Рішення № 29523284, 13.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/18663-2012 13.02.13За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 3 999, 77 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Тіхов О.С.

від відповідача: Андрієвська Л.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення заборгованості у розмірі 3 856, 67 грн., 100,59 грн. - пені, 40,51 грн. - 3 % річних та 1609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р. порушено провадження у справі №5011-51/18663-2012, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.01.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у даному судовому засіданні подав пояснення, в яких визнав позов.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 13.02.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2009 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (підприємство зв'язку) та Центром соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (споживач) укладено договір №2276400, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язаний надавати телекомунікаційні послуги, а споживач зобов'язаний сплатити за надані послуги.

Разом з договором №2276400 від 06.02.2009 р. сторони підписали додаток до договору №1 від 06.02.2009 р. та додаток №3 від 06.02.2009 р. в яких сторони визначили перелік основних і додаткових телекомунікаційних послуг, які надаються споживачу.

Як вбачається зі статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", останнє перейменоване з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Відповідно до п. 4.2. договору сторонами передбачено авансову з поданням рахунків систему оплати.

Згідно з п.4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Відповідно до п. 4.6. договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-гочисла місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно з п.5.8. договору у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Договір, відповідно до п. 7.1., набуває чинності з дати підписання його сторонами . Якщо жодна зі сторін за 1(один) місяць до закінчення строку дії договору не повідомить письмово про своє бажання припинити його дію, договір вважається таким, що продовжується на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати послуг, отриманих за договором № 2276400 від 06.02.2009 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 12.2011 р. до 08.2012 р. у розмірі 3 856,67 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", якою передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Cтаттею 68 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань за договором № 2276400 від 06.02.2009 р. щодо оплати наданих телекомунікаційних послуг не надав.

При цьому, присутній у судовому засіданні представник відповідача факт отримання ним телекомунікаційних послуг відповідно до умов вищевказаного договору, не заперечував та надав пояснення в яких визнав позов.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Суд приймає визнання позову відповідачем.

Крім того, відповідач в наданих поясненнях зазначив, що Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є закладом соціального захисту та фінансується за рахунок місцевого бюджету, але відповідне фінансування не здійснювалось.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами право порушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування, суд відзначає, що така обставина не звільняє Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від виконання зобов'язань щодо оплати за надані послуги, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (від 18.10.2005 р.) та у справі «Бакалов проти України» (від 30.11.2004 р.) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Вищезазначене узгоджується з позицією постанови Вищого господарського суду України у справі №11/446 від 27.10.2011 р. та постановою Верховного суду України у справі №11/446 від 15.05.2012 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 2276400 від 06.02.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 3 856, 67 грн. за період з 12.2011р. до 08.2012р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Також позивач просить стягнути з відповідача 40, 51 грн. - 3% річних та 100, 59 грн. - пені за порушення виконання грошових зобов'язань.

В силу положень ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач допустив порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення пені, 3% річних є обґрунтованими.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 21.02.2012 р. (дата початку нарахування позивачем пені) до 21.08.2012 р. (дата визначена позивачем самостійно) становить 100, 59 грн., розмір 3 % річних від простроченої суми за період з 01.2012 р. (дата виникнення заборгованості) та до 09.2012 р. (дата визначена позивачем самостійно) становить 40, 51 грн.

Розрахунок позивача перевірено судом та не перевищує розмір нарахованих судом 3 % річних від простроченої суми та пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити.

2. Стягнути з Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (02217, м. Київ, пр-т. Маяковського, буд 28 В, код ЄДРПОУ 20076991), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01033, м. Київ, вул. Горького, буд. 40, код ЄДРПОУ 01189910) заборгованість у розмірі 3 856, 67 (три тисячі вісімсот п'ятдесят шість грн. 67 коп.) грн., 40, 51 (сорок грн. 51 коп.) грн. - 3 % річних, 100, 59 грн. (сто грн. 59 коп.) - пені та 1 609, 50 (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.02.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.