Ухвала суду № 29527170, 21.02.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2581/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П. Провадження № 11-сс/789/14/13 Доповідач - Комендат Р.Т.Категорія - тримання під вартою

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Комендата Р.Т.

Суддів - Римар Т. М., Стадника О. Б.,

при секретарі - Нищому О.Т.

за участі прокурора - Хоменка П.Л.

захисника - ОСОБА_1

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2013 року у кримінальному провадженні №12012210010000457, №12012210010000459, №12012210010000459,-

В С Т А Н О В И Л А :

ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2013 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю АДРЕСА_1, без постійного місця проживання,

обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та визначено розмір застави в сумі 25 000 гривень. Строк тримання під вартою ОСОБА_2 вирішено рахувати з моменту його затримання, а саме з 20 год. 00 хв. 13 лютого 2013 року до 20 год. 00 хв. 14 квітня 2013 року.

Як слідує з клопотання та доданих матеріалів кримінального провадження, в період з 02 по 03 травня 2012 року, у ОСОБА_2, який проходив по вул. Тарнавського, 8, що в м. Тернополі виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_3, чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 250 гривень.

Крім цього, в період часу з 06 по 07 травня 2012 року у ОСОБА_2, який проходив по вулиці Тарнавського, 8, що в м. Тернополі виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_4, чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 300 гривень.

Крім цього, в період часу з 13 год. 40 хв. 29 травня 2012 року по 06 год.00 хв. 30 травня 2012 року у ОСОБА_2, який разом із ОСОБА_5 перебував у дворі будинку №9 по вул. Купчинського в м. Тернополі, виник злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна з автомобіля марки «ГАЗ 24 Волга» д.н.з «НОМЕР_1». В подальшому реалізовуючи свій злочинний намір таємно викрав з автомобіля майно на загальну суму 3 400 грн., спричинивши ОСОБА_6 шкоду на вказану суму.

13 серпня 2012 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2

20 серпня 2012 року досудове слідство було зупинено на підставі п.1 ч.1 ст.206 КПК України (в редакції 1960 року).

07 листопада 2012 року за результатами розгляду подання погодженого із в.о. прокурора АДРЕСА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу із підписки про невиїзд на взяття під варту Тернопільським міськрайонним судом дано дозвіл на затримання ОСОБА_2 та доставку його в суд під вартою.

Відомості про вищевказані кримінальні правопорушення 18 грудня 2012 року внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012210010000457, №12012210010000459, №12012210010000459.

30 грудня 2012 року винесено повідомлення про підозру ОСОБА_2 за ч.1, ч.2 ст.185 КК України.

13 лютого 2013 року ОСОБА_2 затримано відповідно до ст.191 КПК України.

14 лютого 2013 року о 13 год. 08 хв. ОСОБА_2 вручено копію повідомлення про підозру у вчиненні правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2013 року, оскільки вважає дану ухвалу необґрунтованою та безпідставною, мотивуючи тим, що ні у клопотанні слідчого, ні в ухвалі суду не зазначено в чому саме полягало переховування ОСОБА_2 від органів досудового слідства. Крім цього, зазначає, що ОСОБА_2 не судимий в порядку ст.89 КК України, має постійне місце проживання за місцем реєстрації, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, вину у вчиненні злочину визнав повністю, завдана шкода не є великою, що свідчить про те, що він не буде перешкоджати встановленню істини по справі. Стверджує про те, що ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції розкаюється у вчиненні даного злочину, буде виконувати усі процесуальні обов'язки, які необхідні при розслідуванні справи. На його думку, суд дійшов невірного висновку стосовно того, що ОСОБА_2 буде перешкоджати розслідуванню справи та проводити подальшу злочинну діяльність.

Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах: захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2, які просять скасувати ухвалу слідчого судді, міркування прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вірно дійшов висновку про необхідність застосування до нього саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою та в повній мірі дотримався вимог ст.ст.177,178, 183 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, зокрема те, що він не судимий в порядку ст.89 КК України, не працює, не має самостійного доходу, порушив умови підписки про невиїзд, що сам визнав в судовому засіданні, перебував у розшуку у зв'язку з тим, що переховувався від органу досудового слідства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про те, що ні у клопотанні слідчого, ні в ухвалі суду не зазначено в чому саме полягало переховування ОСОБА_2 від органів досудового слідства є безпідставними, оскільки сам підозрюваний в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив той факт, що порушив умови про підписку, тому що злякався.

Також враховано слідчим суддею існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, те, що підозрюваний може продовжувати ухилятися від органу досудового слідства та суду, вчиняти кримінальні правопорушення, перешкоджати встановленню істини у справі з урахуванням відомих йому обставин.

Оцінивши в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.185 КК України, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, з урахуванням того, що ОСОБА_2 без постійного місця проживання, переховувався від органів досудового слідства, підозрюється у вчиненні декількох епізодів злочинних діянь, що свідчить про системність його протиправної поведінки та неналежну процесуальну поведінку, колегія суддів вважає, що обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу не забезпечить його належної поведінки в подальшому, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 194, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х ВА Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2013 року про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.

підпис підпис підпис

Р.Т. Комендат Т.М.Римар О.Б.Стадник

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Р.Т. Комендат