Постанова № 29534028, 30.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2013 року 10:55 № 2а-16446/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2012 №0006172220 та №0006182220

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0006172220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 351 000,00 грн., де 320 223,00 грн. - основний платіж, 30 777,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції., № 0006182220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 210 795,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не погоджується із висновками Акту перевірки від 30.07.2012 № 921/22-20/3067846, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вважає їх абсолютно необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, зроблені Податковим органом на підставі власних суб'єктивних припущень з огляду на таке.

У позивача наявні належно оформлені всі необхідні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з отримання послуг; Товариством отримано податкові накладні та сплачено виконавцю робіт визначені суми ПДВ за придбаний товар і послуги; придбані позивачем у підрядника ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" за господарськими операціями звіти по здійсненню планово-висотних прив'язок аерознімків, каталоги координат всіх опізнаків, призначені для використання в господарській діяльності, та фактично були використані у власній господарській діяльності.

Також, у своїх доводах позивач зазначає, що на час існування у ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" правовідносин з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", останнє мало належну та необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не було позбавлено прав та/або обмежено укладати будь-які угоди у відповідності з діючим законодавством.

На час вступу та існування правовідносин з указаними контрагентам він був дійсним платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано, законні підстави укладення угод як обов'язки для виписування податкових накладних у нього були. Статус платників ПДВ позивачем перевірено, було запитано та отримано копії свідоцтв платників ПДВ для укладення угод.

Крім того, кримінальну справу в частині фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, закрито, що підтверджується наданою копією відповідної постанови.

Позивач зауважує, що саме законом, а не актом податкової перевірки може визнаватись недійсність (нікчемність) правочину.

Вказує, що їх контрагентом ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" було надано позивачу копію листа ДПІ у Печерському районі м. Києва №16384/10/18410 від 06.06.2012 року, яким підтверджено декларування ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" своїх зобов'язань з ПДВ в період з березня 2011 року по березень 2012 року.

Таким чином вказує, що висновок податкового органу про заниження ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" податку на додану вартість на суму 320 223,00грн., а також завищення ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 210795,00грн. суперечать вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову, які полягають в наступному.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів і послуг від TOB "Компанія "Грифон Консалт" на адресу ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр", що свідчить про те, що правочини здійснено без мети настання реальних наслідків.

Зокрема, про фіктивність правочинів на їх думку, свідчить інформація, що міститься в отриманому від ДПІ у Печерському районі м. Києва акті перевірки TOB "Компанія "Грифон Консалт". У вказаному акті зазначено, що опитаний директор підприємства ОСОБА_1 пояснив, що йому взагалі невідомо нічого про ТОВ "Компанія "Грифон Консалт". Таким чином, підписані від його імені, як керівника ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", документи не можуть бути підставою для формування податкової звітності.

Крім того, на підставі результатів перевірки ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" заступник прокурора Печерського району м. Києва постановив порушити кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» (код за ЄДРПОУ 36048906) за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

Відповідач зазначає, що з усіх вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" щодо взаємовідносин з ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" за квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2011 року здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" в перевіряємому періоді є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими право чинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

TOB "Авіаційний розрахунковий центр" зареєстроване 02.03.2000 в Шевченківській районній державній адміністрації м. Києва, код ЄДРПОУ 30678461, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.03.2000 за №14631/3649, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (на час здійснення спірних господарських операцій) від 28.01.2004 №39054808, індивідуальний податковий номер 3067846269597. Основними зареєстрованими видами діяльності є діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології, інші види оптової торгівлі; послуги з організації подорожувань, організація перевезення вантажів.

З 17.07.2012 року по 23.07.2012 року державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Києва ДПС на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" (код ЄДРПОУ 36048906) за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року, за результатами якої складено акт від 30.07.2012 за № 921/22-20/3067846 (далі -Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0006172220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 351 000,00 грн., де 320 223,00 грн. - основний платіж, 30 777,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції., № 0006182220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 210 795,00 грн.

Перевіркою, на думку контролюючого органу, встановлено та у висновках Акта перевірки зафіксовано порушення з боку ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" порушення п. 198.3, п.198.6 ст.198 , п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 320 223,00 грн., у тому числі: за квітень 2011 року в сумі 17582 грн.; за травень 2011 року в сумі 48 277 грн.; за червень 2011 року в сумі 131 259 грн.; за серпень 2011 року в сумі 27 778 грн.; за вересень 2011 року в сумі 66 408 грн.;за жовтень 2011 року в сумі 28 918 грн.;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 210795 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки обставинами.

Взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» ґрунтувалися на договорах про виконання робіт по планово-висотній прив'язці аерофотознімків від 04.04.2011 p. № 56/2011 та від 29.04.2011 №57/2011 за яким контрагент як підрядчик зобов'язувався для замовника на умовах цих договорів виконати роботи згідно додатків до цих договорів.

Згідно з поясненнями представника позивача, наданих до перевірки документів та поданої до Податкового органу звітності, до податкового кредиту з ПДВ в деклараціях за квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2011 року віднесено суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" на підставі отриманих позивачем податкової накладної від 29.04.2011 №40 на суму 105 492,00 грн., в т.ч. ПДВ - 17 582,00 грн.

Також, до перевірки Товариством надано акти надання послуг від 29.04.2011 року №64 на суму 105 492,00 грн.

В ході перевірки встановлено та матеріалами справи підтверджується, що вказані первинні документи складено на підставі договору від 04.04.2011 p. № 56/2011, за отримані послуги Позивачем сплачено грошові кошти на рахунок постачальника. Сума ПДВ по зазначеній операції включена до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2011 року.

На підтвердження виконання умов договору від 29.04.2011 №57/2011, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни наданих послуг ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" позивачем надано до перевірки та суду наступні первинні документи:

- акт надання послуг № 117 від 30.05.2011 р. на суму 296 700,00 грн., у тому числі ПДВ - 49 450,00 грн., податкова накладна від 30.05.2011 р. №56 на суму 296 700,00 грн., у тому числі ПДВ - 49 450,00 грн.;

- акт надання послуг № 196 від 20.06.2011 р. на суму 38 640,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 440,00 грн., податкова накладна від 20.06.2011 р. №87 на суму 38 640,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 440,00 грн.;

- акт надання послуг № 197 від 30.06.2011 р. на суму 267 486,00 грн., у тому числі ПДВ - 44 581,00 грн., податкова накладна від 30.06.2011 р. №88 на суму 267 486,00 грн., у тому числі ПДВ - 44 581,00 грн.;

- акт надання послуг № 198 від 30.06.2011 р. на суму 490 590,00 грн., у тому числі ПДВ - 81 765,00 грн., податкова накладна від 30.06.2011 р. №89 на суму 490 590,00 грн., у тому числі ПДВ - 81 765,00 грн.;

- акт надання послуг № 455 від 26.08.2011 р. на суму 172 500,00 грн., у тому числі ПДВ - 28 750,00 грн., податкова накладна від 26.08.2011 р. №272 на суму 172500,00 грн., у тому числі ПДВ - 28750,00 грн.;

- акт надання послуг № 542 від 29.09.2011 р. на суму 227 700,00 грн., у тому числі ПДВ - 37 950,00 грн., податкова накладна від 29.09.2011 р. №203 на суму 227 700,00 грн., у тому числі ПДВ - 37 950,00 грн.;

- акт надання послуг № 545 від 29.09.2011 р. на суму 166 980,00 грн., у тому числі ПДВ - 27 830,00 грн., податкова накладна від 29.09.2011 р. №207 на суму 166 980,00 грн., у тому числі ПДВ - 27 830,00 грн.;

- акт надання послуг № 689 від 27.10.2011 р. на суму 155 250,00 грн., у тому числі ПДВ - 25 875,00 грн., податкова накладна від 27.10.2011 р. №317 на суму 155 250,00 грн., у тому числі ПДВ - 25 875,00 грн.;

- акт надання послуг № 736 від 21.11.2011 р. на суму 171 810,00 грн., у тому числі ПДВ - 28 635,00 грн., податкова накладна від 21.11.2011 р. №97 на суму 171 810,00 грн., у тому числі ПДВ - 28 635,00 грн.;

- акт надання послуг № 737 від 28.11.2011 р. за на суму 513 360,00 грн., у тому числі ПДВ - 85 560,00 грн., податкова накладна від 28.11.2011 р. №98 на суму 513 360,00 грн., у тому числі ПДВ - 85560,00 грн.;

- акт надання послуг № 738 від 30.11.2011 р. на суму 579 600,00 грн., у тому числі ПДВ - 96 600,00 грн., податкова накладна від 30.11.2011 р. №99 на суму 579 600,00 грн., у тому числі ПДВ - 96 600,00 грн.

Згідно акту перевірки, всього на виконання умов вищезазначених договорів за період: з 01.04.2012 року по 30.11.2011 року ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" код за ЄДРПОУ 36048906 (Підрядчик) надано для ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" код за ЄДРПОУ 30678461 («Замовник») актів наданих послуг на загальну суму 3 186 108грн., у т.ч. ПДВ 531 018 грн.

За отримані роботи Позивачем сплачено грошові кошти на рахунок постачальника. Суми ПДВ по зазначеній операції включені до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за травень, червень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2011 року.

На думку позивача, зазначені податкові накладні, як це передбачено податковим законодавством, є документами, що дають йому право на податковий кредит в сумі 531 018,00 грн.

Податковим органом під час перевірки ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" використано отриманий від ДПІ у Печерському районі м. Києва акт перевірки контрагента позивача від 11.01.2012 року № 59/23-7/36048906 "Про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" (код ЄДРПОУ 36048906) з питань взаємовідносин з контрагентами - покупцями та постачальниками за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, в якому зокрема зазначено, що директор ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" ОСОБА_1 надав письмові пояснення про те, що йому невідомо нічого про ТОВ "Компанія "Грифон Консалт". В акті також зазначено, що невідомі особи від імені службових осіб ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" подають податкову звітність до ДПІ у Печерському р-ні м .Києва із показниками фінансово-господарської діяльності, відповідно до яких незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ у великих розмірах.

За інформацією, що викладена в акті, Заступник прокурора Печерського району м. Києва постановив порушити кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" за ознаками злочину передбаченого ч.2 cm. 205 КК України.

Перевіряючими в акті перевірки позивача вказано, що за результатами перевірки (акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.01.2012 №59/23-7/36048906) не підтверджено обсяги проведених операцій ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" з постачання товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" за період з 01.04.2011 по 30.11.2011 року.

На підставі чого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС зроблено висновок, що між ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" та ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" не укладався правочин, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст. 234 ЦК України).

Суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі акту ДПІ у Печерському ДПС від 11.01.2012 року № 59/23-7/36048906, оскільки інформація, викладена в зазначеному акті була фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача, без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України. Відповідачем не надано суду жодних документів на підтвердження позиції по справі. В матеріалах справи міститься лише акт перевірки Позивача від 30.07.2012 за № 921/22-20/3067846 та акт перевірки контрагента.

Суд зауважує, що відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог Податкового кодексу України ДПІ у Печерському районі м. Києва було складено Акт, а не довідку, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Як вбачається з Акту від 11.01.2012 року № 59/23-7/36048906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" (код ЄДРПОУ 36048906) щодо підтвердження господарських відносин з покупцями та постачальниками за період з 22.04.2011 року по 30.11.2011 року» з посиланням на п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, податковим органом вказано, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку із тим, що суб'єкт господарювання відсутній за місцезнаходженням, про що складено акт про відсутність підприємства за фактичним місцезнаходженням № 9685/23-7/36048906 від 08.11.2011 року.

Отже, зустрічна звірка не відбулась, в тому числі як того вимагають норми діючого податкового законодавства України, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» від 27 грудня 2010 року № 1232, що свідчить про безпідставність посилання податкового органу при проведенні перевірки позивача на вказаний Акт та зроблених на підставі цього акту висновків.

Згідно з п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Проте як вбачається з Акту перевірки єдиною підставою для таких висновків Відповідач зазначив лише висновки іншого податкового органу з акту перевірки ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" від 11.01.2012 року № 59/23-7/36048906 який одночасно послугував і підставою для проведення перевірки (податковою інформацією).

Під час розгляду справи податковий орган будь-яких інших підстав для проведення перевірки не вказав.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Проаналізувавши зміст Акта перевірки, суд встановив, що висновки відповідача про фіктивність договорів є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними чи фіктивними правочинами.

Не погоджуючись із правомірністю висновків Акта перевірки та винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень, позивач 21.08.2012 звернувся із первинною скаргою до Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням про результати розгляду скарги від 19.10.2012 № 6833/10/12-114 Державна податкова служба у м. Києві первинну скаргу Товариства залишила без задоволення.

29.10.2012 року позивач звернувся із повторною скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 19.11.2012 № 5532/0/61-12/10-2115 Державна податкова служба України скаргу позивача залишила без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вважаючи рішення Податкового органу незаконним, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази, суд дійшов висновку про помилковість позиції відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків. Зазначена обставина відповідачем взагалі не досліджувалась, посадові особи сторін правочинів з цього приводу навіть не опитувались, під час розгляду справи відповідачем наявність умислу у діях сторін договорів не доведено.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання договорів, на яких ґрунтувалися взаємовідносини позивача з контрагентом, а також під час здійснення господарських операцій, ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" зареєстровано в податкових органах як платник ПДВ.

Згідно витягу з ЄДР № 422741, ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 19.08.2008 року. Основними видами діяльності підприємства є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Судом додатково проведено перевірку реальності укладеної угоди. На вимогу суду позивачем під час розгляду справи надано суду докази прийняття результатів робіт, виконаних контрагентом ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" за договорами № 56/2011 від 04.04.2011 та № 57/2011 від 29.04.2011 року, а саме - роздруківку звітів, які містять каталоги координат всіх опізнаків та результати вирахування їх координат, та диск із записом в електронному вигляді.

Також, позивачем до позовної заяви було долучено копію постанови від 27.02.2012 про закриття кримінальної справи №56-2981, відповідно до якої кримінальну справу в частині фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Компанія «Гриффон Консалт» за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу даного злочину.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, оформлених в межах взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», судом встановлено, що у квітні, травні та червні 2011 року від імені контрагента Товариства їх підписано керівником ОСОБА_1, а у червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2011 року - ОСОБА_3

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то необхідним є, зокрема, встановлення реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом і наявності правових підстав для формування Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Компанія «Грифон Консалт».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд зазначає, що посилання відповідача на наявність пояснень ОСОБА_1, не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про нікчемний характер угод, укладених між Товариством і ТОВ «Компанія «Грифон Консалт». Так, на момент прийняття оскаржуваного рішення кримінальна справа №56-2981 була закрита, а належних доказів того, що підписи на первинних документах, виданих ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» позивачу, від імені керівника контрагента ОСОБА_1 здійснено іншими особами суду не надано.

Будь - яких висновків компетентних органів, що підписи у первинних документах в межах взаємовідносин позивача з контрагентом, від імені керівника ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» виконані не ОСОБА_1, а іншою особою відповідачем не надано.

Враховуючи, що посилання на наявність пояснень керівника контрагента позивача, які зафіксовані лише в процесуальних документах по кримінальній справі і є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, яку закрито, вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, вину службових осіб у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Отже, за змістом вказаних норм, заперечення щодо факту вчинення правочину можуть підтверджуватися виключно доказами, зазначеними в статті 218 Цивільного кодексу України, а рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Таким чином, відмова керівника контрагента Товариства (ОСОБА_1) від факту здійснення господарських відносин з позивачем, не може бути прийнята судом як беззаперечний доказ нікчемності правочину.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що первинні документи, видані ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», підписані від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 іншими, невстановленими особами.

Крім того, чинне законодавство України не передбачає право відповідача визнавати дані, які відображаються суб'єктами підприємницької діяльності у податкових деклараціях (з податку на прибуток, з податку на додану вартість) за перевіряємий період - недійсними.

Суд вважає доведеним правомірність та обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту коштів у сумі 531 018,00 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт»у зв'язку з наступним.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 20.07.2010 №1112/11/13-10, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Отже, суд зазначає, що в даній справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Згідно судової практики Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит за правочином, факт здійснення Товариством розрахунків за отримані роботи з планово висотної привязки аерофотознімків, в ціні яких включено податок на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту за договорами виконання робіт.

В той же час, суд вважає, що про реальність правочинів, в результаті виконання яких позивачем сформовано податковий кредит, свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи щодо подальшого використання отриманих робіт з планово - висотної привязки аерофотознмків та господарської обґрунтованості потреб в їх отриманні.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між позивачем і ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження власних заперечень, зокрема, щодо наявності повідомлень, направлених позивачу в порядку п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо наявності у Товариства розбіжностей з даними контрагента ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" у реєстрах виданих і отриманих податкових накладних.

Оскільки відповідач таких доказів не надав, а надані докази є недостатніми, суд, із власної ініціативи витребував докази, які підтверджують реальність здійснення операцій Товариства з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", зокрема, докази конкретизації отриманих послуг та їх використання у власній господарській діяльності.

Так, з матеріалів справи вбачається та встановлено в судовому засіданні, виконані ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" роботи з планово-висотної прив'язки аерофотознімків, в подальшому було використано ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" для виготовлення ортофотопланів за договорами підряду.

Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» підтверджується наступними доказами у справі.

Укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами підряду на виконання аерофотознімальних робіт, ортофотокарт територій АР Крим, аерозйомки для виготовлення ортофотокарт Луганської, Харківської, Донецької, Дніпропетровської областей, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаних угод, а саме: актами приймання - здавання виконаних робіт, технічним звітами, що містять Додаток 3 «Таблиці точностних характеристик визначення координат планово-висотних розпізнаків». Як вбачається, цифри у колонках «х», «у» «h» є координатами розпізнаків, які були отримані в результаті виконання робіт ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» з планово-висотної прив'язки, тобто доказами подальшого використання отриманих звітів, які містять каталоги координат всіх опізнаків та результати вирахування їх координат на території Львівської, Луганської, Харківської, Донецької, Дніпропетровської областей та АР Крим у власній господарській діяльності (том 1 а.с. 129)

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» суду доведено.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» у 2011 році.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», можливо, порушує вимоги податкового законодавства. А також, доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування. В той же час, суд звертає увагу, що на даний час кримінальна справа №56-2981 закрита у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Компанія «Грифон Консалт».

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту у зв'язку з укладенням господарських договорів з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0006172220 від 10.08.2012 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 351 000,00 грн. та № 0006182220 від 10.08.2012 року про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 210 000,00 грн.

Судові витрати в сумі 2146,00 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій