Рішення № 29531430, 21.02.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/420/13

Справа №235/487/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Воробйова С.А.

при секретарі Подлєсній О.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пишної В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати сум, що належать працівникові та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2013 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати сум, що належать працівникові та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що з 28.09.2009 року по 16.11.2012 року він знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працюючи у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» в якості гірничого робітника очисного вибою, звільнившись з підприємства за власним бажанням.

Однак, у порушення вимог ст.116 КЗпП України відповідач у день його звільнення не сплатив всі суми, що належали йому від підприємства і повний розрахунок відповідач здійснив 04.01.2013 року, тому він вважає, що відповідач повинен сплатити йому за час затримки розрахунку 17 417,76грн. з урахуванням середньоденного заробітку, який складає 362,87грн. помноженому на 48 днів затримки з моменту його звільнення і до моменту виплати належних сум.

Крім того, він вважає, що протиправними діями відповідача з невиплати заробітної плати у день звільнення йому завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що він тривалий час не міг працевлаштуватися, не мав змоги своєчасно розрахуватися по банківському кредиту, у зв'язку з чим вимушений був грошові кошти, які мав витрачати на потреби своєї сім'ї направляти на сплату банківського кредиту і вищезазначені обставини змусили його прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, тому розмір моральних страждань він оцінює у сумі 17 417,76грн., тобто у розмірі свого середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, справу просив розглянути у його відсутність, за участю представника ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги ОСОБА_3

Представник відповідача позов не визнав і в своїх запереченнях зазначив, що позивач з заявою про остаточний розрахунок на підприємство не звертався, у зв'язку з чим нараховані йому суми були сплачені 14.12.2012 року, а виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються Фондом соціального страхування шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства, які підприємство отримало 04.01.2013 року і у цей же день ці кошти були перераховані позивачу у розмірі 5 734,45грн.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до ЦПК в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст.213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 28.09.2009 року по 16.11.2012 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працюючи у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» в якості гірничого робітника очисного вибою, звільнившись з підприємства за власним бажанням (а.с.4-5).

Однак, у порушення вимог ст.116 КЗпП України відповідач у день звільнення не сплатив позивачу всі суми, що належали йому від підприємства і повний розрахунок здійснив 04.01.2013року (а.с.7), згідно виписки по рахунку Кредитпромбанку, а саме:

-14.12.2012 року - 6 663,23грн.;

-17.12.2012 року - 9 201,62грн.;

-04.01.2013 року - 5 734,45грн.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності їх спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999року «Про практику застосування судами законодавства по оплату праці» передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства , установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,- наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при проведенні його до розгляду справи -по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В судовому засіданні встановлено і це не заперечують сторони, що підприємство відповідача при звільненні позивача з підприємства нарахувало йому розрахункові суми, які були перераховані на рахунок приватного клієнта НОМЕР_2 Кредитпромбанку (а.с.7), а саме:

-аванс 20.11.2012 року - 1 687,00грн;

-компенсація за невикористані дні відпустки, донорські, лікарняні листи за рахунок коштів підприємства: 13.12.2012 року - 6 663,23грн.; 14.12.2012 року - 9 201,63грн.;

-лікарняні листи за рахунок коштів фонду соціального страхування по тимчасовій втраті непрацездатності: 04.01.2013 року - 5 734,45грн. (а.с.23).

Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен сплатити відповідачу за час затримки розрахунку з моменту його звільнення до моменту виплати належних сум за 20 робочих днів затримки за період з 19.11.2012 року по 17.12.2012 року, а не за 48 календарних днів, як помилково вважає позивач ( з 17.11.2012 по 04.01.2013 року).

Згідно Закону України №2240 «Про соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності…» виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюється фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_3, згідно його листків непрацездатності з 15.10.2012 року по 12.11.2012 року (а.с.37-39) Фондом соціального страхування перераховано кошти на рахунок підприємства відповідача 04.01.2013 року, згідно платіжного доручення (а.с.41) і в цей же день кошти у сумі 5 734,45грн. відповідачем перераховані позивачу на рахунок приватного клієнта НОМЕР_2 Кредитпромбанку, тому суд вважає, що ця сума виплачена позивачу не вчасно не з вини відповідача.

Згідно довідки відповідача №224 від 18.01.2013 року (а.с.6) середньоденна заробітна плата позивача складає 362,87грн., за період з 19.11.2012 року по 17.12.2012 року затримка невиплати сум, що належать працівникові при звільненні склала 20 робочих днів, тому середній заробіток за час затримки розрахунку складає: 362,87грн. х 20 роб.днів = 7 257,40грн., які суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не провів з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, що негативно відобразилося на звичному позивачу образі життя, вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого побуту. У зв'язку з цим відповідач повинен сплатити позивачу заподіяну неправомірними діями моральну шкоду.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивача, ступені фізичних та душевних страждань позивача. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст.. 23 ЦК України.

З урахуванням тривалості душевних страждань позивача, суд вважає, що справедливим та достатнім відшкодуванням моральної шкоди буде грошова сума у розмірі 500,00грн., яку відповідач ОСОБА_4 акціонерне товариства «Шахтоуправління «Покровське» повинен сплатити позивачу.

Крім того, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 229,40 грн., згідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.115-117, 237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати сум, що належать працівникові та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» з р/рахунку 26001980123661 в Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійськ, МФО 335593, ЄДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у сумі 7 257,40грн. та моральну шкоду у розмірі 500,00грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» з р/рахунку 26001980123661 в Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійськ, МФО 335593, ЄДРПОУ 13498562 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: