Рішення № 29533545, 19.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р.Справа № 922/027/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ) до Приватного підприємства "Паралеле.Піпед" (м. Харків) про стягнення 31163,56 грн. за участю представників сторін:

позивача - Шестак О.Л. (довіреність від 16.11.12 р.);

відповідача - Шеваков О.С. (рішення засновника №1 від 31.11.06 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Паралеле. Піпед", на свою користь штрафні санкції за прострочення поставки продукції, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №20/05/119, укладеним між сторонами 26.12.11 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума штрафних санкцій становить 10634,20 грн. (пеня - 7554,80 грн. та штраф - 3079,40 грн.). Також позивач просить зобов"язати Приватне Підприємство "Паралеле.Піпед" виконати умови договору поставки №20/05/119 від 26.12.11 р. та поставити ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Атоменергомаш" продукцію за вказаним договором на загальну суму 20529,36 грн., а саме: - кутик 100Х100Х8 ст3пс/сп ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) у кількості 0,04 т на суму 332,59 грн.; - кутик 100Х100Х10 ст3пс/сп ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) у кількості 0,24 т на суму 1995,55 грн.; - кутик 200Х200Х12 ст3пс/сп ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) у кількості 1,6 т на суму 16945,92 грн.; - кутик 125Х80Х10 ст3пс/сп (ГОСТ 8510-86) у кількості 0,14 т на суму 1255,30 грн. Судові витрати в розмірі 1609,50 грн. просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.01.13 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.01.13 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.13 р. було відкладено розгляд справи на 11.02.13 р.

06.02.13 р. до канцелярії суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій відхиляє позовні вимоги, вважає їх безпідставними, і такими, що суперечать законодавству, на підставі того, що відповідач не виконує свої договірні зобов"язання оскільки позивачем на момент складання відзиву не надано ПП "Паралеле.Піпед" заявок відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору поставки №20/05/119 від 26.12.11 р.

07.02.13 р. до канцелярії суду відповідач надав письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 11.02.13 р. було оголошено перерву до 19.02.13 р.

19.02.13 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 19.02.13 р. представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.02.13 р. проти позову заперечував в повному обсязі, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між відокремленим підрозділом "Атоменергомаш" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) та Приватним підприємством "Паралеле.Піпед" (постачальник) було укладено договір поставки №20/05/119 від 26.12.2011 р., відповідно до якого постачальник зобов'язався здійснити поставку продукції, вказаної в пункті 1.1 цього договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказану продукцію.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна сума договору складає 259838,52 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять вісім грн. 52 коп.), в т.ч. ПДВ 43306,42 грн. (сорок три тисячі триста шість грн. 42 коп.).

Відповідно до п. 4.1 договору, оплата поставленої відповідно до заявки покупця продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі протягом 20 банківських днів після отримання покупцем партії продукції.

Відповідно до п. 5.1 договору, поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.05.2012 р. партіями відповідно заявок покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки.

Відповідно до п. 5.2 договору, постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п. 1.1 цього договору в строки, номенклатурі та кількості, зазначені в заявці покупця.

Відповідно до п. 5.3 договору, поставка продукції в інших, ніж передбачені заявкою номенклатурі, кількості та строки допускається за згодою покупця, в протилежному випадку покупець має право відмовитися від прийняття такої поставки та вимагати відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 1,5 року.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що відповідачем на свій ризик була здійснена поставка товару без заявок покупця на загальну суму 239309,16 грн., а саме:

- 18.01.2012 р. позивач отримав від відповідача кутик 90x90x8 СтЗпс/сп ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) у кількості 16,6 т на суму 113925,80 грн., крім того ПДВ - 22785,16 грн., всього - 136710,96 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією приходного ордеру № ПН-0000030 від 18.01.2012 р.;

- 30.01.2012 р. відповідач поставив позивачу кутик 100x100x8 СтЗпс/сп ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) у кількості 0,56 т на суму 3880,24 грн., кутик 100x100x10 СтЗпс/сп ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) у кількості 5,46 т. на суму 37832,34 грн. та кутик 125x80x10 СтЗпс/сп ДСТУ 2251-93 (ГОСТ 8509-93) у кількості 5,86 т на суму 43785,92 грн., на загальну суму 85498,50 грн., крім того ПДВ - 17099,70 грн., всього - 102598,20 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією приходного ордеру № 0000098 від 30.01.2012 р.

В свою чергу, позивачем (покупцем) зобов"язання по сплаті за поставлену продукцію не було виконано.

Відповідач на адресу позивача направляв листи з проханням виконати свої договірні зобов"язання щодо своєчасної сплати заборгованості за поставлену продукцію.

Однак листи відповідача залишились без задоволення, у зв"язку з чим відповідач був змушений звернутись до господарського суду Запорізької області.

Відповідач на адресу позивача направляв претензію №0257 від 09.04.12 р., в якій вимагав сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних, всього 241483,52 грн.

Також відповідач на адресу позивача направляв претензію №0344 від 30.04.12 р., в якій вказував, що у зв"язку з відсутністю упевненості в оплаті в які-небудь розумні строки подальші постачання продукції за договором призупинено та вимагав підписати додаткову угоду до договору №20/05/119 від 26.12.11 р. щодо збільшення терміну постачання продукції за договором на 3 місяці.

З наданого відповідачем до матеріалів справи копії акту звірки розрахунків від 15.11.12 р. вбачається, що оплата позивачем була розпочата лише 14.05.12 р., тобто фактично через 3 місяці після настання строку оплати по договору, а закінчена 15.11.12 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно наданих та встановлених судом доказів вбачається, що позивачем до теперішнього часу не надано суду доказів направлення на адресу відповідача заявок, передбачених п.п.5.1, 5.2 договору поставки №20/05/119 від 26.12.11 р., у зв"язку з чим відповідач був позбавлений можливості виконати передбачені договором умови поставки.

У зв'язку з тим, що позивачем не доведено в ході судового розгляду справи отримання відповідачем заявок на постачання товару, суд доходить висновку, що у відповідача не виникло зобов'язання з постачання товару, і як наслідок - позивачем необґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції за невиконання зобов'язання, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог. Суд визнає строки поставки такими, що не настали, у зв"язку з чим відсутні підстави для притягнення до майнової відповідальності за порушення строків поставки товару.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи та такими, що не підлягають задоволенню з віднесенням на позивача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 22.02.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.