Рішення № 29537554, 21.02.2013, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1212/3300/2012

Провадження № 2/414/29/2013

21 лютого 2013 року

Суд Кремінського району Луганської області

у складі: головуючого Полтавець Л.Д.

при секретарі Давіян С.Р.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна справу за позовом кредитної спілки «Надія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач у своїй заяві до суду вказує, що 27.11.2008 року відповідач уклав кредитний договір № 1450 з кредитною спілкою «Надія» на суму 57500 грн.. Термін дії кредитного договору 24 місяці.

Кредитний договір був укладений відповідно до ст.ст.1046 1048, 1054 -1055 ЦК України. Відповідачу, згідно вимог ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» були роз»яснені всі положення кредитного договору, доведені його права та обов»язки, а також наслідки невиконання цього договору. Відповідачу були зрозумілі пояснення, про що відповідач власноручно, особисто письмово підтвердив у самому договорі.

27.11.2008 року в підтвердження кредитному договору і здійснення угоди, згідно вимог ч.2 ст.1047 ЦК України був підписаний видатковий касовий ордер № 1393.

Згідно п.3.1 договору, відповідач був зобов»язаний сплачувати 36 % річних за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, а базою для нарахування відсотків був залишок заборгованості за основною сумою виданого кредиту. Ці обов»язки відповідач не виконав, заборгованість не сплатив.

Відповідач відмовився сплачувати кредит відповідно графіку як було узгоджено чинним договором, де щомісяця відповідач повинен був сплачувати -2395,83 грн. основної суми кредиту, та відсотки за користування кредитом, що передбачено п.п.4.1 -4.4 кредитного договору.

Свої обов»язки, як в частині повернення суми кредиту, так і в сплаті відсотків за користування кредитом відповідач не виконав, своєчасно сплату не здійснював.

Відповідач обіцяв сплачувати борги, про що свідчить його розписка, а потім взагалі відмовився від виконання будь яких обов»язків по виконанню кредитного договору, чим порушив п.п.5.1.1 та 5.1.3 діючого договору, що підтверджується попередженнями про заборгованість та відомості розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1450 від 27.11.2008 року.

29.11.2012 року відповідачем був підписаний додатковий договір №1 до кредитного договору № 1450 від 27.11.2008 року

На 23.11.2012 року заборгованість відповідача на користь КС «Надія» складає:

1.Сплата залишка основної суми кредиту 51140,00 грн.;

2.Сплата відсотків за користування кредитом 55 491,98 грн.;

3.Сплата додаткової відсоткової ставки 69388,74 грн..

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № 1450 від 27.11.2008 року на користь КС «Надія» на суму 176020,72 грн. та судовий збір на суму 1760,21 грн., а всього стягнути з відповідача 177780,93 грн.

У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримала та просила суд стягнути з відповідача заборгованість станом на 11.02.2013 року в розмірі 184091,38 грн. та судовий збір в розмірі 1840,92 грн. Вказувала, що доводи ОСОБА_2, щодо трактування позовної давності три роки починаючи з дати подання позовної заяви до Кремінського районного суду, а саме з 23.11.2009 року помилкові та необгрунтовані. Наполягала на стягненні заборгованості з відповідача у повному обсязі. Та просила суд відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2 щодо застосування строку позовної давності стосовно сплати основної суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати додаткової відсоткової ставки та задовольнити позовну заяву кредитної спілки "Надія" про стягнення заборгованості та доповнення до неї у повному обсязі.

Відповідач та його представники позов визнали частково. Вказували, щодо застосування строків позовної давності до стягнення основної суми кредиту. Відповідно до Додатку 1 до Кредитного договору "Графік сплати по кредиту" щомісячне погашення основної суми кредиту у розмірі 2 395,83 грн. повинно здійснюватись до 27 числа розрахункового місяця. Тобто, якщо сплата відповідного платежу не відбудеться до вказаної дати, то на 28 число вказаний платіж вважається простроченим та у кредитора позивача виникає право вимоги його сплати та стягнення у судовому порядку. Позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості з відповідача 23.11.2012 року. Тим самим, строк позовної давності починає перебіг з 23.11.2009р. Як вбачається із відомості розрахунку заборгованості за Кредитним договором позивач предявляє право вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати основної суми кредиту починаючи з січня 2009 року. Застосовуючи строк позовної давності у три роки позивач втратив право вимоги стягнення заборгованості за кредитом у судовому порядку. Всього прострочена заборгованість по сплаті основної суми кредиту щодо якої застосовується строк позовної давності складає 21 830,93 грн. за період з лютого 2009р. по 23.11.2009р.

Щодо застосування строків позовної давності до стягнення відсотків за користування кредитом. При отриманні кредиту відповідачем авансом було сплачено 27.11.2008р. 10 567,00 грн. в рахунок сплати відсотків за користування кредитом. Як вбачається із відомості розрахунку заборгованості за Кредитним договором заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом починає виникати з червня 2009р. Тому, при застосуванні строків позовної давності у три роки обирається період з червня 2009р. по 23.11.2009р. Тому, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом щодо якої застосовується строк позовної давності складає: 6 521,91 353,07 = 6 168,84 грн. за період з червня 2009р. по 23.11.2009р.

Щодо застосування спеціального строку позовної давності в один рік для вимог про стягнення додаткових відсотків за прострочення платежу по кредиту. По перше, в кредитному договорі неможливо встановити яким чином кредит визнається з підвищеним ризиком. Якщо вказаний кредит визнаний з підвищеним ризиком, то ця подія повинна супроводжуватися відповідним документом, який прийнятий уповноваженим органом Позивача (наприклад, протоколом кредитного комітету) та з яким повинен бути ознайомлений Відповідач під особистий підпис. По друге, чинним законодавством України не передбачається застосування «додаткової відсоткової ставки» за прострочення платежів. У даному випадку, стягнення додаткової відсоткової ставки слід розглядати як завуальовану міру відповідальності позичальника, що підтверджується змістом п. 7.3 розділу 7 «Відповідальність» Кредитного договору та визначається ч. 3 ст. 549 ЦК України як пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно Графіку сплати по кредиту до Кредитного договору остання сплата по кредиту повинна бути здійснена до 27.11.2010р. у розмірі 2 395,83 грн., що підтверджується Відомістю розрахунку заборгованості за кредитним договором, тобто починаючі з 28.11.2010р. у Позивача виникає право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом у судовому порядку. Проаналізувавши Відомість розрахунку заборгованості можна зробити висновок, що пеня у вигляді додаткової відсоткової ставки у невизначеному розмірі нараховувалась тільки на основну суму кредиту. З огляду на вказане. перебіг строку позовної давності в один рік почався 28.11.2010р. та сплив 28.11.2011р. (з врахуванням того, що позов було подано 23.11.2012р.).

Листами, попередженнями, а саме: Листом № 26 від 14.01.2010р., Листом - попередженням № 48 від 10.02.2010р., що є в матеріалах даної справи, Позивач сам вказує на те, що у випадку невиконання зобовязання в частині сплати заборгованості за кредитом він буде вимушений звернутися до суду. Цими листами Позивач фактично визнає, що у випадку порушення Графіку платежів по кредиту в будь якій його частині в нього виникає право вимоги до боржника, в тому числі і шляхом звернення до суду. Проте у заперечені на заяву Відповідача вказується на виникнення права предявити вимогу про виконання зобовязання (початок перебігу строку позовної давності, на думку Позивача) саме з 28 травня 2011 року. Тоді виникає питання: для чого Позивач, який відповідно до ЦПК України повинен обґрунтувати та довести свої вимоги до Відповідача не тільки поясненнями та в тому числі і письмовими доказами, якими є листи та попередження Позивача, долучає в якості доказів по справі вказані документи. Це все свідчить про те, що Позивач або юридично необізнаний в сфері надання фінансових та кредитних послуг, або зловживає своїми процесуальними правами, що виражається у заплутуванні та підмінні понять, що практично унеможливлює встановлення фактів, які мають значення для справи. Тому твердження Позивача щодо початку строку позовної давності з 01 квітня 2011 року не знаходить свого підтвердження та обґрунтування як в письмових доказах, які Позивач особисто долучив до вказаної цивільної справи, у діючому законодавстві України та судовій практиці, яка склалася в Україні на сьогоднішній день.

Так, п. 3.1 Кредитного договору зазначено, що плата за користування кредитом (відсотки) встановлюються виходячи з відсоткової ставки 36 % річних (а не 60 % річних, на розмір якої вказує Позивач у своєму заперечені) за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

Таким чином, умовою кредитного договору, який є обовязковим для виконання сторонами, визначено, що відсотки це плата за користування кредитом, а відповідно до п. 7.3 Кредитного договору додаткова відсоткова ставка це міра відповідальності, яка встановлює обовязок позичальника у разі виникнення заборгованості сплатити додаткову відсоткову ставку за кожен день прострочення платежу.

До того ж, п. 3.9 Кредитного договору зазначено, що у разі непогашення заборгованості нараховується додаткова відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі подвійної річної відсоткової ставки зазначеної в п. 3.1 за кожен день прострочення сплати по кредиту. Не треба володіти якимись математичним знаннями щоб вирахувати розмір додаткової відсоткової ставки, яка на думку Позивача повинна бути застосована у випадку наявності заборгованості перед кредитодавцем. Потрібно ставку, яка зазначена в п.3.1, тобто 36% річних помножити на 2, що дорівнює 72 % річних, які відповідно до умов кредитного договору, ще раз підкреслюю на думку Позивача, повинні бути застосовані до Відповідача. Але, як вбачається із Відомості розрахунку заборгованості Позивачем застосовується додаткова відсоткова ставка у розмірі 36 % річних.

В Кредитному договорі та в своїх запереченнях Позивач дуже часто посилається на норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.Тому якби Відповідач не вважав додаткову відсоткову ставку пенею, то в будь якому випадку вимога сплати додаткової відсоткової ставки у розмірі 36 % річних є такою, що не відповідає ні умовам Кредитного договору, ні нормам Закону України «Про захист прав споживачів».

Але, як вбачається, жодного повідомлення про застосування збільшеної додаткової відсотком ставки Позивачем не направлялось Відповідачу, про що свідчить відсутність будь яких документів у матеріалах справи, Позивач всупереч вимогам закону самостійно збільшив відсоткову ставку до 72 % річних, причому не за фактичне користування кредитом, а за прострочення сплати по кредиту. А тому, її застосування до Відповідача є незаконним та необґрунтованих з підстав, визначених ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Тим не менш Відповідач наполягає на застосування строків позовної давності щодо стягнення додаткової відсоткової ставки за простроченні платежів по кредиту.

Тому відповідач та його представник просили суд застосувати сплив позовної давності до вимог позивача щодо стягнення: - простроченої заборгованості по сплаті основної суми кредиту у розмірі 21 830,93 грн. за період з лютого 2009р. по 23.11.2009р.; - заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 6 168,84 за період з червня 2009р. по 23.11.2009р.; - заборгованості по сплаті додаткової відсоткової ставки у розмірі 73424,06 грн. за період з січня 2009р. по 11.02.2013р.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та додані сторонами докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та встановив наступне :

Згідно ст. 257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 261 Цивільного Кодексу України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За забов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Так виходячи з матеріалів справи кредитний договір (а.с.5-6), який був укладений з відповідачем за № 1450 від 27.11.2008 р був укладений строком на 24 місяці, тобто до 27 листопада 2010 року. Як видно з копії видаткового касового ордеру (а.с.13) відповідач отримав у позивача кредит у розмірі 57500 грн.. Також з відповідачем був укладений додатковий договір № 1 від 29.11.2010р. (а.с.11) до кредитного договору № 1450 від 27.11.2008 р., в якому згідно п. 1 сторони домовились продовжувати термін кредитного договору до 27 травня 2011 року. Як вбачається із відомості розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.69) позивач предявляє право вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати основної суми кредиту починаючи з січня 2009 року. Застосовуючи строк позовної давності у три роки позивач втратив право вимоги стягнення заборгованості за кредитом у судовому порядку щодо наступної заборгованості: за грудень 2008р. відповідач сплатив 2 400,00 грн. на погашення основної суми кредиту при щомісячному платежу у 2 395,83 грн.; за січень 2009р. авансом було сплачену 4,17 грн. та сплачено 1 000,00 грн. Тобто, у січні місяці 2009р. заборгованість складає: 2 935,83 4,17 1 000,00 = 1391,66 грн. У лютому 2009р. відповідачем було сплачено 1 450,00 грн.., за рахунок яких було повністю погашено прострочений платіж за січень 2009р. Тому заборгованість у цьому місяці складає: 2 395,83 (1 450,00 1 391,66) = 2 337,49 грн. У березні було сплачено 890,00 грн., за рахунок яких було частково погашено прострочений платіж за лютий 2009р. Тому заборгованість складає: 2 337,49 - 890,00 = 1 447,49 грн. У квітні 2009р. було сплачено 250,00 грн., за рахунок яких було частково погашено прострочений платіж за лютий 2009р. Тому заборгованість складає: 1 447,49 - 250,00 = 1 197,49 грн. У травні було сплачено 370,00 грн., за рахунок яких було частково погашено прострочений платіж за лютий 2009р. Тому заборгованість складає: 1 197,49 - 370,00 = 827,49 грн. Таким чином, прострочена заборгованість зі сплати основної суми кредиту за лютий місяць 2009р. складає 827,49 грн. В березні 2009р. прострочена заборгованість складає 2 395,83 грн. В квітні 2009р. прострочена заборгованість складає 2 395,83 грн. В травні 2009р. прострочена заборгованість складає 2 395,83 грн. В червні 2009р. заборгованість складає 2 395,83 грн. В липні 2009р. 2 395,83 грн. В серпні 2009р. 2 395,83 грн. В вересні 2009р. 2 395,83 грн. В жовтні 2009р. 2 395,83 грн.

До 23 листопада 2009р. заборгованість складає 2 395,83/30дн.* 23дн. = 1 836,80 грн.

Всього прострочена заборгованість по сплаті основної суми кредиту щодо якої застосовується строк позовної давності складає 21 830,93 грн. за період з лютого 2009р. по 23.11.2009р.

При отриманні кредиту Відповідачем авансом було сплачено 27.11.2008р. 10 567,00 грн. в рахунок сплати відсотків за користування кредитом. Як вбачається із Відомості розрахунку заборгованості за Кредитним договором (а.с.69) заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом починає виникати з червня 2009р. Тому, при застосуванні строків позовної давності у три роки обирається період з червня 2009р. по 23.11.2009р. Станом на 30.11.2009р. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом складає 6 521,91 грн. У звязку з тим, що строк позовної давності починає свій перебіг з 23.11.2009р., то розраховуємо відсотки за листопад 2009р. із розрахунку 23дн., а саме: обираємо суму відсотків нарахованих за листопад місяць 1 513,18/30дн. (кількість днів у місяці) * 7дн. (кількість днів для розрахунку) = 353,07 грн. Тому, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом щодо якої застосовується строк позовної давності складає: 6 521,91 353,07 = 6 168,84 грн. за період з червня 2009р. по 23.11.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з Розділом 3 «Умови розрахунків» Кредитного договору поняття відсотків визначено як плата за користування кредитом та відповідно до п. 3.1 якої встановлюється виходячи з відсоткової ставки 36% річних за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, базою для нарахування відсотків є залишок заборгованості за основною сумою виданого кредиту.

Згідно п. 3.8, 3.9 Кредитного договору при порушенні позичальником графіка погашення строкового платежу по кредиту більш ніж на 3 банківських дні кредит визначається з підвищеним рівнем ризику. У першій місяць визнання кредиту з підвищеним ризиком відсоткова ставка збільшується на 12 % річних та нараховується за кожен день прострочення сплати по кредиту до погашення заборгованості позичальником. У разі непогашення заборгованості протягом даного терміну з наступного місяця нараховується додаткова відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі подвійної річної ставки зазначеної в п. 3.1 (36%) за кожен день прострочення сплати по кредиту. Згідно п. 7.3 Кредитного договору у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх платіжних або інших зобовязань, вступає в дію п. 5.4.3, 5.4.4 цього договору, а саме, зокрема, право стягнути з позичальника додаткової відсоткової ставки за прострочення платежів по кредиту. В кредитному договорі неможливо встановити яким чином кредит визнається з підвищеним ризиком. Якщо вказаний кредит визнаний з підвищеним ризиком, то ця подія повинна супроводжуватися відповідним документом, який прийнятий уповноваженим органом позивача та з яким повинен бути ознайомлений Відповідач під особистий підпис. Чинним законодавством України не передбачається застосування «додаткової відсоткової ставки» за прострочення платежів. Змістом п. 7.3 розділу 7 «Відповідальність» Кредитного договору та визначається ч. 3 ст. 549 ЦК України як пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно

із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно Графіку сплати по кредиту до Кредитного договору остання сплата по кредиту повинна бути здійснена до 27.11.2010р. у розмірі 2 395,83 грн., що підтверджується Відомістю розрахунку заборгованості за кредитним договором, тобто починаючі з 28.11.2010р. у Позивача виникає право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом у судовому порядку. Проаналізувавши Відомість розрахунку заборгованості можна зробити висновок, що пеня у вигляді додаткової відсоткової ставки у невизначеному розмірі нараховувалась тільки на основну суму кредиту. З огляду на вказане. перебіг строку позовної давності в один рік почався 28.11.2010р. та сплив 28.11.2011р..

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пункт 2.1 Кредитного договору встановлю термін дії договору становить 24 фактичних місяців, тобто з 27 листопада 2008р. по 27 листопада 2010 року і діє до повного виконання зобовязань позичальником.

Із змісту п. 2.3 Кредитного договору, який встановлює можливість зміни терміну повернення кредиту за взаємною письмовою згодою, та Додатку № 1 «Графік сплати по кредиту» до Кредитного договору, яким встановлюється порядок сплати основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом кожного місяця до 27 числа, можна зробити висновок, що 27 листопада 2010 року є терміном остаточного повернення кредиту. Ця позиція має своє підтвердження і в п. 9.1 Кредитного договору, а саме: «договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання прийнятих зобовязань, зокрема, повернення кредитодавцеві від позичальника суми кредиту у повному обсязі, сплати відсотків за користування кредитом.»

ОСОБА_3 договір № 1 від 29.11.2010р. до Кредитного договору встановлює, що подовжений строк до 27 листопада 2011 року є датою повернення кредиту (остаточного повернення) і є граничним строком користування кредитом (п. 2, п. 6 ОСОБА_3 договору № 1 від 29.11.2010р. до Кредитного договору). Згідно п. 3.6 Кредитного договору у випадку, якщо позичальник вносить кредитодавцю не повну суму, зазначену в графіку погашення кредиту, у першу чергу сплачуються відсотки по наданому кредиту, а залишок коштів направляється в погашення основної суми кредиту.

Відповідно до Відомості розрахунку заборгованості Позивача остання сплата основної суми кредиту відбулась у травні 2009 року у розмірі 370,00 грн., за рахунок яких було частково погашено прострочений платіж за лютий 2009 року. Тим самим заборгованість за основною сумою кредиту виникає з лютого 2009р.

Як вбачаться з тієї ж Відомості розрахунку заборгованості Позивача заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом виникає з червня 2009 року.

Тому твердження позивача щодо початку строку позовної давності з 01 квітня 2011 року не знаходить свого підтвердження та обґрунтування в письмових доказах, які позивач долучив до вказаної цивільної справи.

Так, п. 3.1 Кредитного договору зазначено, що плата за користування кредитом (відсотки) встановлюються виходячи з відсоткової ставки 36 % річних за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

Таким чином, умовою кредитного договору, який є обовязковим для виконання сторонами, визначено, що відсотки це плата за користування кредитом, а відповідно до п. 7.3 Кредитного договору додаткова відсоткова ставка це міра відповідальності, яка встановлює обовязок позичальника у разі виникнення заборгованості сплатити додаткову відсоткову ставку за кожен день прострочення платежу.

До того ж, п. 3.9 Кредитного договору зазначено, що у разі непогашення заборгованості нараховується додаткова відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі подвійної річної відсоткової ставки зазначеної в п. 3.1 за кожен день прострочення сплати по кредиту. Але, як вбачається із Відомості розрахунку заборгованості Позивачем застосовується додаткова відсоткова ставка у розмірі 36 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

На момент укладання Кредитного договору № 1450 від 27.11.2008р. діяла редакція цього Закону від 13.01.2006р., наступні зміни були внесені аж 06.03.2010р.

В ч.4 ст. 11 цього Закону в редакції від 13.01.2006р. вказується, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються:

1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

Як вбачається у Кредитному договорі, зокрема, визначена відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 36 % річних. Але, якщо застосовувати п. 6 «інші умови, визначені законодавством», то жодним нормативно правовим актом України не передбачено застосування додаткової відсоткової ставки за прострочення платежів по кредиту, а тим більш у такому розмірі, як 72 % річних.

Також, у цієї статті Закону вказується, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Але, як вбачається, жодного повідомлення про застосування збільшеної додаткової відсотком ставки Позивачем не направлялось відповідачу, позивач всупереч вимогам закону самостійно збільшив відсоткову ставку до 72 % річних, причому не за фактичне користування кредитом, а за прострочення сплати по кредиту. А тому, її застосування до Відповідача є незаконним та необґрунтованих з підстав, визначених ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, на основі викладеного, на думку суду, підлягає стягненню залишок основної суми кредиту у розмірі 29309,07 грн. та відсотки за користування кредитом у розмірі 53358,48 грн. А всього підлягає стягненню 82667,55 грн. та судовий збір у сумі 826,67 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,88, 212-215 ЦПК України, ст. ст.252,257,258,261,526,530,536, 626,628,629,631,1054 ЦК України, ч.4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги кредитної спілки «Надія» задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає Кремінський район, с. Єпіфанівка, вул.. 40 років Перемоги буд. 35 на користь кредитної спілки «Надія» , р/р 2650161999687 в філії «Віділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ», код банку МФО 300012 код 26262358 заборгованість в сумі - 82667,55 грн. та судовий збір у розмірі 826,67 грн. А всього 83494,22 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кремінського суду Л.Д. Полтавець