Постанова № 29529542, 19.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року № 2а-10485/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Самборська І.М.

за участю представника позивача - Кравчук П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Бориславський озокерит» до Дрогобицької об»єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000272341 та № 0000262341 від 10.10.2012 року,

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Бориславський озокерит» звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000272341 та № 0000262341 від 10.10.2012 року.

Позивач посилається на те, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Бориславський озокерит» з питань придбання товарів у ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект», за результатами якої складено акт від 30.08.2012 року № 298/22-00/00136768.

На підставі вказаного акту винесено податкові повідомлення-рішення від 10.10.2012 року № 0000272341, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Бориславський озокерит» за платежем податок на додану вартість на 243 597 грн., та № 0000262341, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Бориславський озокерит» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 271 518 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що реальність господарських операцій з ТзОВ «Монолітбудкомплект» та ПП «Кремнафтогазтрейд» підтверджується первинними документами - договорами, накладними, розрахунковими документами; відсутні факти, які б свідчили про те, що господарські операції не відповідають дійсним намірам сторін і спрямовані на ухилення від сплати податків; правочини не порушують публічний порядок; ПАТ «Бориславський озокерит» не повинен нести відповідальність за господарську діяльність контрагентів; «фіктивність» діяльності постачальників, яка не доведена податковим органом, не може бути підставою для висновку про порушення ПАТ «Бориславський озокерит» податкового законодавства; подальше використання у господарській діяльності отриманих за договорами товарів підтверджує факт їх придбання та реальність господарських операцій.

До податкової перевірки відповідачу було представлено договори купівлі-продажу нафтопродуктів та додатки до договорів на кожну поставку, у яких визначалась кількість та вартість товару, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні із вказівкою на вантажовідправника та вантажоодержувача, одиницю виміру, ціну, кількість, вартість та вид пакування товару, довіреності для одержання товарно-матеріальних цінностей працівниками позивача, а також виписані контрагентами податкові накладні.

ПАТ «Бориславський озокерит» покликається на те, що саме ці згадані вище бухгалтерські документи є підставою для здійснення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції. Надання ПАТ «Бориславський озокерит» товарно-транспортних накладних загального, а не спеціального зразка, може свідчити про порушення позивачем та/або перевізником цивільного та господарського законодавства, однак не податкового. До того ж, товарно-транспортна накладна взагалі не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з купівлі-продажу товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з купівлі-продажу товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. Крім цього, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце Дотримання вимог цивільного чи господарського законодавства при цьому не є визначальним чинником для оцінки фактичних змін майнового стану платника податків. Що стосується відсутності сертифікатів відповідності/паспортів якості та свідоцтв про визнання відповідності іноземних документів, то при реалізації такого продукту, як петролатум, наявність вказаних документів не є обов'язковою, адже у Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженому Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року N 28 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за N 466/10746, у розділі 27 «Нафтопродукти» відсутня вказівка на петролатум.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що перевезення петролатуму здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська парафінова компанія». В підтвердження цього заявив клопотання про долучення до матеріалів справи договорів перевезення вантажу по території України, яке судом задоволено.

Представник позивача зазначив, що подальше використання у господарській діяльності отриманих за договорами товарів підтверджує факт їх придбання та реальність господарських операцій. Так, придбаний за договорами із ТзОВ «Монолітбудкомплект» та ПП «Кремнафтогазтрейд» петролатум, як правило, негайно піддавався переробці та за декілька днів реалізовувався іншим контрагентам ПАТ «Бориславський озокерит», як от ЗАТ «Росава». У зв'язку з цим, представником позивача було заявлено клопотання, яке судом задоволено, про долучення до матеріалів справи первинних документів про реалізацію позивачем товарів, виготовлених із використанням попередньо придбаного петролатуму.

З вказаних підстав представник позивача просив позов задоволити.

Відповідач подав заперечення на позов, у якому зазначає, що при дослідженні взаємовідносин із контрагентами позивач не надав до перевірки актів прийому-передачі товару, які згідно умов укладених договорів є обов'язковими для сторін. Представлені до перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496. Окрім цього, до перевірки не представлено паспортів якості на петролатум та свідоцтв про визнання відповідності, а також будь-яких інших документів, які б підтверджували, що якість петролатуму відповідає ТУ У (ТУ), стандартам і ДСТУ, що діяли в Україні на момент поставок. Відповідно, представник відповідача вважає, що неможливо підтвердити факт отримання петролатуму позивачем від ТзОВ «Монолітбудкомплект» та ПП «Кремнафтогазтрейд».

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні змісту письмових заперечень та просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Бориславський озокерит» з питань придбання товарів у ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.08.2012 року № 298/22-00/00136768, яким встановлено наступні порушення:

п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 51 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 253 292 грн.;

п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» « 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 211 341 грн.;

ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину з ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

На підставі вказаного акту винесено податкові повідомлення-рішення від 10.10.2012 року № 0000272341, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Бориславський озокерит» за платежем податок на додану вартість на 243 597 грн., та № 0000262341, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Бориславський озокерит» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 271 518 грн.

Відповідач в акті перевірки посилається на те, що до перевірки не надано сертифікатів відповідності/паспортів якості, свідоцтв про визнання відповідності іноземних документів, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, чи будь-яких інших належно оформлених документів, які б свідчили про доставку товарів до ПАТ «Бориславський озокерит», та належним чином оформлених документів, які б свідчили про приймання даного товару відповідальною особою ПАТ «Бориславський озокерит», на які ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» виписано видаткові та податкові накладні, та документів, які б свідчили про фізичну наявність даного товару в Україні. Відповідно, на переконання відповідача, не можливо підтвердити факт отримання петролатуму даним підприємством від ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект».

Оскільки ПАТ «Бориславський озокерит» не погоджується із фактичними та правовими підставами, за яких винесені податкові повідомлення-рішення, суд досліджує господарські операції між позивачем та його контрагентами - ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект».

Згідно п. 3.2.1 Статуту ПАТ «Бориславський озокерит» одним із основних напрямків діяльності товариства є виробництво продуктів нафтоперероблення: розробка та випуск продукції (медичного озокериту, воскових композицій для аплікацій, захисних та модельних восків, пластичних мастил, гідрофобних наповнювачів тощо).

01.12.2010 року між ПП «Кремнафтогазтрейд» та ПАТ «Бориславський озокерит» було укладено договір № 72/Н купівлі-продажу нафтопродуктів.

Згідно додатку № 1 від 06.12.2010 року до Договору ПП «Кремнафтогазтрейд» зобов'язався передати ПАТ «Бориславський озокерит» нафтопродукти - петролатум, кількістю 23,280 тонн за ціною 8 000 грн./тонна, вартістю 186 240 грн. 06.12.2010 року товар було передано ПАТ «Бориславський озокерит», в підтвердження чого позивачем надана видаткова накладна № 252 від 06.12.2010 року. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія» (ТОВ «УПК»), автомобіль ДАФ НОМЕР_3, причеп НОМЕР_1, водій ОСОБА_4 У наданій позивачем ТТН зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. Згідно довіреності № 145 від 06.12.2010 року товар отримувався представником одержувача ОСОБА_6 ПП «Кремнафтогазтрейд» виписано податкову накладну.

Згідно додатку № 2 від 10.12.2010 року до Договору ПП «Кремнафтогазтрейд» зобов'язався передати ПАТ «Бориславський озокерит» нафтопродукти - петролатум, кількістю 20,460 тонн за ціною 8 000 грн./тонна, вартістю 163 680 грн. 10.12.2010 року товар було передано ПАТ «Бориславський озокерит», в підтвердження чого позивачем надано видаткову накладну № 258 від 10.12.2010 року. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобіль ДАФ НОМЕР_3, причеп НОМЕР_1, водій ОСОБА_4 У представленій позивачем ТТН зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. Отримувався товар представником одержувача ОСОБА_6, що вбачається із довіреності № 151 від 10.12.2010 року. Цього ж дня ПП «Кремнафтогазтрейд» було виписано податкову накладну.

Згідно додатку № 3 від 26.01.2011 року до Договору ПП «Кремнафтогазтрейд» зобов'язався передати ПАТ «Бориславський озокерит» нафтопродукти - петролатум, кількістю 13,690 тонн за ціною 8 400 грн./тонна, вартістю 115 000 грн. 10.12.2010 року товар передавався ПАТ «Бориславський озокерит», в підтвердження чого позивач надав видаткову накладну № 32 від 26.01.2011 року. Отримувався товар представником одержувача ОСОБА_6, згідно довіреності № 3. Цього ж дня контрагентом позивача було виписано податкову накладну.

Згідно додатку № 4 від 10.02.2011 року до Договору ПП «Кремнафтогазтрейд» зобов'язався передати ПАТ «Бориславський озокерит» нафтопродукти - петролатум, кількістю 8,830 тонн за ціною 8 655 грн./тонна, вартістю 76 423,66 грн. 10.02.2011 року товар було передано ПАТ «Бориславський озокерит», підтвердженням чого є надана позивачем видаткова накладна № 64 від 10.02.2011 року. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «УПК», автомобіль ДАФ НОМЕР_4, причеп НОМЕР_2, водій ОСОБА_2 У представленій позивачем ТТН зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. Отримувався товар представником одержувача ОСОБА_6, згідно виданої довіреності № 5. Цього ж дня ПП «Кремнафтогазтрейд» було виписано рахунок № 64 на оплату товару та податкову накладну.

22.02.2011 року між ТзОВ «Монолітбудкомплект» та ПАТ «Бориславський озокерит» було укладено договір № 22.02.11/1 купівлі-продажу нафтопродуктів.

На виконання додатку від 14.06.2011 року до Договору ТзОВ «Монолітбудкомплект» передав, а ПАТ «Бориславський озокерит» прийняв петролатум кількістю 22,260 тонн, за ціною 8 990,62 грн./тонна, вартістю 200 131 грн. Підтвердженням передачі товару є накладна № 315 від 14.06.2011 року. Отримувався товар представником покупця ОСОБА_6 на підставі доручення № 55. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобіль ДАФ НОМЕР_3, причеп НОМЕР_1, водій ОСОБА_4, на підтвердження чого подано ТТН, де зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. Тоді ж ТзОВ «Монолітбудкомплект» було виписано податкову накладну.

На виконання додатку від 25.06.2011 року до Договору ТзОВ «Монолітбудкомплект» передав, а ПАТ «Бориславський озокерит» прийняв петролатум кількістю 23,500 тонн, за ціною 9 250 грн./тонна, вартістю 217 375 грн., на підтвердження чого позивач подав накладну № 343 від 25.06.2011 року. Отримувався товар представником одержувача ОСОБА_6 на підставі доручення № 61. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «УПК», автомобіль ДАФ НОМЕР_4, причеп НОМЕР_2, водій ОСОБА_2 У наданій позивачем ТТН зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. ТзОВ «Монолітбудкомплект» виписано податкову накладну.

На виконання додатку від 21.09.2011 року до Договору ТзОВ «Монолітбудкомплект» передав, а ПАТ «Бориславський озокерит» прийняв петролатум кількістю 24,800 тонн, за ціною 9 500 грн./тонна, вартістю 235 600 грн. Передача товару відбувалась згідно наданої позивачем накладної № 611 від 21.09.2011 року, а отримувалась представником одержувача ОСОБА_6 на підставі доручення № 91. Перевезення вказаного товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобіль ДАФ НОМЕР_3, причеп НОМЕР_1, водій ОСОБА_4 У ТТН, яка представлена позивачем, зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. Цього ж дня ТзОВ «Монолітбудкомплект» виписано податкову накладну.

В судовому засідання за клопотанням представника позивача було допитано свідка ОСОБА_7, який показав, що працює на посаді директора ПАТ «Бориславський озокерит», яке, серед іншого, займається виготовленням воскових сплавів. З 1956 року підприємство придбавало петролатум у заводу-виробника, що знаходився у м. Кременчук, і який являвся єдиним виробником цього продукту на всій території колишнього СРСР. В даний момент згаданий завод припинив свою діяльність, однак на території його розташування здійснюють господарську діяльність інші суб'єкти господарювання, які займаються збутом петролатуму. В різний час, окрім ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект», цей продукт постачали позивачу компанії «Бумеранг», «Лусін», «GB Industries», «Флама». Фактично на даний момент петролатум виготовляється в Російській Федерації компанією «Лукойл», чим пояснюється прив'язка паспортів якості саме до цієї компанії. Однак, співпрацювати напряму із виробником позивач змоги не має, в силу порівняно незначних обсягів закупівель та водночас виключно гуртовим характером торгівлі заводом-виробником (не менш 5-6 цистерн). З цих причин петролатум постачається ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект», які і були рекомендовані виробником. Окрім названих контрагентів петролатум в Україну не поставляється ніким. Після заявки позивача ПП «Кремнафтогазтрейд» або ТзОВ «Монолітбудкомплект» скеровують електронною поштою чи факсимільним зв'язком паспорти якості. Сторони підписують додаткову угоду і позивач проводить часткову оплату. Зважування товару здійснюється Торговим домом «Укртатнафта», спеціальна вага якого розміщена на території, де розташовуються ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект». Прийом товару за поставкою здійснює керівник лабораторії ПАТ «Бориславський озокерит» ОСОБА_6 На підприємстві позивача проводиться вхідний контроль сировини, в ході якого іноді траплялись випадки невідповідності заявлених характеристик товару фактичним, а саме щодо вологості продукту. Однак, зазначений недолік легко усувався шляхом нагрівання. Для перевірки кількості товару застосовуються «штокометри», використовуються спеціальні формули за густиною й температурою. Після розвантаження шляхом злиття в резервуари комірник ПАТ «Бориславський озокерит» ОСОБА_8 здійснює внутрішній прийом продукту та оформляє внутрішні накладні, здійснює записи у Журнал вхідного контролю сировини. Перевезенням петролатуму займаються в основному ТОВ «Українська парафінова компанія» («УПК») та іноді компанія «Брокбізнестранс», що зумовлене складністю та високою вартістю очистки автоцистерн. Це ж ТОВ «Українська парафінова компанія» займалось перевезенням продукту, що виготовлявся позивачем після переробки попередньо придбаного петролатуму, зокрема для збуту компанії «Дніпрошина» та ЗАТ «Росава». Після замовлення петролатуму у ПП «Кремнафтогазтрейд» або ТзОВ «Монолітбудкомплект» та безпосередньо перед поставкою продукт розігрівається до 85 градусів Цельсія, в ході перевезення температура падає до 80 градусів Цельсія, замерзання продукту досягається при 76 градусах Цельсія. Суть переробки позивачем петролатуму полягає у висушуванні, додаванні компонентів (воску, поліетилену, парафіну), змішуванні при температурі 100-105 градусів Цельсія або охолодженні до 76-80 градусів Цельсія (стан «каплепадіння»), нарізанні брикетами. В останньому випадку продукт поставляється гумолатексним заводам до міст Києва, Бердянська, Луцька.

Як зазначив допитаний у суді свідок ОСОБА_2, у 2011-2012 роках він офіційно працював водієм у ТОВ «Українська парафінова компанія», офіс якого знаходиться у м. Чернівці. Підприємство ПАТ «Бориславський озокерит» єдине в Україні закуповує рідкий петролатум. Завантаження петролатуму відбувалось у м. Кременчуку. Автомобілі були обладнані термобочками, придатними для перевезення парафіну (петролатуму). Маршрут пролягав із м. Кременчука до м. Борислава. Перед завантаженням автомобілів, останні заїжджають на вагу, де повністю зважуються, в тому числі із пальним. Після цього автомобілі заїжджають під спеціальні крани, якими методом наливу завантажуються. Повторно зваживши автомобілі, водії отримують документи. По прибуттю в м. Борислав, водії очікують близько доби допоки поставлений петролатум буде підданий переробці та завантажений у ті ж автомобілі для поставки шинному заводу ЗАТ «Росава». Особисто він (свідок ОСОБА_2.) виконував до м. Борислава лише два перевезення, а інший водій на ім'я ОСОБА_4 - значно більше. З останнім вони добре знайомі, так як працювали на одному підприємстві. Окрім ТОВ «Українська парафінова компанія» перевезенням парафіну, наскільки йому відомо, не займається більше ніхто в силу складної та дорогої мийки автоцистерн після цього продукту.

В судовому засідання було допитано свідка ОСОБА_4, який зазначив, що також працював водієм ТОВ «Українська парафінова компанія» та здійснював перевезення петролатуму до ПАТ «Бориславський озокерит». В місці навантаження у м. Кременчуку автомобілі спершу зважують порожніми, після чого в термоцистерни шлангами заливається гаряча рідина, яка повинна бути швидко доставлена у м. Борислав, а в подальшому автомобілі зважуються наповненими. У м. Бориславі водії чекали переробки петролатуму, який в подальшому завантажувався у їхні ж автомобілі для поставки ЗАТ «Росава». Водія ОСОБА_2 свідок добре знає, оскільки вони були колегами по роботі. Окрім ТОВ «Українська парафінова компанія» перевезенням цього нафтопродукту ніхто не займається, оскільки мийка автоцистерн після нього дуже дорога (близько 2 000 грн.) та тривала.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_6, показала суду, що працює у ПАТ «Бориславський озокерит» на посаді заступника директора по комерції. З 2010 року підприємство закуповує петролатум у ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект». Виробником продукту являється російська компанія «Лукойл». Однак, оскільки виробник пропонує до продажу лише великі партії продукту, підприємство змушене закуповувати його у посередників. Після отриманого замовлення контрагенти надсилають паспорт якості продукту, з якого ПАТ «Бориславський озокерит» визначає чи підходить підприємству продукт за своїми характеристиками. Як тільки вантаж прибуває, він розпломбовується, беруться проби, про що здійснюються відповідні записи в журналах. Петролатум перекачується в цистерни з підігрівом об'ємом 25 куб м та піддається переробці (додаються компоненти, змішується). Перероблений продукт завантажується в ті ж автоцистерни та поставляється клієнтам. Іноді продукт зберігається у твердому виді. Петролатум, як сировина, використовується підприємством для виготовлення воскових сплавів, компонентів для щеплення виноградних рослин. З водіями ОСОБА_4 та ОСОБА_2 свідок знайома особисто.

В судовому засіданні було також допитано свідка ОСОБА_8, який пояснив суду, що працює у ПАТ «Бориславський озокерит» на посаді завідуючого складом. Його робота після прибуття вантажу полягає у контролі завантаження та розвантаження петролатуму. Після переробки (додавання компонентів) готовий продукт поставляється на ЗАТ «Росава». Поставка петролатуму здебільшого виконувалась водієм ОСОБА_4, іноді іншим водієм.

Суд надає віри показам згаданих свідків, які досить детально пояснили обставини здійснення господарських операцій, в таких показах не міститься ніяких розбіжностей чи суперечливих моментів і вони підтверджуються письмовими доказами.

Так, за клопотанням представника позивача судом долучено до матеріалів справи копії паспортів продукції № 12Л1006153 від 23.06.2010 року, № 12Л1013621 від 15.12.2010 року, № 12Л1101912 від 04.03.2011 року та № 12Л1107593 від 26.07.2011 року, виданих ООО «Лукойл-Волгограднефтепереработка» як виробником продукту, де міститься опис технічних характеристик петролатуму.

Також в матеріалах справи наявні квитанції зважування продукту, оформлені ТзОВ «Торговий дім «Укртатнафта», дати видачі яких співпадають із датами здійснення поставок, марки і номерні знаки автомобілів - із даними товарно-транспортних накладних, а вага продукту відповідає такій, що значиться у видаткових накладних.

Всупереч твердженням відповідача стосовно відсутності актів приймання-передачі товару, представником позивача надано такі акти на кожну із проведених поставок, дані у яких щодо кількості, вартості, дат відвантаження продукту і транспортних засобів перевізника ідентичні тим, що містяться у інших первинних документах.

Окрім цього, в розпорядження суду представлено витяг із Журналу вхідного контролю сировини за період 2010, 2011 та 2012 років, у якому в хронологічному порядку містяться записи про номери проб, дати поступлення та аналізу продукту (які збігаються із датами поставок), постачальників, зовнішній вигляд і технічні характеристики товару.

Суд зазначає, що у вказаному журналі зафіксовано поступлення петролатуму і від інших контрагентів позивача у різні періоди, що також дає підстави стверджувати про реальність здійснених поставок.

На підтвердження фактичного здійснення перевезення петролатуму за рахунок продавців (ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект») перевізником ТОВ «Українська парафінова компанія», окрім товарно-транспортних накладних, позивачем подано договори про перевезення вантажу по території України від 01.12.2010 року та від 09.02.2011 року, укладені ТОВ «Українська парафінова компанія» із ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект», відповідно.

Як зазначає позивач, отриманий за договорами від ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» петролатум було використано у господарській діяльності ПАТ «Бориславський озокерит».

Так, 08.10.2010 року між ТОВ «Українська парафінова компанія» (перевізник) та ПАТ «Бориславський озокерит» (Замовник) було укладено договір перевезення вантажу по території України № 08/10/10.

18.11.2010 року між ПАТ «Бориславський озокерит» (постачальник) та ЗАТ «Росава» (покупець) підписано додаткову угоду № 6 до договору від 31.12.2009 року, де сторони визначили вид продукції, її кількість та характеристики, що поставляється позивачем. 08.12.2010 року сторонами оформлено видаткову накладну на реалізацію 22,180 тонн технічного воску. Товар приймався уповноваженим представником ЗАТ «Росава» Ільницькою М.М., яка діяла від імені покупця на підставі довіреності № 2709 від 08.12.2010 року. Тоді ж ПАТ «Бориславський озокерит» виписано податкову накладну. Перевезення товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», на підставі заявки позивача № 2 від 07.12.2010 року, автомобілем ДАФ НОМЕР_3, причеп НОМЕР_1, водій ОСОБА_4 У ТТН, яка представлена позивачем, зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. 08.12.2010 року між ПАТ «Бориславський озокерит» та ТОВ «Українська парафінова компанія» підписано акт здачі-прийняття робіт (надання транспортних послуг). Тоді ж перевізником було оформлено податкову накладну і виписано рахунок на оплату транспортних послуг.

29.11.2010 року між ПАТ «Бориславський озокерит» та ВАТ «Дніпрошина» було підписано додаток № 8 до договору від 01.12.2009 року, яким сторони визначили кількість та вартість товару (сплав восковий захисний), що поставляється позивачем в грудні 2010 року. Згідно видаткової накладної від 12.12.2010 року ПАТ «Бориславський озокерит» передав, а ВАТ «Дніпрошина» прийняв товар кількістю 22,400 тонн. Отримувався товар уповноваженим представником покупця ВАТ «Дніпрошина» Тишкіною Т.В. згідно довіреності № 1184 від 09.12.2010 року. Тоді ж ПАТ «Бориславський озокерит» виписано податкову накладну. Перевезення товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобіль ДАФ НОМЕР_3, причеп НОМЕР_1, водій ОСОБА_4 У ТТН, яка представлена позивачем, зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару. 13.12.2010 року між ПАТ «Бориславський озокерит» та ТОВ «Українська парафінова компанія» підписано акт здачі-прийняття робіт (надання транспортних послуг). 13.12.2010 року ТОВ «Українська парафінова компанія» виписано рахунок на оплату транспортних послуг та податкову накладну.

Згідно додаткової угоди № 11 від 29.04.2011 року до договору від 31.12.2009 року ПАТ «Бориславський озокерит» поставив ЗАТ «Росава» сплав восковий захисний мікрокристалічний (рідкий) у кількості 25 тонн, сплав восковий захисний мікрокристалічний (твердий) у кількості 9 тонн та віск технічний у кількості 1 тонна.

Згідно додаткової угоди № 13 від 31.05.2011 року до договору від 31.12.2009 року ПАТ «Бориславський озокерит» поставив ЗАТ «Росава» сплав восковий захисний мікрокристалічний (рідкий) у кількості 25 тонн та сплав восковий захисний мікрокристалічний (твердий) у кількості 10 тонн.

16.06.2011 року сторонами оформлено видаткову накладу на 22,700 тонн сплаву воскового захисного мікрокристалічного (рідкого), який отримувався представником ЗАТ «Росава» згідно довіреності № 1097 від 15.06.2011 року. 16.06.2011 року ПАТ «Бориславський озокерит» виписано податкову накладну. Товар постачався покупцю ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобіль ДАФ НОМЕР_3, причеп НОМЕР_1, водій ОСОБА_4 У ТТН, яка представлена позивачем, зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару.

03.02.2011 року між ПАТ «Бориславський озокерит» (постачальник) та ЗАТ «Росава» (покупець) підписано додаткову угоду № 8 до договору від 31.12.2009 року, де сторони визначили вид продукції, її кількість та характеристики, що поставляється позивачем. 11.02.2011 року сторонами оформлено видаткову накладну на реалізацію 22,300 тонн сплаву воскового захисного мікрокристалічного (рідкого). Товар приймався уповноваженим представником ЗАТ «Росава» Ільницькою М.М., яка діяла від імені покупця на підставі довіреності № 226 від 11.02.2011 року. Тоді ж ПАТ «Бориславський озокерит» виписано податкову накладну. Перевезення товару здійснювалось ТОВ «Українська парафінова компанія», автомобілем ДАФ НОМЕР_4, причеп НОМЕР_2, водій ОСОБА_2 У ТТН, яка представлена позивачем, зазначені реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, одиниця виміру, ціна, кількість, вартість та вид пакування товару.

Зазначені первинні документи, що стосуються збуту позивачем продукту переробки придбаного у ПП «Кремнафтогазтрейд» та ТзОВ «Монолітбудкомплект» петролатуму, у взаємозв'язку з показами згаданих вище свідків, підтверджують використання петролатуму у господарській діяльності позивача і, як наслідок, реальність господарських операцій по придбанню товару у контрагентів.

Податковим органом зроблено невірний висновок, що надані позивачем вказані вище документи не можуть бути підтвердженням реальності господарських операцій, оскільки саме ці бухгалтерські документи є підставою для здійснення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції.

У якості доводу податковий орган посилається на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних. Така позиція суперечить чинному законодавству України з огляду на наступне.

Суд погоджується із твердженням позивача, що надання ПАТ «Бориславський озокерит» товарно-транспортних накладних загального, а не спеціального зразка, може свідчити про порушення позивачем та/або перевізником цивільного та господарського законодавства, однак не податкового.

До того ж, відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна взагалі не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з купівлі-продажу товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з купівлі-продажу товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності належним чином оформлених товарно-транспортних накладних господарські операції з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Аналогічна позиція викладена у Постанові ВАС України від 03.10.2012 р. у справі № К/9991/44021/12.

Крім цього, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (Інформаційний лист ВАС України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків. Дотримання вимог цивільного чи господарського законодавства при цьому не є визначальним чинником для оцінки фактичних змін майнового стану платника податків (Інформаційний лист від 21.01.2011 № 94/11/13-11).

Що стосується відсутності сертифікатів відповідності/паспортів якості та свідоцтв про визнання відповідності іноземних документів, то суд погоджується з позицією представника позивача, що при реалізації такого продукту, як петролатум, наявність вказаних документів не є обов'язковою.

Так, у Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженому Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року N 28 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за N 466/10746, у розділі 27 «Нафтопродукти» відсутня згадка про петролатум.

Відтак, вимога про надання сертифікатів відповідності на вказаний товар є протиправною.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем представлено копії паспортів продукції, виданих ООО «Лукойл-Волгограднефтепереработка» як виробником продукту, де міститься опис технічних характеристик петролатуму.

Щодо пояснень відповідача про те, що при проведенні перевірки ПАТ «Бориславський озокерит» використано акти перевірок інших податкових інспекцій, якими встановлено фіктивність господарської діяльності контрагентів позивача, то суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за порушення норм законодавства контрагентами.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що наявні і матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пунктом 14.1.36. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

У п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент господарських операцій у 2010 році, визначено: валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп.5.2.1 п.5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пп.5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", чинного на момент господарських операцій у 2010 році, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з підп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У відповідності до вимог п. 14.1.27. ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1. ст 138 Податкового кодексу України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності (п. 139.1. ст 139 Податкового кодексу України).

Частинами 1-2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, яким встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції та складання первинного документа.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що наявні і матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому висновки про неправомірність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та необґрунтованими.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданих податках не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи, органом державної податкової служби безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати, прийняті Дрогобицькою об»єднаною державною податковою інспекцію 10.10.2012 року, податкові повідомлення-рішення №0000272341 та № 0000262341.

Стягнути з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Бориславський озокерит» судовий збір в сумі 2146 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 22.02.2013 р.

Суддя Кухар Н.А.