Постанова № 29533557, 30.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2013 р. Справа №2а-14162/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представника позивача - Гара З.Ш., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Кримстройсервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Кримстройсервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, винесені 08.11.2012 року №0009162204 про збільшення грошового зобов'язання у загальній сумі 163254,50 гривень (136518,00 - податок на прибуток, 26736,50 - штрафні санкції); № 009172204 про збільшення грошового зобов'язання у загальній сумі 110582,00 гривень (93197,00 - податок на додану вартість та 17385,00 гривень штрафні санкції).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Базіс Торг», КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 рік, якою встановлено завищення валових витрат всього в сумі 546072,00 гривень та неправомірне віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 93197,00 гривень, внаслідок нікчемності укладених з цими підприємствами угод. Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбувались реально, отримання та оплата товарів підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

Представник відповідача в судове засідання двічі не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Кримстройсервіс» є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.44-45 т.с.1).

Позивач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100347865 (а.с.119 т.с.1).

В п. 2 статуту на 2012 рік Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Кримстройсервіс» прописаний предмет його діяльності (а.с.121-134 т.с.1).

В перевіряємому періоді видами діяльності позивача було: будівництво будівель; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля будівельними матеріалами, роздрібна торгівля в магазинах; діяльність автомобільного вантажного транспорту; здавання в оренду власного нерухомого майна.

З 24.09.2012 року по 01.10.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ВКП Кримстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Базис Торг», КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами якої було складено акт № 8454/22-8/30624241 від 29.10.2012 року (а.с. 12-32 т.с.1).

В ході проведення цієї перевірки було встановлено, що за період з 01.07.2009 року по 30.03.2012 року ПП «ВКП Кримстройсервіс» мало взаємовідносини з наступними підприємствами - постачальниками, а саме: з ПП «Базис Торг», КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг».

За рахунок цих взаємовідносин, підприємством до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування було віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 546072,00 гривень, у тому числі по періодах: за 3 квартал 2010 року -151208,00 гривень, за 4 квартал 2010 року -276559,00 гривень, за 1 квартал 2011 року в сумі -118305,00 гривень.

Також, по взаємовідносинах з цими контрагентами позивачем було задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 93197,00 гривень, в тому числі за липень 2010 року -1560 гривень, за серпень 2010 року - 164,00 гривень, за вересень 2010 року - 12500,00 гривень, за жовтень 2010 року -15851,00 гривень, листопад 2010 року - 15403,00 гривень, грудень 2010 року - 24058,00 гривень, січень 2011 року - 23661,00 гривень.

Однак, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було отримано акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача від 06.04.2012 року №10/22/36165986 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Базис Торг», від 11.04.2012 року №36/22/32468182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс», від 06.04.2012 року №33/22/3616556 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ротонда Торг» .

З цих актів вбачається, що проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача ПП "Базис Торг", КП "Альянс" та ПП «Ротонда Торг» є неможливим, а також зазначено, що платники не знаходяться за податковою адресою, діяльність постачальників здійснюється через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, має ознаки фіктивності та спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди.

Таким чином, перевіркою встановлено, що усі операції з продажу товарів (послуг) за участю ПП "Базис Торг", КП "Альянс" та ПП «Ротонда Торг» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС дійшла висновку про порушення позивачем:

- п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.44.1 ст. 44, п.138.1, п.138.2, п 138.6, 138.8, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст. 138, пп 139.1.9. п 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 136518,00 гривень, у тому числі за 3 кв. 2010 року -у сумі 37802 гривень; 4 кв. 2009 р. - 69140,00 грн.; 1 кв.2011 р. - 29576 грн.

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого донараховано податок на додану вартість всього в сумі 93197 гривень, у тому числі за липень 2010 року -1560 гривень, за серпень 2010 року - 164,00 гривень, за вересень 2010 року - 12500,00 гривень, за жовтень 2010 року -15851,00 гривень, листопад 2010 року - 15403,00 гривень, грудень 2010 року - 24058,00 гривень, січень 2011 року - 23661,00 гривень.

На підставі цих висновків акту, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС 08 листопада 2012 року були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0009172204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість підприємств усього на суму 93197 гривень, з яких 14926 гривень - основний платіж та 3731,5 гривень - штрафні санкції (а.с.46 т.с. 1);

- № 0009162204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 163254,50 гривень, з яких 136518,00 гривень - основний платіж та 26736,5 гривень - штрафні санкції (а.с. 47 т.с.1).

Податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, але рішенням ДПС в АР Крим від 05.12.2012 року скарга позивача була залишена без задоволення (а.с.34-43 т.с. 1)

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є його формування за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 29.09.2010 року між ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» та КП "Альянс" було укладено договір купівлі-продажу б/н, згідно з яким продавець (КП "Альянс") зобов'язується поставити, а покупець (ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс») зобов'язується прийняти та сплатити товар (будівельні матеріали). Накладна, підписана представником покупця є документом узгодження між продавцем та покупцем обов'язкових умов поставки: кількості та вартості товару (а.с. 54 т.с.1).

Також, судом встановлено, що 01.10.2010 року між ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» та КП "Альянс" було укладено договір купівлі-продажу №2362, згідно з яким продавець (КП "Альянс") зобов'язується поставити, а покупець (ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс») зобов'язується прийняти та сплатити товар (будівельні матеріали). Накладна, підписана представником покупця є документом узгодження між продавцем та покупцем обов'язкових умов поставки: кількості та вартості товару ( а.с. 53 т.с.1).

На виконання цих Договорів, КП "Альянс" було поставлено позивачеві товари (будівельні матеріали) на загальну суму 473836,92 грн. у тому числі ПДВ 78972,82 гривень що підтверджується видатковими накладними:

- № 000003766 від 01.10.2010р. на суму 95106,00 грн., у т.ч. ПДВ 15851,00 грн. (а.с.59 т.с.1);

- № 000004040 від 05.11.2010р. на суму 92417,64 грн., у т.ч. ПДВ - 15402,94 грн. (а.с. 62 т.с.1);

- № 000004605 від 10.12.2010р. на суму 144347,28 грн., у т.ч. ПДВ - 24057,88 грн. (а.с.65 т.с.1).;

- № 000000062 від 10.01.2011р. на суму 141966,00 грн., у т.ч. ПДВ - 23661,00 грн.(а.с. 68 т.с. 1);

За фактом поставки товарів КП "Альянс" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 473836,92 гривень, в тому числі ПДВ - 78972,82 гривень, а саме:

-№3766 від 01.10.10 на суму 95106,00 в т.ч. ПДВ 15851,00 грн., (а.с.60 т.с.1);

- №4318 від 05.11.10 на суму 92417,64 в т.ч. ПДВ 15402,94 грн., (а.с.63 т.с.1);

- №4605 від 10.12.10 на суму 144347,28 в т.ч. ПДВ 24057,88 грн., (а.с.66 т.с.1);

- №62 від 10.01.11 на суму 141966,00 в т.ч. ПДВ 23661,00 грн., (а.с.69 т.с.1);

Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується випискою з банку за особовим рахунком на суму 40000,00 гривень (а.с.97 т.с.1).

Також матеріалами справи встановлено, що за угодами про припинення обов'язків заліком зустрічних однорідних вимог від 17.12.2010 року та 31.01.2010 року взаєморозрахунком між отримувачем та постачальником було зараховано суми - 92417,00 гривень та 144347,28 гривень.

КП "Альянс" на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ, про що свідчить свідоцтво №00887869 (а.с.156 т.с. 1).

18.11.2010 року ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» було подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з КП «Альянс» в сумі - 15851,00 гривень (а.с. 234-238 т.с.1).

17.12.2010 року позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з КП «Альянс» в сумі - 15402,94 гривень (а.с. 240-244 т.с.1).

19.01.2011 року ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» було подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з КП «Альянс» в сумі - 24057,88 гривень (а.с. 246-250 т.с.1).

18.02.2011 року ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» було подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з КП «Альянс» в сумі - 23661,00 гривень (а.с. 2-5 т.с.2).

Судом встановлено, що 01.06.2010 року між ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» та ПП "Ротонда Торг" було укладено договір купівлі-продажу №174, згідно з яким продавець (ПП "Ротонда Торг") зобов'язується поставити, а покупець (ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс») зобов'язується прийняти та сплатити товар (будівельні матеріали). Накладна, підписана представником покупця є документом узгодження між продавцем та покупцем обов'язкових умов поставки: кількості та вартості товару (а.с. 108 т.с.1).

На виконання цього Договору, ПП "Ротонда Торг" було поставлено позивачеві товари (будівельні матеріали) на загальну суму 75001,16 грн., у тому числі ПДВ 12500,19 гривень що підтверджується видатковими накладними:

- № 2718 від 15.09.2010р. на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. (а.с.111 т.с.1);

- № 2719 від 16.09.2010р. на суму 25001,16 грн., у т.ч. ПДВ 4166,86 грн. (а.с.114 т.с.1);

За фактом отримання товарів (будівельних матеріалів) ПП "Ротонда Торг" були виписані податкові накладні:

- № 2718 від 15.09.2010р. на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн. (а.с. 112 т.с.1);

- № 2719 від 16.09.2010р. на суму 25001,16 грн., у т.ч. ПДВ 4166,86 грн. (а.с. 115 т.с.1);

Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується випискою з банку за особовим рахунком на суму 25000,00 гривень. (а.с.118 т.с.1).

Також матеріалами справи встановлено, що за угодою про припинення обов'язків заліком зустрічних однорідних вимог від 26.10.2010 року взаєморозрахунком між отримувачем та постачальником було зараховано суму у розмірі 50000,00 гривень (а.с. 109, т.с. 1).

ПП "Ротонда Торг" на момент здійснення господарських відносин з позивачем, було зареєстровано платником ПДВ, про що свідчить свідоцтво №100147198 (а.с. 155 т.с.1.)

19.10.2010 року ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» було подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг» в сумі - 12500,19 гривень (а.с. 228-232 т.с.1).

Судом встановлено, що 01.06.2010 року між ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» та ПП "Базис Торг" було укладено договір купівлі-продажу №194, згідно з яким продавець (ПП "Базис Торг") зобов'язується поставити, а покупець (ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс») зобов'язується прийняти та сплатити товар (будівельні матеріали). Накладна, підписана представником покупця є документом узгодження між продавцем та покупцем обов'язкових умов поставки: кількості та вартості товару. (а.с. 95 т.с.1).

На виконання цього Договору, ПП "Базис Торг" було поставлено позивачеві товари (будівельні матеріали), на загальну суму 76448,16 грн. у тому числі ПДВ 17741,36 гривень що підтверджується видатковими накладними:

- №952 від 19.07.2010р. на суму 4540,50 грн., у т.ч. ПДВ 756,75 грн. (а.с.140 т.с.1);

-№1007 від 26.07.2010р. на суму 4818,00 грн., у т.ч. ПДВ 803,00 грн. (а.с.145 т.с.1);

- №1219 від 17.08.2010р. на суму 984,00 грн., у т.ч. ПДВ 164,00 грн. (а.с.150 т.с.1);

- №1444 від 06.09.2010р. на суму 40003,98 грн., у т.ч. ПДВ 6667,33 грн. (а.с.99 т.с.1);

- №1491 від 30.09.2010р. на суму 56101,68 грн., у т.ч. ПДВ 9350,28 грн. (а.с.102 т.с.1);

За фактом отримання товарів (будівельних матеріалів) ПП "Ротонда Торг" були виписані податкові накладні:

- №952 від 19.07.2010р. на суму 4540,50 грн., у т.ч. ПДВ 756,75 грн. (а.с.141 т.с.1);

- № 1007 від 26.07.2010р. на суму 4818,00 грн., у т.ч. ПДВ 803,00 грн. (а.с.146 т.с.1);

- № 1219 від 17.08.2010р. на суму 984,00 грн., у т.ч. ПДВ 164,00 грн.(а.с.151 т.с.1);

- № 1444 від 06.09.2010р. на суму 40003,98 грн., у т.ч. ПДВ 6667,33 грн.(а.с.100 т.с.1);

- № 1491 від 30.09.2010р. на суму 56101,68 грн., у т.ч. ПДВ 9350,28 грн.(а.с.103 т.с.1);

Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується виписками з банку за особовим рахунком на суму 40000,00 гривень, 4540,50 грн., 1008,00 та 3816,00 грн., 984,00 грн (а.с.97, 142, 147, 152 т.с.1).

Також матеріалами справи встановлено, що за угодою про припинення обов'язків заліком зустрічних однорідних вимог від 26.10.2010 року взаєморозрахунком між отримувачем та постачальником було зараховано суму 56101,68 гривень (а.с. 96, т.с. 1).

ПП "Базис Торг" на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано платником ПДВ, про що свідчить свідоцтво №100147207 (а.с.154 т.с.1).

19.08.2010 року ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» було подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 1559,75 гривень (а.с. 216-220 т.с.1).

17.09.2010 року ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 164,00 грн. (а.с. 222-226 т.с.1).

19.10.2010 року ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» було подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 16017,61 гривні. (а.с. 228-232 т.с.1).

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі, саме з даних податкової декларації позивача з ПДВ за вересень 2010 року було з'ясовано обсяг понесених підприємством валових витрат у розмірі 88706,80 гривень, сформованих за рахунок взаємовідносин з ПП «Базис Торг», а отже сформованих неправомірно. При цьому будь-якої первинної документації позивача з приводу його господарських операцій з цим контрагентом ДПІ у м. Сімферополі перевірено не було.

В той же час, в судовому засіданні було встановлено, що обсяг господарських відносин позивача з ПП «Базис Торг» в вересні 2010 року склав лише 80088,05 гривень, а також ПДВ - 16017,61 гривень.

Як встановлено судом, 18.09.2012 року ПП «Виробничо комерційне підприємство «Кримстройсервіс» було подано податкову декларацію за серпень 2012 року, якою також виправлено помилки за період вересня 2010 року, відкоригований податковий кредит, з якого повністю виключено суми ПДВ, сформовані за рахунок взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в вересні 2010 року (т. 3, а.с. 217-223).

Відомості щодо коригування позивачем самостійно податкового кредиту у серпні 2012 року за вересень 2010 року відображені в акті перевірки ДПІ у м. Сімферополі, у зв'язку з чим дані податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року не вплинули на визначення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ, що підлягає донарахуванню.

Проте, жодних посилань на те, чому ці відкориговані платником дані не були враховані відповідачем при визначені суми валових витрат та нарахуванні податку на прибуток підприємств акт перевірки не містить.

Також судом встановлено, що 29.10.2010 року позивачем було подано до ДПІ у м. Сімферополі податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року (а.с. 195-198, т.с. 1).

07.02.2011 року позивачем було подано до ДПІ у м. Сімферополі ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (а.с. 199-237, т.с. 1).

28.04.2011 року позивачем було подано до ДПІ у м. Сімферополі ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року (а.с. 205-215, т.с. 1).

Відповідач вважає ці господарські операції між позивачем та його контрагентами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагентів позивача спрямована на отримання податкової вигоди та ці відносини мали безтоварний характер.

Судом встановлено, що предметом перевірки діяльності позивача, щодо якої було встановлено порушення податкового законодавства та донараховано податкові зобов'язання був в тому числі період з 2009 по 2010 роки, коли порядок формування податкового кредиту було визначено Законом України "Про податок на додану вартість", а порядок формування валових витрат, - Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Станом на 2009-2010 рік вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст.. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих взаємовідносин, суд зазначає наступне.

В 2009-2010 роках порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України.

Судом встановлено, що відповідачем при проведенні перевірки також встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства в січні 2011 року.

Однак, будь-яких порушень позивачем при формуванні податкового кредиту та валових витрат законодавства, яке діяло в 2011 році, в податкових повідомленнях-рішеннях не зазначено. Не встановлено також порушень норм Податкового Кодексу України при формуванні податкового кредиту з ПДВ січня 2011 року і актом перевірки відповідача.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання у "Базис Торг" , КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг" товарів, використання цих товарів в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів та послуг до валових.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, який набув чинності з 01.01.2011 року, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентами та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ПП «ВКП Кримстройсервiс», які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання товарів та послуг у ПП "Базис Торг" , КП "Альянс" та ПП "Ротонда Торг" та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення, фактичне отримання товарів за цими операціями, їх оприбуткування та оплата підтверджені належними бухгалтерськими проведеннями (т. 2, а.с. 101-250; т. 3, а.с. 1-216).

Проведеною Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС перевіркою дотримання вимог податкового законодавства позивачем було встановлено, що за наслідками придбання у його контрагентів товарів та послуг позивач сформував податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані зареєстрованими на момент укладення угод платниками податку на додану вартість. Сплата безпосередньо позивачем податку на додану вартість під сумнів не ставиться.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Позивач має необхідні виробничі потужності, для здійснення своєї господарської діяльності, про що свідчать договори оренди приміщення, додаткові угоди за цими договорами та акти приймання-передачі приміщень (а.с.157-193 т.с. 1)

Судом також встановлено, що отримані товари та послуги було використано в господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, на думку суду, податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті - перевірки, що договори безпосередньо між позивачем та його контрагентами мають ознаки фіктивності, висновок податкової інспекції щодо фіктивності цих договорів ніяким чином не підтверджений, а тому суд вважає нарахування позивачеві податкових зобов'язань згідно з оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПП «Виробничо комерційне пiдприємство «Кримстройсервiс» є обґрунтованими, та винесені на підставі акту перевірки від 29.10.2012 року податкові повідомлення рішення №0009172204 та №0009162204 є протиправними, та мають бути скасовані судом.

В судовому засіданні 30.01.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 05.02.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Кримстройсервіс» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС 08.11.2012 року:

- №0009162204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 163254,50 гривень, з яких 136518 гривень - основний платіж та 26736,50 гривень - штрафні санкції;

- №0009172204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 110582,00 гривень, з яких 93197 гривень - основний платіж та 17385 гривень - штрафні санкції.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова