Постанова № 29526016, 21.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р.Справа № 5017/2373/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Петрова М.С.,

при секретарі судового засідання Соколовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Мацегоріна А.О., довіреність № 259/10 від 14.12.12р.,

від відповідача - Зуба О.Ю., довіреність № 24/01-06 від 21.01.2013р.,

Попової Ю.Р., довіреність № 24/01-09 від 21.01.13р. / у судовому засіданні від 07.02.13р./.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

на рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2012 року

по справі № 5017/2373/2012

за позовом скаржника

до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

про стягнення 18 713 618,97 грн..

/в судовому засіданні оголошувалася перерва за ст.77 ГПК України з 7 по 21.02.13р., повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012р. Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (далі по тексту - ДК „Газ України", позивач, скаржник) звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (далі по тексту - ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ", відповідач) заборгованості по договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2367 від 20.12.10р. у розмірі 18713618,97 грн., з яких: 16306391,12грн. - основний борг за поставлений в січні-квітні 2011р. природний газ, 1227055,93грн. - пеня за період з 07.02.12р. по 07.08.12р., 494689,18грн. - на які збільшився борг внаслідок інфляції за лютий 2011р. - квітень 2012р., 685482,74грн. - 3% річних за період з 06.02.11р. по 07.08.12р..

Позовні вимоги з посиланням на приписи ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 216-217, 264-265 ГК України мотивовані тим, що в порушення умов договору про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2367, укладеного 20.12.10р. між сторонами, відповідач не виконав зобов'язання та не сплатив коштів за природний газ, отриманий в період з січня по квітень 2011 року включно.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2012р. (суддя Зайцев Ю.О.) позов задоволено частково та стягнуто з ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" на користь ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" 17476563,04грн., що складаються з 16296391,12грн. основного боргу, 494689,18грн. втрат від інфляції, 685482,74грн. 3% річних та, крім того, 64380 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову, а саме, у стягненні 10000грн. основного боргу та 1227055,93грн. пені відмовлено, оскільки борг в цій частині оплачений, а пеня не підлягає стягненю на підставі ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), позаяк в період нарахування діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДК „Газ України" звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення в частині відмови в задоволенні пені та прийняти нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю, в іншій частині рішення залишити без змін.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права; неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; визнано встановленими обставини, , які не доведені, з огляду на наступне:

- судове рішення в частині відмови у стягненні пені винесено з порушенням ст.ст. 193, 216, 231 ГК України, 526, 546, 549 - 551, 611 ЦК України, ст.ст. 1, 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оскільки мораторій стосується лише тих зобов'язань, що виникли до його введення, тобто застосовується лише до вимог конкурсних кредиторів, а провадження у справі № 17-2-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство відповідача порушено ще 15.06.01р., отже мораторій з урахуванням ст. 1 Закону має застосовуватись лише до зобов'язань, що виникли до цієї дати. Означене підтверджується судовою практикою та п. 5.4 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.04р. № 04-5/1193, практикою ВГСУ та ВСУ.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2010р. між ДК „Газ України" (постачальник) та ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (покупець) було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2367, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 договору.

Відповідно до умов п. 1.2 договору, постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 36 905,7 тис. куб.м..

Пунктом 3.1 договору встановлена ціна за 1000 куб.м. природного газу в розмірі 2 957, 93 грн..

Згідно із умовами п. 4.1 договору сторони узгодили, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Умовами п.п. 6.1.1 договору передбачено обов'язок покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Відповідно до умов п. 7.3.1 договору, у разі порушення умов п. 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно до п.9.3 сторони встановили, що строк позовної давності за договором встановлюється тривалістю у 3 роки, а неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Додатковою угодою № 1 від 28.01.11р. /а.с.25/ до договору № 06/10-2367 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.10р. сторони змінили п.п.3.1, 3.2 Договору щодо вартості поставок та визначили, що до сплати за 1000 куб. м. природного газу підлягає 3073,97 грн., а у разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонам в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Додатковою угодою № 2 від 04.04.11р. /а.с.26/ до договору № 06/10-2367 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.10р. сторони дійшли до згоди, що з 01.04.11р. ціна за 1000,00 куб. м. природного газу становить 3436,75грн..

Додатковими угодами № 3 від 11.07.11р. /а.с.27/ ціна на закупівлю природного газу за державні кошти ще збільшилася, але вона стосується періоду, що слідує за спірним.

Додатковою угодою № 4 від 03.10.11р. /а.с.28/ до договору № 06/10-2367 до договору поставки природного газу від 20.12.10р. сторони дійшли згоди вважати договір припиненим з 01.10.11р. в частині поставки природного газу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526,525 ЦК України).

Згідно даного договору ДК "Газ України" виконала свої зобов'язання, передавши відповідачу протягом січня - квітня 2011р. включно, природний газ у обсязі 13297,28 тис. куб.м. на загальну суму 41381391,12грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу /а.с.29-32/.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 25075000грн., отже на момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" перед ДК „Газ України" за даними позивача, що відповідачем не заперечуються, становила 16306391,12грн.. Після порушення провадження в справі, 15.08.2012р., відповідачем оплачено борг на суму 10000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2520 /а.с.50/. За таких обставин, судом вірно на підставі вищеозначених норм ЦК України задоволено позов щодо основного боргу на суму 16296391,12грн.. Одначе оплата частини боргу після порушення провадження свідчіть про відсутність предмету спору в цій частині, що є підставою для припинення провадження щодо основного боргу у розмірі 10000 грн. за п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а не для відмови в цій частині позову, як це здійснено господарським судом першої інстанції.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, нарахування передбачених ст.625 ЦК України річних та інфляційних відсотків від сум фактичної заборгованості, що мала місце, кредитором здійснено у відповідності до чинного законодавства і не суперечить вимогам ст.625 ЦК України.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, розмір суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, та 3 % річних становить відповідно 494689,18грн. та 685482,74грн.. Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно у відповідності із вимогами ч.2 ст.625 ЦК України стягнув означені суми з відповідача.

В той же час, колегія суддів погоджується з доводами скаржника стосовно помилкових висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення пені, та вважає, що відмовляючи в задоволенні цієї частини позову, суд не звернув уваги на те, що відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду від 19.03.2002 р. N 01-8/307 „Про деякі питання, пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судам у вирішенні питання про те, на які вимоги кредиторів поширюється мораторій, слід виходити з такого.

Мораторій поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство. За змістом Закону мораторій поширюється і на зобов'язання, що виникли до порушення справи про банкрутство, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження в справі про банкрутство відповідача і відповідне введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відбулося ще 15.06.2001р. /справа №17-2-18/01-5010-а.с.52/, тобто задовго до виникнення спірних правовідносин сторін, отже дія мораторію на них не поширюється, а позивач є поточним кредитором і не відноситься до конкурсних кредиторів, яких стосується мораторій.

Оскільки відповідачем оплату поставленого газу не було здійснено вчасно позивачем за п.7.3.1 та п.9.3 договору підставно, у відповідності до ст. 216 ГК України та ст.549 ЦК України, нараховано пеню та, як вбачається з розрахунку, її розмір визначено у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, отже оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні пені.

За викладених обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" НАК "Нафтогаз України" на підставі п.4,ч.1 ст.104 ГПК України підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2012 р. скасуванню в частині відмови у стягненні пені та 10000грн. основного боргу.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд позову та апеляційної скарги відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст.ст. 49 , 80, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2012 р. по справі №5017/2373/2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" на користь Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 16296391грн. 12коп. основного боргу, 494689грн. 18коп. збитків від інфляції, 685482грн. 74коп. 3% річних, 1227055грн. 93коп. пені, 64347,81грн. витрат по сплаті судового збору, сплаченого за розгляд позовної заяви.

Провадження в справі частині стягнення основного боргу у розмірі 10000грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України."

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" на користь Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 12271грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 22.02.13р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов