Рішення № 29529081, 16.01.2013, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 1405/1292/12

Провадження №2/471/11/13

Номер рядка звіту 26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Марценюк С. А.,

при секретарі Любченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Братське Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "КУА "Прімоколект-Капітал" про визнання умов договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал», в якому просить визнати пункт 2.17 Договору №15/35370000/0777/02 від 08 серпня 2008р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 недійсним та стягнути з відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 05 серпня 2008р. між ним та ВАТ КБ «Надра» укладено договір №15/35370000/0777/02, за умовами якого йому надано кредит у сумі 7518 грн. 80 коп., строком користування до 05 серпня 2010 року, зі сплатою 27% річних, щомісячний платіж складатиме 409 грн.56 коп. Певний час він належним чином виконував взяті зобовязання, але в подальшому, через введення тимчасової адміністрації до ВАТ «КБ «Надра» та зміною рахунків кредитором, допустив прострочення по платежам. 22 жовтня 2012 року на його адресу надійшло повідомлення-вимога про повернення заборгованості за кредитом, яким його повідомлено про те що між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» 18 квітня 2012 року укладено договір про відступлення права вимоги №20120418-Г, за умовами якого останнє стало новим кредитором за кредитним договором і заявило до нього вимогу про сплату заборгованості, яка станом на 17.10.2012р. складає 22260 грн. 87 коп. Ознайомившись з вимогою та умовами кредитного договору від 08.08.2008р., він зробив висновок що певні його умови є несправедливими, а саме, відповідно до умов кредитного договору він мав протягом часу користування кредитом щомісячно кредиторові платіж у розмірі 409 грн. 56 коп., всього сплативши станом на 05.08.2010р. 9824 грн. 64 коп.; за вимогою, яка ґрунтується на п. 2.17. кредитного договору, він має сплатити заборгованість у розмірі 22260 грн. 87 коп. Вважає умови п. 2.17 кредитного договору несправедливими і просить визнати його недійсним.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що 05 серпня 2008р. між ним та ВАТ КБ «Надра» укладено договір №15/35370000/0777/02, за умовами якого йому надано кредит у сумі 7518 грн. 80 коп., строком користування до 05 серпня 2010 року, зі сплатою 27% річних, щомісячний платіж 409 грн.56 коп. Він належним чином виконував взяті зобовязання, але в подальшому, через введення тимчасової адміністрації до ВАТ «КБ «Надра» та зміною рахунків кредитором, допустив прострочення по платежам. 22 жовтня 2012 року на його адресу надійшло повідомлення-вимога про повернення заборгованості за кредитом, яка станом на 17.10.2012р. складає 22260 грн. 87 коп. Ознайомившись з вимогою та умовами кредитного договору від 08.08.2008р., вважає, що певні його умови є несправедливими, а саме, відповідно до умов кредитного договору він мав всього сплатити станом на 05.08.2010р. 9824 грн. 64 коп., згідно вимоги, яка ґрунтується на п.2.17. кредитного договору, йому необхідно сплатити заборгованість у розмірі 22260 грн. 87 коп. Згідно ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» , продавець (виконавець, виробник не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Несправедливими згідно цієї ж норми Закону, є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Вважає умови п. 2.17 кредитного договору несправедливими і просить визнати його недійсним.

Представник відповідачка в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд вважає що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, 05 серпня 2008р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір №15/35370000/0777/02, згідно якого кредитор надає позичальнику, при співпраці з ЗАТ «Догмат України», грошові кошти в сумі 7518 грн. 80 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 27,00 % річних, з остаточним терміном повернення кредиту та сплати відсотків не пізніше ніж 05 серпня 2010 року.

Пунктом 2.1. договору, позичальник зобовязується повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за його користування щомісяця в період з 01 по 05 число кожного місяця наступного за звітним, починаючи з вересня 2008 року, при цьому щомісячний платіж повинен складати не менше ніж 409 грн. 56 коп. та перераховуватись на рахунок, з урахуванням умов п.п.2.2.-2.3. даного договору.

Згідно п.2.15. договору, позичальник зобовязується виконати своєчасно та в повному обсязі зобовязання за цим договором не пізніше дня остаточного терміну повернення кредиту, вказаного в п.1.1. цього договору.

У випадку порушення п.2.1. цього договору, позичальник зобовязується сплатити кредитору на вимогу останнього пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1. цього договору, від суми непогашеної заборгованості, як зазначено в п.2.17 вищезазначеного договору.

Як на підставу недійсності п.2.17. договору, позивач посилався на несправедливі умови нарахування пені, оскільки її розмір буде значно перевищувати розмір кредиту.

При укладенні умов вищезазначеного договору, позивач був ознайомлений з всіма умовами кредитування і був згоден з ними про що свідчить його підпис на договорі.

Порядок нарахування пені також зазначено у договорі, а відтак нарахування пені є правомірним, з огляду на дійсні права та обовязки сторін передбачені кредитним договором.

Згідно із частинами першою та другою статті 18 наведеного Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Відповідно до частини пятої цієї статті, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Отже, посилання позивача на несправедливість умов кредитного договору в розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу визнання договору недійсним, є безпідставними.

Крім того, застосування Закону України „Про захист прав споживачів до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладання договору між сторонами виникають кредитні правовідносини.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Боржник зобов'язаний, як це передбачено ч.1 ст.527 ЦК України, виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то відповідно ч.1 ст.530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

В судовому засіданні встановлено, що при укладенні договору позивачу була надана повна інформація про умови кредитування. Підписавши договір, позичальник своїм підписом засвідчив факт та згоду з умовами цього договору, в тому числі і з вимогами п.2.17. даного договору. Позивач не надав в судове засідання підтверджуючих доказів щодо виконання ним взятих зобов`язань належним чином та в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що посилання позивача на вказані вище порушення вимог закону при укладенні спірного договору є необґрунтованими та безпідставними, в звязку з чим в задоволенні позовних вимог слід, відмовити.

Керуючись ст.ст. 60, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "КУА "Прімоколект-Капітал" про визнання умов договору недійсним,- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка брала участь у справі, але не була присутньою у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд.

Суддя Братського

районного суду ОСОБА_2,