Постанова № 29521012, 18.02.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. Справа№ 51/66-58/333-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Демченка Ю.П. -директора

Принципал О.С. (дов. № 3 від 06.10.2011 р.)

від відповідача Шпак В.І. (дов. № 67 від 23.08.2012 р.)

Люлюка В.І. (дов. № 120 від 21.12.2012 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Етерно»

на рішення

господарського суду м. Києва

від 29.10.2012 р.

по справі № 51/66-58/333-2012

(суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Етерно» (далі ТОВ «Етерно»)

до Державної установи «Держгідрографія»

(далі ДУ «Держгідрографія»)

про розірвання договору та стягнення

1 085 067,56 грн.

за зустрічним позовом Державної установи «Держгідрографія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Етерно»

про стягнення 597 724,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.10.2012 р. по справі № 51/66-58/333-2012 в первісному і зустрічному позові відмовлено повністю.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, позивач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову щодо розірвання договору та стягнення 688 702,00 грн. боргу та прийняти нове, яким первісний позов в наведеній частині задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги, що дії відповідача за первісним позовом по вивозу т/х «Шляховик» з акваторії ВАТ «Завод «Ленінська кузня» унеможливили подальше виконання позивачем за первісним позовом ремонтних робіт. Крім цього, місцевим судом не досліджено факту виконання ремонтних робіт, їх обсягів тощо.

В судовому засіданні представники апелянта доводи скарги підтримали, просили її задовольнити за наведених в скарзі підстав.

Представники відповідача за первісним позовом доводи скарги заперечили, просили не брати її до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 22.02.2011 р. ТОВ «Етерно» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ДУ «Держгідрографія» про розірвання договору на виконання робіт з капітального ремонту та модернізації морського завізного буксиру «Шляховик» № 23/09 від 20.02.2009 р. (далі Договір) та стягнення 688 702,00 грн. боргу, 267 000,00 грн. оплати додаткових робіт, 66 049,33 грн. пені, 42 768,39 грн. інфляційних втрат, 20 547,84 грн. 3 % річних. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що відповідачем за його позовом в порушення умовам Договору частково не оплачено фактично виконані по актам роботи на загальну суму 688 702,00 грн. Без будь-якого попереднього узгодження із ним 22.10.2009 р. за ініціативою ДУ «Держгідрографія» т/х «Шляховик» покинув акваторію ВАТ «Завод «Ленінська Кузня», де судно знаходилось на ремонті. Це позбавило позивача можливості завершити виконання робіт за Договором у повному обсязі. Оскільки відповідачем не надано обґрунтованої відмови від прийняття фактично виконаних позивачем робіт, вони вважаються прийнятими за повнотою та якістю, відтак підлягають оплаті. Таким чином, ТОВ «Етерно» просило стягнути вартість фактично виконаних робіт за Договором на суму 688 702, 00 грн., а також вартість додаткових робіт на суму 267 000, 00 грн., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 66 049, 33 грн., інфляційні втрати за час прострочення у сумі 42 768, 39 грн. та 20 547, 84 грн. 3 % річних від простроченої суми тощо.

11.04.2011 р. ДУ «Держгідрографія» звернулось до господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до ТОВ «Етерно» про стягнення 83 589, 00 грн. основного боргу, 140 004, 48 грн. збитків, 213 166, 20 грн. пені, 160 965, 00 штрафу. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано неналежним та несвоєчасним виконанням ТОВ «Етерно» зобов'язань за Договором по виконанню ремонтних робіт, що призвело до виникнення переплати за Договором в сумі 83 589, 00 грн., а також завдало реальних збитків позивача за зустрічним позовом (витрати на буксирування т/х «Шляховик») в розмірі 140 004, 48 грн. Крім цього, позивач за зустрічних позовом на підставі п. 8.4 Договору просив стягнути 213 166, 20 грн. пені, 160 965, 00 штрафу тощо.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.02.2012 р. по справі № 51/66 в задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 р. апеляційну скаргу ТОВ «Етерно» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. по справі № 51/66 касаційну скаргу ТОВ «Етерно» задоволено частково, касаційну каргу ДУ «Держгідрографія» задоволено, рішення обох судових інстанцій скасовано, справу № 51/66 передано на новий розгляд до місцевого суду.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість як первісних, так і зустрічних позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в первісному позові, місцевий суд посилався на те, що Договором не встановлено строку перебування теплоходу на території ВАТ «Завод «Ленінська Кузня» й ТОВ «Етерно» не надало суду достатніх обґрунтувань та належних й допустимих доказів неможливості виконання ремонтних робіт за Договором після відбуксирування т/х «Шляховик». Таким чином, місцевий суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 651 ЦК України підстав для розірвання Договору. Крім цього, відмовляючи в первісному позові в частині стягнення 688 702, 00 грн. оплати за виконану частину роботи; 267 000, 00 грн. оплати за додатково виконані роботи та стягненні 66 049, 33 грн. пені; 42 768, 39 грн. інфляційних нарахувань; 20 547, 84 грн. 3 % річних, місцевий суд вважав, що роботи не було прийнято, адже відповідач за первісним позовом листом № 2/08.07/2154 від 30.12.2009 р. не прийняв робіт, зазначених в Актах виконаних робіт, через відсутність печатки на повідомленнях Регістра судноплавства України та не відповідність цих робіт документації, погодженої Регістром судноплавства України "Правил освидетельствования судов".

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд рахував, що позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача за цим позовом основну заборгованість, в той час як фактично згадана сума є переплатою за Договором. Крім цього, ДУ «Держгідрографія» належними та допустими доказами не доведено, що продовження строку виконання підрядних робіт виникло з вини відповідача за зустрічним позовом. Таким чином пред'явлені за зустрічним позовом вимоги про стягнення 1 400 004, 48 грн. збитків, 213 166, 20 грн. пені, 160 965, 00 грн. штрафу задоволенню не підлягають тощо.

Апеляційний суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо відмови в задоволенні первісного позову в частині розірвання Договору та стягненні 688 702,00 грн. боргу за таких обставин.

Так, апеляційним судом з»ясовано та перевірено, що виконавцем в порушення п. 4.2 Договору не складався акт початку ремонтних робіт за підписами та печатками позивача й відповідача. Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. в даній справі встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов Договору, зокрема : погоджено строки початку і завершення ремонтних робіт, сторонами вчинено юридично значимі дії, які спрямовано на часткове виконання Договору, відтак наявний факт схвалення сторонами умов Договору та їх виконання. Наведене дає підстави вважати, що Договір фактично виконувався сторонами.

Позивач за первісним позовом просив розірвати Договір на підставі ст. 651 ЦК України з огляду на те, що морський завізний буксир т/х "Шляховик" покинув акваторію ВАТ «Завод «Ленінська кузня» 22.10.2009 р., що підтверджується довідкою останнього № 875/054 від 27.10.2009 р. та складеним 23.10.2009 р представниками ТОВ «Етерно» та ВАТ «Завод «Ленінська кузня» актом. Згадане позбавило позивача за первісним позовом можливості виконати роботи за Договором в повному обсязі та в подальшому прийняття фактично виконаних зобов'язань шляхом підписання актів виконаних робіт та їх подальшої оплати.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших встановлених договором або законом випадках. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Місцем виконання робіт на підставі п. 4.1. Договору є територія ВАТ «Завод «Ленінська кузня». Термін їх виконання згідно п. 3.2. Договору 175 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту початку ремонтних робіт. Термін виконання робіт може бути подовжений, але не більше як на 40 календарних днів на підставі взаємообумовленого сторонами збільшення обсягів виконання робіт, що оформлюється додатковою угодою до Договору.

З огляду на те, що сторонами не підписувався акт початку ремонтних робіт, апеляційний суд вважає, що кінцевий строк виконання робіт по ремонту т/х «Шляховик» сторонами не визначено.

У відповідності до п. 3.3. Договору виконавець зобов'язаний виконувати роботи за кожним окремим етапом згідно Календарного плану виконання робіт з капітального ремонту морського завізного буксиру "Шляховик" та платежів ( додаток №2) до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Датою закінчення виконання робіт вважається дата затвердження замовником підписаного обома сторонами та скріпленого печатками акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором ( п. 3.4. Договору).

У випадку порушення замовником строків передачі виконавцю обладнання, передбаченого графіком передачі обладнання (додаток №3), термін виконання робіт за відповідним етапом та за Договором в цілому продовжується на кількість днів затримки з вини замовника (п. 3.7. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом систематично порушував строки передачі обладнання позивачеві. Так,останній у відзиві на позовну заяву наголошував, що упродовж дії Договору був позбавлений можливості вчасно передати закуплене обладнання через неготовність позивача за первісним позовом його прийняти й забезпечити його безпечне встановлення. Представником замовника зазначено, а представником виконавця прийнято до уваги, що побудова судна, суднове обладнання та механізми зберігаються неналежним чином (копія листа наявна в матеріалах справи). Суднові приміщення не підготовлено для завантаження та монтажу цього обладнання, завантажене обладнання не захищено від ушкоджень під час проведення робіт.

Факт несвоєчасного надання обладнання замовником встановлено й Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. по справі № 51/66, згідно якої позивач за первісним позовом неодноразово звертався до відповідача за цим позовом з приводу затримки в поставці обладнання, що й призвело до продовження строку виконання підрядних робіт.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується той факт, що продовження строку виконання підрядних робіт за Договором виникло з вини відповідача за первісним позовом.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає помилковими висновки місцевого суду про відмову в задоволенні первісного позову в частині розірвання Договору на підставі ст.. 651 ЦК України, відтак в зв'язку з істотним порушенням Договору відповідачем за первісним позовом позовні вимоги в цій частині як обґрунтовані підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача 688 702, 00 грн. боргу за фактично виконану частину роботи.

Матеріалами справи встановлено, що 22.10.2009 р. замовником за Договором до настання зимового періоду було здійснено відбуксирування т/х "Шляховик".

24.11.2009 р. відповідачем за первісним позовом одержано від позивача за цим позовом проекти Актів виконаних робіт та виконавчі відомості.

Листом № 2/08.07/1926 від 27.11.2009 р. замовник надав відповідь на ці проекти з детальним переліком зауважень на кожен окремий вид робіт, визначений відповідним пунктом Акта виконаних робіт. Одночасно наголосив, що для підписання Актів виконаних робіт, проти чого не заперечував, необхідно надати підписані представниками замовника та Регістру судноплавства України оригінали "Будівельних журналів ремонту та модернізації судна" по всім частинам робіт (такі велися позивачем і передбачали повний перелік робіт за Договором із зазначенням дати їх фактичного виконання).

Листом № 1-15/12-09 від 15.12.2009 р. (одержано 24.12.2009 р.) позивач повторно надіслав ДУ "Держгідрографія" відкориговані Акти виконаних робіт з копіями корінців пред'явлення та копіями повідомлень.

Відповідачем за первісним позовом (лист № 2/08.07/2154 від 30.12.2009 р.) їх не прийнято через відсутність печатки на повідомленнях Регістра судноплавства України та невідповідність робіт погодженій Регістром судноплавства України "Правил освидетельствования судов" документації.

22.01.2010 р. позивач за первісним позовом втретє надіслав на адресу відповідача за цим позовом листа № 22-01/10 від 22.01.2010 р. з актами, проти яких не висунуто жодних заперечень,з проханням їх підписати, однак жодної відповіді, як і мотивованої відмови у підписання актів за Договором на цього листа не надано.

Відповідно до п. 6.1. Договору пред'явлення відповідачу за первісним позовом виконаних виконавцем робіт здійснюється після прийняття виконаних робіт і підписання проміжних актів відділом технічного контролю виконавця, представником Регістра судноплавства України та представником санітарно-епідеміологічного нагляду в частині піднаглядних суднових систем.

Приймання-передача виконаних робіт за етапом здійснюється на підставі п. 6.4. Договору шляхом пред'явлення позивачем за первісним позовом робіт представникам ДУ "Держгідрографія", після чого позивач за первісним позовом надає уповноваженому представнику відповідача за цим позовом підписаний та скріплений печаткою зі свого боку акт приймання-передачі виконаних робіт за відповідним етапом. Відповідач за первісним позовом протягом 5 робочих днів з дня отримання цього акту повинен підписати його або надати мотивовану відмову від його підписання із зазначенням причин такої відмови. У випадку ненадання мотивованої відмови у зазначений термін, роботи вважаються прийнятими за повнотою та якістю й підлягають оплаті.

У випадку надходження мотивованої відмови від прийняття робіт ( п. 6.8. Договору) сторонами складається акт з переліком претензій замовника та термінів їх усунення. Якщо виконавцем у визначені таким актом строки, власними силами та за власний рахунок буде усунуто всі виявлені недоліки, п. 8.6 Договору до виконавця не застосовується.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами такого акту з переліком претензій замовника не складалось.

Викладені в листах про відмову підписати акти вимоги відповідача зводяться фактично до відсутності печатки на повідомленнях Регістра судноплавства України та невідповідності робіт погодженій Регістром судноплавства України "Правил освидетельствования судов" документації. Натомість апеляційним судом встановлено, що згадані повідомлення підписано представником Регістра судноплавства України.

Крім цього, заперечуючи в суді апеляційної інстанції первинні позовні вимоги, відповідач посилався на можливість усунення недоліків у виконаних роботах в м. Миколаєві - за новим місцезнаходженням т/х "Шляховик". За наявності узгоджених сторонами Договору ( п.4.1) умов місцем виконання робіт є територія ВАТ «Завод «Ленінська кузня», відтак вищезгадані пропозиції замовника робіт не заслуговують на увагу тощо.

Матеріалами справи встановлено й позицією відповідача за первинним позовом підтверджено ( відзив на позов № 1/10.05/574 від 23.03.2011 р.), що останній не заперечує проти оплати вартості виконаних робіт за умови встановлення їх реального об'єму та вартості. Такі твердження спростовують його ж раніше наведені мотиви відмови від підписання актів.

Враховуючи вищенаведені обставини в сукупності із наданими сторонами доказами апеляційний суд вважає, що виконання п. 6.8 Договору стало неможливим з вини відповідача за первісним позовом, за відсутності чітко визначених претензій щодо виконаних робіт з належним мотивуванням, обґрунтуванням відмови від підписання актів, такі роботи слід вважати прийнятими.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати в зв'язку з невиконанням замовником договору (ч. 2 ст. 850 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як наведено вище, відповідачем за первісним позовом чітко не сформульовано мотивів відмови у підписанні актів виконаних робіт й в подальшому сторонами не визначено переліку претензій щодо цих робіт, в у відповідному акті немає належних мотивувань тощо, тому такі роботи є прийнятими. Відтак з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню на користь позивача за цим позовом 688 702, 00 грн. оплати за виконану частину роботи.

Одночасно апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду в частині відмови у задоволенні первісного позову щодо стягнення 267 000, 00 грн. оплати за додатково виконані роботи, виконання яких не погоджено сторонами ( п. 11.3 Договору), відмови у стягненні 66 049, 33 грн. пені; 42 768, 39 грн. інфляційних нарахувань; 20 547, 84 грн. 3 % річних як безпідставних й необґрунтованих, а також мотивами та доводами відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог тощо.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення місцевого суду про відмову в задоволенні первісних позовних вимог в частині розірвання Договору та стягнення 688 702, 00 грн. оплати за виконану частину роботи є помилковими й незаконними, судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення вищенаведених позовних вимог, в решті рішення слід залишити без змін. Відтак доводи апеляційної скарги як підставні та обґрунтовані заслуговують на увагу, скарга повинна бути задоволеною.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 104 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерно» задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2012 р. по справі № 51/66-58/333-2012 скасувати в частині відмови в розірванні договору на виконання робіт з капітального ремонту та модернізації т/х «Шляховик» № 23/09 від 20.02.2009 р. та стягненні 688 702, 00 грн. боргу.

Прийняти в цій частині нове рішення : первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерно» задовольнити частково.

Розірвати договір на виконання робіт з капітального ремонту та модернізації т/х «Шляховик» № 23/09, укладений 20.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Етерно» та Державною установою «Держгідрографія».

Стягнути з Державної установи «Держгідрографія» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, ідентифікаційний код 21720000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерно» (04073, м. Київ, вул. Захарівська, 10, кв.105, ідентифікаційний код 31955716) 688 702 (шістсот вісімдесят вісім тисяч сімсот дві) грн. 00 коп. боргу.

В решті рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2012 р. по справі № 51/66-58/333-2012 залишити без змін.

Стягнути з Державної установи «Держгідрографія» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, ідентифікаційний код 21720000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерно» (04073, м. Київ, вул. Захарівська, 10, кв.105, ідентифікаційний код 31955716) 6 972 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн.. 02 коп. державного мита та 150 (сто п'ятдесят) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Державної установи «Держгідрографія» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, ідентифікаційний код 21720000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Етерно» (04073, м. Київ, вул. Захарівська, 10, кв.105, ідентифікаційний код 31955716) 7 423 (сім тисяч чотириста двадцять три) 52 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 51/66-58/333-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Сітайло Л.Г.