Постанова № 29525030, 19.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" лютого 2013 р. № 2а- 13597/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі : представника позивача - Гордус І.Ф. (довіреність №276-27/07 від 08.01.13р.),

за участі : представника відповідача - Щастливця Є.О. (довіреність юр-614 від 10.05.12р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та з урахуванням уточнених вимог просить суд стягнути з Державної установи "Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії", код 00209740, заборгованість по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з серпня по листопад 2012 року в сумі 124 103,69 грн. на р/р управління 256053012089 в ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 22682017.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. Колишнім працівникам Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" було призначено пенсії згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і наукову -технічну діяльність". Частка відшкодування відповідача за період з серпня по листопад 2012 року, відповідно до "Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24.03.2004р. № 372, складає 124 103,69 грн. ( з урахуванням часткової сплати та здійсненого перерахунку) . На адресу платника внесків територіальним органом ПФУ були направлені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, які отримані відповідачем але заборгованість ним не сплачена.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, до суду надав письмові заперечення щодо поданого позову, у яких посилався на відсутність у відповідача достатнього прибутку та обігових коштів для відшкодування визначеної різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів внаслідок відсутності чистого прибутку, а також невідповідність повідомлень, надісланих позивачем на адресу відповідача вимогам чинного законодавства .

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та заперечення проти нього, пояснення представників сторін, встановив наступне

З розрахунку суми позову та розпоряджень про призначення пенсії вбачається, що колишнім працівникам Державної установи "Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії", було призначено пенсії згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і наукову -технічну діяльність".

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність"держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Оскільки спірні правовідносини склались з приводу відшкодування витрат по виплаті пенсій, призначених особам, які мали статус наукових працівників, то при вирішенні справи необхідно виходити з положень ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", де вказано, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належить до державних не бюджетних наукових установ, а відтак, він несе обов'язок відшкодовувати 50 відсотків різниці в пенсіях, призначених особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах, що передбачено також і п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду в Київському районі м. Харкова були направлені відповідачу листи з повідомленнями про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між розміром пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність"та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за серпень-листопад 2012 року . Вказані повідомлення бути направлені відповідачу та отримані ним, про що свідчать відмітки про отримання на копіях супровідних листів , які містяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 24.03.2004р. № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Відповідно до п.6. зазначеного вище Порядку у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Надані позивачем до матеріалів справи повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших актів законодавства, за формою та змістом відповідають встановленим Порядком вимогам, а тому суд не вбачає правових підстав для неврахування цих повідомлень як доказів при вирішенні спору.

Окрім того, вирішуючи спір, суд бере до уваги, що згідно з абз.2 п.5 Порядку підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

З положень наведеної норми Порядку випливає, що обов'язок оплатити суму різниці в пенсіях є безумовним і його виконання не поставлено в залежність від вжиття іншими суб'єктами права, в тому числі і територіальними органами Пенсійного фонду України, будь-яких дій, та від наявності або відсутності коштів (прибутку) у платника або фактичної виплати пенсій .

Таким чином, строки направлення повідомлень, відсутність коштів на фінансування різниці у розмірах пенсій, фактична виплата пенсій не впливають на наявність обов'язку відповідача сплачувати кожного місяця суму відшкодування різниці у розмірі пенсій наукових працівників.

Що стосується посилань відповідача на те, що гр. ОСОБА_3 ніколи не працювала у відповідача, суд зазначає, що вона отримує пенсію по втраті годувальника за чоловіка ОСОБА_4, який працював на підприємстві з 1960 р.

З наданих повідомлень та розрахунку суми позову про відшкодування витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумами пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумами пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за відповідачем за період з серпня по листопад 2012 року частка різниці в розмірі пенсії, що підлягає відшкодуванню складає 124103.69 грн.

В ході судового розгляду справи, відповідачем такого обов'язку не виконано, спірну суму заборгованості не сплачено.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" про стягнення заборгованості -задовольнити у повному обсязі.

Сягнути з Державної установи "Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії" ( код 00209740, адреса: м.Харків,вул. Мироносицька,25) заборгованість по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з серпня по листопад 2012 року в сумі 124103.69 грн. (сто двадцять чотири тисячі сто три гривні шістдесят дев"ять копійок) на р/р управління 256053012089 в ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 22682017.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2013 року.

Суддя Шляхова О.М.