Рішення № 29529617, 23.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р.Справа № 5011-73/12218-2012-5023/5429/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конте Украина" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім", м. Київ про стягнення 74976,24 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Тарамакін В.М. (дов. № 18 від 05.12.2012р.).

Представник відповідача - Сізон О.О. (дов. б/н від 20.12.2012р.).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конте Україна", м. Київ, звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" заборгованості за отриманий товар за договором поставки в сумі 74976,24 грн. та 1609,50 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 272п/10/421/11/10 від 15.11.2010 р. неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06 вересня 2012 р. було прийнято вказану позовну заяву та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14 листопада 2012 року було передано матеріали справи за підсудністю до господарського суду Харківської області.

27 листопада 2012 р. матеріали справи № 5011-73/12218-2012 надійшли до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.11.2012 року розгляд справи призначено на 17.12.2012 року.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 17.12.2012 року, у зв'язку із хворобою судді Смірнової О.В., призначено повторний автоматичний розподіл справи. Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Задорожній І. М.

Ухвалою господарського суду від 17.12.2012 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 14.01.2013 року.

Позивач в судовому засіданні 14.01.2013 року надав заяву про зменшення позовних вимог (вх. 1012), в якій просив суд стягнути з відповідача 34 976,24 грн. заборгованості, зазначаючи про часткову оплату відповідачем заборгованості під час розгляду справи на суму 40 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2013 року прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 23.01.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.01.2013 року підтримує зменшені позовні вимоги в повному обсязі, через канцелярію господарського суду вх.№2623 від 23.01.2013р. надав заяву про залучення доказів часткової оплати відповідача згідно платіжного доручення №1493 від 21.06.2012 року на суму 10 000,00 грн., №2324 від 08.10.2012 року на суму 40 000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.01.2013 року заперечує проти позовних вимог, за вх.№2622 від 23.01.2013 року надав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що строк виконання зобов*язання щодо оплати товару відповідачем не настав. Свої заперечення обґрунтовує посиланням на п.3.4. договору, згідно якого поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару відповідачу у власність, що підтверджується товарно-транспортною (видатковою) накладною, підписану уповноваженими представниками сторін та необхідними товаросупроводжувальними документами, вказаними в цьому договору. При ненаданні позивачем у відповідності до п.2.9. цього договору товаросупроводжувальних документів на партію товару одночасно з переданням товару поставка вважається нездійсненою, а зобов'язання позивача щодо поставки невиконаними.

Таким чином, відповідач посилаючись на ненадання позивачем товарно-транспортних (видаткових) накладних та податкових накладних, вважає що поставка товару з боку позивача є нездійсненою, в зв*язку з чим, строк виконання зобов'язання щодо оплати товару за спірним договором не настав, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Крім того, представник відповідача за вх.№2625 від 23.01.2013 року звернувся до суду з клопотанням про зобов'язання позивача надіслати на адресу відповідача усі документи, що підтверджують обставини викладені у позовній заяві, з метою забезпечення повного та всебічного з'ясування обставини справи.

Господарський суд розглянувши вищевказане клопотання, вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки, як вбачається із матеріалів справи відповідач на підставі запиту на ознайомлення з матеріалами справи (а.с.87) скористався своїми правами передбаченими ст.22 ГПК України та був всебічно ознайомлений з відповідними документами, що містяться в матеріалах справи, що підтверджується підписом уповноваженого представника Гуляницького К.Е. (дов від 01.02.2012 року), в зв*язку з чим, відповідач був належним чином ознайомлений з всіма документами та доказами, які маються в матеріалах даної справи, тому господарський суд не вбачає правових підстав щодо задоволення вищевказаного клопотання відповідача та подальшого відкладання розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №272n/10/421/11/10.

Розділом першим договору сторони передбачили предмет договору, зокрема, п.1.1. договору встановлено, що по цьому договору постачальник зобов'язується в порядку та строки встановлені цим договором, передати у власність покупця товар, у відповідній кількості, відповідної якості та узгодженій ціні, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в договорі.

В п.1.3. договору сторони передбачили, що кількість і асортимент кожної партії поставленого товару вказуються в накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яка є невід'ємною частиною цього договору. Накладні оформлюються на кожну партію поставленого товару і мають силу специфікацій до цього договору.

Відповідно до пункту 1.4. договору сторонами визначено, що загальна кількість товару, визначається як наростаюча кількість по всім поставкам, здійснених відповідно оформлених накладних.

Відповідно до п.2.9 договору , викладеного відповідно протоколу узгодження розбіжностей до договору поставки №272n/10/421/11/10 від 15.11.2010 року, встановлено, що: "Постачальник " зобов'язаний надати належним чином оформлені документи на поставлений товар відповідно з вимогами діючого законодавства України, а саме:

а) накладну на товар (видаткову), підписану уповноваженою особою і скріплену печаткою "Постачальника",

б) товарно - транспортну накладну, підписану уповноваженою особою і скріплену печатку "Постачальника",

в) податкову накладну, підписану уповноваженою особою і скріплену печаткою "Постачальника",

г) документи, які підтверджують якість поставленого товару - одноразово, тільки при першій поставці, а також після закінчення строків їх дії - копії нових також одноразово. Інформацію про сертифікацію продукції постачальник надає покупцю шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів і строків їх дії в накладних на кожну партію товару.

Відповідно до п.3.4. договору, поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару відповідачу у власність, що підтверджується товарно-транспортною (видатковою) накладною, підписану уповноваженими представниками сторін та необхідними товаросупроводжувальними документами, вказаними в цьому договору. При ненаданні позивачем у відповідності до п.2.9. цього договору товаросупроводжувальних документів на партію товару одночасно з переданням товару поставка вважається нездійсненою, а зобов'язання позивача щодо поставки не виконаними.

Відповідно до п. 10.1. договору сторонами передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 березня 2012 року.

Матеріалами справи встановлено, що позивач на виконання умов договору здійснив поставку відповідачу товару по видатковим накладним №DP -00005097 від 17.10.2011 року на суму 6 574,74 грн., №DP -00005102 від 17.10.2011 року на суму 11 294,04 грн., №DP -00005103 від 17.10.2011 року на суму 2 246,28 грн., №DP -00005743 від 14.11.2011 року на суму 3 791,64 грн., №DP -00005744 від 14.11.2011 року на суму 7530,18 грн., №DP -00005745 від 14.11.2011 року на суму 5069,04 грн., №DP -00005746 від 14.11.2011 року на суму 14 282,40 грн., №DP -00005747 від 14.11.2011 року на суму 9148,92 грн., №DP -00006139 від 05.12.2011 року на суму 5832,84 грн., №DP -00006140 від 05.12.2011 року на суму 1 484,82 грн., №DP -00006141 від 05.12.2011 року на суму 2 652,24 грн., №DP -00006142 від 05.12.2011 року на суму 4926,84 грн., №DP -00006143 від 05.12.2011 року на суму 6624,90 грн., відповідний товар був отриманий відповідачем, через своїх представників, що діяли за довіреностями №2/1715 від 18.10.2011 року, №4/1412 від 18.10.2011р., №13/56 від 14.11.2011р., №5/909 від 14.11.2011р., №7/44 від 14.11.2011р., №4/16 від 16.11.2011р., №2/1833 від 15.11.2011р., №2/1921 від 05.12.2011р., №13/61 від 06.12.2011 р.,№7/48 від 05.12.2011 р., №5/955 від 05.12.2011 р., №4/95 від 05.12.2011 р., однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не здійснив у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість (після зменшення позовних вимог) в сумі 34 976,24 грн., в зв'язку з чим, вищевказані обставини стали причиною звернення позивача до суду із позовною заявою для захисту порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що одним з головних обов'язків Покупця є оплата товару за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на момент розгляду справи відповідач 34 976,24 грн. заборгованості за отриманий за договором поставки товар в повному обсязіне сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 34 976,24 грн.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, виконання належним чином зобов'язань позивачем щодо поставки товару та не проведення при цьому всіх належних розрахунків відповідачем за отриманий товар, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача стосовно того, що ненадання позивачем товарно-транспортних накладних та податкових накладних на поставку товару, в зв*язку з чим, в силу приписів договору відповідна поставка товарів позивачем являється нездійсненою, а зобов*язання позивача щодо поставки невиконані, не приймаються судом до уваги, оскільки в матеріалах справи знаходиться достатньо доказів, зокрема, видаткові накладні, які підтверджують передачу та отримання товару відповідачем, що в свою чергу, також визнається та не спростовується самим відповідачем в судовому засіданні 23.01.2013 року, до того ж, в матеріалах справи знаходяться довіреності виписані відповідачем на отримання товару та докази часткової оплати отриманого товару, здійсненої відповідачем згідно платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи. Крім того, необхідно зауважити, що у вищевказаних видаткових накладних на виконання умов договору чітко зазначені сертифікати якості товару та замовлення постачальника.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що вищевказані документи в сукупності підтверджують, що позивач належним чином виконав умови договору та дотримався умов договору при здійснені поставок товару, що в свою чергу зумовлює зобов'язання відповідача виконати свої зобов'язання передбачені за цим договором щодо відповідної оплати товару.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 610, 612, 629, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" (61052, Харківська область, м. Харків, Ленінський район, вулиця Мала Панасівська, буд.1, код 34757314, п/р 26000000123417 у 2- ому відділенні ВАТ "Укрексімбанк" філія у м. Харкові, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конте Україна" (02095, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Марганецька, буд.95, код 32771122, п/р 26008000028296 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) - 34 976,24 грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.01.2013 р.

Суддя Попович І.М.