Постанова № 29518743, 15.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2013 року № 2а-9694/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря - Гуменюк В.М.,

за участю представника позивача Венгера Д.О., представника відповідача Кармелюка Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр-2000» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2012р. №0000362200 та від 02.11.2012р. №0000522200, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зубр-2000» (далі-Підприємство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Львівської області Державної податкової служби (далі-ДПІ), просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2012р. №0000362200 та від 02.11.2012р. №0000522200. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки ДПІ, викладені в Акті від 25.07.2012р. №1303/47/22-90/31526819 «Про результати позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр-2000» з питань проведення розрахунків по експортно-імпортних операціях за період з 01.01.2009р. по 20.07.2012р.» щодо порушення Підприємством вимоги ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР (далі - Закон №185) в результаті чого донараховано пеню та виявлено прострочену дебіторську заборгованість не відповідають вимогам чинного законодавства, а прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають до скасування, як такі, що порушують права позивача, оскільки під час перевірки не було враховано взаємозалік зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами, що не суперечить чинному законодавству та є підставою для припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між резидентом та нерезидентом у сфері ЗЕД.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позов та пояснив, що ході проведення перевірки Підприємства досліджувались ряд документів: розшифровка по рах.362 (помісячно), дебіторська та кредиторська заборгованість, обороти по Дт та Кт рахунку, реєстри по експортно-імпортних операціях, ВМД, зовнішньоекономічні контракти, дані Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, задекларовані самостійно Підприємством, інформацію щодо виявлених фактів порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, отриманими уповноваженим банком. Підприємство самостійно декларує в Деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, яка подається до органу ДПІ та територіального Управління НБУ у Львівській області дебіторську заборгованість в сумі 673,36 Євро по ф. Leskom OD d.o.o., 1500 Євро по ф.LACERTA станом на 01.04.2012р. та 01.07.2012р. На акт перевірки подано Підприємством заперечення від 07.08.2012р., проте акти взаємозаліку, оборотно-сальдові відомості по рах 392 «Розрахунок з іноземними покупцями» та рах 632 «Розрахунок з іноземними постачальниками», які б відображали здійснення фінансово-господарських операцій з врахуванням представлених до заперечень розрахунків по трьохсторонніх додатках до контрактів не подавались. До розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012р. вже додавались акти взаємозаліку, листи в банк щодо зарахування надходження від одного нерезидента в рахунок оплати за іншого нерезидента, додатки до контрактів, проте додані до заперечення та до скарги документи відрізнялися. ДПІ проаналізувавши подані Підприємством документи по Контракту №1/01/07 від 01.07.2011р., укладено з фірмою «PPHU LACERTA» (Poland) вважає, що Підприємство здійснило попередню оплату 19.07.2011р. в сумі 3 500 Євро, а Товар по імпорту надійшов 31.08.2011р. ВМД №9138 на суму 2 000 Євро та наявна прострочена дебіторська заборгованість становить 1 500 Євро. Оскільки у Підприємства (резидент) вимоги до нерезидента є майновими (поставка товару), а у нерезидента є лише грошові вимоги, а відтак вважає, що вимоги у нерезидента та резидента носять різний характер, а тому не є однорідними. Оскільки за наслідком апеляційного оскарження сума штрафних санкцій була зменшена на 56,42грн., а відтак висновки перевірки в частині нарахування пені в сумі 86 894,74 грн., згідно ст.1, 2 Закону №185 та встановлення простроченої дебіторської заборгованості є правомірні. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позові слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Зубр-2000» зареєстроване Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 13.06.2001р. та взято на податковий облік в органах ДПІ 26.09.2001р.

ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань проведення розрахунків по експортно-імпортних операціях за період з 01.01.2009р. по 20.07.2012р., результати якої викладено в Акті від 25.07.2012р. №1303/47/22-90/31526819 та якою встановлено порушення ст.ст. 1,2 Закону №185 та виявлено прострочену дебіторську заборгованість по контракту №1/25/11-25.11.2010р., укладеного з фірмою «Leskom OD d.o.o.» (Slovenia) на суму 673,36 Євро та по контракту №1/01/07 від 01.07.2011р., укладеного з фірмою «PPHU LACERTA" (Poland), в результаті чого донараховано пеню по експортних операціях на суму 86 951,16 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012р. №0000362200, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків ЗЕД» - 86 951,16 грн.

За наслідком апеляційного оскарження ДПІ скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012р. №0000362200 в частині 56,42грн. застосованої пені, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін та на підставі якого ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012р. №0000522200, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків ЗЕД» - 86 894,74 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями Підприємство звернулось до суду за захистом порушених прав.

Перевіркою стану розрахунків по експортних операціях ДПІ встановлено порушення Підприємством ст.1 Закону №185 на підставі інформації, наданої філією ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Львові; зовнішньо-економічних контрактів із змінами та доповненнями; банківськими виписками по валютному рахунку; вантажно-митних деклараціях по експортно-імпортних операціях; оборотно-сальдових відомостях по рахунках 362, 632, що підтверджується актом перевірки та Додатками до нього.

Згідно Договору №1/05/10 від 05.10.2005р., укладено з фірмою «Nordiska Fanerfabriken» (Sweden), дебіторська заборгованість згідно акта попередньої планової документальної перевірки станом на 31.12.2008р. становила 5 417,51Євро. Граничний термін розрахунків -21.03.2009р. Валютна виручка поступила в сумі 5 417,51 Євро (07.04.2009р., 19.10.2009р., 29.10.2009р.), із порушенням вимоги ст.1 Закону №185 та відповідно до ст.4 даного Закону, ДПІ донараховано пеню в сумі 25 521,38грн.

Згідно Договору №1/20-05 від 20.05.2008р., укладено з фірмою «INTERCAP GmbH» (Germany), дебіторська заборгованість згідно акта попередньої планової документальної перевірки станом на 31.12.2008р. становила 16 085,60Євро. За перевірений період експортовано лісо- та пиломатеріали на суму 3 750 Євро. Валютна виручка поступила в сумі 19 835,6Євро, із порушенням вимоги ст.1 Закону №185, в результаті чого ДПІ донараховано пеню в сумі 13 209,74грн.

Згідно Договору №1/06/03 від 06.03.09р., укладено з фірмою «BVBA Van Cleemputte Patrick» (Бельгія), за перевірений період експортовано продукцію лісопереробки на суму 4 358,75 Євро. Валютна виручка поступила в сумі 4 358,75,6 Євро, із порушенням вимоги ст.1 Закону №18, в результаті чого ДПІ донараховано пеню в сумі 988,57грн.

Згідно Договору №1/05/08 від 05.08.09р., укладено з фірмою «FREDRICSONS TRA AB» (Швеція), за перевірений період експортовано продукцію лісопереробки на суму 50 128,84Євро. Валютна виручка поступила в сумі 50 132,68Євро, із порушенням вимоги ст.1 Закону №185. По ВМД №6927 від 27.03.2010р. (граничний термін - 23.09.2010р.) прострочена дебіторська заборгованість становила 1 674,36Євро. Кошти надійшли 12.03.2012р. в сумі 1 674,36 Євро. Відповідно до ст.4 даного Закону ДПІ донараховано пеню в сумі 23 087,72грн. (пеня донарахована до суми дебіторської заборгованості).

Згідно Договору №01/06/06 від 30.06.2006р., укладеного з фірмою «Piarotto Legno» (Italy), дебіторська заборгованість згідно акта попередньої планової документальної перевірки станом на 31.12.2008р. становила 12 281,86 Євро. За перевірений період по договору №1/04/03-04.03.09 експортовано продукцію на суму 15 485 Євро. Валютна виручка поступила в сумі 27 766,76 Євро (23.01.2009р., 24.04.2009р., 19.10.2009р.), із порушенням вимоги ст.1 Закону №185 та відповідно до ст.4 даного Закону, ДПІ донараховано пеню в сумі 5 339,77грн.

Згідно Договору №1/29/09 від 29.09.09р., укладеного з фірмою POL-KRES EdWOOD (Poland), експортовано лісоматеріали та пиломатеріали на загальну суму 113 320,55 Євро. Валютна виручка поступила в сумі 113 389,73Євро, із порушенням вимоги ст.1 Закону №185 та відповідно до ст.4 даного Закону ДПІ донараховано пеню в сумі 2 366,83грн. Кредиторська заборгованість станом на 20.07.2012р. становить 69,18Євро.

Згідно Договору №1/16/11-16.11.2009р., укладено з Firma Transportowo-Handlowo Uslugowa «Panmar» Sp.j. (Poland), експортовано лісоматеріали та пиломатеріали на загальну суму 226 769,34 Євро. Валютна виручка поступила в сумі 226 727,34 Євро, із порушенням вимоги ст.1 Закону №185 та відповідно до ст.4 даного Закону, ДПІ донараховано пеню в сумі 7,58грн. Дебіторська заборгованість станом на 20.07.2012р. становить 42 Євро (граничний термін розрахунків - 31.12.2012р.).

Згідно Договору №1/25/11-25.11.2010р., укладено з фірмою Leskom OD d.o.o. (Slovenia), експортовано пиломатеріали ВМД №37406 від 10.12.2010р. на суму 4 088 Євро. (граничний термін розрахунків - 08.06.2011р.). Валютна виручка поступила 04.03.2011р. в сумі 3 414,64 Євро, із порушенням вимоги ст.1 Закону №185 та відповідно до ст.4 даного Закону, ДПІ донараховано пеню в сумі 7 843,09грн. (пеня донарахована до суми дебіторської заборгованості). Прострочена дебіторська заборгованість станом на 20.07.2012р. становить 673,36Євро.

Загальна сума нарахованої пені по експортних операціях складає 78 364,68грн.

Згідно до Контракту №1/01/07 від 01.07.2011р., укладено з фірмою «PPHU LACERTA» (Poland), Підприємство здійснило попередню оплату 19.07.2011р. в сумі 3 500 Євро. Товар по імпорту надійшов 31.08.2011р. ВМД №9138 на суму 2 000 Євро. Граничний термін поступлення товару по імпорту - 15.01.2012р. Прострочена дебіторська заборгованість становить 1 500 Євро. Встановлено порушення вимог ст.2 Закону №185 та відповідно до ст.4 цього Закону нараховано пеню по розрахунках з фірмою «PPHU LACERTA» (Poland) - 8 586,48 грн.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що підчас перевірки не було враховано взаємозалік зустрічних однорідних вимог за вищезгаданими договорами, підтвердженням чого вважає додані акти взаємозаліку, листи в банк щодо зарахування надходження від одного нерезидента в рахунок оплати за іншого нерезидента, додатки до контрактів:

- Nordiska Fanerfabriken (Sweden), заборгованість в сумі 5 417,90 Євро, погашена фірмою Intelligent products of wood LLC в сумі 1 991,13 Євро (02.01.09р.), додаток до контракту №8 від 30.12.08р., та фірма «INTERCAP» GmbH - 16.03.2009р. в сумі 3 426,38 Євро, додаток №7 від 23.12.2008р.;

- INTERCAP GmbH (Germany), заборгованість в сумі 810,60Євро, погашена фірмою Piarotto Legno (Italy), 24.04.2009р., додаток №5 від 20.04.09р.;

- BVBA Van Cleemputte Patrick (Бельгія), заборгованість в сумі 208,45Євро, погашена фірмою P.A. KORINTH SAVVAERK A/S 10.07.2009р., додаток №1 від 16.06.2009р.;

- INTERCAP GmbH (Germany), заборгованість в сумі 2 817,15 Євро, погашена фірмою KORINTH SAVVAERK A/S 10.07.2009р., додаток №1/5 від 07.09.2009р.;

- Leskom OD d.o.o. (Slovenia), заборгованість в сумі 673,36 Євро, погашена фірмою KORINTH SAVVAERK A/S 18.05.2001р., додаток №1 від 16.05.2011р.;

-P.A.KORINTH SAVVAERK A/S (Данія), заборгованість в сумі 1000,0Євро, погашена 03.11.2009р. фірмою INTERCAP GmbH, додаток №1/22 від 07.09.2009р.;

- P.A.KORINTH SAVVAERK A/S (Данія), заборгованість в сумі 700,00 Євро, погашена 21.09.2009р. фірмою «Romea Legmani SPA»; В СУМІ 350 Євро погашено 19.08.2009р.; в сумі 238,60 Євро погашено 18.08.2009р. згідно додатку до контракту №1/9 від 11.08.2009р.

- PPHU LACERTA (Польща) заборгованість в сумі 1 500,00 Євро, погашена 30.09.2011р. фірмою «KORINTH SAVVAERK A/S», додаток до контракту №1/01/07 від 01.07.2011р.

Проте суд не погоджується з аргументами позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону №185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 2 Закону №185 передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Стаття 4 Закону №185 передбачає, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 5 статті 4 Закону №185 передбачено, що Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

На виконання Наказу Міністерства фінансів України №207 від 25.12.95р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 1996 року за №18/1043, (далі - Наказ №207) Підприємством подавались до ДПІ та територіального Управління НБУ у Львівській області Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2012р. та станом 01.10.2012р.

Відповідно до наказу №207 Підприємство самостійно декларує дані. З пункту 13 Розділу ІІ «Фінансові вкладення» та пункту 5 Розділу ІІІ «Майно та товари за кордоном» вищезгаданих декларацій вбачається, що у Підприємства наявні суми коштів перерахованих за кордон, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів, зокрема по фірмі «PPHU LACERTA" (Poland) на суму 1500 Євро та по фірмі «Leskom OD d.o.o.» (Slovenia) на суму 673,36 Євро: товари, що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті за які на звітну дату не надійшли в установлені законом терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента.

Як вбачається з матеріалів справи (ар.с.173-180) ДПІ у Шевченківському районі м.Львова філією ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Львові були направлені Довідки про виявлення фактів порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними угодами ТзОВ «Зубр-2000».

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, в тому числі, і в обумовлені строки.

Згідно долучених до матеріалів справи листів Підприємства (ар.с.26-51) адресованих банку вбачається, що Підприємство просило надходження валюти від фірми нерезидента для Підприємства вважати оплатою по конкретному Договору. Отже, оплата заборгованості по вищезгаданих контрактах проводилась з простроченням не стороною Договору, а третьою особою, яка згідно Додатків до вищезгаданих контрактів на рівні з Покупцем зобов'язувалась оплатити за поставлений Підприємством товар.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, ні під час перевірки ні до заперечень на акт перевірки акти взаємозаліку не подавались, такі були подані лише до розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012р. №0000362200. Подані до заперечень від 07.08.2012р. реєстри по виконанню зовнішньоекономічних контрактів, листи в банк відрізнялись від поданих документів до скарги від 04.09.2012р. Окрім того зазначив, що представлені до заперечень трьохсторонні додатки до контрактів та надані листи нерезидентів щодо надходження валюти мали певні розбіжності та були складенні без дотримання форми таких документів.

Частиною 4 статті 6 Закону України від 16.04.1991р. №959 «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України.

Нормами Закону №185 не заборонено припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

У цивільному праві одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 ЦК України).

Відповідно до п.1.10 «Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. за №338/3631 із змінами і доповненнями (далі-Інструкція №136), експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання , його змісту , умов виконання тощо.

Отже, для проведення зарахування необхідно, щоб вимоги бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

З досліджених в судовому засіданні актів взаємозаліку вбачається, що такі складені двома нерезидентами та Підприємством. Такими актами констатувалось факт кредиторської заборгованості контрагента Підприємства (нерезидента) перед Підприємством та факт кредиторської заборгованості Підприємства перед іншим контрагентом (нерезидентом) Підприємства, або ж факт кредиторської заборгованості Підприємства на користь контрагента Підприємства (нерезидента) та факт дебіторської заборгованості контрагента Підприємства (іншого нерезидента) перед Підприємством, та які домовлялись про залік заборгованості (в тому числі строк сплати якої ще не настав), коли резидент-експортер і нерезидент-імпортер мають взаємні заборгованості (вимоги) один перед одним за різними зовнішньоекономічними договорами.

Суд приходить до переконання, що в контексті Закону №185 та вимог Інструкції №136 такі акти взаємозаліку не можна вважати належним чином оформленим документом про припинення зобов`язань за експортно-імпортними операціями зарахуванням, оскільки вимоги не випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за такими операціями.

Дана позиція узгоджується з позицією ВСУ, викладеною у Постанові від 08.05.2008р. у справі за позовом ДП «Керченський судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції м. Керчі в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, та повинна бути врахована судом в порядку ст.161 КАС України.

Верховний Суд України у Постанові від 25.03.2008р. у справі за позовом позовом ВАТ "Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання недійсними повідомлень-рішень про нарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій зазначив, що не підлягає до застосування стаття 250 ГК України в частині врахування річного строку для застосування пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки вчинене суб'єктом господарювання порушення правил здійснення господарської діяльності є триваючим.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог статей 49, 70 КАС України, позивачем належними та допустимими доказами не обґрунтовано позовні вимоги.

З аналізу вимог чинного законодавства та встановлених обставин справи суд приходить до переконання, що позивачем при здійсненні експортно-імпортних операціях не були дотримані вимоги Закону №185, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Щодо судових витрат, то такі у відповідності до вимог ст.94 КАС України не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-72, 86, 94, 159-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 20.02.2013 року.

Суддя Шинкар Т.І.