Рішення № 29520471, 19.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.13 р. Справа № 905/175/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове, ідентифікаційний код 33426253 в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська», м. Новогродівка, ідентифікаційний код 33621589

до Відповідача: Приватного підприємства «Укрстандарт 2009», м. Єнакієве, ідентифікаційний код 36887080

про: зобов'язання повернути майно, яке було передане на зберігання за договором №109/1-ХР від 14.12.2010р.

за участю уповноважених представників :

від Позивача - Тюшкіна Л.А. (за довіреністю № 1/106 від 17.01.2013р.);

від Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України відкладався розгляд справи з 22.01.2013р. на 05.02.2013р., з 05.02.2013р. на 19.02.2013р.

У судовому засіданні 19.02.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство «Селидіввугілля», м. Селидове в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська», м. Новогродівка (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Укрстандарт 2009», м. Єнакієве (далі - Відповідач) про зобов'язання повернути майно, яке було передане на зберігання за договором №109/1-ХР від 14.12.2010р., а саме - скоби М-24 у комплекті з гайкою та планкою у кількості 2794 комплектів на суму 161074,1грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на ухилення Відповідача від повернення переданого на зберігання за умовами договору №109/1-ХР від 14.12.2010р. майна після закінчення строку зберігання та надсилання відповідної вимоги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи, договір №109/1-ХР від 14.12.2010р., акти приймання-передачі майна зберігання, приймальні акти та товарно-транспортні накладні, листування, нормативно обґрунтувавши свої вимоги ст.ст. 509, 949, 953 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України.

На виконання вимог ухвали суду Позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.76-81, 85-87).

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду (а.с.68).

У судовому засіданні 19.02.2013р. представник Позивача підтримав заявлені вимоги, наполягаючи на вирішенні спору в цьому засіданні незважаючи на відсутність Відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2010р. між Позивачем (Поклажодавець) та Відповідачем (Зберігач) був укладений договір зберігання №109/1-хр (а.с.20), згідно умов п.п. 1.1., 2.3, 5.2. якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання майно, відповідно до умов договору та зобов'язується зберігати майно на безоплатній основі, зі строком дії до 01.09.2011р., а в частині виконання зобов'язання - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як встановлено п.1.2. договору номенклатура і кількість майна визначається в актах приймання-передачі на зберігання, які є невід'ємною частиною договору.

Положеннями п. 3.3. на Зберігача, серед іншого, покладені обов'язки із забезпечення схоронності майна, а також повернення майна за першою вимогою Поклажодавця, а в даному випадку майно повинно бути передано представнику Поклажодавцю, або іншій особі на яке зазначене Поклажодавець. повернення майна зі зберігання оформлюється актом приймання-передачі.

Пункт 4.1. договору Зберігач відповідає за втрату та недостачу майна у розмірі дійсної вартості втраченого або відсутнього майна.

Положеннями п.5.1 договору сторони визначили, що прийом-передача майна здійснюється за актами приймання-передачі.

Відповідно до актів від 14.01.2011р., від 25.03.2011р. (а.с.а.с.21, 22) Позивач в межах договору зберігання №109/1-хр від 14.12.2010р. передав Відповідачеві на зберігання наступне майно:

- скоба М-24 в комплекті з гайкою та планкою у кількості 27200 к-т., на загальну суму 13989967,5грн.

- скоба М-16 в комплекті з гайкою та планкою у кількості 10335 к-т., на загальну суму 412476,3грн.

Вказані акти підписані за участю керівника відокремленого підрозділу Позивача - Шахта 1/3 «Новогродівська».

За період з 26.01.2011р. по 03.08.2011р. Відповідач згідно представлених прийомних актів і товарно-транспортних накладних (а.с.а.с.23-63) повернув Відокремленому підрозділу Позивача - Шахта 1/3 «Новогродівська» частину майна, а саме - 10335 комплектів скоби М-16 (всю передану кількість за цією позицією) та 24200 комплектів скоби М-24 (неповернутий залишок становив 27200 - 24200 = 3000 одиниці)

Листом №05/06-39 від 24.01.2012р. (а.с.64) керівник відокремленого підрозділу Позивача звернувся до Відповідача з вимогою про повернення зі зберігання майна, в т.ч. скоби М-24 в комплекті з гайкою та планкою у кількості 3000 комплектів на суму 172 950 грн.

Згідно відповіді №27/01-25 від 27.01.2012р. Відповідач відмовив у зазначеній вимозі Позивача, посилаючись на наявність договірних відносин безпосередньо з юридичною особою, а не її відокремленим підрозділом, хоча у 18.05.2012р. згідно транспортної накладної №18/05-1 (а.с. 63) повернув Позивачу 206 комплектів скоби М-24, з огляду на що неповернутий залишок виходячи із загальної кількості майнового обігу цього майна за договором №109/1-хр від 14.12.2010р. становить 2794 одиниці (3000 - 206).

При цьому, згідно п.п. 5.6., 6.1.4. Положення про відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» (а.с.а.с.14-19) керівник підрозділу управнений на підставі довіреності укладати від імені Підприємства господарські договори та їх виконувати, а також - представляти Підприємство у господарських судах.

З огляду на неповернення всього переданого на зберігання майна і порушення умов договору зберігання №109/1-хр від 14.12.2010р., Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи повернення 2794 комплектів скоби М-24

Відповідач процесуальними правами передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів.

Із змісту наданої довідки (а.с.80) за підписом керівника і головного бухгалтера підтверджується факт неповернення майна за договором зберігання №109/1 ХР від 14.12.2010р., а саме скоби М24 у комплекті з гайкою та планкою по ціні 57,65 грн. з ПДВ у кількості 2794 шт. на суму 161 074,10 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення майна, переданого на зберігання.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору зберігання №109/1-ХР від 14.12.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору №109/1-ХР від 14.12.2010р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 1 глави 66 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 вказаного Кодексу за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, безпосередньо встановлений ч. 1 ст. 949 цього Кодексу.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір зберігання №109/1-ХР від 14.12.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього обов'язку із повернення об'єкту зберігання Поклажодавцеві у схоронності, факт попереднього прийняття якого на зберігання підтверджений наявними в матеріалах справи накладними, якому (обов'язку) кореспондує обов'язок Позивача здійснювати оплату послуг зі зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від повернення Позивачу всього наявного на зберіганні майна відповідно до умов договору №109/1-ХР від 14.12.2010р. після висування відповідних вимог про це з боку Поклажодавця, інтереси якого цілком правомірно представлені у розглядуваних правовідносинах відокремленим підрозділом, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що майновий обіг за розглядуваним договором пов'язаний саме із діяльністю Шахти 1/3 «Новогродівська»

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Наявність означеного факту порушення існуючого права Позивача у світлі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України є достатньою підставою для застосування обраного Позивачем способу поновлення (захисту) свого суб'єктивного права, як адекватного та співмірного означеному порушенню, а отже такого, що відповідає вимогам ефективності, встановленим ст. 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - повернути об'єкт зберігання) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Суд, беручи до уваги тривалість безпідставного утримання Відповідачем об'єкту зберігання та кількість означеного майна, дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій тривіальністю 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору з Відповідача на користь Позивача у повному обсягу, який підлягає сплаті за заявленою і розглянутою немайновою вимогою в розмір 1147 грн., тоді як зайво сплачений залишок судового збору у розмірі 2074,48 грн. згідно ст.47 Господарського процесуального кодексу України та п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню Позивачеві на підставі відповідної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове (ідентифікаційний код 33426253) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська», м. Новогродівка (ідентифікаційний код 33621589) до Приватного підприємства «Укрстандарт 2009», м. Єнакієве (ідентифікаційний код 36887080) про зобов'язання повернути майно, яке було передане на зберігання за договором №109/1-ХР від 14.12.2010р. задовольнити у повному обсягу.

2. Зобов'язати Приватне підприємство «Укрстандарт 2009», м. Єнакієве (ідентифікаційний код 36887080) протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути Державному підприємству «Селидіввугілля», м. Селидове (ідентифікаційний код 33426253) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська», м. Новогродівка (ідентифікаційний код 33621589) майно - скоби М24 у комплекті з гайкою та планкою у кількості 2794 комплектів на суму 161074,1грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Укрстандарт 2009», м. Єнакієве (ідентифікаційний код 36887080) на користь Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове (ідентифікаційний код 33426253) в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська», м. Новогродівка (ідентифікаційний код 33621589) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2013р.

Суддя Попков Д.О.