що у нього є донька він нічого не знає, ОСОБА_8 в будинку нічого не робила, оскільки за будинком доглядала його сестра ОСОБА_3

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2002 року, зареєстрованого в реєстрі за №І-855, спадкоємцями за законом майна ОСОБА_14, померлого 17.08.2001 року, є у рівних частинах кожен: ОСОБА_3, ОСОБА_8, спадкове майно складається з жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в сел. Слатине Дергачівського району Харківської області по вул. Привокзальній №9.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.09.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-3250, спадкоємицею на цілу частку майна ОСОБА_8, померлого 04.01.2009 року, є його донька ОСОБА_4, спадкове майно, на яке в указаній частці видано це свідоцтво, складається з ? частини жилого будинку з надвірними будівлями №9, що розташований за адресою вул. Привокзальна сел. Слатине Дергачівського району Харківської області. Свідоцтво про право на спадщину на цілу частину видане ОСОБА_4

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок №9 по вул. Привокзальній сел. Слатине Дергачівського району Харківської області, інвентаризаційна справа №754, реєстровий №8-1122, виготовленого ОСОБА_5 КПТІ «Інвентаризатор», власниками якого в рівних частинах є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних мотивів.

Пленум Верховного Суду України в п.1 своєї постанови №7 від 30.05.2008 року розяснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Таким чином, суд до спірних правовідносин застосовує ЦК України.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не доведено та не надано суду належних та допустимих доказів для одержання права на спадкування відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦК України.

ОСОБА_4 є спадкоємицею першої черги після смерті батька ОСОБА_8, а тому має право на спадкування та отримання спірного свідоцтва. Як встановлено судом ОСОБА_4 у встановлений законом строк прийняла спадщину та правомірно отримала відповідне свідоцтво про право на спадщину, оскільки ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_8 та відповідно до ст. 1262 ЦК України спадкоємицею другої черги після його смерті.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Пленум Верховного суду України в п.27 своєї постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», розяснив судам, що відповідно до статті 1301 ЦК свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Згідно зі ст. 67 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року №3425-XII, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Суд вважає, що свідоцтво про право на спадщину було видане нотаріусом згідно з вимогами Закону України «Про нотаріат» та «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», і тому підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 вересня 2009 року немає.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Суддя Є.А. Болибок