Рішення № 29526022, 19.02.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 р. Справа № 923/125/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до: Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз", м. Херсон

про стягнення 23 941 грн. 22 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Бережок С.І., юрисконсульт за довіреністю № 14-7 від 08.01.2013 р.;

від відповідача: Руденко І.С., представник за довіреністю № 4938 від 25.12.2012 р.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" (відповідач) про стягнення 16 306 грн. 69 коп. інфляційних процесів, 6 396 грн. 50 коп. пені та 1 238 грн. 03 коп. три відсотки річних відповідно до умов договору № 14/1372/10 купівлі-продажу природного газу від 26.11.2010 року, доповнений додатковими угодами № 1 від 05.01.2011 року, № 1/2 від 05.04.2011 року, № 2 від 27.07.2011 року, № 3 від 31.08.2011 року, № 4 від 30.09.2011 року, № 5 від 30.09.2011 року, № 6 від 11.10.2011 року, № 7 від 30.12.2011 року, № 8 від 31.01.2012 року

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу № 14/1372/10 від 26.11.2010 року, на приписи статей 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, статей 22, 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України, а також на надані суду документи, що наявні у матеріалах справи.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. У відзиві на позовну заяву, просить суд застосувати строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) відповідно до п.1 ч.2. ст. 258 ЦК України (а.с. 67).

18 лютого 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 19.02.2013 р., після чого розгляд справи було продовжено.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

26 листопада 2010 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) та публічним акціонерним товариством "Херсонгаз" (відповідач) був укладений договір купівлі - продажу природного газу № 14/1372/10, доповнений додатковими угодами № 1 від 05.01.2011 року та № 1/2 від 05.04.2011 року.

Згідно з цим договором, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зобов'язується передати у власність публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" імпортований природний газ, а публічне акціонерне товариство "Херсонгаз" зобов'язане прийняти і оплатити природний газ.

Відповідно до п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ в обсязі до 50 000, 000 тис. м3.

У відповідності до п. 3.1. постачальник передає покупцю газ на комерційних вузлах обліку газу споживачів.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2 187 грн. 20 коп., без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 20% - 437 грн. 44 коп., ціна газу разом з ПДВ - 2 624 грн. 64 коп.

Згідно з п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовим шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місцем поставки газу.

Розділом 7 договору передбачено відповідальність сторін.

Так, пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством України.

Згідно п. 7.2. Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день простроченого платежу.

Відповідно до п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

На виконання п. 2.1. Договору позивач поставив протягом січня 2011 року - грудня 2011 року, січня 2012 року - лютого 2012 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 10 143, 609 тис. м3 , на загальну суму 35 825 675,73 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2011 року на суму 1509600,00 грн., від 31.01.2011 року на суму 1131955,45 грн., 28.02.2011 року на суму 2639266,88 грн., від 31.03.2011 року на суму 2130471,30 грн., від 30.04.2011 року на суму 1653313,47 грн., від 31.05.2011 року на суму 1503671,70 грн., від 30.06.2011 року на суму 1534972,52 грн., від 31.07.2011 року на суму 1868574,64 грн., від 31.08.2011 року на суму 1295211,25 грн., від 30.09.2011 року на суму 2453156,71 грн., від 31.10.2011 року на суму 710750,10 грн., від 31.10.2011 року на суму 2083322,33 грн., від 31.08.2011 року на суму 1295211,25 грн., від 30.11.2011 року на суму 2512880,01 грн., від 31.12.2011 року на суму 3817509,45 грн., від 31.01.2012 року на суму 3570623,32 грн., від 29.02.2012 року на суму 5410396,60 грн. (а.с.24-39).

Публічне акціонерне товариство "Херсонгаз", у порушення п. 6.1 Договору не здійснив оплату за спожитий природний газ у встановлені строки, у зв'язку з чим згідно з п. 7.2 Договору публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснено нарахування штрафних санкцій та фінансових санкцій у сумі 23 941 грн. 22 коп.

Оскільки між сторонами по справі уклались господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац 3 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договорами.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

У відповідності до ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 6 396 грн. 50 коп. є необґрунтованою з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду 01.02.2013 року з позовом про стягнення з відповідача 6 396 грн. 50 коп. пені.

Пунктом 7.7. договору сторони погодили, що неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Тобто правомірним є нарахування неустойки з 01.08.2012 р. Позивач в порушення умов договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню з 14.03.2011р. по 21.03.2011 р. у сумі 3870,39 грн., з 22.03.2011 р. по 28.03.2011 р. у сумі 2274,83 грн., з 14.01.2012 р. по 18.01.2012 р. у сумі 251,28 грн.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано її початок.

Статтею 256 ЦК України, встановлено, поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (скорочена спеціальна позовна давність).

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) початок перебігу позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про стягнення неустойки.

Згідно із ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення пені (ч.2 ст. 258 ЦК України).

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 6 396 грн. 50 коп. слід відмовити.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 1 238 грн. 03 коп. та 16 306 грн. 69 коп. індексу інфляції, у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин вимоги про стягнення 3% річних у сумі 1 238 грн. 03 коп. та 16 306 грн. 69 коп. індексу інфляції, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивачу на підставі ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вищевказаних норм права та керуючись статтями 44, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" (73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд.3, код ЄДРПОУ 03355353, інші реквізити суду не відомі) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р № 260053012609 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) - 16 306 грн. 69 коп. інфляційних, 1 238 грн. 03 коп. 3% річних та 1 720 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська