Рішення № 29519175, 11.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/17633-2012 11.02.13

Суддя господарського суду міста Києва Чебикіна С.О., розглянувши справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рууккі Україна» до Приватного підприємства «Алгол-2003» про стягнення 1 354 935, 26 грн. та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Алгол-2003» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рууккі Україна» про розірвання договору та стягнення збитків у розмірі 579 232, 68 грн., за участю представників позивача за первісним позовом - Войтенко І.Г., довіреність від 02.01.2013 року, відповідача за первісним позовом - Ковадла А.М., довіреність від 29.12.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 354 935, 26 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості продукції та виконаних робіт за договором на поставку будівельних матеріалів та проведення монтажних робіт № ЗД-0004 від 10.06.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.01.2013 року.

16.01.2013 року представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, та заявив про застосування строку позовної давності.

У судовому засіданні 16.01.2013 року оголошувалась перерва на 30.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Алгол-2003» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рууккі Україна» про розірвання договору та стягнення збитків у розмірі 579 232, 68 грн.

У судовому засіданні 30.01.2013 року оголошувалась перерва на 04.02.2013 року.

У судовому засіданні 04.02.2013 року відповідачем за зустрічним позовом поданий відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого останній заперечував проти зустрічних позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог та заявив про застосування до спірних правовідносин положення щодо наслідків спливу строку позовної давності.

У судових засіданнях 04.02.2013 року та 08.02.2013 року оголошувались перерви відповідно на 08.02.2013 року та 11.02.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у первісних позовних вимогах слід відмовити, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рууккі Україна» (виконавець) та Приватним підприємством «Алгол-2003» (покупець) було укладено договір на поставку будівельних матеріалів та проведення монтажних робіт № ЗД-0004, за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язався за завданням замовника (відповідача) забезпечити виготовлення та поставку будівельних матеріалів для облаштування фасаду (продукція) та передати їх у власність відповідачеві, а також виконати монтажні роботи із влаштування фасаду на об'єкті будівництва відповідача "Торгово-розважальний комплексна території Малоданилівської селищної Ради на перетині окружної дороги і пр. Л. Свободи Харківської області, (об'єкт); а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти виготовлену і поставлену відповідно до цього договору продукцію і роботи позивача та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору (п.1.1. договору).

Зобов'язання позивача за цим договором виконуються відповідно до: технічного завдання, що є додатком до цього договору, який після підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною цього договору; положень діючих ДБН та ДСТУ. Загальний асортиментний перелік продукції, яка може бути поставлена відповідачеві за цим Договором, вартість кожної одиниці продукції, строки поставки продукції а також вартість та строки виконання монтажних робіт із монтажу відповідних видів продукції узгоджується сторонами у додатку №2 до цього договору, який після підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною цього Договору. Точна специфікація продукції, яка підлягає передачі у власність відповідача, включаючи її асортимент, комплектність та вартість, та кошторисна документація монтажних робіт щодо кожної окремої ділянки (партії продукції та черги монтажних роби ) фасаду об'єкта відповідача (специфікація) - визначаються згідно з п.п. 6.1, 6.2, 6.3 даного договору в окремих додатках до цього договору, які підписуються сторонами після здійснення позивачем точного розрахунку (кількість, асортимент будівельних матеріалів, обсяг монтажних робіт) та після підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною цього договору. Позивач виставляє рахунки відповідачеві після підписання сторонами точних специфікацій (п.п.1.2., 1.3., 1.4. договору).

Згідно з п. 1.5. договору сторони дійшли згоди про те, що виконання зобов'язань позивача за договором (зокрема, виконання робіт) здійснюватиметься із залученням третіх осіб (субпідрядників). Оплату робіт субпідрядників здійснює позивач. Відповідальність перед відповідачем виконання робіт в рамках даного договору цілком та повністю залишається за позивачем.

Згідно з п. 2.3.6. договору відповідач зобов'язаний приймати виконані монтажні роботи в установленому порядку, підписувати акти виконаних робіт щодо монтажних робіт на окремих ділянках фасаду протягом 5-ти робочих днів з дати отримання актів від позивача або в цей же строк надавати Виконавцеві письмові вмотивовані зауваження або претензії щодо виконаних монтажних робіт.

Асортимент та комплектність продукції, що підлягає передачі відповідачеві за цим договором, повинен відповідати умовам цього договору та відповідної специфікації до цього договору (п. 4.1. договору).

Пунктом 5.3. договору встановлено, що прийом-передача результатів монтажних робіт здійснюється уповноваженими представниками сторін на об'єкті. Після здійснення приймання-передачі результатів монтажних робіт сторони у визначений п.2.3.6. цього договору строк складають та підписують двосторонній акт приймання-передачі виконаних робіт та довідку про вартість робіт за формою КБ-3 до 30 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.2. договору сторони дійшли згоди про те, що ціна договору, вказана у п.6.1., не є остаточною та підлягає коректуванню після здійснення позивачем розрахунків та підписання сторонами специфікацій щодо всього обсягу продукції та робіт за цим договором. Сторони цим підтверджують, що у разі зміни вартості продукції відповідно до умов, вказаних у п.п. 6.2., 6.3. договору, остаточна вартість продукції фіксується сторонами у рахунках-фактурах, накладних та актах виконаних робіт (п. 6.4. договору).

23.02.2009 року сторони підписали додатковий договір № 1 про внесення змін до умов виконання зобов'язань за договором на поставку будівельних матеріалів та проведення монтажних робіт № ЗД-0004, за умовами якого сторони домовились внести зміни до порядку оплати продукції та робіт, що забезпечується (виконуються) позивачем відповідно до договору.

Відповідно до п. 1.1. додаткового договору відповідач зобов'язаний здійснити оплату продукції та робіт, які забезпечуються позивачем, на загальну суму в розмірі 2 836 035,82 грн. з урахуванням ПДВ до « 20» березня 2009 року.

Згідно з п.п. 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3., 1.1.4., 1.2.1., 1.2.2. додаткового договору сторони передбачили, що курс гривні, встановлений НБУ по відношенню до Євро на момент здійснення оплати за продукцію, зміниться порівняно зі станом, який мав місце на день виставлення рахунку-фактури на оплату конкретної партії продукції (що був виставлений на підставі підписаного додатку до договору на поставку такої продукції), оплата за таку продукцію здійснюється відповідачем за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ по відношенню до Євро на дату здійснення платежу, а також встановили етапи та розмір оплат, з яких складається передбачена загальна вартість продукції та робіт відповідно до виставлених рахунків-фактур наведених у специфікаціях №№1-4, що є необхідними та невід'ємними частинами додаткового договору.

Предметом спору у даній справі є стягнення 1 354 935, 26 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості продукції та виконаних робіт, які складаються з: 488 554, 00 грн. за актами виконаних робіт за вересень-жовтень 2009 року та 866 381, 26 грн. суми заборгованості перерахованої відповідно до зміни курсу гривні по відношенню до Євро, встановленого НБУ, згідно вищезазначених пунктів додаткового договору.

При цьому, позивач за первісним позовом посилається, як на підставу заявлених вимог на додатковий договір № 1 від 23.02.2009 року, додавши до цього додаткового договору в матеріали справи специфікації № 1-4 від 23.02.2009 року до іншого додаткового договору № 1 від 11 лютого 2009 року на загальну суму 4 504 110, 62 грн., якими передбачено асортимент, кількість, ціна, загальна вартість продукції за іншим договором.

Тобто, специфікації до спірного додаткового договору станом на час розгляду справи відсутні.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 181 ГК України (ч. 8) передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до умов додаткового договору з метою узгодження переліку найменувань продукції, кількості та її ціни, на яку розповсюджуються умови додаткового договору, сторони передбачили підписання специфікацій 1-4, що є невід'ємними частинами додаткового договору.

Отже, перелік найменувань продукції, кількості та її ціни, які сторони повинні були узгодити у специфікаціях № 1-4, є істотними умовами додаткового договору.

Зважаючи на те, що сторони не встановили у відповідних специфікаціях перелік найменувань продукції, кількість та її ціну, тобто, не досягли згоди щодо однієї з його істотних умов, зазначений додатковий договір є неукладеним.

Доказів підписання сторонами специфікацій 1-4 від 23.02.2009 року до додаткового договору № 1 від 23 лютого 2009 року на загальну суму договору 5 608 504, 38 грн., доказів досягнення сторонами згоди з визначення грошового еквіваленту виконання зобов'язання, які є належними доказами досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах на момент розгляду справи у суді позивачем не надано.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

У відповідності до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи, що відповідно до п. 1.2. додаткового договору остаточний розрахунок проводиться до 20.05.2009 року, при цьому п. 3.2. додаткового договору встановлено, що для забезпечення виконання зобов'язань відповідача за п. 1.2. додаткового договору, відповідач зобов'язаний в строк, що не перевищує 5 банківських днів, з моменту підписання додаткового договору, надати позивачеві безумовну та безвідкличну банківську гарантію з терміном дії - до 30 червня 2009 року, відповідач повинен був оплатити вартість продукції та виконаних робіт в повному обсязі до 30.06.2009 року включно.

Тобто, позивач довідався про порушення свого права 01.07.2009 року.

Отже, перебіг строку позовної давності за вимогами про стягнення боргу почався з 02.07.2009 року та з урахуванням положень ст. 257 Цивільного кодексу України про загальний строк позовної давності сплив 02.07.2012 року.

Судом не приймаються посилання позивача за первісним позовом на листи відповідача № 151 від 02.09.2009 року, № 152/18 від 05.09.2012 року, № 242 від 15.12.2009 року, як на доказ переривання строку позовної давності, у зв'язку з його необгрунтованістю, оскільки з тексту вказаних листів не вбачається, що відповідачем за первісним позовом визнано заборгованість перед позивачем за первісним позовом.

Відповідно до ч. 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин положення щодо наслідків спливу строку позовної давності.

Згідно ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом звернувся з позовом до суду 28.11.2012 року, тобто, після спливу строку позовної давності, в позові про стягнення 1 354 935, 26 грн. заборгованості слід відмовити у зв'язку з пропуском позовної давності.

Предметом зустрічних позовних вимог є вимоги позивача за зустрічним позовом про розірвання договору та стягнення збитків у розмірі 579 232, 68 грн.

16.11.2012 року позивач за зустрічним позовом звертався з листом № 508 від 15.11.2012 року до відповідача за зустрічним позовом з вимогою завершити виконання робіт та усунути наявні недоліки, а також про повернення суми переплати за монтажні роботи у розмірі 1 105 180, 28 грн., проте відповідач за зустрічним позовом не вчинив відповідних дій на виконання вимоги.

Заява про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки зазначені вимоги позивача за зустрічним позовом заявлені в межах встановленого законом строку позовної давності.

Отже, перебіг строку позовної давності за зустрічними вимогами з урахуванням положень Цивільного кодексу України на час розгляду справи триває та не сплив.

Позивачем за зустрічним позовом на виконання умов договору було перераховано відповідачеві за зустрічним позовом 12 649 569, 76 грн. за продукцію та виконання робіт, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

Поясненнями сторін, видатковими накладними та підписаними сторонами актами виконаних робіт, копії яких знаходяться у матеріалах справи, відповідачем за зустрічним позовом було поставлено позивачеві за зустрічним позовом продукції та виконано робіт загальну суму 12 070 337, 08 грн.

27.07.2009 року сторони підписали графік виконання робіт по влаштуванню фасадів на ТРЦ «Магелан» в термін до 30.08.2009 року, який станом на день розгляду справи залишається невиконаним відповідачем за зустрічним позовом.

Листами №160 від 10.09.2009р., №200 від 27.10.2009р., №216 від 18.11. 2009р., №508 від 15.11.2012р. позивач за зустрічним позовом звертався до відповідача за зустрічним позовом про неналежне виконання робіт, а також графіком виконання робіт по влаштуванню фасадів ТРЦ «Магеллан» від 27.07.2009р. підписаному сторонами, листами №112/09 від 14.09.2009р., №252 від 30.11.2009р. відповідач за зустрічним позовом визнавав неналежне виконання ним своїх обов'язків з монтажних робіт, проте так і не виправив допущені недоліки. Крім того, 16.11.2012 року позивач за зустрічним позовом звернувся з листом № 508 від 15.11.2012 року до відповідача за зустрічним позовом з вимогою завершити виконання робіт та усунути наявні недоліки, а також про повернення суми переплати за монтажні роботи у розмірі 1 105 180, 28 грн., проте відповідач за зустрічним позовом не вчинив відповідних дій на виконання вимоги.

Отже, позивач за зустрічним позовом виконав взяті на себе зобов'язання за договором з перерахування оплати за продукцію та виконання робіт, а відповідач за зустрічним позовом не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з виконання робіт.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що відповідачем за первісним позовом допущено істотне порушення умов договору в частині виконання робіт в обумовлені договором строки в повному обсязі, позовні вимоги про розірвання договору поставки №2-16/01 від 16.01.2012 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У відповідності до статті 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Доказів виконання робіт у повному обсязі та виправлення недоліків відповідно до умов договору відповідачем за зустрічним позовом суду не надано.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства «Алгол-2003» про розірвання договору та стягнення 579 232, 68 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним та зустрічним позовами покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У первісному позові відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Розірвати договір на поставку будівельних матеріалів та проведення монтажних робіт № ЗД-0004 від 10 червня 2008 року, укладений між Приватним підприємством «Алгол-2003» (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 11-А; код 32761156) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рууккі Україна» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 26; код 25277777).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рууккі Україна» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 26; код 25277777) на користь Приватного підприємства «Алгол-2003» (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 11-А; код 32761156) 579 232 (п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 68 коп. боргу та 12 731 (дванадцять тисяч сімсот тридцять одна) грн. 65 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 18.02.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна