Постанова № 29536030, 20.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року № 2а-4692/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Козак Н.Є.,

за участю:

представника відповідача Яремко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000331702. №0000341702, №0000351702,№0000361702 від 13.03.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000331702, №0000341702, №0000351702, №0000361702 від 13.03.2012 року. Позовні вимоги обґрунтовані необґрунтованістю та суперечливістю висновків податкового органу, їх невідповідністю фактичним обставинам справи, а також протиправним застосуванням Податкового кодексу України до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю; подав клопотання про завершення розгляду справи у його відсутність.

Представник відповідача надала заперечення на адміністративний позов від 28.08.2012 року вхідний №35245, надала пояснення аналогічно викладені в письмових запереченнях, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Податковий орган на підставі направлення та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання провів планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» державного підприємства «Львіввугілля» з питань дотримання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, державного мита за період з 01.04.10 по 30.09.2011 року, за наслідками якої складено акт № 144/2301/26360457 від 27.02.2012 року.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку, що ВП «Шахта»Степова» ДП «Львіввугілля» допустив низку порушень податкового законодавства, в т.ч.:

1) пп.4.2.9 п.4.2 ст. 4. пп.8.1.1, пп.8.1.4 п.8.1 ст.8, пп.16.3.5 п.16.3 ст.16.3, ст. 16 п.17.2 ст. 17 Закону України від 22 травня 2003 року №889-УІ «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами та доповненнями), пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-ІУ (із змінами та доповненнями) не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 800,34 гривень;

2) п.57.1 ст. 57, ст. 126, ст.168, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ в частині несвоєчасно сплаченої суми самостійно визначеної податкового зобов»язання з податку на доходи фізичних осіб 764 616,67 грн.,-із затримкою до 30 календарних днів та 4 603 750,04 грн.,- із затримкою більше 30 календарних днів;

3) п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ в частині несплати податку на доходи фізичних осіб станом на 30.09.2011 року в сумі 5 894 164,70 грн;

4) пп.119.2 ст.119, пункту б) пп.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями в частині не включення відомостей про суми доходів, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб (СПД), та неправильне відображення сум перерахованого податку з доходів фізичних осіб.

Щодо правомірності винесення спірних податкових повідомлень рішень від 13.03.2012 №0000331702, №0000341702, №0000351702, №0000361702. повідомляємо наступне:

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту -ПКУ), податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Підпункт 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначає, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності,

Відповідно до пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форм нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язану ~ нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету відповідно до пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у пунктах ст. 167 ПКУ.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.176.2.ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

До внесення змін до вказаної статті ПК України (з 01.01.2011р. до 07.04.2011р.), відповідно до пп. "д" п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПК України, особи, які мають статус податкових агентів, були зобов'язані подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

З 01 січня 2011 року (дати набранням чинності ПК України) відповідно до норм підрозділу 1 "Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб" Розділу ХХ "Перехідні положення" визначено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Так, 21 березня 2011 року ВП Шахта „Степова" ДП „Львіввугілля" подано податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року № 9001468895 та за лютий 2011 року № 9001472341, в яких, за даними обліку податкового агента, задекларовано заборгованість з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.11 в сумі 5 731 404,60 грн. та нарахований податок з доходів фізичних осіб за січень 2011 року в сумі 583 815,06 грн. та за лютий 2011 року в сумі 609 362,54 гривень. Податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за березень 2011 року №"9002196796 Позивачем подано до інспекції 19.04.11, у якій задекларовано нарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 859 237,24 гривень.

Відповідно до абз. 2 пункту 57.1 ст 57 ПКУ, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Порядок сплати (перерахування) податку з доходів до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ. Так, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (підпункт 168.1.2).

Відповідно до підпункту 168.1.5. пункту 168.1 ст 168 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (п.п 168.1.6. п. 168.1 ст.168 ПКУ).

Також слід наголосити на обов'язку органів ДПС застосувати положення п.87.9. ст.87 Податкового кодексу України ,,У разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий

платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При перевірці повноти та своєчасності перерахування податку утриманого з доходів громадян до бюджету відокремленого підрозділу „Шахта „Степова" ДП „Львіввугілля" використані записи по особовому рахунку за Ф №15, які порівнювались з даними бухгалтерського обліку підприємства (про перераховані до бюджету суми податку) і платіжними документами. Для визначення загальної суми нарахованого податку з доходів фізичних осіб порівнювались записи бухгалтерського обліку підприємства про нараховані суми податку з підсумками сум податку, утриманого по відомостях на виплату заробітної плати.

Як зазначалось вище, ВП „Шахта „Степова" ДП „Львіввугілля" від 21.03.11 №9001468895 за січень 2011 року та №9001472341 за лютий 2011 року, від 19.04.11 №9002196796 за березень 2011 року подано податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб в яких, за даними обліку податкового агента, задекларовано заборгованість з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.11 в сумі 5731404,60 грн., проте проведеною перевіркою сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.11 становить 5726784,64 гривень.

Проведеною перевіркою встановлено, що ВП „Шахта „Степова" ДП „Львіввугілля" порушено ст. 57, ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в частині несвоєчасної сплати суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, а саме -764 616,67 грн. - із затримкою до 30 календарних днів та 4 603 750,04 грн. - із затримкою більше 30 календарних днів.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку

сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового

боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати

суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до ст.126 ПКУ Позивачу визначено штрафні санкції, за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання, про що винесено податкові повідомлення рішення від 13.03.2012 №0000331702, №0000341702, №0000341102 (див розрахунки до ППР -додаток 2).

Проведеною перевіркою встановлено, що ВП „Шахта „Степова" ДП „Львіввугілля" порушенно п. 168.1 ст. 168 ПКУ в частиш несплати податку на доходи фізичних осіб станом на 30.09.11 в сумі 5 894 164,70 гривень

Відповідно до абз.1 пункту 127.1 статті 127 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

У відповідності до ст. 127 ПКУ позивачу визначено штрафні санкції, за несплату податку на доходи фізичних осіб, про що винесено податкове повідомлення рішення від 13.03.2012 року №0000361702.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законним та таким, що прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, виконано обов'язок щодо доведення правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та надано докази в обґрунтування такої правомірності.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2013 року.

Суддя Гулкевич І.З.