Ухвала суду № 29531928, 20.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5728/12/0170/12

20.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

від позивача: Рєдкозубова Олена Євгенівна, довіреність б/н від 06.02.2013,

від відповідача: Мельник Ігор Анатолійович, довіреність № 5/10-00 від 17.04.2012,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 27.07.2012 по справі № 2а-5728/12/0170/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул.Садова, 19, с.Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97530)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.М.Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2012 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим від 24.05.2012 №000074200, яким нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 37051531,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 18525765,50грн.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" за рахунок коштів на утримання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим 2188,00грн.

Рішення суду мотивовано тим, що податковий кредит у сумі 38633196,67грн., нарахований ТОВ "Кримська водочна компанія" за період липень-грудень 2011 року з операцій придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ "Сан-Кор Трейд", у повному обсязі сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній, однак, доказів недобросовісності платника податку - позивача, та можливості у нього переконатись у фіктивності, недобросовісності контрагентів, не надав.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач є юридичною особою, зареєстрований Державним реєстратором Сімферопольської районної державної адміністрації 25.05.2009, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 116768, від 25.05.2009, ідентифікаційний код - 36499654 (т.1 арк.с.26).

Позивач зареєстрований в органах державної податкової служби платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100275467 (ІПН - 364996501242) (т.1 арк.с.51).

27.04.2012 відповідно до наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 78 посадовими особами відповідача здійснено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Сан-Кор Трейд" (ЄДРПОУ 32896290) за період з 01.07.2011 по 31.12.2011 (т.9 арк.с.6), за результатами якої складено Акт № 20/42-00/36499654 від 15.05.2012 (т.1 арк.с.50-207).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за період липень - грудень 2011 року, сформованого за рахунок ТОВ "Сан-Кор Трейд", на суму 37051531,00грн., у т.ч. липень 2011 року - 1830000,00грн., серпень 2011 року - 997500,00грн., вересень 2011 року - 3001667,00грн., жовтень 2011 року - 2970000,00грн., листопад 2011 року - 8601217,00грн., грудень 2011 року - 19651147,00грн.

24.05.2012 на підставі зазначеного Акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №000074200 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 37051531,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 18525765,50грн. (т.1 арк.с.208).

Підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення було встановлення відповідачем відсутності реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Сан-Кор Трейд", у зв'язку з встановленням фіктивності підприємств - контрагентів ТОВ "Сан-Кор Трейд" по ланцюгу постачання.

25.01.2011 між позивачем та ТОВ "Сан-Кор Трейд" укладено договір поставки № 506, відповідно до умов якого:

п. 1.1. Постачальник зобов'язується передати товар в кількості та асортименті, визначеному цим Договором та Специфікаціями до нього, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього ціну, визначену у Специфікації (ях) до Договору.

п. 1.2. Товар, який підлягає поставці за цим договором, є сільськогосподарська продукція.

п. 1.3. Асортимент Товару, місце поставки, терміни поставки кожної окремої партії Товару зазначаються в Специфікації (ях) до даного договору, яка затверджена Сторонами, і є невід'ємною частиною цього Договору. Конкретна кількість (вага) кожної окремої партії Товару вказується Постачальником у відповідних Специфікаціях.

п. 1.4. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів (Інкотермс в редакції 2000 року), базис поставки вказується Сторонами безпосередньо в Специфікації (ях) до цього Договору.

п. 1.5. Загальна кількість (вага) товару визначається шляхом додавання кількості (ваги) Товару, що зазначається в специфікації по кожній окремій партії товару.

п. 2.1. Ціна кожного зобов'язання визначається сторонами в залежності від кількості, асортименту, виду, якості товару, що постачається та визначається сторонами в Специфікації щодо кожної партії окремо.

п. 3.3. Поставка товару здійснюється шляхом передачі Товару представником Постачальника представникові Покупця, які підписують двосторонній акт приймання-передачі.

п. 3.4. Датою поставки вважається дата підписання акту прийому передачі Товару.

п. 5.2. Оплата поставленої партії товару здійснюється протягом 180 днів, з моменту поставки.

п. 5.3. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, згідно з отриманими відповідачем актами від Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, контрагенти-постачальники позивача ТОВ "Сан-Кор Трейд" отримувало від ТОВ "Флорена - плюс", ТОВ "Агенція досконалих рішень", СП "Харьковпчелопродукт" товар, який потім реалізовувало третім особам, у тому числі ТОВ "Кримська водочна компанія".

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби було визнано договори, укладені ТОВ "Сан-Кор Трейд" з ТОВ "Флорена-плюс", ТОВ "Агенція досконалих рішень", СП "Харьковпчелопродукт" нікчемними, у зв'язку з відсутністю у останніх необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

За наслідками перевірок ТОВ "Сан-Кор Трейд" з питань взаємовідносин з ТОВ "Флорена-плюс", ТОВ "Агенція досконалих рішень", СП "Харьковпчелопродукт", було складено Акти:

- за період липень 2011 № 100/22-34/32896290/12 (т.9 арк.с.107;)

- за період серпень 2011 № 101/22-34/32896290/13 (т.9 арк.с.92);

- за період вересень 2011 № 152/22-34/32896290/3 (т.9 арк.с.79);

- за період жовтень 2011 від 16.03.2011 № 102/22-34/32896290/14 (т.9 арк.с.31);

- за період листопад 2011 від 27.03.2012 № 187/22-34/32896290/21 (т.9 арк.с.10);

- за період грудень 2011 від 19.03.2012 № 116/22-34/32896290 (т.9 арк.с.47).

Зі змісту вказаних актів вбачається, що операції ТОВ "Сан-Кор Трейд" з ТОВ "Флорена - плюс", ТОВ "Агенція досконалих рішень", СП "Харьковпчелопродукт" не носили реального характеру, здійснювались з метою надання податкової вигоди третім особам, стосовно вказаних контрагентів було порушено кримінальні справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленими слідством особами ТОВ "Флорена плюс" (постанова про порушення кримінальної справи від 02.03.2011 № 50-6270), ТОВ "Агенція досконалих рішень" (постанова про порушення кримінальної справи від 02.03.2012).

За висновками податкових перевірок Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби ТОВ "Сан - Кор Трейд" зависило свій податковий кредит за період липня - грудня 2011 року за рахунок контрагентів, у зв'язку з чим відповідачем був зроблений висновок, що правочин, укладений між ТОВ "Сан-Кор Трейд" та позивачем є таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, має ознаки безтоварної операції, суперечить інтересам держави і є недійсним, що призвело у свою чергу до завишення податкового кредиту ТОВ "Кримська водочна компанія" на суму ПДВ у розмірі 37051531,00 грн.

Позивач звернувся з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 24.05.2012 №000074200.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон№996), Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктами 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно до положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до суду надано: договір поставки (т.1 арк.с.220), специфікації до товару (насіння гарбузове, продовольче, українського походження врожаю 2010, та горіх волоський у шкарлупі українського походження врожаю 2010) та акти прийому-передачі товару, податкові накладні, виписані ТОВ "Сан-Кор Трейд", платіжні доручення про сплату вартості товару та послуг, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону №996, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні суми ПДВ, включені позивачем за фактом отримання від постачальника - ТОВ "Сан-Кор Трейд" податкових накладних, які є належним чином оформленими.

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Податкового кодексу України.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України також передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

Товар ТОВ "Сан-Кор Трейд", позивач отримав, що підтверджується актами прийому-передачі, сплатив вартість товару, в тому числі ПДВ, та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

Відповідно до статей 43, 44 Господарського Кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, що забезпечується принципами вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Відповідно до пункту 5.2 Статуту ТОВ "Кримська водочна компанія", затвердженого загальними Зборами учасників протоколи № 14 від 01.10.2010, № 22 від 12.07.2011, № 23 від 06.11.2011 предметом діяльності Товариства є :

- оптова торгівля іншими продуктами харчування;

- інші види оптової торгівлі.

Так, в період липень-грудень 2011 року продавець (ТОВ "Сан-Кор Трейд") надав, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, податкові накладні на суму ПДВ 38633196,67грн., а покупець (ТОВ "Кримська водочна компанія") отримав та, згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, відобразив їх у розділі І. "Отримані податкові накладні" Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

У покупця (ТОВ "Кримська водочна компанія"), відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, виникло право на віднесення суми податку на додану вартість в розмірі 38633196,67грн. до складу податкового кредиту за період липень-грудень 2011 року.

На підставі отриманих від продавця (ТОВ "Сан-Кор Трейд") податкових накладних, покупець (ТОВ "Кримська водочна компанія") відповідно до пункту 201 статті 200, пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, скористався своїм правом на податковий кредит шляхом відображення його у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період липень-грудень 2011 року.

Податок на додану вартість включений до складу податкового кредиту на суму 38633196,67грн., у зв'язку з придбанням сільськогосподарської продукції, що була використана у господарській діяльності ТОВ "Кримська водочна компанія", а саме передана по договору комісії № К-2501/5 від 25.11.2011 ТОВ "Ріад" для реалізації товару на експорт.

Згідно висновку судової економічної експертизи від 17.07.2012 № 10 отримання, оплата та використання в господарській діяльності з метою отримання доходу, товару від ТОВ "Сан-Кор Трейд" протягом липня-грудня 2011 року на загальну суму 186609378,77 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 37051531,00грн.) підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Місце передачі товару було склад продавця, що підтверджується умовами договору № 506 - Україна, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Нафтовиків, 10 (франко-склад).

Операції з купівлі та подальшого продажу товару від ТОВ "Сан-Кор Трейд" відображені в бухгалтерському обліку позивача - по рахунках 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та 283 "Товари на комісії". Тобто операції з поставки товарів від ТОВ "Сан-Кор Трейд" призвели до змін (у вигляді збільшення) активів ТОВ "Кримська водочна компанія" за період з 01.07.2011 по 31.12.2011.

Податкові накладні, виписані ТОВ "Сан-Кор Трейд" на адресу позивача мають всі, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити, внесені до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ "Кримська водочна компанія" за період з 01.07.2011 по 31.12.2011.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий кредит у сумі 38633196,67грн., нарахований ТОВ "Кримська водочна компанія" за період липень-грудень 2011 року з операцій придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ "Сан-Кор Трейд", у повному обсязі сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідно до наданих первинних документів податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "Кримська водочна компанія", висновки перевірки від 15.05.2012 №20/42-00/36499654 щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за липень-грудень 2011 року на 37051531 грн., сформованого за рахунок ТОВ "Сан-Кор Трейд" не підтверджуються дослідженими доказами.

Суд також зазначає, що відсутність у підприємства - контрагента (позивача) управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів не може бути беззаперечним доказом неможливості здійснити ним операції з поставки продукції за договором поставки, оскільки господарську діяльність можливо здійснювати, як виключно власними ресурсами (господарський спосіб), так і виключно сторонніми ресурсами (підрядний спосіб чи аутсорсінг та аутстафінг), а також поєднанням першого та другого (змішаний спосіб).

Законодавством України з питань господарської діяльності та оподаткування не передбачений обов'язок платника податків (покупця товару), на час здійснення господарських операцій з придбання товару, здійснювати контроль за дотриманням продавцем, а також іншими постачальниками товару у ланцюгу постачання, які зареєстровані у встановленому законом порядку як юридична особа та платник податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування (витребовувати у контрагентів документи щодо виробництва, реалізації, зберігання, транспортування попередніх ланцюгів постачань товарів, робіт, послуг, або перевіряти наявність у контрагентів управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів). Оскільки підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, встановлена презумпція правомірності рішень платника податку. За змістом указаної норми відповідні валові витрати підприємства і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, до тих пір, поки не буде встановлено інше.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною четвертою статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наведеного вище вбачається, що контрагент позивача, як юридична особа, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, має відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з акту перевірки, позивачем, в порядку Цивільного кодексу України, були укладені договори та здійснені відповідні розрахунки з контрагентом.

В акті перевірки, відповідачем було надано оцінку нікчемності договорів, укладених між позивачем та контрагентами, без їх фактичного дослідження, оскільки ним було встановлено, що податковий кредит за липень-грудень 2011 року від ТОВ "Сан-Кор- Трейд", який проведений на підставі нікчемних правочинів, підлягає зменшенню.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

В акті перевірки відповідач посилається на нікчемність правочину позивача внаслідок недійсності правочинів між ТОВ "Сан-Кор Трейд" та іншими контрагентами.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватись відносини між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку, адже відносини між ТОВ "Сан-Кор Трейд" та іншими учасниками господарських операцій за відповідними окремими правочинами не мають безпосереднього впливу на факт реальності господарської операції, вчиненої ТОВ "Сан-Кор Трейд" та позивачем.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10 судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також відповідачем був зроблений висновок про отримання податкових накладних без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, без посилання в акті перевірки та без оцінки будь-яких документів, у тому числі, податкових накладних, що свідчили б про цей факт.

Натомість судом було перевірено використання придбаного позивачем товару у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку, та встановлено наступне.

25.11.2011 між ТОВ "Кримська водочна компанія", в особі генерального директора Злотницького В.В. (Комітент) та ТОВ "Ріад", в особі директора Полонец А.Е. (Комісіонер) уклали договір комісії № К-2501/5, за яким:

п. 1.1 Комісіонер зобов'язується на доручення Комітента за винагороду здійснити від свого імені та за рахунок Комітента у терміни і в порядку, встановленому цим Договором, одну чи декілька зовнішньоекономічних угод з експорту товарів, наданих Комітентом (далі "товар") по номенклатурі, наведеній у специфікаціях до даного Договору, за цінами не нижче вказаних у цих Специфікаціях.

п. 1.2 Комісіонер самостійно від свого імені укладає експортні договори купівлі-продажу товару, здійснює транспортування товару згідно з базисом поставки по зовнішньоекономічній угоді та митне оформлення товару при відправці, здійснює інші дії з виконання доручення Комітента.

п. 2.1 Ціна товару вказується Сторонами у Специфікаціях к даному Договору. Ціною товару, не нижче якої Комісіонер зобов'язується експортувати товар по зовнішньоекономічною угодою, є ціна, вказана в Специфікації, виражена у гривнах, еквівалентна сумі доларів США по курсу НБУ, підлягає перерахунку при зміні офіційною курсу НБУ гривни у відношенні до долару США.

п. 3.1.1 Комісіонер зобов'язаний перерахувати Комітенту в гривнах грошову суму, отриману за товар від покупця-нерезидента в доларах США, перераховану по офіційному курсу НБУ на дату оформлення ВМД.

п. 3.3 На кожну партію Товару оформлюється товарносупровідні документи, передбачені діючим законодавством України.

На дослідження експерту були надані акти прийому-передачі товару по договору комісії № К-2501/5 від 25.11.2011 за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, за якими ТОВ "Кримська водочна компанія" було передано ТОВ "Ріад" товарів на загальну суму 200615679,12грн., без ПДВ (експорт) (див. Додаток 4 до даного Висновку).

Відповідно до експертного висновку, з чим погоджується суд, товари отримані ТОВ "Кримська водочна компанія" від ТОВ "Сан-Кор Трейд" по договору поставки № 506 від 25.01.2011 були використані у господарської діяльності ТОВ "Кримська водочна компанія", а саме передані по договору комісії № К-2501/5 від 25.11.2011 ТОВ "Ріад" для реалізації на експорт.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що відсутність фактичного руху товару (його фактичне переміщення) не свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій, оскільки переміщення товару до моменту відправки його на експорт не передбачалось, ані в договорі між позивачем та ТОВ "Сан-Кор Трейд" , ані між позивачем та ТОВ "Ріад", а сам по собі факт переміщення товару не впливає на перехід права власності на об'єкти права власності (в даному випадку сільськогосподарську продукцію).

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відповідачем, під час перевірки не досліджувались та не оцінювались первинні бухгалтерські документи позивача (з зазначенням їх номеру, назви, дати), на підставі яких позивачем здійснювалось формування податкового кредиту.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не надано.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішення, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

При викладених обставинах, податкове повідомлення-рішення від 24.05.2012 №000074200, яким було нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 37051531,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 18525765,50грн., є протиправним і правомірно скасовано.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2012 по справі №2а-5728/12/0170/12 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2012 по справі №2а-5728/12/0170/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна