Рішення № 29525852, 05.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/19044-2012 05.02.13

за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі»

про стягнення 53 875,38 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Решетниченко О.С. (за довіреністю)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» (далі - відповідач) про стягнення 53 875,38 грн., а саме: 51 783,29 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги, 803,21 грн. пені та 1 288,88 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 2255 про надання послуг від 27.04.2006 р. щодо повноти та своєчасності внесення оплати за комунальні послуги відповідно до додатку № 1 до цього договору за період з 01.01.2011 р. по 30.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/19044-2012 та призначено її до розгляду на 17.01.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача надав документи на виконання ухвали від 27.12.2012 р. Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив заявлене клопотання та відклав розгляд справи.

У наступному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився та вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.04.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2255 про надання послуг (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК «Водоканал», АТ «Київенерго», СП «Укр-Кан-Пауер») зобов'язується транспортувати по внутрішньобудинковим мережам нежитлового приміщення площею 366,7 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Вершигори, 7, комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх виробникам і постачальникам комунальних послуг.

Згідно з п. 1.2. Договору споживач відповідно до даного договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що облік споживання відповідачем комунальних послуг за відсутності приладів обліку проводиться розрахунковим способом. При цьому підприємство не несе відповідальності за якість комунальних послуг та їх кількість, що виставлена постачальниками комунальних послуг в табуляграмах та групрахунках.

Відповідно до п. 2.2. Договору споживач повинен до кінця поточного місяця сплатити за комунальні послуги минулого місяця на підставі табуляграм та групрахунків, що надходять від постачальників комунальних послуг (гаряче та холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія). Суму відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж поточного місяця.

Додатком № 1 до Договору встановлений перелік комунальних послуг та порядок їх розрахунку. Відповідач споживає наступні комунальні послуги: центральне опалення, гаряче водопостачання, холодне водопостачання та каналізація, холодна вода на підігрів, електроенергія.

Додатком № 2 до Договору встановлено розмір відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж в сумі 17,86 грн. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору надав відповідачу комунальні послуги в період з 01.01.2011 р. по 01.12.2012 р. на загальну суму 74 447,26 грн., що підтверджується розборками по групрахункам та табуляграмами.

З розрахунку заборгованості за договором № 2255 по споживачу ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» за адресою вул. П. Вершигори, 7, вбачається, що 01.12.2011 р. загальну суму оплати комунальних послуг зменшено на 3 935,89 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.01.2011 р. у справі № 41/528 з відповідача на користь позивача було стягнуто пеню, 3% річних, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на загальну суму 3 935,89 грн.

З пояснень повноважного представника позивача стало відомо, що на підставі даного рішення позивачем було вирахувано з оплат комунальних послуг відповідача суму в розмірі 3 935,89 грн., що підлягала до стягнення за даним рішенням.

Суд не погоджується з такими діями позивача з огляду на наступне.

У платіжних дорученнях № 329 від 08.02.2011 р. та № 777 від 25.06.2011 р. вказано призначення платежу «оплата комунальних послуг».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого наказу, який є виконавчим документом, та який пред'явлено до виконання. Отже, позивачем неправомірно вирахувано з даних платежів суму, стягнуту за рішенням суду.

Відповідач виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих комунальних послуг частково в розмірі 25 017,93 грн., залишивши за собою заборгованість в сумі 49 429,33 грн., з врахуванням переплати на початок розрахункового перероду в розмірі 1 581,93 грн. Даний факт підтверджується платіжними доручення № 329 від 08.02.2011 р. та № 77 від 25.07.2011 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за отримані комунальні послуги в період з 01.01.2011 р. по 01.12.2012 р. в розмірі 49 429,33 грн. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 3 935,89 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 803,21 грн.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з розрахунком позивача розмір нарахованої пені з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. дорівнює 803,21 грн. Суд зробив власний розрахунок пені за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. та встановив, що остання підлягає стягненню у більшому розмірі.

Враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 803,21 грн., правові підстави для стягнення останньої в більшому розмірі відсутні.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 803,21 грн. задовольнити.

Щодо стягнення трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зробив власний перерахунок та встановив, що розмір трьох процентів річних від простроченої суми складає більшу суму, ніж визначено позивачем. Враховуючи те, що до стягнення позивачем заявлено три проценти річних в сумі 1 288,88 грн., підстави для стягнення останніх в більшому розмірі відсутні.

Таким чином, суд погоджується з позовними вимогами в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 1 288,88 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 49 429,33 грн., пені в сумі 803,21 грн. та трьох процентів річних в розмірі 1 288,88 грн., підлягають задоволенню. В частині стягнення 3 935,89 грн. судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 1, код 31350429) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9Г, код 03366612) борг за отримані комунальні послуги в сумі 49 429 (сорок дев'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 33 коп., пеню в сумі 803 (вісімсот три) грн. 21 коп., три проценти річних в розмірі 1 288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 88 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 491 (одна тисяча чотириста дев'яносто одна) грн. 92 коп.

3. В інший частині позову відмовити.

Повне рішення складено 22.02.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова