Рішення № 29526185, 05.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р.Справа № 5023/5432/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Центр поводження з тваринами", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів за участю учасників судового процесу:

Представник позивача - Трухачова М.А. (дов. б/н від 02.01.2013р.).

Представник 3-ї особи - не з'явився.

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр поводження з тваринами" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача борг по орендній платі в сумі 6067,38 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Крім того, позивач просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві на підставі ст. 66, ст.67 ГПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради, Комунальним підприємством "Центр поводження з тваринами" та ФОП ОСОБА_1 тристороннього договору оренди №4292 від 13.12.2010 року нежитлового приміщення площею 109.7 кв. м. по АДРЕСА_2, в будівлі, що знаходиться на балансі позивача. Також, позивач наголошував на укладанні додаткової угоди від 01.01.2012 року до договору оренди №4292, в зв'язку зі зміною методики розрахунку орендної плати за майно. Свої заперечення позивач мотивує тим, що вищевказаний договір був розірваний між сторонами з 30.04.2012 року, проте станом на 01.09.2012 року відповідач не в повному обсязі сплатив позивачеві орендну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі та пені на загальну суму 6067,38 грн., в зв'язку з чим, вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2012 року порушено провадження у справі №5432/12, розгляд справи призначено на 12.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 12.12.2012 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено до 08.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та приймаючи до уваги неявку в судове засідання відповідача, невиконання позивачем вимог ухвали господарського суду про надання доказів по справі, розгляд справи відкладено до 21.01.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2013 року надав заяву про зменшення позовних вимог, в яких просив суд стягнути з відповідача 4 694,86 грн. заборгованості з орендної плати та пеню в сумі 261,52 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2013 року прийнято заяву про зменшення позовних вимог до розгляду на підставі ст.22 ГПК України, задоволено клопотання представника позивача та продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 11.02.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 05.02.13 р. через канцелярію господарського суду надав заяву про уточнення заявлених позовних вимог, в яких зазначив, що станом на 17.05.2012 року відповідач має перед позивачем заборгованість з орендної плати в сумі 4694,86 грн.

Крім того, в судовому засіданні наголосив про несплату відповідачем плати за землю, яка передбачена п.п. 4.9 договору та Додатковї угоди та в подальшому пояснив, що вищевказана заборгованість включена позивачем до загальної суми заборгованості з орендної плати.

Також, позивач просить суд в якості забезпечення позову, згідно ст.ст. 66,67 ГПК України накласти арешт на майно та грошові суми, що належать відповідачеві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, ухвала суду від 21.01.2013р., яка була направлена за адресою відповідача, що зазначена в позовній заяві та у витягу з ЄДРПОУ, повернулась до господарського суду з приміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився, документів не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке долучено до матеріалів справи.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

13 грудня 2010 року між Комунальним підприємством "Центр поводження з тваринами" (орендодавець) і фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі ) №4292.

Відповідно до умов п.1.1. вищевказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 109, 7 кв. м., яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та знаходиться на балансі КП "Центр поводження з тваринами".

На підставі акту прийому - передачі нежитлового приміщення (будівлі ) від 13.12.2010 року, підписаним обома сторонами, вищевказане приміщення було передано відповідачу.

В подальшому, між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, відповідно до Порядку передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 року №492/11 та методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропозиції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 р.№566/11

договір оренди №4992/11 від 13.12.10 р. виклали в наступній редакції:

Відповідно до умов п.1.1. додаткової угоди, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 109,7 кв. м.. яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та знаходиться на балансі КП "Центр поводження з тваринами". Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі протоколу №2 засідання комісії з проведення конкурсу на право оренди нежитлових приміщень від 13.12.2010 року.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.7., 3.10 договору сторонами визначено, що вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 298 430, 0грн. станом на 01.10.2010 року. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 року №566/11. Орендна плата за січень 2012 року становить 2 780,99грн. без ПДВ.

орендна плата перераховується:

30% на поточний рахунок балансоутримувача,

70% до міського бюджету: р/р 33213871700002 в ГУДКСУ у Харківській області ,МФО 851011, код 37999649, одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області *101;;* 22080401* код орендодавця *код орендаря* 70% *№ договору оренди *дата укладення * 14095412*1*(назва орендаря),

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

В пункті 10.1 договору сторони визначили строк дії договору та встановили, що цей договір діє до 13 листопада 2013 року, проте відповідно до акту прийому - передачі нежитлового приміщення від 30.04.2012 року, звернення відповідача до управління комунального майна та приватизації від 11.06.2012 року №6850, вищевказаний договір є розірваним з 30.04.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати на суму 4 694,86 грн., позивач посилається на наявність заборгованості з орендної плати:

- за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4292 від 13.10.2010 року, на суму 1384,34грн., що підтверджує актом здачі прийому виконаних робіт №13 від 12.01.2012 року, та

- за додатковою угодою від 01.01.2012 року до договору оренди, що підтверджує актами №14 від 14.02.2012 року на суму 651,38 грн. , №15 від 14.03.2012 року на суму 2 132,40 грн., №16 від 13.04.2012 року на суму 1397,45грн.,

яка частково сплачена відповідачем на суму 5 126,46 грн., та у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди та додаткової угоди щодо сплати відповідачем заборгованості в повному обсязі, позивач звернувся до господарського суд з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Проаналізувавши надані позивачем до матеріалів справи в підтвердження наявності заборгованості відповідача з орендної плати акти здачі - прийому виконаних робіт підписані сторонами за №13 від 12.01.2012 року на на суму 1384,34 грн., №14 від 14.02.2012 року на суму 651,38 грн., №15 від 14.03.2012 року на суму 2 132,40 грн., №16 від 13.04.2012 року на суму 1397,45 грн. та враховуючи здійснені відповідачем часткові проплати, згідно прибуткових касових ордерів №16 від 01.02.2012 року на суму 216,46 грн., №45 від 03.03.2012 року на суму 1600,00 грн., №109 від 17.05.2012 року на суму 3 400,00 грн., господарський суд приходить до висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати на суму 349,11 грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати на суму 349,11 грн., в зв*язку з чим, суд задовольняє позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати на суму 349,11 грн. як належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем в процесі розгляду справи, а саме 05.02.2013 року було наголошено на те, що до складу заявленої позивачем позовної вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4694,86 грн. - входить також і вимога про відшкодування плати за землю, яка передбачена п.4.9. договору та додаткової угоди, проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви та з*ясовано судом в процесі розгляду справи, останній взагалі не заявляв її при зверненні до суду з відповідним позовом та просив стягнути лише заборгованість з орендної плати, у зв'язку з чим, господарський суд вважає за необхідне позовну вимогу на суму 4345,74 грн. залишити без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України, оскільки позивачем не надано жодного відповідного обґрунтованого розрахунку заявлених нарахувань про відшкодування плати за землю на підставі яких господарський суд міг би встановити дійсні обставини справи та винести законне та обґрунтоване рішення, як не надав і самого акту № 16 від 13.04.2012 року, про який зазначено в наданій позивачем довідці по розрахункам за договором № 4992 від 13.12.10 р., складеної бухгалтером підприємства, відповідно до якої відшкодування плати за землю визначено позивачем за 2011 рік - на суму 2162,84 грн.; за січень-квітень 2012 р. на суму 785,31 грн.; за оренду за 04.2012 р. на суму 1397,45 грн.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 261,52 грн., нарахованої за неналежне виконання відповідачем зобов*язань за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі ) №4292 та додаткової угоди від 01.01.2012 року, нараховану відповідно до п. 3.10 договорів, відповідно до яких орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати), господарський суд, також, вважає за необхідне залишити позовні вимоги в цій частині без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК, оскільки з поданого позивачем розрахунку пені, неможливо встановити дійсну суму заборгованості з орендної плати з урахуванням часткових проплат, на яку нараховувалась пеня та період нарахування, оскільки вона сукупно нараховувалась за двома різними вимогами (плата за землю + орендна плата), що унеможливлює господарський суд здійснити відповідний перерахунок.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що умовами договору оренди та додатковою угодою взагалі не передбачені нарахування пені за прострочення відшкодування відповідачем плати за землю.

Відповідно до п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" від 11.04.2005р. N 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум і, в разі якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладені обставини, господарський суд прийшов до висновку, що за відсутності в матеріалах справи законодавчих обґрунтувань та відповідних правових пояснень позивача щодо нарахування пені, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 261,52 грн. підлягають залишенню без розгляду, на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, що в подальшому не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду з даною позовною вимогою в загальному порядку.

Крім того господарський суд розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, згідно ст.ст. 66,67 ГПК України щодо накладання арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві, вважає за необхідне відмовити в задоволенні вищевказаної заяви з підстав її необґрунтованості та не надання позивачем доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування вказаного заходу до забезпечення позову.

Вимогами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 33, 43, 44, 49, п.5 ст.81 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 16, 509, 526, 546, 548, 551, 629, 610, 611, 612, Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Центр поводження з тваринами" (61037, АДРЕСА_2, код 03354431, р/р 26009060290966 ЦВ ХГРУ "Приватбанк" - 349,11 грн. заборгованості з орендної плати, витрати по сплаті судового збору 1609,50 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.02.2013 р.

Суддя Попович І.М.