Постанова № 29525071, 08.02.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2013 р. 16 год.24 хв.Справа № 2а - 4724/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Шаховій О.Л.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Браташової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Бериславська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17 925,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 11 950,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 5 975,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновок податкового органу щодо не підтвердження реального здійснення операцій по придбанню у ТОВ "Донбас Інвест ВН" товару (оселедець) ґрунтується виключно на акті про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Донбас Інвест ВН" по взаємовідносинам з ТОВ "М'ясний альянс України". При цьому зазначає, що при перевірці не досліджувалась фінансово - бухгалтерська документація щодо обліку та використання придбаного товару у господарській діяльності підприємця, проте товарність господарської операції підтверджується договором, видатковими, податковими накладними та переробкою придбаного оселедця у власному виробництві, що відповідає видам діяльності ФОП ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач в письмових запереченнях зазначив, що неправомірність формування ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, отриманих від ТОВ "Донбас Інвест ВН" встановлено матеріалами документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Донбас Інвест ВН", оскільки придбаний товар є предметом нікчемного правочину, при цьому первинні документи підтверджують лише факт документування господарської операції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області 02.10.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3, перебуває на податковому обліку в Бериславській МДПІ з 25.01.1996 року та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію від 10.10.1997 року №82433297, індивідуальний податковий номер - НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період лютий 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Донбас Інвест ВН", про що було складено акт від 31.10.2012 року № 352/17/НОМЕР_2 (далі - акт перевірки).

Висновками вищевказаного акту перевірки було встановлено:

1. порушення ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Донбас Інвест ВН" при придбанні та продажу товарів, внаслідок чого, не підтверджено факт передачі товару по вказаних правочинах на адресу ФОП ОСОБА_3

2. порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_3 завищено податковий кредит за лютий 2012 року на суму 11 950,00 грн., та в порушення п. 200.1-200.2 ст. 200 занижено задекларовану суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в лютому 2012 року на суму 11 950,300 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 року за № НОМЕР_1 щодо визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 11 950,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 5 975,00 грн., яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту за лютий 2012 року на суму 11950,00 грн. слугував висновок акту ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька 12.07.2012 року № 255/22-411/35204840 про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Донбас Інвест ВН" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень-лютий 2012 року, по взаємовідносинам з ТОВ "М'ясний альянс України", згідно яком встановлено, що операції з купівлі ТОВ "Донбас Інвест ВН" у постачальника ТОВ "М'ясний альянс України" ТМЦ (послуг, робіт) та продаж подальший їх продаж покупцям у період січень-лютий 2012 року, у т.ч. ФОП ОСОБА_3, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", у зв'язку з відсутністю ТОВ "Донбас Інвест ВН" , ТОВ "М'ясний альянс України" основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства. Не надання ТОВ "Донбас Інвест ВН" до перевірки підтверджуючих документів щодо формування валових доходів та витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту. Анулювання 11.06.2012 року свідоцтва ПДВ ТОВ "М'ясний альянс України".

Оцінуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового - повідомлення рішення на предмет узгодженості фактичних обставин справи діючим нормам податкового законодавства, суд виходить з наступного .

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 вказаного Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України, підставами для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту є у продавця - факт відвантаження товару та отримання коштів від покупця, а у покупця - наявність належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів продавцю, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податкові зобов'язання та відповідно податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2012 року між ФОП ОСОБА_3 (за договором - покупець ) та ТОВ "Донбас Інвест ВН" (за договором - постачальник) був укладений договір поставки № 100203, згідно умов якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець приймати та оплачувати продовольчі товари, згідно з замовленням покупця, що оформлені за узгодженою формою, поставка товару здійснюється партіями, партією товару є кількість товару, що поставляється за окремою накладною, конкретні умови поставки визначаються сторонами в заявці, можливість вибору умов поставки обмежується само вивезенням покупцем зі складу постачальника власними силами і за власний рахунок покупця, асортимент товару, строк та умови оплати вказуються у видатковій накладній, оплата здійснюється на умовах попередньої оплати, термін дії договору - до 31.12.2012 року.

На виконання умов вказаного договору в лютому 2012 року ТОВ "Донбас Інвест ВН" було поставлено ФОП ОСОБА_3 товар - оселедець 350+ у кількості 4500,00 кг всього на загальну суму 71 700 грн. в т. ч. ПДВ 11 950,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №00-0000334 від 13.02.2012 року, №00-0000381 від 20.02.2012 року та податковими накладними №137 від 13.02.2012 року та №186 від 20.02.2012 року, що не заперечується відповідачем.

Оплата отриманої продукції на загальну суму 71 700,00 грн. здійснена шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Донбас Інвест ВН" згідно банківських виписок за 13.02.2012 року та за 20.02.2012 року, про що зазначається на стор. 10 акту перевірки.

Перевезення товару від постачальника до покупця здійснювалось автомобілем Мercedes - Benz ( вантажний), що перебуває у користуванні ОСОБА_3 згідно довіреності від 11.05.2008 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та тимчасового реєстраційного талону, та підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля №816836 від 13.02.2012 року та №816838 від 20.02.2012 року.

Передача кожної партії товару супроводжувалась наступними документами: ветеринарним свідоцтвом, сертифікатами відповідності, висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, експертними висновками, копії яких надано до матеріалів справи.

Згідно наданих пояснень представника позивача придбаний у ТОВ "Донбас Інвест ВН" товар - оселедець був перероблений на об'єкті, де здійснюється господарська діяльність ФОП ОСОБА_3 відповідно до зареєстрованих видів діяльності, а саме - цех по переробці риби, розташований за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами, а саме:

- актом державної технічної комісії від 28.12.2002 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, а саме - переробленого приміщення під цех по переробці риби;

- дозволом №338.03.65 ПР від 15.05.2003 року на початок роботи з виду діяльності переробка рибної продукції в цеху за адресою АДРЕСА_1

- санітарними дозволами;

- трудовими договорами з найманими працівниками;

- книгою вхідного контролю сировини та допоміжних матеріалів ФОП ОСОБА_3;

- картками складського та бухгалтерського обліку матеріалів на складі.

Згідно зі ст. 1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту реальності здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що господарські операції позивача відповідають наведеним критеріям оцінювання, та підтвердженням розрахунків між позивачем та контрагентом, а тому, підстав вважати угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Донбас Інвест ВН" безтоварними не вбачається.

Внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що у перевіреному періоді позивачем було отримано від ТОВ "Донбас Інвест ВН" товар - оселедець, за фактом отримання товару були надані податкові накладні, за рахунок яких був сформований податковий кредит у відповідному звітному періоді, вказаний товар оплачений позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Анулювань свідоцтв платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкових накладних судом не встановлено. Зокрема, відповідно до акту перевірки ТОВ "Донбас Інвест ВН" від 12.07.2012 року за № 255/22-411/35204840 вказаний суб'єкт господарювання зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради 12.06.2007 за №12661020000026020, та зареєстрований платником ПДВ згідно свідоцтва за №100049457 від 27.06.2007 року по дату перевірки. Таким чином, на момент укладення договору та документального оформлення його виконання, ТОВ "Донбас Інвест ВН" мало право на оформлення податкових накладних. Основний вид діяльності ТОВ "Донбас Інвест ВН" - 46.39 - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що відповідає змісту господарської операції з позивачем. Відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на момент здійснення господарської операції ТОВ "Донбас Інвест ВН" знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується записом про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Щодо доводів про те, що відносно ТОВ "Донбас Інвест ВН" встановлено відсутність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, основних фондів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, що господарські угоди укладені зокрема з позивачем є фіктивними, суд зазначає, що при цьому не враховано нічим не обмежену можливість цього підприємства (ТОВ "Донбас Інвест ВН") укладати угоди найму, оренди та залучати до господарської діяльності активи трудові ресурси інших суб'єктів господарювання; не враховано відсутність норми закону, яка б давала підстави для відповідальності позивача, як платника податків, за можливо вчинені контрагентами правопорушення. Вказані факти не є підставою вважати, що ТОВ "Донбас Інвест ВН" не веде господарської діяльності, а угоди укладені з контрагентами є безтоварними.

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки щодо нікчемності поставки товару ТОВ "Донбас Інвест ВН" на адресу позивача з посиланням на ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, суд зауважує про таке.

Взаємовідносини позивача з ТОВ "Донбас Інвест ВН" мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Ст. 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З 1 січня 2011 р. набули чинності зміни до ст. 228 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), відповідно до яких нікчемним став лише правочин, який порушує публічний порядок. Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що до суду не надано доказів наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагента щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Також суд зазначає, що правочин, який не має за мету створення реальних наслідків є фіктивним (ст. 234 Цивільного кодексу України), та визнається судом недійсним.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Донбас Інвест ВН" і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Жодних судових рішень про визнання спірних правочинів недійсними суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договору, укладених між позивачем та ТОВ "Донбас Інвест ВН".

Крім того, висновок про нікчемність укладених спірних правочинів податковим органом вмотивований посиланнями на акт від 12.07.2012 року №255/22-411/35204840 про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Донбас Інвест ВН" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень-лютий 2012 року, по взаємовідносинам з ТОВ "М'ясний альянс України. Щодо вказаного доводу податкового органу, то суд зазначає, що в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів на підставі акту не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Щодо посилання податкового органу на те, що перевіркою встановлено формування позивачем податкового кредиту за рахунок постачальників в ланцюгах постачання, якими не дотримуються вимоги діючого законодавства, суд зауважує, що якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит, оскільки сума ПДВ 11 950,00 грн. підтверджена наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину та не реальність господарських операцій між позивачем і його контрагентом не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірного податкового повідомлення-рішення не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то суд приходить до висновку, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені вимогами п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України.

Оскільки визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 11950,00 грн. є неправомірним, а тому неправомірним є і застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 5975,00 (50%) згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 року №0018221700, як суб'єкта владних повноважень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року №0018221700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17925,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 11950,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 5975,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 лютого 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1