Постанова № 29522697, 21.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5863/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Власенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-ЛТД" про накладення арешту на кошти платника, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-ЛТД" про накладення арешту на кошти платника. Свої позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 474 390,40 грн., який виник внаслідок несплати податкового боргу по податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням № 0001721502 від 03.05.2012 року на суму 474 699,40 грн. та з урахуванням часткової сплати боргу у розмірі 309,00 грн. З метою здійснення заходів щодо погашення податкового боргу відповідачу була направлена податкова вимога № 590 від 11.06.2012 року. В результаті проведених заходів щодо виявлення майна боржника, встановлено, що активи (нерухоме майно, транспортні засоби) у ТОВ "Вертикаль - ЛТД" відсутні. ДПІ зазначає, що відповідачем у КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль" відкриті рахунки № 2605984251067 та № 26001339035. Виходячи з вищевикладених обставин та права органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, передбаченого підпунктом 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Проте, Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль - ЛТД" зареєстроване як юридична особа Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 13.07.2011 року, та перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у Вишголоському районі Київської області з 14.07.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2012 року фахівцями ДПІ здійснена камеральна перевірка даних задекларованих ТОВ "Вертикаль - ЛТД" у податковій звітності з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт № 309/15-2/37649660/18 від 02.04.2012 року. На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001721502 від 03.05.2012 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 474 699,40 грн., яке було направлено відповідачу.

Вищезазначене рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось.

Згідно довідки про розрахунки з бюджетом №1588/9/19-040/842 від 22.10.2012 року, з урахуванням часткової сплати боргу у сумі 309 грн., сума несплаченого грошового зобов'язання по податку на додану вартість складає 474 390,40 грн.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сформовано та направлено засобами поштового зв'язку на юридичну адресу відповідачу податкову вимогу від 11.06.2012 року за №590 та яка була повернута 16.06.2012 року з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає».

Таким чином, загальна сума податкового боргу TOB «Вертикаль-ЛТД» перед бюджетом становить 474390,40 гривень..

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Проте, Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Застосування арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з листів Комунального підприємства Київської обласної ради «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» від 14.09.2012 року №1640, Вишгородського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 06.09.2012 року №1610, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-ЛТД" право власності на об'єкти нерухомого майна, транспортні засоби не зареєстровано.

Відповідно до п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Проте, законодавець здійснив диференціацію повноважень органів ДПС для забезпечення виконання платником податків обов'язків, визначених чинним законодавством.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Підстави для звернення до суду саме з такою категорією позовних вимог наведені у самому п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ.

Згідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Таким чином, органам ДПС надано повноваження для звернення до суду з різними позовними вимогами у різних випадках, а саме: про накладення арешту на кошти та інші цінності у випадках, визначених п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ та про застосування адміністративного арешту майна (в тому числі коштів на рахунку платника згідно ч.3 п.п.94.6.2 ст.94 ПКУ) у випадках, визначених п.94.2 ст.94 ПКУ.

Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що стаття 20 ПКУ є спеціальною статтею для випадку відсутності майна у боржника.

Податковим органом додано докази, що свідчать про наявність податкового боргу платника податків та відсутність майна для погашення такого податкового боргу, що є безумовними підставами для застосування п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ, а саме: накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні адміністративного позову про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку у зв'язку з відсутністю майна для погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби України - задоволити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-ЛТД" про накладення арешту на кошти платника - задоволити повністю.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-ЛТД", що знаходяться на розрахункових рахунках у банках:

- р/р 2605984251067 у КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» (м.Київ, вул.Пирогова, 7-7Б), МФО 322904;

- р/р 26001339035 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (м.Київ, вул.Лєскова, 9), МФО 380805

в межах суми податкового боргу у розмірі 474390,40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 26 лютого 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.