Постанова № 29533948, 05.02.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

05 лютого 2013 року Справа № 2а/2370/4269/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Орленко В.І.,

при секретарі - Яремич В.І.,

за участю представника відповідача Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби Малькової Я.Б. - за довіреністю від 19.03.2012 р. № 524/10-033,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Уманьагрохім» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося публічне акціонерне товариство «Уманьагрохім», в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 0000142200 від 21.03.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 р. №1/22/05491623, яким встановлено заниження податку на прибуток внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат вартості інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг, наданих відповідно фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5

Висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності публічного акціонерного товариства «Уманьагрохім», з огляду на те, що факт надання інформаційно-консультаційних послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, маркетингових послуг фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5 в повній мірі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: актами здачі-прийняття робіт, специфікаціями до договору.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив телеграму, в якій просить суд провести засідання без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що по-перше, акти здачі-прийняття робіт від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факти виконання маркетингових послуг, послуг з інформаційного обслуговування програмних комплексів та консультаційних послуг у сфері інформатизації, оскільки не містять інформації про конкретні обсяги та напрямки, за якими здійснювались відповідні дослідження з маркетингу, зміст і обсяги господарської операції з інформаційного обслуговування та консультативних послуг. Також позивачем не надано до перевірки докази використання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг у власній господарській діяльності, а тому віднесення їх вартості до складу валових витрат є безпідставним.

Заслухавши пояснення та доводи представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Уманьагрохім» зареєстроване Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області як юридична особа 25.05.1998 р., ідентифікаційний код 05491623 (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААБ № 520047 від 10.06.2011 р.).

В судовому засіданні з'ясовано, що з 21.02.2012 по 29.02.2012 (термін перевірки продовжений з 28.02.2012 р. на 2 робочих дня) посадовими особами Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Уманьагрохім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 06.03.2012 р. №1/22/05491623 (далі по тексту - акт перевірки).

Під час перевірки з'ясовано, що акти здачі-прийняття робіт від суб'єктів господарювання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 не містять інформації про конкретні обсяги та напрямки, за якими здійснювались відповідні дослідження з маркетингу, зміст і обсяги господарської операції з інформаційного обслуговування та консультативних послуг, а тому вони не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факти виконання маркетингових послуг, послуг з інформаційного обслуговування програмних комплексів та консультаційних послуг у сфері інформатизації.

Також не визначено, які саме види досліджень та маркетингових послуг оцінено сторонами за договором у розмірі коштів, зазначеному в цих актах. Документи щодо результатів досліджень з детальним та повним описом усіх питань відповідно до узгоджених напрямів відсутні.

За наслідками перевірки встановлено, зокрема, порушення:

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.1, 135.2, 135.5 ст. 135, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», в результаті занижений податок на прибуток за 2010 р. на 178 965 грн., за І квартал 2011 р. на 276 425 грн., за ІІ квартал 2011 р. на 85 940 грн., за ІІ - ІІІ квартал 2011 р. на 64 274 грн., за ІІ - ІV квартал 2011 р. на 68 624 грн.

На підставі акта перевірки Уманська об'єднана державна податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 21.03.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 524 014 грн. 00 коп.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі по тексту - Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону № 334).

Як вбачається із змісту п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом вказаних приписів правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та право на податковий кредит наступають за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку та податковою накладною.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV (далі по тексту - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже будь-які документи мають силу первинного документа тільки у разі фактичного здійснення господарської операції.

Положення аналогічного змісту закріплені в Податковому кодексі України від 02.12.2010р. № 2755-VI, розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» якого набрав чинності з 01.04.2011 р.

Згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, суд з'ясовував рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягали усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В акті перевірки встановлено, що основними видами діяльності, які мало право здійснювати публічне акціонерне товариство «Уманьагрохім» у період, що перевірявся, були вирощування зернових та технічних культур; оптова торгівля хімічними продуктами (мінеральними добривами); роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; здавання в оренду власного нерухомого майна.

Щодо взаємовідносин позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 суд встановив наступне.

03.04.2008 р. між позивачем (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір на інформаційно-консультаційне обслуговування № 2 (далі по тексту - Договір № 2), згідно з яким Виконавець передає, а Абонент приймає в експлуатацію програмні комплекси. Виконавець здійснює інформаційне обслуговування програмних комплексів, яке передбачає надання інформаційно-консультаційних послуг по актуалізації інформації в них, в обумовлених цим договором межах та на визначений договором термін (пункт 1 Договору). Під час судового розгляду встановлено, що під програмним комплексом розуміється система «Бест Звіт Плюс».

Строк дії Договору до 01.04.2011 р. (п.п. 5.2 Договору № 2).

Відповідно до п. 2.1. Договору № 2 вартість програмних комплексів, які передаються Виконавцем Замовнику складає: 35 000 грн. 00 коп. без ПДВ.

Згідно з п.п. 2.3 Договору № 2 (із змінами і доповненнями) виїзд спеціаліста по встановленню програмного забезпечення сплачується додатково, на підставі даного договору згідно з домовленістю на підставі Акту виконаних робіт, посвідченого уповноваженими представниками Сторін.

Вартість робіт, наданих Виконавцем, визначається за домовленістю Сторін, зазначається в акті виконаних робіт, погоджена обома Сторонами та підлягає сплаті в повному обсязі протягом 20-ти банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний/розрахунковий рахунок Виконавця (п.п. 2.5., 2.6. Договору № 2).

Суд звертає увагу, що в судове засідання на вимогу суду позивачем не надані акти виконаних робіт, в яких згідно умов Договору № 2 за домовленістю Сторін визначалася вартість робіт.

Також позивачем не надані докази оплати інформаційно-консультаційних послуг, отриманих позивачем за Договором № 2. Натомість, як вбачається з Довідки про загальну інформацію щодо публічного акціонерного товариства «Уманьагрохім», код 05491623, та результати його діяльності за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 (Додаток 2 до акту перевірки), заборгованісь позивача перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) станом на 01.01.2012 р. внаслідок придбання консультаційних послуг по договорах від 03.04.2008 р. № 2, від 03.04.2009 р. № 2 складає 1 593 417 грн.

На підтвердження факту надання консультаційних послуг у сфері інформатизації фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за Договором № 2 позивачем в судове засідання надані:

-специфікація № 04/01-2011 від 04.01.2011 р., вартість послуг становить 35 820 грн. 00 коп.; специфікація № 01/02-2011 від 01.02.2011 р., вартість послуг становить 100 753 грн. 00 коп.; специфікація № 07/03-2011 від 07.03.2011 р., вартість послуг становить 133 390 грн. 00 коп.; специфікація № 03/06-2011 від 03.06.2011 р., вартість послуг становить 16 500 грн. 00 коп.; специфікація № 08/06-2011 від 08.06.2011 р., вартість послуг становить 8 300 грн. 00 коп.; специфікація № 14/06-2011 від 14.06.2011 р., вартість послуг становить 21 350 грн. 00 коп.; специфікація № 20/06-2011 від 20.06.2011 р., вартість послуг становить 9 100 грн. 00 коп.; специфікація № 23/06-2011 від 23.06.2011 р., вартість послуг становить 12 150 грн. 00 коп.

Загальна вартість робіт згідно поданих специфікацій становить 337 363 грн.

Як вбачається з вказаних специфікацій, Виконавець надає Замовнику консультаційні послуги у сфері інформатизації, а саме, консультування щодо можливості перевірки стану платника ПДВ із бази платників ПДВ ДПА України за допомогою системи «Бест Звіт Плюс», консультування щодо організації електронного документообігу позивача за допомогою системи «Бест Звіт Плюс», консультування щодо ведення реєстру податкових накладних у програмі «Бест Звіт Плюс», консультування щодо імпортування даних з інших програм до системи «Бест Звіт Плюс», консультування щодо змін в оновленні до системи «Бест Звіт Плюс» тощо.

Відповідно до інформації із сайту http.www.bestzvit.com.ua система «Бест Звіт Плюс» - це сучасні технології роботи з електронними документами, підготовка та подання звітності в електронному вигляду із використанням електронного цифрового підпису. Програмний комплекс «Бест Звіт Плюс» призначений для автоматизації процесів роботи зі звітною документацією встановленого зразка. Він забезпечує організацію електронного документообігу у всіх без винятку суб'єктів господарювання будь-якої форми власності та джерел фінансування або між ними та державними контролюючими органами, подача звітності яким передбачена чинним законодавством.

Основними перевагами програмного комплексу «Бест Звіт Плюс» є простота встановлення та експлуатації системи, також до програмного комплексу входять інструкції щодо заповнення форм звітності та законодавча база.

Згідно із прайс листом товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Звіт», національного виробника прогамного комплексу «Бест Звіт Плюс», який міститься на сайті http.www.bestzvit.com.ua класичне обслуговування користувача юридичної особи за договором (отримання оновлення програмного забезпечення електронною поштою, консультації по телефону «гарячої лінії», підтримка програмного забезпечення «Бест Звіт Плюс» та консультації на офісі клієнта впродовж 1 години один раз на місяць, послуги з конвертації бази даних при переході на нові версії програми, отримання реєстраційних ключів програми) становить 1 610 грн. на рік.

Разом з тим, відповідно до умов Договору № 2 вартість програмного комплексу - системи «Бест Звіт Плюс» складає 35 000 грн.; згідно з специфікаціями вартість послуг по консультуванню складає 337 363 грн.

За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованими твердження відповідача щодо економічної недоцільності господарських операцій за Договором № 2 та ставить під сумнів факт надання інформаційно-консультаційних послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Щодо взаємовідносин позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, 08.10.2010 р. між публічним акціонерним товариством «Уманьагрохім» та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір на проведення маркетингових послуг № 08/10/2010 (далі по тексту - Договір № 08/10/2010); 03.01.2011 р. між публічним акціонерним товариством «Уманьагрохім» та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір на проведення маркетингових послуг № КОО-03/01/11-1 (далі по тексту - Договір №КОО-03/01/11-1).

Суд звертає увагу, що позивачем на вимогу суду не надано вказані договори, а також первинні бухгалтерські документи, що підтверджують здійснення господарських операцій за ними.

Встановлюючи правосуб'єктність контрагентів позивача, суд зазначає, що реальність здійснення господарських операцій за договором № 08/10/2010 не підтверджуєься з урахуванням реального часу її здійснення. Так, судом встановлено, що 19.05.2010 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення підприємницької діяльності контрагента позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, а тому останій не міг надавати послуги за Договором №08/10/2010 від 08.10.2010р.

Також на вимогу суду позивачем не надано докази використання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг у власній господарській діяльності, що в силу п.5.1. ст. 5 Закону «Про оприбуткування прибутку підприємств» виключає можливість віднесення їх вартості до складу валових витрат.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону № 334 (яка діяла до 01.04.2011 р.) та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (яка набрала чинності 01.04.2011 р.) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За вказаних обставин, суд доходить висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток не підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Беручи до уваги вказані обставини, суд приходить до висновку, що відповідач довів відсутність фактичного здійснення господарських операцій за договорами позивача з суб'єктами господарювання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, натомість позивач висновки акту перевірки не спростував.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що відповідач не мав права в акті перевірки визнавати нікчемними правочини позивача з його контрагентами, з огляду на те, що останній не містить таких висновків.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 21.03.2012 р. про збільшення публічному акціонерному товариству «Уманьагрохім» грошового зобов'язання з податку на прибуток відповідно на 524 014 грн. 00 коп. є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 11.02.2013 р.