Постанова № 29520736, 20.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа №816/517/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Петренко О.В.,

за участю:

представника позивача - Клименка С.Ю.,

представника відповідача - Люшняк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Українського державного геологорозвідувального інституту в особі Полтавського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2013 року Український державний геологорозвідувальний інститут в особі Полтавського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30 жовтня 2012 року №1847.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у зв`язку із затримкою бюджетних коштів у Полтавського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту виникла затримка зі сплати єдиного внеску. Однак, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про нарахування штрафних санкцій та пені не врахував, що фінансування дослідних і дослідно-конструкторських робіт, в які включено геологорозвідувальні завдання, здійснюється з державного бюджету з великою затримкою, у зв`язку з чим позивач не зміг вчасно сплатити єдиний внесок. З огляду на вищезазначене, просив суд скасувати спірне рішення про нарахування штрафних санкцій та пені.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач зобов`язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований на базовий період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Несплата або несвоєчасна сплата в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування посадовими особами підприємства порушують конституційні права найманих працівників та позбавляють їх права на призначення пенсії і відповідний її перерахунок, що суттєво впливає на основне джерело існування та на забезпечення рівня життя робітників. Також, відповідач зазначив, що відповідальність за несвоєчасність, повноту та сплату внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування несе платник-роботодавець. Нарахування пені та штрафу передбачено положеннями статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". З урахуванням викладеного, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Полтавське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту є відокремленим науково-дослідним структурним підрозділом Українського державного геологорозвідувального інституту, зареєстрованого без статусу юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 01432026 /а.с. 15/ і є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач, Управління пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011.

Згідно пунктів 1, 3 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 /далі - Положення/, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2012 року Управлінням пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві прийнято рішення №1847 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 23258,01 грн. та нараховано пеню у розмірі 18400,41 грн. за період з 20 жовтня 2011 року року по 31 серпня 2012 року /а.с. 8/.

Однак, позивач не погодився із зазначеним рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню від 30 жовтня 2012 року №1847, суд виходить з наступного.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", від 08 липня 2010 року №2464-ІV, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, та підлягає застосуванню при вирішенні спірних правовідносин, визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону /частина перша статті 2 зазначеного Закону/.

Відповідно до частини другої статті 2 цього Закону, виключно Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність.

Згідно Розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень з дня набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

З урахуванням вимог абзацу 3 частини восьмої статті 9 цього ж Закону, базовим звітним періодом для Полтавського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту є календарний місяць.

Відповідно до частини восьмої статті 9 зазначеного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Аналізуючи приписи даної норми, суд приходить до висновку, що за загальним правилом суми єдиного внеску повинні сплачуватись платником не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається виплата заробітної плати, то одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення).

Позивач, обґрунтовуючи неправомірність винесення відповідачем рішення від 30 жовтня 2012 року №1847 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача, за своєчасно не сплачені суми єдиного внеску за період з 20 жовтня 2011 року по 31 серпня 2012 року, зазначає про неврахування Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві невчасного перерахування позивачу бюджетних коштів.

Позивачем не заперечується, що єдиний внесок було перераховано до бюджету територіального управління Пенсійного фонду України з порушенням встановлених строків /а.с. 3, зворотній бік/.

Розмір застосованого штрафу та нарахованої пені /а.с. 9-14/ позивачем також не оспорюється.

Міра юридичної відповідальності за вчинене порушення встановлена пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і полягає у застосуванні територіальним органом Пенсійного фонду до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Окрім того, за правилом частини десятої статті 25 зазначеного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, відповідно до частин тринадцятої, чотирнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги приписи Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено Постановою Правління ПФУ від 27 вересня 2010 року №21-5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289) /далі за текстом - Інструкція/.

Згідно з пункту 7.1 Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Підпунктом 7.2.2 Інструкції визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

З огляду на наведені вимоги законодавства, територіальним органом Пенсійного фонду України правомірно винесено рішення від 30 жовтня 2012 року №1847 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до Полтавського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, за своєчасно не сплачені суми єдиного внеску за період з 20 жовтня 2011 року по 31 серпня 2012 року.

Частиною 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови буде виготовлено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2013 року.

Суддя І.Г. Ясиновський