ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-18/15637-2012 07.02.13За позовом Державного підприємства «Укрвакцина» Міністерства охорони здоров'я України;
до Закритого акціонерного товариства «Фармацевтична компанія «Дарниця»;
про стягнення 29 976,91 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Тоцька А. О., представник, довіреність № 01.05.20-1/13 юр. від 05.02.2013 р.;
Від відповідача: Саєнко О. Д., представник, довіреність № 61 від 07.06.2012 р.;
Бутко О. В., представник, довіреність № 165 від 10.12.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/15637-2012, розгляд справи призначено на 27.11.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 року відкладено розгляд справи до 06.12.2012 року.
В судовому засіданні 06.12.2012 року було оголошено перерву до 25.12.2012 року.
В судовому засіданні 25.12.2012 року було оголошено перерву до 22.01.2013 року.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року справу №5011-18/15637-2012 передано для розгляду судді Борисенко І. І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року призначено слухання справи на 07.02.2013 року.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року справу №5011-18/15637-2012 передано для розгляду судді Мандриченко О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року призначено слухання справи на 07.02.2013 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 29 976,91 грн., а також 1 653,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична компанія «Дарниця», у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
- відповідно до пункту 4.2. договору, замовник мав право передбачити попередню оплату;
- поставка товару повинна бути здійснена у місячний строк з моменту перерахування попередньої оплати;
- відповідач звернувся з листом №52/3057 від 12.12.2011 року до Міністерства охорони здоров'я України з пропозицією здійснити поставку товару на суму 5 995 382,40 грн. за умови попередньої оплати;
- позивач здійснив попередню оплату товару 20 грудня 2011 року на суму 5 995 382,40 грн.;
- 21 грудня 2012 року між МОЗ України та ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» було підписано акт про поставку товару, відповідно до п. 1 якого постачальник поставив товар на суму 5 995 382,40 грн.;
- посилання відповідача на прострочення поставки товару на суму 5 995 382,40 грн. є недоречним, адже вищенаведені дії з боку постачальника та замовника свідчать, що сторонами договору було досягнуто домовленості про поставку товару на умовах попередньої оплати, що виключає можливість застосування і виконання п. 5.1. та ч. 1 п. 4.2. договору, а домовленість між сторонами цілком відповідає звичаям ділового обороту.
Господарський суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача від 25.22.2012 року про витребування додаткових доказів у справі у зв'язку з тим, що відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона вправі звернутися з клопотанням про витребування господарським судом доказів лише у тому разі, якщо не має можливості самостійно їх надати. Відповідач не довів той факт, що у нього не було можливості самостійно надати докази, які він просить витребувати та не зазначив, яким саме чином вказані письмові докази можуть вплинути на вирішення справи по суті.
Що стосується заяви відповідача про відвід судді у справі, то Господарським судом міста Києва 25.12.2012 року винесено ухвалу про відмову у задоволенні такої заяви.
Також представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що ним отримано ухвалу про передачу справи для розгляду суддею Борисенко І. І., а факт розгляду справи суддею Мандриченко О. В. позбавляє відповідача можливості реалізувати свої права.
Господарський суд не вважає за можливе задовольнити вказане клопотання представника відповідача, адже передача справа на розгляд судді Мандриченка О. В. підтверджується розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва, яке знаходиться в матеріалах справи; справа слухається тривалий час, а тому відповідач мав можливість реалізувати свої права щодо надання доказів; розгляд справи суддею Мандриченко О. В. не позбавляє можливості відповідача будь-яким чином реалізовувати свої права, надані процесуальним законодавством.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
26.09.2011 року між Міністерством охорони здоров'я України (замовник) та Закритим акціонерним товариством «Фармацевтична фірма «Дарниця» (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №183/21-24, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2011 році поставити лікарський препарат, зазначений в специфікації, а замовник оплатити такий товар на умовах цього договору.
Закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2301370 «Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих».
Товар постачається уповноваженому підприємству замовника - ДП «Укрвакцина», з метою подальшої їх поставки до закладів охорони здоров'я.
Відповідно до статуту Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», затвердженого протоколом №21 від 06.06.2012 року Загальних зборів акціонерів товариства, попереднє найменування товариства - Закрите акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Згідно з п. 1.2. договору, найменування товару: 24.42.1 препарати лікарські (антиретровірусні препарати) (Зидовудин/Ламівудин, 300 мг/150 мг, табл., капс., драже) - відповідно додатку 1.
Кількість товару: 11 017 860 одиниць.
Відповідно до п. 3.1. договору, валютою договору є гривня України. Ціна цього договору становить 17 738 754,60 грн. без ПДВ.
Згідно з п. 3.2. договору, ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата здійснюється замовником протягом семи робочих днів після поставки товару на склад уповноваженого підприємства, за повідомленням уповноваженого підприємства про таку поставку, у разі відсутності фінансування - по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України. Замовник має право передбачити попередню оплату, яка здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 року №1404 у термін до 30 днів з моменту оплати у розмірі до 100% від ціни договору на підставі рахунку, виставленого постачальником. Постачальник протягом одного місяця з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання за призначенням згідно з актом про поставку (передачу) товарів про використання коштів за призначенням.
Грошові зобов'язання замовника перед постачальником вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору, постачальник забезпечує поставку товару на умовах поставки DDP - м. Обухів на склад уповноваженого підприємства замовника за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 66-А, у відповідності до узгодженого графіку поставки.
Згідно з п. 5.2. договору, уповноважене підприємство замовника приймає товар для подальшого його постачання до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу товарів за номенклатурою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та закладів охорони здоров'я, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, затвердженого наказом замовника.
У п. 5.3. договору зазначено, що приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів, а по якості відповідно до документів, що засвідчують його якість згідно з розділом ІІ цього договору.
Датою виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару у повному обсязі вважається дата надходження товару у кількості та якості, що відповідають вимогам цього договору до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу замовника. Постачальник не несе відповідальності за невиконання зобов'язань щодо поставки до закладів охорони здоров'я у разі, якщо це відбулося з вини уповноваженого підприємства замовника (п. 5.7. договору).
Відповідно до п. 6.1. договору, замовник зобов'язаний:
6.1.1. своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар;
6.1.2. організувати приймання товару на склад уповноваженого підприємства та підписати видаткову накладну.
Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
Згідно з п. 7.2. договору, у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктом 5.1. цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
У п. 7.9. договору зазначено, що сплата штрафних санкцій, штрафу не звільняє постачальника від обов'язку поставити товар відповідно до умов договору.
Пунктом 7.10. договору передбачено, що сплата штрафних санкцій не звільняє сторону, яка їх сплатила, від виконання зобов'язань за цим договором.
Зобов'язання постачальника перед замовником вважаються виконаними з моменту підписання акту про поставку (передачу) товару та виконання умов договору (п. 7.14. договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. договору).
Специфікацією до договору передбачено, що постачається замовнику 24.42.1 препарати лікарські (антиретровірусні препарати) (Зидовудин/Ламівудин, 300 мг/150 мг, табл., капс., драже) в кількості 11 017 860 одиниць на суму 17 738 754,60 грн.
Відповідно до графіку поставки, який знаходиться в матеріалах справи, постачальник зобов'язався поставити товар на суму 17 738 754,60 грн. в першій половині грудня 2011 року (01.12.2011 р. - 15.12.2011 р.).
04.05.2012 року між Міністерством охорони здоров'я України (довіритель) та Державним підприємством «Укрвакцина» МОЗ України (повірений) було укладено договір-доручення №30/21-24.
Відповідно до п. 1.1.4. вказаного договору в редакції додаткової угоди №1 від 04.07.2012 року, за цим договором довіритель доручає, а повірений зобов'язується виконати від імені довірителя певні дії, а саме: здійснювати претензійну та позовну роботу за договорами про закупівлю з усіх питань, що пов'язані з укладанням, виконанням та/або припиненням дії договорів, з усіма правами, наданими стороні по справі процесуальним законодавством України, зокрема: підписувати та подавати позовні заяви, в тому числі про стягнення грошових коштів та сум фінансових (штрафних) санкцій, клопотання, заяви про виконання судових рішень, інші документи; представляти інтереси довірителя в суді, отримувати будь-які належні довірителю процесуальні та інші документи; представляти інтереси довірителя у виконавчій службі з питань виконання судових рішень, подавати та отримувати будь-які пов'язані з таким виконанням документи; виконувати інші дії, пов'язані з виконанням цього доручення.
На цій підставі господарський суд прийняв до провадження позовну заяву подану Державним підприємством «Укрвакцина» Міністерства охорони здоров'я України в інтересах Міністерства охорони здоров'я України.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Отже, постачальник зобов'язався у 2011 році поставити лікарський препарат, зазначений в специфікації, а замовник оплатити такий товар на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2. договору, найменування товару: 24.42.1 препарати лікарські (антиретровірусні препарати) (Зидовудин/Ламівудин, 300 мг/150 мг, табл., капс., драже) - відповідно додатку 1.
Кількість товару: 11 017 860 одиниць.
Відповідно до п. 3.1. договору, валютою договору є гривня України. Ціна цього договору становить 17 738 754,60 грн. без ПДВ.
Грошові зобов'язання замовника перед постачальником вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.3. договору).
Зобов'язання постачальника перед замовником вважаються виконаними з моменту підписання акту про поставку (передачу) товару та виконання умов договору (п. 7.14. договору).
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата здійснюється замовником протягом семи робочих днів після поставки товару на склад уповноваженого підприємства, за повідомленням уповноваженого підприємства про таку поставку, у разі відсутності фінансування - по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України. Замовник має право передбачити попередню оплату, яка здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 року №1404 у термін до 30 днів з моменту оплати у розмірі до 100% від ціни договору на підставі рахунку, виставленого постачальником. Постачальник протягом одного місяця з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання за призначенням згідно з актом про поставку (передачу) товарів про використання коштів за призначенням.
Відповідно до графіку поставки, який знаходиться в матеріалах справи, постачальник зобов'язався поставити товар на суму 17 738 754,60 грн. в першій половині грудня 2011 року.
Таким чином, останнім днем поставки відповідно до умов договору було 15.12.2011 року.
Датою виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару у повному обсязі вважається дата надходження товару у кількості та якості, що відповідають вимогам цього договору до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу замовника (п. 5.5. договору).
Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
Відповідач, виконуючи умови договору здійснив поставку на суму 4 943 891,40 грн. 16.11.2011 року (товарно-транспортна накладна №80005931 від 15.11.2011 року); на суму 5 682 108,60 грн. 30.11.2011 року (товарно-транспортна накладна №80006008 від 30.11.2011 року); на суму 1 117 372,20 грн. 08.12.2011 року (товарно-транспортна накладна №80006063 від 08.12.2011 року).
Станом на 15.12.2011 року відповідач не повністю виконав умови договору, адже не здійснив поставку товару на суму 5 995 382,40 грн. до вказаної дати, яка є кінцевим терміном поставки.
19.12.2011 року Міністерство охорони здоров'я України здійснило попередню оплату товару на суму 5 995 382,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №U219958 від 20.12.2011 року.
20.12.2011 року відповідач здійснив допоставку товару на суму 5 995 382,40 грн.
21.12.2011 року між сторонами договору було підписано акт про поставку (передачу) товару та виконання умов договору №183/21-24 від 26.09.2011 року.
Позивач, зважаючи на те, що відповідач здійснив поставку частини товару пізніше, ніж це було визначено в графіку поставки, просить суд стягнути з відповідача 29 976,91 грн. пені.
Відповідач у відповідь на це зазначив, що керуючись пунктом 4.2. договору, він мав право здійснити поставку на протязі 30 днів з моменту передплати і у випадку попередньої оплати виключається можливість застосування і виконання п. 5.1. та ч. 1 п. 4.2. договору.
Однак, господарський суд не може погодитися з доводами відповідача у зв'язку з наступним.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до графіку поставки, який знаходиться в матеріалах справи, постачальник зобов'язався поставити товар на суму 17 738 754,60 грн. в першій половині грудня 2011 року.
Таким чином, останнім днем поставки відповідно до умов договору було 15.12.2011 року.
Відповідач погодився на підписання договору з такими умовами.
Договором не передбачена можливість незастосування п. 5.1. та ч. 1 п. 4.2. договору, як про це зазначає відповідач. Також п. 7.2. договору передбачена відповідальність за затримку поставки товару понад термін, встановлений пунктом 5.1. договору.
Що стосується положень п. 4.2. договору, то господарський суд не може вважати їх взаємовиключними, адже поставка могла здійснюватися на протязі дії договору, а це більше, ніж один місяць, відповідно можна було здійснювати часткову передплату і поставка, в такому випадку тривала б на протязі 30 календарних днів з дати попередньої оплати. Однак п. 4.2. договору не вносить корективи в графік поставки і не надає можливості відповідачеві виконувати умови договору в більший строк.
Відповідно до положень частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з п. 7.2. договору, у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктом 5.1. цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
У п. 7.9. договору зазначено, що сплата штрафних санкцій, штрафу не звільняє постачальника від обов'язку поставити товар відповідно до умов договору.
Пунктом 7.10. договору передбачено, що сплата штрафних санкцій не звільняє сторону, яка їх сплатила, від виконання зобов'язань за цим договором.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 29 976,91 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» (інд. 02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 13, код ЄДРПОУ 00481212) на користь Міністерства охорони здоров'я України (інд. 01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925) 29 976 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 91 коп. пені, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Міністерства охорони здоров'я України (інд. 01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925) 43 (сорок три) грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору. Видати наказ.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. МандриченкоДата складання рішення 14.02.2013 р.
Судове рішення № 29535788, Господарський суд м. Києва було прийнято 07.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-18/15637-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: