Рішення № 29526152, 19.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.13 Справа № 5015/5374/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Левандівка», м. Львів,

про: стягнення 5 000 грн. 00 коп. штрафу та 4 950 грн. пені.

За участю представників:

Від позивача: Оленюк С.М. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: Шаровський Р.М. - представник (довіреність в матеріалах справи).

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Львівського комунального підприємства «Левандівка» про стягнення 5 000 грн. 00 коп. штрафу та 4 950 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 20.12.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 17.01.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 24.12.2012 року рекомендованою поштою №79005 0630440 3, відповідач - 24.12.2012 року рекомендованою поштою №79052 0614406 6 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 19.02.2013 року з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав документи витребовувані ухвалами суду для долучення до матеріалів справи, просить позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

Позивач: Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20812013, знаходиться за адресою: 79005, Львівська область, м. Львів, вул. Івана Франка, буд. 61, що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ серії ААВ № 478766 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Львівське комунальне підприємство «Левандівка» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20809229, знаходиться за адресою: 79052, Львівська область, м. Львів, вул. Каганця, буд. 28, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №198198, Випискою з ЄДРПОУ серії ААБ №746865 та Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ серії АА №661689 (докази в матеріалах справи).

Рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2011 року № 107 (надалі - рішення) Адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України, розглянувши подання з попередніми висновками від 12.09.2011 року № 241/1 та матеріали справи № 1-02-76/2011 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Львівським комунальним підприємством «Левандівка» постановила:

1. визнати, що за результатами діяльності у 2011 році Львівське комунальне підприємство «Левандівка» відповідно до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого постачання гарячої води в межах будинків закріплених за ЛКП «Левандівка» із часткою 100%.

2. визнати, що Львівське комунальне підприємство «Левандівка» вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого постачання гарячої води, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б не можливими за умов існування значної конкуренції на ринку (частина 1 статті 13 названого Закону).

3. відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке вказане у пункті 2 резолютивної частини рішення, накласти на Львівське комунальне підприємство «Левандівка» штраф у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Повідомленням від 30.09.2011 року № 13/03-2012 Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надіслало на адресу Львівського комунального підприємства «Левандівка» копію Рішення Адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 29.09.2011 року №107 у справі №1-02-76/2011, котре відповідачем отримано 03.10.2011 року, про що свідчить відповідна відмітка про отримання, виконана на повідомленні про вручення поштового відправлення №79026 0279628 0.

Частиною першою статті 2 Закону України від 11.01.2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» (у чинній редакції) встановлено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.

Відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Приписами частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою.

Згідно частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Частинами третьою та п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням Адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 29.09.2011 року №107, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою №5015/245/12 до Львівського обласного відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення Адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 29.09.2011 року №107 недійсним.

Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Фартушок Т.Б.) від 20.01.2012 року порушено провадження у справі №5015/245/12 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2012 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.02.2012 року у справі №5015/245/12 в задоволенні позовних вимог Львівського комунального підприємства «Левандівка» про визнання рішення Адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 29.09.2011 року №107 недійсним відмовлено повністю.

Вказане рішення суду не оскаржувалось, набрало законної сили в порядку, встановленому статтею 85 ГПК України та, у відповідності до приписів частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Станом на момент розгляду справи в судовому засіданні доказів визнання незаконним та/або скасування Рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2011 року №107 сторонами суду не заявлено та не подано.

Розпорядженням Голови Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.03.2012 року №2 постановлено прийняти заяву ЛКП «Левандівка» від 13.02.2012 року №4/212 до розгляду, а Розпорядженням Голови Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.03.2012 року №3 - зупинити розгляд заяви ЛКП «Левандівка» від 13.02.2012 року №4/212 до завершення розгляду господарськими судами справи №5015/245/12.

Відповідач у своїй заяві, поданій до суду 16.01.2013 року за вх. №1257/13, позовні вимоги заперечує, вказує на те, що ЛКП «Левандівка» подано до ЛОТВ АМК України заяву про перегляд рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України, розгляд якої зупинено до завершення господарськими судами розгляду справи №5015/245/12, однак, станом на момент подання заяви до суду, результатів розгляду ЛОТВ АМК України заяви Львівського комунального підприємства «Левандівка» від 13.02.2012 року №4/212 ЛКП «Левандівка» не отримано. З наведених підстав відповідач просить суд зупинити провадження у справі до вирішення Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України заяви про перегляд рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 29.09.2011 року №107.

Згідно приписів частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Приписами частини першої статті 3 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції.

Згідно частин першої - третьої статті 17 вказаного Закону система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Систему судів загальної юрисдикції складають місцеві суди; апеляційні суди; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України - це Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що органи Антимонопольного комітету не є судами, не входять в систему судів загальної юрисдикції, відтак в суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі до вирішення ЛОТВ АМК України заяви про перегляд рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 29.09.2011 року №107, а тому клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, викладене в заяві від 16.01.2013 року (вх. №1257/13) слід відхилити.

Відповідно до приписів частин першої та четвертої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Станом на момент розгляду справи в судовому засіданні сторонами доказів сплати штрафу або оскарження рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2011 року №107 сторонами суду не заявлено та не подано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України 5 000 грн. 00 коп. штрафу за порушення антимонопольного законодавства та 4 950 грн. 00 коп. пені, яка на рахована у відповідності до приписів частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (розрахунок сум пені в матеріалах справи).

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності і прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати: відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» органи Антимонопольного комітету України звільнені від сплати судового збору, а тому судові витрати по справі слід покласти на відповідача, і, у відповідності до вимог статті 49 ГПК України, стягнути їх з відповідача в дохід Державного бюджету.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Львівського комунального підприємства «Левандівка» (79052, Львівська область, м. Львів, вул. Каганця, буд. 28; код ЄДРПОУ 20809229) на користь Державного бюджету України 5 000 грн. 00 коп. штрафу, передбаченого пунктом 6 резолютивної частини Рішення ЛОТВ АМК України від 29.09.2011 року № 107 та 4 950 грн. 00 коп. пені, нарахованої у відповідності до частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

3. Стягнути з боржника: Львівського комунального підприємства «Левандівка» (79052, Львівська область, м. Львів, вул. Каганця, буд. 28; код ЄДРПОУ 20809229) на користь Державного бюджету України 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

19.02.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 22.02.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.