Рішення № 29529844, 25.02.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 1013/9833/2012

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого суддіЧернов Д. Є.

при секретаріРадзівон С. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи: ОСОБА_3 про припинення дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому вказала, що вона є власником буд. 5-а по провулку Шевченка в м. Буча Київської області. З травня 2009 року і по даний час своїми протиправним діями ОСОБА_2 (далі - Відповідач) порушує її право на безпечне для життя та здоровя довкілля. Дані дії вчиняються на земельній ділянці по вул. Шевченка 70 в м. Буча, яка перебуває у власності ОСОБА_3 (далі - третя особа). Вказує, що на даній земельній ділянці встановлено гараж, який використовується не за призначенням, а у даному гаражі надаються послуги з технічного обслуговування та миття автомобілів. З 2008 року довкола самої мийки та прилеглих до неї садиб стоїть шум від води, яка подається під сильним тиском, якою миють приватні автомобілі. Біля її подвіря стоїть завіса брудного водяного пилу, що впливає на її дихання та дихання членів її сімї, що ставить під сумнів відпочинок у її будинку та починає дратувати її і її сімю. Такі дії вчиняються на протязі цілого дня, десятки машин отруюють повітря вихлопними газами, що впливає на здоровя її та її сімї.

Земельна ділянка по вул. Шевченка 70 в м. Буча Київської області використовується не за цільовим призначенням. Третьою особою було збудовано гараж на земельній ділянці, цільове призначення якої не було змінено у встановлено порядку. Рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради №240 від 22.05.2007 року третій особі було надано дозвіл на будівництво гаража розміром 8,0х15,0 м. Згідно технічного паспорту на будинок гараж має площу 123,9 м2, що на 3,9 м2 перевищує допустимий розмір. Відповідно до листа інспекції держархбудконтролю у Київській області від 18.08.2009 року третя особа самочинно, без розробки проектної документації та одержання дозволу побудував гараж, за що ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 97 КпАП України.

Позивач зазначає, що гараж, який знаходиться в м. Буча, вул. Шевченка 70 використовується відповідачем не для постійного чи тимчасового зберігання автомобілів та інших мототранспортних засобів, їх технічного обслуговування, а для зайняття підприємницькою діяльністю. Відповідно до постанови державної санітарно-епідеміологічної служби від 05.05.2009 року встановлено, що у приміщенні гаражу обладнано мийку для автомобілів, проектна документація не погоджена із санепідемслужбою. Було постановлено тимчасово заборонити ОСОБА_2В експлуатацію мийки до усунення недоліків. Недоліки до цього часу не усунуті. Згідно листа головного державного санітарного лікаря від 27.07.2009 року було зазначено, що вимоги постанови державної санітарно-епідеміологічної служби від 05.05.2009 року не виконуються, відповідач не допустив посадову особу СЕС та представника Бучанського МВ не допустив та від дачі пояснень відмовився. Актом обстеження садиби ОСОБА_3В 06.10.2009 року було встановлено, що на території приватної садиби збудовано автомийку на два бокси, яка працює щоденно, вартість послуг 38 грн. Вода до садиби та мийка підключені до кооперативної траси без водолічильника, дві вигрібні ями заповнені водою з ознаками плям мастила. Відповідач ОСОБА_2 на адресу головного лікаря СЕС надавав пояснення, що він не здійснює підприємницьку діяльність у гаражі за адресою м. Буча, вул. Шевченка 70. Однак, 01.03.2011 року відповідач уклав договір із КП «Ірпіньводоканал» про надання послуг з вивезення рідких стоків для субєктів господарювання. Згідно даного договору послуги надаються на обєкті по вул. Шевченка 70 в м. Буча, що свідчить про здійснення відповідачем підприємницької діяльності за вказаною адресою. Тобто Відповідач використовує незаконно побудований гараж для надання послуг з миття автомобілів та їх технічного ремонту і обслуговування без відповідної дозвільної документації. Також, згідно листа головного державного інспектора з пожежного нагляду м. Ірпінь від 01.06.2010 року вбачається, що Відповідач здійснює господарську діяльність без дозволу органів державного пожежного нагляду, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 164 КпАП України. Відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів пункт миття і технічного обслуговування автомобілів повинен бути розташований за межами житлового району м. Буча, ОСОБА_3 порушив вимоги ст. ст. 5, 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», за що було постановлено тимчасово заборонити експлуатацію мийки ОСОБА_2В по вул. Шевченка 70 в м. Буча.

Крім того, позивач вказує, що згідно протоколу Ірпінської міської СЕС від 25.07.2011 року про проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку за адресою м. Буча, вул. Шевченка 5-а встановлено що еквівалентний рівень шуму для денного часу на території житлової забудови перевищує допустимий на 3дБа та не відповідає вимогам СН 3077-84 «Допустимого шуму у житлових приміщеннях». Пункт миття і технічного обслуговування автомобілів по вул. Шевченка 70 в м. Буча внаслідок постійного миття і технічного обслуговування у ньому автомобілів забруднює атмосферне повітря, над подвірями усіх сусідніх будинків висить суміш водяного пилу, постійно відчувається запах засобів для миття автомобілів та інших хімічних речовин. ОСОБА_4 те, що за день проводиться мийка десятків автомобілів, атмосферне повітря на її вулиці постійно забруднене вихлопними газами від машин, що одразу спричиняє головну біль і унеможливлює проведення вільного часу на подвірї її будинку. Здійснюючи господарську діяльність у приміщенні гаража Відповідач суттєво порушив встановлені законодавством норми щодо охорони земель. Функціонування пункту миття і технічного обслуговування автомобілів у житловому районі поряд з житловими будинками має наслідком значне забруднення навколишніх земель, у навколишньому шарі ґрунту постійно накопичуються нафтопродукти, гранична концентрація яких давно перевищує допустиму норму, спричиняє забруднення ґрунту важкими металами, що є небезпечним для людей, які проживають безпосередньо біля пункту миття автомобілів. Крім того, відпрацьована вода з мийки зливалась у ями, які знаходились під парканами сусідніх будинків, забруднювала землю і згубно діяла на рослини, внаслідок чого на її подвірї загинула 30-ти метрова сосна чим їй було заподіяно матеріальну шкоду. Тому відповідач здійснює господарську діяльність з надання послуг миття та технічного обслуговування автомобілів у своєму гаражі з порушенням норм санітарного та екологічного законодавства.

В звязку з вищевикладеним, просить припинити дії відповідача і третьої особи які полягають у здійсненні господарської діяльності (наданні послуг з миття, технічного обслуговування та ремонту автомобілів) в приміщенні самочинно зведеного гаража, що належить на праві власності третій особі шляхом використання земельної ділянки та приміщення гаража за цільовим призначенням.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач, який одночасно є представником третьої особи, у судовому засіданні позов не визнав, просив у позові відмовити, вказує, що він з 2010 року не займається підприємницькою діяльністю із ремонту та мийки автомобілів. Вважає, що позивач не надала суду жодного доказу на підтвердження того факту, що його діями порушуються її права.

Третя особа у судове засідання не зявився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач по справі є власником будинку 5-а по пров. Шевченка в м. Буча Київської області, що стверджується копією свідоцтва про право власності на будинок (а.с.19) та земельної ділянки пл. 0,1500 га по пров. Шевченка 5-а в м. Буча Київської області. Також, у судовому засіданні було встановлено, що третя особа по справі ОСОБА_3В є власником земельної ділянки пл. 0,1490 га по вул. Шевченка 70 в м. Буча. Рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради №240 від 22.05.2007 року третій особі було надано дозвіл на будівництво гаражу розміром 8,0м х 15,0 м, що стверджується копією вказаного рішення (а.с.20). Третя особа, як власник житлового будинку №70 по вул. Шевченка в м. Буча та земельної ділянки за даною ж адресою даний гараж збудував, 17.01.2008 року отримав технічний паспорт на будинок, згідно якого гараж Д внесено до споруд вказаного будинку, що стверджується у судовому засіданні копією технічного паспорту на будинок (а.с.23-25) та копією рішення суду від 24.03.2010р (а.с.78-81).

Крім того, суд не може погодитися з твердженням позивача, що ОСОБА_3 самочинно збудував вищевказаний гараж, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або в істотним порушенням будівельних норм і правил. У судовому засіданні було встановлено, що у 2009 році прокурор м. Ірпеня в інтересах Бучанської міської ради звертався до суду із позовом до ОСОБА_3В про визнання спірного гаража самовільно побудованим та про знесення даного гаража. Однак, рішенням Ірпінського міського суду від 24.03.2010 року в позові було відмовлено (а.с.78-81). Тому посилання позивача на ті обставини, що гараж, який був збудований ОСОБА_3В на земельній ділянці №70 по вул. Шевченка в м. Буча є самочинним будівництвом, є безпідставними. Також, у судовому засіданні було встановлено, що відповідач по справі є приватним підприємцем, згідно свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с.35) місце здійснення підприємницької діяльності м. Буча, вул. Шевченка 70, вид діяльності: рекламна діяльність, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, надання інших комерційних послуг.

У судовому засіданні було встановлено, що відповідач як приватний підприємець у гаражі по вул. Шевченка 70 у м. Буча здійснював свою підприємницьку діяльність з ремонту автомобілів та їх мийки. Наведені обставини справи стверджуються листом № 3384 від 27.07.2009 року головного державного санітарного лікаря (а.с.28), актом від 06.10.2009 року (а.с.29), копією договору №56 від 01.03.2011 року укладеного між КП Ірпіньводоканал та відповідачем (а.с.33-34), копією свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с.35), листом №482 від 01.06.2010 року інспектора з пожежного нагляду (а.с.36). Однак, суду не було надано жодного доказу на підтвердження тих фактів, що здійснюючи свою підприємницьку діяльність з ремонту автомобілів та їх мийки у гаражі по вул. Шевченка 70 в м. Буча, відповідач ОСОБА_2В порушує права позивача.

Щодо посилань позивача на ті обставини, що у звязку із тим, що у гаражі миються автомобілі, то відбувається забруднення навколишнього середовища, забруднення навколишніх земель, у навколишньому шарі ґрунту постійно накопичуються нафтопродукти, гранична концентрація яких давно перевищує допустиму норму, спричиняє забруднення ґрунту важкими металами, що є небезпечним для людей, які проживають безпосередньо біля пункту миття автомобілів, відпрацьована вода з мийки зливалась у ями, які знаходились під парканами сусідніх будинків, забруднювала землю і згубно діяла на рослини, порушуються її права, то дані посилання позивача також є безпідставними, поскільки з даного приводу суду не було надано жодного доказу, а відповідно до ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Спеціаліст ОСОБА_5, який є директором ТОВ «Київекоцентр», суду дав пояснення, що в процесі огляду ділянки позивача, було встановлено, що джерелом забруднення ґрунтів ймовірно може бути колектор стічних вод розташованої поряд автомобільної мийки. В той же час він не виключає можливості забруднення вод іншим джерелом забруднення. Крім того, суд не може взяти до уваги висновки звіту про екологічне дослідження проведеного 01.10.2012 року, оскільки директор ТОВ «Київекоцентр» не відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» і не внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Не було також надано доказів і тих обставин, що внаслідок господарської діяльності відповідача, загинула 35 річна сосна на території земельної ділянки позивача. Крім того, на думку суду, необхідно звернути увагу на ті обставини, що ні Бучанською міською радою, ні податковою інспекцією, ні санепідемстанцією ні іншими службами не ставилось та не ставиться на даний час у передбаченому законом порядку питання про припинення діяльності приватного підприємця ОСОБА_2В, яку він здійснює по вул. Шевченка 70 в м. Буча, про скасування наданого йому дозволу на виконання певного виду робіт.

Наведені вище обставини, підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.05.2011 року, копією рішення виконавчого комітету від 22.05.2007 року № 240, копією технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, копією постанови Державної санітарно-епідеміологічної служби України про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 05.05.2009 року № 52, копією свідоцтва про сплату єдиного податку № 280996 та іншими матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 16, 293, 376 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити в позові повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_4