Рішення № 29518788, 20.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.02.13 р. Справа № 905/878/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до Приватного акціонерного товариства «Українська Акціонерна Страхова компанія «АСКА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 12982,58 грн., -

за участю представників сторін

від позивача: Євсєєва М.В.

від відповідача: Пруцкова В.Ю.

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» (далі ПрАТ «УТСК») звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська Акціонерна Страхова компанія «АСКА» (далі ПрАТ «УАСК «АСКА») про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 12982,58 грн.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача надав письмові заперечення, в яких зазначив, що визнає позовні вимоги частково на суму 12303,76 грн., що складається з вартості відновлювального ремонту з вирахуванням франшизи за договором.

Третя особа або її представник в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

06.07.2011р. між ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ОСОБА_4 (далі - Страхувальник) укладено договір страхування засобів наземного транспорту №022083 (а.с. 18). Об'єктом Договору страхування виступають майнові інтереси страхувальника пов`язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Mitsubishi Lancer intense», державний номер НОМЕР_1. Термін дії договору до 17.07.2012р.

04 листопада 2011 року в м. Рівне сталася дорожньо-транспрортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Reno Megan», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1

Постановою Рівненського міського суду від 18.11.2011 року по справі № 3-6257/2011 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 27)

ДТП визнано позивачем страховою подією, з настанням якої у страховика виник обов'язок виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Mitsubishi Lancer intense», ПП «Експерт-Сервіс-Альфа» проведено оцінювання автомобіля та складено звіт №215 від 08.11.2011р. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Mitsubishi Lancer intense» НОМЕР_1 склав 12453,76 грн. (а.с.33-42).

Згідно акту прийому-передачі виконаної роботи № 267 від 08.11.2011 року позивачем було сплачено ПП «Експерт-Сервіс-Альфа» вартість складання автотоварознавчого дослідження у розмірі 350 грн. (а.с. 32).

22.11.2011р. до позивача звернулась застрахована особа із заявою, в якій просила сплати страхове відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок.

На підставі звіту про оцінку та Страхового акту №538-11-UA від 27.12.2011р. ПрАТ «УТСК» здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 12632,58 грн. на користь страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №6227 від 28.12.2011.на суму 8796,58 грн. (а.с. 50) та актом взаємозаліку боргу від 28.12.2011р. на суму 3836,00 грн. (а.с.13).

У судовому засіданні встановлено, що цивільна відповідальність ОСОБА_1 на час вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська Акціонерна Страхова компанія «АСКА» полісом № АА/5015219 від 22.06.2011р., яким встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн., франшиза 500 грн..

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України у позивача виникло право на відшкодування шкоди.

28.08.2012р. позивач звернувся з претензією до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 12982,58 грн. (а.с.9-10).

На підставі зазначеної претензії відповідачем складено страховий акт № 5899 від 23.10.2012р. на суму 12303,76 грн., яка складається з суми вартості відновлювального ремонту з вирахуванням франшизи за полісом № АА/5015219 ( 12453, 76 грн. - 500,00 грн. = 12303,76 грн.).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза, це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Разом з цим, з аналізу вищенаведеного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної розміру суми франшизи покладається на страхувальника за Договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не на страховиків.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу АА/5015219 від 22.06.2011р у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 12303,76 грн. (вартість відновлювального ремонту згідно звіту про оцінку 12453,76 грн. + вартість складання автотоварознавчого дослідження 350 грн. - франшиза за полісом АА/5015219 у розмірі 500 грн. = 12303,76 грн.)

Всупереч зазначених норм позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 12982,58 грн. без урахування франшизи за полісом № АА/5015219 та вартості відновлювального ремонту згідно звіту про оцінку№215 від 08.11.2011р.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивач не довів у повному обсязі заявлену до стягнення суму, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до Приватного акціонерного товариства «Українська Акціонерна Страхова компанія «АСКА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 12982,58 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська Акціонерна Страхова компанія «АСКА» (83052, м.Донецьк, пр-т Ілліча, 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м.Київ, вул. Саксаганського,77, код ЄДРПОУ 22945712) - 12303 (дванадцять тисяч триста три) грн. 76 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1630 грн. 54 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 20 лютого 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 22 лютого 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.