Рішення № 29526026, 18.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р.Справа № 5023/5970/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Міністерства охорони здоров"я України в особі Державного підприємства "Укрвакцина" МОЗ України, м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт Біолік", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Кисельов В.Ю. (дов. № 01.05.20-01/15 від 14.01.2013р.).

Представник відповідача - Коваленко О.О. (дов. № 69 від 07.11.2012р.).

ВСТАНОВИВ:

Міністерство охорони здоров'я України в особі Державного підприємства "Укрвакцина" МОЗ України звернулось до Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт Біолік", в якій просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 981,08 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн., посилаючись на укладення 03.10.2011 року між Міністерством охорони здоров*я України та ПАТ "Фармстандарт Біолік" договору №201/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти та додаткової угоди до договору №201/21-24 від 30.12.2011 року. Як посилається позивач в позовній заяві, до дня укладання додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 року діяли умови, що передбачені договором № 201/21-24 від 03.10.2011 року, а саме постачання товару мало бути здійснено до 15.12.2011 року. Проте, відповідач не виконав цієї умови договору, оскільки товар до дня укладання додаткової угоди поставлений не був, в зв'язку з чим, на думку позивача, відповідач прострочив постачання товару на 15 календарних днів, внаслідок чого відповідачу було нараховано штрафні санкції на суму 6981,01 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.12.2012 року порушено провадження у справі №5023/5970/12, розгляд справи призначено на 16.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2013 року розгляд справи відкладено до 04.02.2013 року, крім того, в судовому засіданні 04.02.2013 року оголошено перерву до 18.02.2013 року, з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених вимог та заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.02.2013 року заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№1486 від 16.01.2013 року), в якому посилається на те, що сторони договору №201/21-24 від 03.10.2011 року про закупівлю товарів за державні кошти, змінили порядок оплати та строки поставки зазначеного договору ще до дати підписання додаткової угоди №201/21-24 від 30.12.2011 року, в зв*язку з чим вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення суми пені безпідставними та необгрунтованими.

Крім того, представник відповідача за вх.№1484 від 16.01.2013 року надав заяву про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, оскільки вважає, що для пред'явлення вимог по пені з 15.12.2011 року сплив строк позовної давності в один рік.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

03.10.2011р. між позивачем Міністерством охорони здоров'я України (замовник) та відповідачем ПАТ "Фармстандарт-Біолік" (постачальник) на підставі рішення Комітету з конкурсних торгів МОЗ України від 19.09.2011 року № 53 був укладений Договір № 201/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, згідно п. 1.1 якого відповідач (постачальник) зобов'язався у 2011 році поставити товар, зазначений у Специфікації (Додаток 1), а замовник - Міністерство охорони здоров'я України (замовник) оплатити такий товар на умовах цього договору.

Товар поставляється уповноваженому підприємству замовника Державному підприємству "Укрвакцина", з метою подальшої його поставки до закладів охорони здорв*я.

Відповідно до п.4.1. договору сторонами передбачено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, наведений в реквізитах постачальника на підставі видаткової накладної.

Згідно п. 4.2. Договору, замовник має право передбачити попередню оплату шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору про закупівлю, яка передбачається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006р. № 1404, і постачання здійснюється у термін до 30 календарних днів з моменту оплати у розмірі до 100% від ціни Договору на підставі рахунку виставленого постачальником.

Відповідно до п. 5.1. Договору, поставка товару здійснюється у відповідності до узгодженого Графіку поставки, що є невід'ємною частиною Договору (п. 12.1. розділу 12 Договору).

Відповідно до Укладеного та погодженого Графіку поставки, відповідач повинен був здійснити постачання товару "Анатоксин або вакцина для профілактики дифтерії та правця (АДП)" (далі - товар) у кількості 310 270 одиниць товару, на загальну суму 465 405,00 грн., до 15.12.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, станом на 15.12.2011 р. відповідач не виконав свої договірні зобов'язання за договором № 201/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти та не поставив товар в обумовлений сторонами строк.

Крім того, 30.12.2011р. між МОЗ України та відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 201/21-24 від 03.10.2011р., якою було змінено строк постачання товару, що становить 90 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати. Також даною Додатковою угодою були внесені зміни до п. 1.1. Договору, відповідно до нової редакції якого замовник зобов'язується здійснити 100% попередню оплату за товар, зазначений в Специфікації, а постачальник поставити замовнику такий товар на умовах цього Договору.

Також сторонами був змінений розділ 4 Договору, відповідно до якого змінився порядок проведення розрахунків. Так, відповідно до Додаткової угоди № 1, попередня оплата здійснюється замовником протягом 3-х робочих днів, після надання постачальником рахунку на попередню оплату товару. Також у додатковій угоді зазначається, що грошові зобов'язання замовника перед постачальником вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Крім того, сторонами було змінено пункт 5.1. розділу 5 Договору та викладено його у такій редакції: "Постачальник протягом 90 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати забезпечує поставку товару на умовах поставки DDP - м. Обухів (у значенні міжнародних правил Інкотермс -2000) на склад Уповноваженого підприємства за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, 66-А, у відповідності до узгодженого Графіку поставки".

Додатковою угодою № 1 також було змінено п. 10.1 Договору, відносно строку дії Договору, зокрема, "10.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011 року. В частині зобов'язань щодо попередньо сплаченого товару цей Договір продовжується на строк 90 календарних днів, але в будь-якому випадку діє до повного виконання зобов'язань, пов'язаних з поставкою товарів".

Відповідно до Графіку поставки (зміненого Додатковою угодою № 1 до Договору), товар постачається протягом 90 календарних днів з моменту передоплати.

Матеріали справи свідчать, що замовник здійснив попередню оплату товару, відповідно до умов додаткової угоди до Договору та кошти на рахунок відповідача поступили 30.11.2011р., а тому кінцевий термін поставки становив 28.02.2012р.

Поставку зазначеного товару ПАТ "Фармстандарт-Біолік" здійснило згідно з актом приходу товару № 15 Б (видаткова накладна № 120012 від 16.01.2012р.) на суму 465 405,00 грн. - 17.01.2012 року.

Позивач звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій, вказує на те, що до дня укладення Додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 р., діяли умови, що передбачені Договором № 202/21-24 від 03.10.2011р., а саме постачання товару мало відбутися до 15.12.2011р. проте, оскільки відповідач прострочив поставку товару з 15.12.2011р. по 30.12.2011р., ДП "Укрвакцина" МОЗ України, на виконання покладених на неї наказом МОЗ та Договором-дорученням обов'язків, нарахувало штрафні санкції постачальнику (відповідачу) на суму 6 981,08 грн., у зв'язку з порушенням останнім п. 5.1. Договору № 202/21-24 від 03.10.2011р., який передбачав поставку товару згідно з Графіком поставки саме до 15.12.2011р..

25.04.2012 р. ДП "Укрвакцина" МОЗ України було направлено претензію відповідачу за № 01.05.20-02/377, проте відповідач не здійснив відповідних розрахунків, в зв*язку з чим, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж; якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Наслідки порушення зобов'язання передбачені ст. 611 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України. Згідно норм зазначених статей, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

При цьому ст. 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за Договором № 201/21-24 від 03.10.2011 року щодо поставки товару в строк, передбачений графіком поставки (додаток № 2 до Договору) не виконав, чим порушив умови Договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно п. 7.2. Договору № 201/21-24 від 03.10.2011 року, у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений п. 5.1. Договору постачальник, сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Отже, за розрахунком позивача з ПАТ "Фармстандарт - Біолік" підлягає стягненню на користь МОЗ України пеня у розмірі 6 981,08 грн.

Розмір пені був розрахований позивачем за прострочення поставки товару наступним чином:

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 16 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 17 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 18 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 19 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 20 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 21 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 22 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 23 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 24 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 25 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 26 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 27 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 28 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 29 .12.2011 року,

465 405,0грн* 1 день *0,1% = 465,41грн. - 30 .12.2011 року.

Аналізуючи доводи сторін та надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд зазначає про наявність правових підстав у позивача для нарахування до стягнення з відповідача пені за невиконання останнім умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 201/21-24 від 03.10.2011 року, оскільки в період з 16.12.2011 року до дня укладання додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 року, (якою сторонами змінено порядок оплати та строк поставки товару), діяли умови, що передбачені договором № 201/21-24 від 03.10.2011 року, відповідно до умов якого постачання товару мало бути виконане до 15.12.2011 року, про що в свою чергу свідчить також, п. 6 додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 року, відповідно до умов якої сторони домовились, що додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами, тобто з 30.12.2011 року.

Таким чином, господарський суд на підставі викладеного констатує та зазначає про наявність порушеного суб*єктивного права у позивача, на захист якого подано позов, внаслідок затримки поставки товару понад термін, встановлений п. 5.1 вказаного договору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин щодо стягнення з останнього пені, з посиланням на п. 1, ч. 2, ст. 258 ЦК України, відповідно до якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені; пункт 1 частини другої статті 258 названого Кодексу) .

Згідно ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачені наслідки спливу позовної давності.

Так, згідно ч.1 вказаної статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується з тим, що встановлений п. 1, ч. 2, ст. 258 ЦК України строк позовної давності в один рік по заявленій вимозі про стягнення пені за період з 16.12.2011 року по 19.12.2011 року на суму 1 861,64 грн. сплив, оскільки позивач звернувся до господарського суду з даним позовом лише 20.12.2012 р., тобто, з пропуском строку позовної давності для пред*явлення вимог про стягнення неустойки, встановленою вищевказаною нормою ЦК України, в зв*язку з чим, господарський суд відмовляє в задоволенні позову про стягнення пені в цій частині на загальну суму 1 861,64 грн., у зв'язку із пропуском позовної давності.

Крім того, суд відмовляє в задоволенні позову в частині нарахування пені в розмірі 465,41 грн. нарахованої до стягнення станом на 30.12.2011 року, як безпідставно заявленій, оскільки саме 30.12.2011 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою змінили строки фактичної поставки товару.

В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення пені нарахованої до стягнення за період з 20.12.2011 року по 29.12.2011 року в сумі 4 654,10 грн. обгрунтовані позивачем, доведені матеріалами справи, в зв*язку з чим, підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.4-3 ГПК України).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 257, 258, 509, 522, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 629, 663, 712 Цивільного кодексу України, ст. 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" (61070, м. Харків, Дзержинський район, Помірки; код ЄДРПОУ: 09173452; р/р 26004996106648 у філії ПАТ "ПУМБ" у м. Харків, МФО 350385) на користь Міністерства охорони здоров'я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7; код ЄДРПОУ: 00012925; р/р 35213067000021 в ДКСУ, МФО 820172) - пеню у розмірі 4 654,10 грн.

В іншій частині позовних вимог в сумі 2 327,05 грн. відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" (61070, м. Харків, Дзержинський район, Помірки; код ЄДРПОУ: 09173452; р/р 26004996106648 у філії ПАТ "ПУМБ" у м. Харків, МФО 350385) на користь Державного підприємства "Укрвакцина" МОЗ України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7; код ЄДРПОУ: 21508100; р/р 26004200130007 в Київській філії ПАТ "Чорноморський банк розвитку і реконструкції" (Київська філія ПАТ "ЧБРР"), МФО 380203) - 1 609,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.02.2013 р.

Суддя Попович І.М.